Лицензионная АВК-5 ред. 3.3.1. от производителя (7200 грн. с НДС на 2 П.К.)
.
Бесплатно установка, обучение, обновление, консультации, обслуживание.
Нові надходження ДБН та ДСТУза 2017 рік


Злиття підприємств – крок за кроком

Злиття підприємств – крок за кроком

У кризовий для української економіки період почастішали випадки використання злиття як виду реорганізації суб'єктів господарювання. Намагаючись утриматись на плаву, підприємці використовують злиття не лише як спосіб залишитись на ринку, а й як шлях мінімізації власних витрат у відповідний період. Про особливості як самого процесу, так і його документального оформлення поговоримо далі.


Насамперед слід визначити, у яких випадках можливо провести злиття відповідно до чинного законодавства. Загалом процес реорганізації підприємства регулюється п. 1 ст. 106 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі – ЦКУ), у якому зазначено таке: злиття юридичної особи здійснюється за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, – за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Отже, відповідно до ст. 104 ЦКУ злиття – це спосіб реорганізації, за якого два або більше підприємств утворюють одну нову юридичну особу шляхом об'єднання своїх майнових прав та обов'язків.

Проаналізувавши визначення, наведене в ЦКУ, стає зрозуміло, що після злиття підприємства, які об'єднали свої активи й пасиви, підлягають припиненню і виключаються з Державного реєстру.

А згідно з пп. 98.1.2 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі – ПКУ) під реорганізацією платника податків  мається на увазі зміна його правового статусу, яка передбачає злиття платників податків, а саме передача майна платника податків до статутних фондів інших платників податків, унаслідок чого відбувається ліквідація платника податків, який зливається з іншими.

Згідно з пп. 98.2.2 ПКУ, якщо реорганізація здійснюється шляхом об'єднання двох або більше платників податків в одного платника податків з ліквідацією платників податків, що об'єдналися, об'єднаний платник податків набуває усіх прав і обов'язків щодо погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу всіх платників податків, що об'єдналися.

Отже, оскільки суть такого процесу полягає у створенні нової юридичної особи, зрозуміло, що розпочати слід із рішення про реорганізацію існуючої.

Згідно з п. 1 ст. 106 ЦКУ першим кроком у процесі реорганізації шляхом злиття стане скликання зборів засновників або іншого відповідного органу, у результаті зборів якого буде складено протокол із зазначенням виду реорганізації. Також протоколом зборів засновників буде призначено склад комісії з припинення юридичної особи.

Відповідно, призначена комісія й оформить рішення про реорганізацію.

Наступним кроком буде подання повідомлення про реорганізацію шляхом злиття Державному реєстратору. Як наслідок, установлюється строк для задоволення претензій кредиторів. За законом указаний строк не може бути меншим ніж два місяці з моменту оголошення про реорганізацію.

Обов'язковою умовою проведення реорганізації шляхом злиття є публікація повідомлення про реорганізацію юридичної особи у спеціальному друкованому засобі масової інформації.

Лише після закінчення двох місяців із дати публікації комісія з припинення виконує одну із своїх найважливіших функцій – складає передавальний акт, який обов'язково повинен містити положення про правонаступництво всього, що мало підприємство, яке реорганізовується. Також у своїй змістовній частині акт має містити дані про всіх кредиторів і дебіторів юридичної особи, а також інформацію про її права та майно.

Згідно з п. 1 ст. 104 ЦКУ  всі майнові права й обов'язки обох чи більше компаній переходять до юридичної особи, створеної внаслідок злиття.

Власником новоствореного підприємства стають попередні засновники компаній, що реорганізуються. Адже під час злиття формується статутний капітал нового підприємства, який пропорційно розподіляється відповідно до внесків засновників.

Особливої уваги потребують питання правонаступництва дебіторської і кредиторської заборгованостей. Порядок правонаступництва кредиторської заборгованості регулюється ст. 520 ЦКУ, якою передбачено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

Своєю чергою, правонаступництво дебіторської заборгованості може здійснюватись і без згоди боржника, однак за умови обов'язкового письмового повідомлення своїх боржників про правонаступництво.

Також слід урахувати той факт, що на підставі п. 183.17 ПКУ особа, утворена в результаті реорганізації платника податку (крім особи, утвореної шляхом перетворення), реєструється платником податку як інша новостворена особа в порядку, визначеному цим Кодексом, у т. ч. в разі, коли до такої особи перейшли обов'язки зі сплати податку у зв'язку з розподілом податкових зобов'язань чи податкового боргу.

Інакше кажучи, під час злиття виникає новий платник податку на додану вартість. Платники ж податку, реєстрація яких анулюється, згідно з п. 184.7 ПКУ повинні на дату анулювання такої реєстрації визначити податкові зобов'язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи зі звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Тексты нормативных документов см. в справочной системе
"Юрист+Закон" 70 грн (возможна работа и обновление на USB-flash-накопителе без установки на компьютер).
044-3316318, 050-3305400, 063-1526127, 068-2017762

авк3 авк5 авк-5 3.3.1. официальный сайт АВК-5 3.3.1. бесплатно обновление скачать бесплатно
авк3 авк5 авк-5 созидатель
авк3 авк5 авк-5 3.1.1 ключ таблетка
авк3 авк5 авк-5 3.1.5 ключ
авк3 авк5 авк-5 3.1.6 ключ
авк3 авк5 авк-5 группа поддержки
авк3 авк5 авк-5 скачать бесплатно
авк3 авк5 авк-5 3.1.0 скачать бесплатно
авк3 авк5 авк-5 3.1.1 скачать бесплатно
авк3 авк5 авк-5 3.1.5 скачать бесплатно
авк3 авк5 авк-5 3.1.6 скачать бесплатно