АВК-5, сборники ДБН ДСТУ купить
alt

Лицензионная "АВК-5" ред. 3.3.3. (распространяется с 01.11.2018)
Стоимость 7200 грн. с НДС. на 2 компьютера
Стоимость одного дополнительного рабочего места 2160 грн.
Стоимость обслуживания (второй год) 3210 грн.
Бесплатно сопровождение, обучение, обновление, поддержка, консультации.
Установка и начальное обучение АВК-5 БЕСПЛАТНО.
Обновление АВК-5 скачать бесплатно без регистрации (ред. 3.3.3. и далее, 1 год)
Подробнее...

Юрист+Закон

09.11.2018

Нацбанк постановою від 05.11.2018 N 117 вніс зміни до Положення про основи процентної політики Національного банку України, якими передбачено визначення операційної цілі процентної політики Нацбанку.
Операційна ціль процентної політики Нацбанку полягає в утриманні Українського індексу міжбанківських ставок для кредитів та депозитів овернайт у національній грошовій одиниці на рівні, близькому до рівня облікової ставки, у межах коридору процентних ставок за інструментами постійного доступу.
Український індекс міжбанківських ставок - розрахункове значення вартості гривневих грошових ресурсів на міжбанківському ринку України. Розрахунок цього індексу здійснюється відповідно до розпорядчого акта Нацбанку з питань розрахунку та оприлюднення Українського індексу міжбанківських ставок.
Нацбанк публікує значення Українського індексу міжбанківських ставок на сторінці офіційного Інтернет-представництва Нацбанку.
Постанова набрала чинності 9 листопада 2018 року у зв'язку з її опублікуванням на офіційному веб-сайті Нацбанку від 08.11.2018 р.

Кабмін постановою від 07.11.2018 N 931 розширив перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.
Цей перелік доповнено новим пунктом - роботи, пов'язані з будівництвом гідротехнічних споруд, а саме: акваторії морського порту (портової акваторії), внутрішніх підхідних, судноплавних каналів, операційної акваторії причалу, якірної стоянки, а також інших підводних гідротехнічних споруд штучного та природного походження, зокрема розташованих в межах акваторії морського порту і призначених для забезпечення безпеки мореплавства, маневрування та стоянки суден.

Мін'юст наказом від 17.10.2018 N 3236/5 виклав у новій редакції Вимоги до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки.
Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 17 жовтня 2018 р. за N 1170/32622 та набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування.

Мін'юст наказом від 05.11.2018 N 3440/5 затвердив Порядок ведення реєстру чинних, блокованих та скасованих сертифікатів відкритих ключів.
Цей Порядок визначає процедуру ведення реєстру чинних, блокованих та скасованих сертифікатів відкритих ключів, які сформовані центральним засвідчувальним органом, внесення до Реєстру відомостей про статус сертифікатів відкритих ключів, про списки відкликаних сертифікатів відкритих ключів та забезпечення до Реєстру цілодобового доступу через телекомунікаційні мережі загального користування.
Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 05 листопада 2018 р. за N 1253/32705 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

08.11.2018

Президент підписав Закон від 05.07.2018 N 2491-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функціонування фінансового сектору в Україні".
Зокрема, документом переглянуто принципи і механізми корпоративного управління державних банків, приведено їх у відповідність до найкращих міжнародних стандартів шляхом створення системи управління діяльністю державних банків через наглядові ради, більшість у складі яких становитимуть незалежні члени.
Статтю 7 Закону "Про банки і банківську діяльність" викладено в новій редакції, якою, зокрема, передбачено, що наглядова рада державного банку складається із дев'яти членів, з яких шість членів повинні бути незалежними, а три члени - представниками держави пропорційно від Президента, Кабміну та Верховної Ради.
Законом визначено перелік критеріїв, яким повинні відповідати незалежні члени наглядової ради та представники держави у наглядовій раді державного банку.
Для визначення претендентів на посади незалежних членів наглядової ради державного банку Кабмін утворює конкурсну комісію, до складу якої входять один представник від Президента, три представники від Кабміну та один представник Верховної Ради.
Незалежні члени наглядової ради державного банку призначаються вищим органом на підставі подання конкурсної комісії протягом п'яти робочих днів з дня отримання відповідного подання.
Також передбачено вичерпний перелік підстав, за якими члени наглядової ради можуть дострокового припинити свої повноваження, або бути тимчасово відсторонені.
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, за винятком окремих норм, які набирають чинності через 3 місяці з дня його опублікування.

Нацкомфінпослуг розпорядженням від 18.09.2018 N 1636 затвердила зміни до Порядку складання та подання звітності ломбардами до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Зокрема, уточнено, що ломбарди подають звітність в електронній формі у вигляді документів, передбачених цим Порядком, з використанням веб-інтерфейсу доступу до спеціалізованого програмного забезпечення, який розміщений на офіційному веб-сайті Нацкомфінпослуг. Обов'язковими реквізитами звітності ломбарду є кваліфіковані електронні підписи керівника та головного бухгалтера ломбарду, накладені з дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг.
Поданням звітності ломбарду є відправлення ломбардом звітності з накладеними кваліфікованими електронними підписами керівника та головного бухгалтера ломбарду відповідно до вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг з додаванням кваліфікованої електронної позначки часу в автоматичному режимі у базі даних спеціалізованого програмного забезпечення, засобами якого складається та подається до Нацкомфінпослуг звітність ломбарду.
Датою подання звітності ломбарду до Нацкомфінпослуг є остання з дат:
дата відправлення звітності ломбарду, зафіксована у базі даних спеціалізованого програмного забезпечення, засобами якого складається та подається до Нацкомфінпослуг звітність ломбарду;
кваліфікована електронна позначка часу, додана до останнього кваліфікованого електронного підпису керівника або головного бухгалтера ломбарду.
Розпорядження зареєстровано в Міністерстві юстиції 18 жовтня 2018 р. за N 1171/32623 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Мінагрополітики наказом від 27.09.2018 N 460 затвердило:
форму суднового журналу риболовного судна, що підлягає нагляду класифікаційного товариства;
форму машинного журналу риболовного судна з механічним двигуном, що підлягає нагляду класифікаційного товариства;
Правила ведення суднового журналу і машинного журналу на риболовних суднах, що підлягають нагляду класифікаційного товариства.
Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 22 жовтня 2018 р. за N 1184/32636 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

07.11.2018

Кабмін постановою від 31.10.2018 N 914 затвердив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері надання електронних довірчих послуг та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері надання електронних довірчих послуг, є:
кількість сформованих кваліфікованих сертифікатів користувачів електронних довірчих послуг;
кількість електронних довірчих послуг, що надаються суб'єктом, внесеним до Довірчого списку;
рівень довіри до засобів електронної ідентифікації, що застосовується суб'єктом;
наявність фактів порушень законодавства щодо провадження господарської діяльності у сфері надання електронних довірчих послуг.
Віднесення суб'єкта господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними у додатку 2, за такою шкалою:
від 41 до 100 балів - до високого ступеня ризику;
від 21 до 40 балів - до середнього ступеня ризику;
від 0 до 20 балів - до незначного ступеня ризику.
Планові заходи державного нагляду (контролю) у сфері надання електронних довірчих послуг проводяться з такою періодичністю:
високого ступеня ризику - не частіше одного разу на 2 роки;
середнього ступеня ризику - не частіше одного разу на 3 роки;
незначного ступеня ризику - не частіше одного разу на 5 років.
У разі коли протягом останніх 3-х років, що передують плановому, але не менш як протягом останніх двох заходів державного нагляду (контролю) не виявлено фактів суттєвих порушень вимог законодавства у сфері надання електронних довірчих послуг, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб'єкта господарювання проводиться не пізніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений у 1,5 раза. Зазначене положення не застосовується до суб'єктів господарювання, що належать до високого ступеня ризику.

Кабмін постановою від 31.10.2018 N 915 затвердив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, у сфері надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації (крім електронних довірчих послуг) та технічного захисту інформації за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, і встановлюється періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, у сфері надання послуг у галузі:
1) криптографічного захисту інформації (крім електронних довірчих послуг):
вид інформації за порядком доступу, щодо якої надаються послуги протягом останніх 2-х років, що передують плановому;
вид послуг у галузі криптографічного захисту інформації, що надаються суб'єктом господарювання станом на будь-яку дату протягом останніх 2-х років, що передують плановому періоду;
наявність порушень вимог ліцензійних умов у сфері надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації (крім електронних довірчих послуг) протягом останніх 2-х років, що передують плановому;
обсяг розроблення, виробництва, постачання, монтажу (встановлення), налаштування, технічного обслуговування (супроводження), ремонту, утилізації, тематичних та експертних досліджень криптосистем, засобів криптографічного захисту інформації, конструкторської та іншої технічної документації;
строк провадження ліцензованої діяльності;
2) технічного захисту інформації:
вид інформації за порядком доступу, щодо якої надаються послуги протягом останніх 2-х років, що передують плановому;
вид послуг у галузі технічного захисту інформації, що надаються станом на будь-яку дату протягом останніх 2-х років, що передують плановому періоду;
тип системи, щодо яких надаються послуги у сфері технічного захисту інформації;
надання послуг із захисту мовної інформації з обмеженим доступом (пошук закладних пристроїв);
приналежність об'єкта, щодо якого надаються послуги у сфері технічного захисту інформації, до об'єкта критичної інфраструктури;
наявність порушень вимог ліцензійних умов у сфері надання послуг у галузі технічного захисту інформації протягом останніх 2-х років, що передують плановому.
Віднесення суб'єктів господарювання, господарська діяльність яких підлягає ліцензуванню, у сфері надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації (крім електронних довірчих послуг) та технічного захисту інформації до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними у додатку 2, за такою шкалою:
від 41 до 100 балів - до високого ступеня ризику;
від 21 до 40 балів - середнього ступеня ризику;
від 0 до 20 балів - до незначного ступеня ризику.
Планові заходи державного нагляду (контролю) за господарською діяльністю, що підлягає ліцензуванню, у сфері надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації (крім електронних довірчих послуг) та технічного захисту інформації проводяться з такою періодичністю:
з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на 2 роки;
із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на 3 роки;
з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на 5 років.
У разі коли за результатами планових і позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом останніх 6-ти років для суб'єктів господарювання, які віднесені до середнього ступеня ризику, та протягом останніх 10-ти років для суб'єктів господарювання, які віднесені до незначного ступеня ризику, у суб'єкта господарювання не виявлено суттєвих порушень вимог законодавства у сфері надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації (крім електронних довірчих послуг) та технічного захисту інформації, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб'єкта господарювання проводиться не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений у 1,5 раза.

Кабмін постановою від 31.10.2018 N 913 затвердив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр.
Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження суб'єктами господарювання господарської діяльності у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, є:
1) під час здійснення будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод:
вид об'єкта обліку, який використовує суб'єкт господарювання;
наявність порушень вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, виявлених під час останньої планової перевірки;
2) під час видобування підземних вод, лікувальних грязей, ропи та розсолів:
вид корисних копалин, які видобуваються суб'єктом господарювання;
регіон України (відповідно до балансових експлуатаційних запасів залежно від кількості запасів у надрах);
глибина свердловини (для мінеральних та питних вод);
наявність порушень вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, виявлених під час останньої планової перевірки:
- для мінеральних та питних вод;
- для промислових, технічних та теплоенергетичних вод, лікувальних грязей, ропи та розсолів;
3) під час видобування вуглеводнів:
вид корисних копалин, які видобуваються суб'єктом господарювання;
строк експлуатації родовища суб'єктом господарювання;
глибина свердловини, яка експлуатується суб'єктом господарювання;
наявність порушень вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, виявлених під час останньої планової перевірки;
4) під час видобування металевих руд, неметалевих корисних копалин, горючих твердих корисних копалин:
вид корисних копалин, які видобуваються суб'єктом господарювання;
спосіб розробки суб'єктом господарювання родовища корисних копалин;
глибина залягання корисних копалин, які видобуваються суб'єктом господарювання;
наявність порушень вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, виявлених під час останньої планової перевірки;
5) під час геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки, підземних вод, лікувальних грязей, ропи та розсолів:
вид користування надрами суб'єктом господарювання;
вид корисних копалин, щодо яких суб'єктом господарювання проводиться геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка;
глибина свердловини (для мінеральних та питних вод);
наявність порушень вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, виявлених під час останньої планової перевірки:
- для мінеральних та питних вод;
- для промислових, технічних та теплоенергетичних вод, лікувальних грязей, ропи та розсолів;
6) під час геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки, вуглеводнів:
вид користування надрами суб'єктом господарювання;
вид корисних копалин, щодо яких суб'єктом господарювання проводиться геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка;
глибина свердловини;
наявність порушень вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, виявлених під час останньої планової перевірки;
7) під час геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки, металевих руд, неметалевих корисних копалин, горючих твердих корисних копалин:
вид користування надрами суб'єктом господарювання;
вид корисних копалин, щодо яких суб'єктом господарювання проводиться геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка;
глибина залягання корисних копалин, щодо яких проводиться геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка;
наявність порушень вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, виявлених під час останньої планової перевірки;
8) під час створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо):
наявність корисних копалин;
вид корисних копалин, на які отримано спеціальний дозвіл на користування надрами;
наявність порушень вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, виявлених під час останньої планової перевірки.
Віднесення діяльності суб'єкта господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними у додатках 9 - 16, за такою шкалою:
від 41 до 100 балів - до високого ступеня ризику;
від 21 до 40 балів - до середнього ступеня ризику;
від 0 до 20 балів - до незначного ступеня ризику.
Планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб'єктів господарювання у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр відповідно до спеціального дозволу на користування надрами здійснюються Держгеонадрами в межах своїх повноважень залежно від показників критеріїв, визначених у додатках 9 - 16, з такою періодичністю:
з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на 2 роки;
із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на 3 роки;
з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на 5 років.

Кабмін постановою від 31.10.2018 N 912 затвердив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері інтелектуальної власності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством економічного розвитку і торгівлі.
До критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері інтелектуальної власності, належать:
вид діяльності, що провадиться суб'єктом господарювання у сфері інтелектуальної власності;
тип суб'єкта господарювання, визначеного Господарським кодексом (суб'єкт мікро-, малого, середнього або великого підприємництва), що провадить господарську діяльність у сфері інтелектуальної власності;
наявність порушень суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності, які виявлено за результатами планових або позапланових заходів державного нагляду (контролю);
кількість рішень суду, що набрали законної сили, про порушення прав інтелектуальної власності за позовом (заявою) особи, якій належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності, протягом останніх 5-ти років, що передують плановому періоду.
Віднесення суб'єкта господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними у додатку 2, за такою шкалою:
від 41 до 100 балів - до високого ступеня ризику;
від 21 до 40 балів - до середнього ступеня ризику;
від 0 до 20 балів - до незначного ступеня ризику.
Планові заходи державного нагляду (контролю) щодо провадження господарської діяльності у сфері інтелектуальної власності проводяться за діяльністю суб'єктів господарювання, яка віднесена до:
високого ступеня ризику - не частіше ніж один раз на 2 роки;
середнього ступеня ризику - не частіше ніж один раз на 3 роки;
незначного ступеня ризику - не частіше ніж один раз на 5 років.
У разі коли за результатами планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом останніх 6-ти років для суб'єктів господарювання, які віднесені до середнього ступеня ризику, та протягом останніх 10-ти років для суб'єктів господарювання, які віднесені до незначного ступеня ризику, у суб'єкта господарювання не виявлено суттєвих порушень вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб'єкта господарювання проводиться не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений в 1,5 раза.

06.11.2018

Мінрегіон наказом від 12.09.2018 N 239 затвердив Порядок розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для їх встановлення.
Цей Порядок визначає процедуру розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих суб'єктами господарювання незалежно від форм власності, які провадять (або мають намір провадити) господарську діяльність із виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії, централізованого водопостачання та водовідведення і в установленому законодавством порядку отримали відповідні ліцензії Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, та суб'єктами господарювання незалежно від форм власності, що надають (або мають намір надавати) комунальні послуги, визначені ст. 5 Закону "Про житлово-комунальні послуги" (крім послуг із постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії), для подальшого встановлення тарифів відповідно до повноважень, наданих Законами "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про теплопостачання", "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", "Про житлово-комунальні послуги".
Зазначений Порядок застосовується органами місцевого самоврядування під час розгляду розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги (послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами) і поширюється на вищезгаданих суб'єктів господарювання.
Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 18 жовтня 2018 р. за N 1172/32624 та набирає чинності одночасно із введенням в дію Закону від 09.11.2017 N 2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги" (1 травня 2019 р.), але не раніше дня його офіційного опублікування.

Кабмін постановою від 24.10.2018 N 911 вніс зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств.
Зокрема, уточнено, що фінансова підтримка надається:
1) фермерському господарству, яке має чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній рік до 20000000 гривень, у власності та/або користуванні якого перебувають землі сільськогосподарського призначення; зареєстрованому в поточному році фермерському господарству, у власності та/або користуванні якого перебувають землі сільськогосподарського призначення, незалежно від обсягу чистого доходу (виручки);
2) сільськогосподарському обслуговуючому кооперативу:
молочарського, м'ясного напрямів, до складу якого входять не менше 20 членів, серед яких повинно бути одне і більше фермерських господарств, а інші - фізособи, у власності та/або користуванні кожної з яких перебувають землі сільськогосподарського призначення та за наявності тварин, ідентифікованих та зареєстрованих відповідно до законодавства;
плодово-ягідного, овочевого напрямів, а також із заготівлі та переробки дикорослих ягід, грибів і рослин, до складу якого входять не менш як 7 членів, серед яких повинно бути одне і більше фермерських господарств, а інші - фізособи, у власності та/або користуванні кожної з яких перебувають не більше 100 гектарів земель сільськогосподарського призначення.
Зазначені фермерські господарства та сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи є одержувачами фінансової підтримки, передбаченої цим Порядком.

05.11.2018

НКРЗІ рішенням від 30.10.2018 N 562 затвердила:
Перелік показників якості послуг фіксованого телефонного зв'язку, рівні яких підлягають обов'язковому оприлюдненню операторами телекомунікацій у 2020 році;
Перелік показників якості послуг рухомого (мобільного) зв'язку, рівні яких підлягають обов'язковому оприлюдненню операторами телекомунікацій у 2020 році;
Перелік показників якості послуг із доступу до Інтернету, рівні яких підлягають обов'язковому оприлюдненню операторами телекомунікацій у 2020 році.
Оператори телекомунікацій відповідно до розд. 4 Положення про якість телекомунікаційних послуг протягом 2019 року мають забезпечити проведення випробувань показників якості телекомунікаційних послуг, які включені до переліків показників якості послуг, що зазначені вище.
Оператори телекомунікацій повинні оприлюднити інформацію щодо якості телекомунікаційних послуг у порядку, встановленому п. 3.3 Положення, та подати до НКРЗІ звіти за 2019 рік за формою згідно з додатком до Положення (11-ЯТП) не пізніше 30 січня 2020 року.

Нацбанк постановою від 01.11.2018 N 116 затвердив зміни до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу.
Нацбанк надав фізособам можливість отримувати дистанційно не лише адміністративні, але й банківські послуги (наприклад, відкриття рахунку). З цією метою впроваджується механізм віддаленої ідентифікації клієнтів банків через Систему BankID Нацбанку.
Цей механізм передбачає, що вперше ідентифікація фізособи має проводитися за її присутності одним з банків-учасників системи, і вже після цього ця фізособа зможе замовляти сервіси та послуги на сайті будь-якої компанії або банку, підключених до Системи BankID Нацбанку. Її ідентифікація проводитиметься дистанційно на рівні банків, в яких вона обслуговується.
При цьому для надання банківських послуг обов'язковими умовами є виконання вимог фінансового моніторингу, а саме: проведення перевірки ідентифікаційних даних, отриманих з різних джерел (ЕЦП/кваліфікований цифровий підпис; система BankID Нацбанку; копії документів, завантажені на сайт надавача послуг та підписані ЕЦП клієнта).
Відповідальність за належне здійснення ідентифікації та вивчення клієнта покладається як на банк, який здійснив ідентифікацію, так і на банк, що використовує інформацію, отриману за допомогою засобів Системи BankID.
Зі свого боку банк зобов'язаний забезпечити у своїй діяльності належне управління ризиками з метою запобігання використання послуг, що він надає, для легалізації кримінальних доходів та фінансування тероризму.
Крім того, удосконалено порядок погодження відповідальних за здійснення фінансового моніторингу працівників банків.
Постанова набрала чинності 5 листопада 2018 року.

Президент підписав Закон від 03.07.2018 N 2478-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування".
Зокрема, Законом визначено, що:
ліквідація солідарного боржника - юрособи, смерть солідарного боржника - фізособи не припиняють обов'язку решти солідарних боржників перед кредитором та не змінюють його обсягу та умов виконання;
ліквідація боржника - юрособи не припиняє поруку, якщо до дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення боржника - юрособи кредитор звернувся до суду з позовом до поручителя у зв'язку з порушенням таким боржником зобов'язання;
припинення основного зобов'язання внаслідок ліквідації боржника - юрособи, яка виступає боржником у такому зобов'язанні, не припиняє права застави (іпотеки) на майно, передане в заставу боржником та/або майновим поручителем такого боржника, якщо заставодержатель до ліквідації боржника - юрособи реалізував своє право щодо звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) шляхом подання позову або пред'явлення вимоги;
іпотекодержатель зобов'язаний звернутися до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію припинення іпотеки не пізніше 14 днів з дня повного погашення боргу за основним зобов'язанням, забезпеченим іпотекою;
у разі якщо іпотекодавцем предмет іпотеки було реконструйовано або щодо нього було проведено самочинне будівництво (у тому числі, але не виключно, споруджено нові будівлі, споруди тощо на земельній ділянці, що належить іпотекодавцю на праві власності чи перебуває в його користуванні), всі реконструйовані, новостворені об'єкти нерухомості вважаються предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.
Закон набрав чинності 4 листопада 2018 року у зв'язку з його опублікуванням в газеті "Голос України" від 03.11.2018 N 208 та вводиться в дію через 3 місяці з дня набрання ним чинності.

Президент підписав Закон від 18.09.2018 N 2548-VIII "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування".
Зокрема, передбачено надання іншій особі, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представнику права заявляти клопотання слідчому, прокурору про закриття кримінального провадження, якщо існує нескасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 1, 2, 4, 9 ч. 1 ст. 284 КПК, а у разі відмови в задоволенні клопотання звернутися із скаргою до слідчого судді. При цьому передбачено, що ухвалу слідчого судді про відмову в задоволенні відповідної скарги може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Також визначено, що держава, відшкодувавши шкоду, завдану слідчим, прокурором, застосовує право зворотної вимоги до цих осіб у разі встановлення в їхніх діях складу кримінального правопорушення за обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили, або дисциплінарного проступку незалежно від спливу строків застосування та дії дисциплінарного стягнення.
Закон набрав чинності 4 листопада 2018 року у зв'язку з його опублікуванням в газеті "Голос України" від 03.11.2018 N 208.

НКРЗІ рішенням від 09.10.2018 N 525 виклала у новій редакції Розрахункові такси за послуги пропуску трафіку до телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою на ринках послуг пропуску трафіку.
Розрахункові такси вказані у гривнях за хвилину без ПДВ.
Рішення зареєстровано в Міністерстві юстиції 30 жовтня 2018 р. за N 1227/32679 та набирає чинності з 1 січня 2019 року, але не раніше дня його офіційного опублікування.

НКРЕКП постановою від 30.10.2018 N 1281 внесла зміни до Кодексу газосховищ.
Зокрема, Кодекс доповнено нормою, якою визначено, що у разі поміщення природного газу замовника, що зберігається на митному складі в митному режимі митного складу, в інший митний режим замовник зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати митного оформлення такого природного газу надати оператору газосховищ копію оформленої митної декларації, засвідчену митницею у встановленому порядку.
Також постановою затверджено зміни до Типового договору зберігання (закачування, відбору) природного газу.
Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур'єр".

НКРЕКП постановою від 30.10.2018 N 1282 внесла зміни до Кодексу газотранспортної системи.
Зокрема, Кодекс доповнено нормою, згідно з якою розрахунки за природний газ, відчужений на торговій платформі, можуть здійснюватися шляхом оплати коштів з рахунку умовного зберігання (ескроу), відкритого учаснику торгів (замовнику послуг транспортування або оператору газотранспортної системи), який придбав такий газ. Рахунок умовного зберігання (ескроу) для розрахунків за природний газ, придбаний на торговій платформі, відкривається в банку, визначеному відповідним оператором торгової платформи.
Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур'єр".

02.11.2018

Нацкомфінпослуг розпорядженням від 18.09.2018 N 1638 виклала у новій редакції Методику формування страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя.
Ця Методика встановлює порядок формування страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя, а саме технічних резервів за договорами страхування, співстрахування та перестрахування.
Страховики, що здійснюють страхування інше, ніж страхування життя, повинні:
протягом 30 календарних днів з дати набрання чинності цим розпорядженням розробити та затвердити внутрішню політику страховика із формування технічних резервів відповідно до розд. X Методики та повідомити Нацкомфінпослуг про запровадження обраної методики формування і ведення обліку технічних резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя, подавши до Нацкомфінпослуг копію Внутрішньої політики страховика з формування технічних резервів протягом 15 календарних днів після її затвердження;
розрахунок технічних резервів здійснювати на підставі Внутрішньої політики страховика з формування технічних резервів з дня її затвердження.
Для страховиків, які відповідно до розд. VI Методики розраховують резерв коливань збитковості за обов'язковим страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, розмір резерву коливань збитковості на початок звітного періоду, що застосовується відповідно до п. 3 розд. VI Методики для розрахунку резерву коливань збитковості за таким видом страхування станом на першу звітну дату з дати набрання чинності цим розпорядженням, приймається рівним нулю.
Розпорядження зареєстровано в Міністерстві юстиції 17 жовтня 2018 р. за N 1169/32621 та набирає чинності через 30 календарних днів з дня його офіційного опублікування, крім п. 5 розд. X Методики, який набирає чинності з 1 січня 2020 року.

Кабмін постановою від 31.10.2018 N 904 затвердив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною архітектурно-будівельною інспекцією.
До критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, належать:
клас наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва;
строк провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками;
наявність порушень ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками протягом останніх 2-х років, що передують плановому, але не менш як за результатами двох останніх заходів державного нагляду (контролю).
Віднесення суб'єкта господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними в додатку 2, за такою шкалою:
від 41 до 100 балів - високий;
від 21 до 40 балів - середній;
від 0 до 20 балів - незначний.
Планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб'єктів господарювання проводяться з такою періодичністю:
з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на 2 роки;
із середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на 3 роки;
з незначним ступенем ризику - не частіше ніж один раз на 5 років.
У разі коли за результатами планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом останніх 6-ти років для суб'єктів господарювання, які віднесені до середнього ступеня ризику, та протягом останніх 10-ти років для суб'єктів господарювання, які віднесені до незначного ступеня ризику, у суб'єкта господарювання не виявлено суттєвих порушень ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб'єкта господарювання проводиться не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений в 1,5 раза.

Кабмін постановою від 31.10.2018 N 896 затвердив Порядок визначення періодичності здійснення планових заходів державного контролю відповідності діяльності операторів ринку (потужностей) вимогам законодавства про харчові продукти, корми, здоров'я та благополуччя тварин, які здійснюються Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, та критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від її провадження.
Ці Порядок та критерії установлюють процедуру визначення періодичності здійснення планових заходів державного контролю у формі інспектування та аудиту відповідності діяльності операторів ринку (потужностей) вимогам законодавства про харчові продукти, корми, здоров'я та благополуччя тварин, які здійснюються Держпродспоживслужбою.
Разом з цим визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабміну від 17.06.2015 N 402 "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, яка підлягає державному ветеринарно-санітарному контролю та нагляду, і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною ветеринарною та фітосанітарною службою".

Кабмін постановою від 31.10.2018 N 903 вніс зміни до Порядку здійснення державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки.
Так, уточнено, що ступінь ризику від провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії та періодичність проведення планових інспекційних перевірок суб'єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії визначається за такими критеріями:
вид радіоактивних матеріалів;
вид діяльності у сфері використання ядерної енергії;
дотримання суб'єктом діяльності вимог законодавства у сфері використання ядерної енергії.
Ризики настання негативних наслідків від провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії визначено в додатку 1.
Перелік критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії, їх показники, кількість балів за кожним показником визначено в додатку 2.
Віднесення діяльності у сфері використання ядерної енергії до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними в додатку 2, за такою шкалою:
від 41 до 100 балів - високий ступінь ризику;
від 21 до 40 балів - середній ступінь ризику;
від 0 до 20 балів - незначний ступінь ризику.
Постанова набрала чинності 2 листопада 2018 року у зв'язку з її опублікуванням в Урядовому кур'єрі від 02.11.2018 N 206.

Кабмін постановою від 31.10.2018 N 897 затвердив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері рибного господарства Державним агентством рибного господарства.
До критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, належать:
кількість чужорідних та/або немісцевих видів гідробіонтів, що використовуються суб'єктом господарювання в аквакультурі станом на будь-яку дату протягом останніх 2-х років, що передують плановому періоду;
порушення вимог законодавства у сфері рибного господарства протягом періоду, що передує плановому року;
статус рибогосподарського водного об'єкта (його частини), що використовується суб'єктом господарювання станом на будь-яку дату протягом останніх 2-х років, що передують плановому періоду;
характеристика гідротехнічної споруди або водозабору, що використовується суб'єктом господарювання на будь-яку дату протягом останніх 2-х років, що передують плановому періоду;
обсяг вилучення водних біоресурсів протягом періоду, що передує плановому року.
Віднесення суб'єкта господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними у додатку 2, за такою шкалою:
від 41 до 100 балів - до високого ступеня ризику;
від 21 до 40 балів - до середнього ступеня ризику;
від 0 до 20 балів - до незначного ступеня ризику.
Планові заходи державного нагляду (контролю) у сфері рибного господарства здійснюються з такою періодичністю:
з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на 2 роки;
із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на 3 роки;
з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на 5 років.
У разі коли за результатами планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) (за наявності) протягом останніх 6-ти років для суб'єктів господарювання, які віднесені до середнього ступеня ризику, та протягом останніх 10-ти років для суб'єктів господарювання, які віднесені до незначного ступеня ризику, у суб'єкта господарювання не виявлено суттєвих порушень вимог законодавства у сфері рибного господарства, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб'єкта господарювання здійснюється не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений в 1,5 раза.

Кабмін постановою від 31.10.2018 N 895 затвердив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості Державним агентством рибного господарства.
До критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості Держрибагентством, належать:
настання аварійної події із судном флоту рибної промисловості, що експлуатується суб'єктом господарювання, протягом останніх 3-х років, що передують плановому періоду;
кількість приписів щодо усунення порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства та/або міжнародних договорів України та угод щодо безпеки мореплавства, підготовки їх екіпажів, збереження життя людини на морі, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища, складених за результатами заходів державного нагляду (контролю), здійснених протягом останніх 3-х років, що передують плановому періоду;
максимальна кількість працівників судна флоту рибної промисловості, зайнятих виконанням робіт підвищеної небезпеки, станом на будь-яку дату протягом останніх 3-х років, які передують плановому періоду;
наявність порушень вимог законодавства щодо технічної експлуатації судна флоту рибної промисловості, виявлених за результатами заходів державного нагляду (контролю), здійснених протягом останніх 3-х років, що передують плановому періоду.
Віднесення суб'єкта господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними у додатку 2, за такою шкалою:
від 41 до 100 балів - до високого ступеня ризику;
від 21 до 40 балів - до середнього ступеня ризику;
від 0 до 20 балів - до незначного ступеня ризику.
Планові заходи державного нагляду (контролю) у сфері безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості здійснюються з такою періодичністю:
з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на 2 роки;
із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на 3 роки;
з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на 5 років.
У разі коли за результатами планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) (за наявності) протягом останніх 6-ти років для суб'єктів господарювання, які віднесені до середнього ступеня ризику, та протягом останніх 10-ти років для суб'єктів господарювання, які віднесені до незначного ступеня ризику, у суб'єкта господарювання не виявлено порушень вимог законодавства у сфері безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб'єкта господарювання здійснюється не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений в 1,5 раза.

Кабмін постановою від 31.10.2018 N 902 затвердив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері освітньої діяльності, що підлягає ліцензуванню, та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством освіти і науки, обласними, Київською міською державними адміністраціями.
До критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері освітньої діяльності, що підлягає ліцензуванню, належать:
1) строк провадження суб'єктом господарювання освітньої діяльності;
2) дотримання суб'єктом господарювання вимог ліцензійних умов провадження освітньої діяльності;
3) кількість позапланових заходів державного нагляду (контролю), проведених органом ліцензування стосовно суб'єкта господарювання протягом останніх 3-х років, що передують плановому періоду, у зв'язку з:
виявленням та підтвердженням недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності;
неподанням суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітних періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;
настанням аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання;
4) сфера освітньої діяльності, яку провадить суб'єкт господарювання;
5) кількість обґрунтованих звернень фізосіб про порушення вимог ліцензійних умов провадження освітньої діяльності суб'єктом господарювання, що спричинило шкоду їх правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, протягом останніх 3-х років;
6) навчання (виховання) в закладі освіти іноземців та осіб без громадянства;
7) наявність повідомлень, що надійшли до органу ліцензування від контролюючих або правоохоронних органів, про порушення суб'єктом господарювання вимог ліцензійних умов провадження освітньої діяльності, виявлених у ході здійснення заходів державного нагляду (контролю), протягом останніх 3-х років, що передують плановому періоду.
Віднесення суб'єкта господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними у додатку 2, за такою шкалою:
від 41 до 100 балів - до високого ступеня ризику;
від 21 до 40 балів - до середнього ступеня ризику;
від 0 до 20 балів - до незначного ступеня ризику.
Планові заходи державного нагляду (контролю) у сфері освітньої діяльності, що підлягає ліцензуванню, здійснюються МОН, обласними, Київською міською держадміністраціями за діяльністю суб'єктів господарювання з такою періодичністю:
з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на 2 роки;
із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на 3 роки;
з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на 5 років.
У разі коли за результатами планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом останніх 6-ти років для суб'єктів господарювання, які віднесені до середнього ступеня ризику, та протягом останніх 10-ти років для суб'єктів господарювання, які віднесені до незначного ступеня ризику, у суб'єкта господарювання не виявлено суттєвих порушень ліцензійних умов провадження освітньої діяльності, наступний плановий захід щодо такого суб'єкта господарювання здійснюється не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений в 1,5 раза.

Кабмін постановою від 31.10.2018 N 899 затвердив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері містобудівної діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) на об'єкті будівництва органами державного архітектурно-будівельного контролю.
До критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері містобудівної діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) на об'єкті будівництва органами державного архітектурно-будівельного контролю, належать:
клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд;
дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
структура (склад) об'єкта будівництва.
Віднесення суб'єкта господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними у додатку 2, за такою шкалою:
від 41 до 100 балів - до високого ступеня ризику;
від 21 до 40 балів - до середнього ступеня ризику;
від 0 до 20 балів - до незначного ступеня ризику.
Планові заходи державного нагляду (контролю) у сфері містобудівної діяльності проводяться з такою періодичністю:
з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на 2 роки;
з середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на 3 роки;
з незначним ступенем ризику - не частіше ніж один раз на 5 років.

Нацкомфінпослуг розпорядженням від 04.09.2018 N 1521 виклала у новій редакції Порядок складання звітних даних страховиків.
Цей Порядок визначає процедуру складання, терміни подання до Нацкомфінпослуг звітних даних щодо здійснення страхової діяльності та розкриття іншої інформації, що стосується фінансового стану страховика, зокрема щодо достатності страхових зобов'язань.
Розпорядження зареєстровано в Міністерстві юстиції 11 жовтня 2018 р. за N 1155/32607 та набирає чинності з дня набрання чинності Законом "Про електронні довірчі послуги" (7 листопада 2018 р.), але не раніше дня офіційного опублікування цього розпорядження.

Нацбанк постановою від 23.10.2018 N 112 затвердив зміни до Положення про передавання запасів готівки на зберігання до уповноважених банків, якими передбачено розширення можливостей уповноважених банків ефективніше здійснювати операції із запасами готівки Нацбанку.
Зокрема, уповноважені банки отримують можливість:
зараховувати до запасів готівки, що перебуває у них на зберіганні, пачки банкнот, прийняті від інших банків, що підлягають перерахуванню;
вести окремий їх облік та оброблення.
Уповноважені банки повинні розробити план дій щодо безперервної організації роботи із запасами готівки на зберіганні в умовах настання непередбачуваних обставин та/або надзвичайних ситуацій та погодити його з Нацбанком, а також періодично проводити тестування та за його результатами - оновлення зазначеного плану.
Крім цього, Нацбанк отримує можливість застосовувати штрафні санкції до уповноважених банків у разі повторного допущення останніми порушення умов зберігання запасів готівки Нацбанку.
Постанова набрала чинності 1 листопада 2018 року у зв'язку з її опублікуванням на офіційному веб-сайті Нацбанку від 31.10.2018 р., за винятком окремих норм, які набирають чинності з 1 січня 2019 року. Йдеться про норми, які стосуються:
укладення договору про зберігання запасів готівки Нацбанку за новим зразком;
можливості зараховувати до запасів готівки на зберіганні готівку, що підлягає перерахуванню;
застосування штрафних санкцій до уповноваженого банку.

01.11.2018

Нацбанк постановою від 30.10.2018 N 114 вніс зміни до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні.
Змінами передбачено запровадження обов'язкового нормативу ліквідності - коефіцієнта покриття ліквідності (LCR) - з 1 грудня 2018 року. Згідно з постановою, на початку мінімальне значення нормативу LCR встановлено на рівні 80% з поетапним його доведенням до рівня 100%.
Норматив LCR встановлено за всіма валютами, а також окремо за групою іноземних валют. Банки також будуть розраховувати коефіцієнт LCR у гривні, проте Нацбанк не визначає його обов'язкове мінімальне значення.
Банки розраховуватимуть LCR щоденно, починаючи з 1 грудня 2018 року. Значення нормативів LCR буде визначатися як 30-денна середньоарифметична ковзна величина. Таким чином, першою звітною датою для нормативів LCR визначено 31 грудня 2018 року.
Відповідно до постанови мінімальне значення нормативів LCR буде доведено до рівня 100% поетапно за таким графіком:
80% - починаючи з 31 грудня 2018 року;
90% - починаючи з 1 червня 2019 року;
100% - починаючи з 1 грудня 2019 року.
Постанова набирає чинності з 1 грудня 2018 року.

Відповідно до ст. 35, абз. 2 п. 8 розд. VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону "Про електронні довірчі послуги" Мін'юст наказом від 29.10.2018 N 3373/5 затвердив Порядок ведення Довірчого списку.
Цей Порядок визначає процедуру ведення Довірчого списку*, внесення відомостей до Довірчого списку та забезпечення цілодобового доступу до Довірчого списку через телекомунікаційні мережі загального користування.
Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 29 жовтня 2018 р. за N 1221/32673 та набирає чинності одночасно із Законом Про електронні довірчі послуги" (7 листопада 2018 р.), але не раніше дня офіційного опублікування наказу, крім абз. 2 п. 3 наказу, який набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

ДФС наказом від 22.10.2018 N 688 затвердила новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій.
У новому Державному реєстрі міститься 89 РРО, дозволених до первинної реєстрації, та 76 РРО, первинна реєстрація яких заборонена.
Також наведено перелік із 7 РРО, виключених з Державного реєстру в 2016-2018 роках, експлуатація яких не дозволяється.

Огляд законодавства за жовтень 2018

Огляд законодавства за вересень 2018

Огляд законодавства за серпень 2018

Огляд законодавства за липень 2018

Огляд законодавства за червень 2018

Огляд законодавства за травень 2018

Огляд законодавства за квітень 2018

Огляд законодавства за березень 2018

Огляд законодавства за лютий 2018

Огляд законодавства за січень 2018