Лицензионная АВК-5 ред. 3.2.2. от производителя (7200 грн. с НДС на 2 П.К.)
.
Бесплатно установка, обучение, обновление, консультации, обслуживание.
Нові надходження ДБН та ДСТУза 2017 рік


Особливості оприбуткування складових комп'ютерної техніки по частинах<br>Запитання-відповіді від 30.10.2017

Підприємство оприбутковує складові комп'ютерної техніки по частинах - окремо монітор, окремо системний блок, окремо клавіатуру й окремо комп'ютерну мишу. Системний блок коштує понад 6000 грн, а решта -  менше. Комп'ютерну мишу підприємство оприбутковує на рахунок 221, клавіатуру - залежно від її надійності - на 221 чи 153 рахунок (рішення приймає комісія), системний блок - до основних засобів. Як оприбутковувати монітор - на 152 чи 153 рахунок?

Бухоблік

Спершу про окремий облік складових комп'ютера.

Нагадаємо, що таке об'єкт основних засобів.

"Об'єкт основних засобів - це:  закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством/установою" (п. 4 П(С)БО 7 "Основні засоби").

Зважаючи на викладене визначення та п. п. 7, 8 П(С)БО 7, усі придбані компоненти, з яких складатиметься комп'ютер, можна обліковувати як єдине ціле. Однак тут залишається ключовим судження суб'єкта господарювання щодо "закінченості пристрою" та "конструктивної відокремленості предмета". Водночас, якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів (п. 4 П(С)БО 7).

Якщо поглянути на міжнародний "аналог" вітчизняного стандарту - МСБО 16 "Основні засоби", то в ньому чітко вказано, що він не визначає одиницю оцінки для визнання, тобто з чого складається об'єкт основних засобів. "Отже, потрібне судження при застосуванні критеріїв визнання до конкретних обставин суб'єкта господарювання. Можливо, буде доцільним об'єднати окремо незначущі об'єкти (наприклад, ливарні форми, інструменти і фарби) та застосовувати критерії до сукупної вартості" (§ 9 МСБО 16).

Додамо: у ситуації з комп'ютером доречно врахувати, чи планує підприємство використовувати придбаний об'єкт як єдине ціле. Скажімо, чи не передбачається підключення системного блока до іншого, уже наявного монітора, а новий монітор - до іншого системного блока тощо.

Тож підприємство самостійно класифікує придбані активи (як об'єкт основних засобів, МНМА, а, можливо, деякі складові - як запаси), зважаючи на те, чи використовуватимуться вони як єдине ціле. Якщо так, то варто визначити, чи відрізняються строки корисного використання окремих частин придбаного комп'ютера, чи ні.

Виокремимо два варіанти обліку залежно від прийнятого рішення підприємством:

1. Якщо підприємство не планує використовувати придбаний об'єкт як єдине ціле або ж установило, що строки корисного використання частин об'єкта відрізняються, тоді воно може обліковувати частини як окремі об'єкти. Водночас важливо виділити, які саме об'єкти можуть виконувати самостійні функції. Уважаємо, що розцінювати материнську плату, процесор як окремі об'єкти МНМА не варто. А ось системний блок (входять материнська плата, процесор, корпус тощо) цілком може бути окремим об'єктом. Окремим об'єктом обліку можуть бути й монітор, клавіатура тощо, адже строки їх корисного використання можуть відрізнятися.

За такого варіанта кожна зі складових, для якої встановлено строк корисного використання понад рік, ураховуватиметься як МНМА, якщо її вартість не перевищує критерію малоцінності, установленого в бухобліку в наказі про облікову політику (як засвідчує практика, його часто встановлюють на рівні 6000 грн, але може бути й інша сума, яку визначило підприємство). Такі об'єкти амортизуватимуться одним із методів: 50 % - у першому місяці використання та 50 % - в останньому чи 100 % - під час уведення їх в експлуатацію (п. 27 П(С)БО 7).

Якщо ж вартість відокремленої складової (припустімо, системного блока) становила понад вартісний критерій для МНМА, то її слід обліковувати як об'єкт основних засобів.

Або ж, скажімо, підприємство встановило, що придбана комп'ютерна миша, клавіатура не пропрацює й рік, тоді таку складову можна розцінювати як запаси (обліковувати на субрахунку 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети").

2. Якщо підприємство планує використовувати придбані активи як єдине ціле та строк корисного використання складових частин не відрізняється - підприємство обліковує придбання як один об'єкт. Оскільки сукупно його вартість перевищує критерій малоцінності, установлений у бухобліку, та строк корисного використання понад рік, то такий об'єкт потрапить під визначення основних засобів.

Нагадаємо, що МШП (рахунок 22) відрізняється від необоротних активів (ОЗ, МНМА) терміном служби. Тобто, якщо термін служби (орієнтовний строк використання) не більш ніж рік, підприємство має справу з оборотними активами - їх ураховують на рахунках класу 2.

Для того щоб відокремити МНМА від інших необоротних активів, у бухгалтерському обліку в наказі про облікову політику підприємство встановлює вартісний критерій для МНМА. Цей вартісній критерій у бухгалтерському обліку може бути будь-яким. У податковому ж обліку він становить 6000 грн (з 01.09.2015).

Тож, якщо строк використання комп'ютерної миші і клавіатури не більш ніж рік, їх обліковують на рахунку 22. Оскільки це цілком відповідає нормам П(С)БО, то і заперечень у контролерів щодо цього виникати не повинно. Під час передання у використання вартість МШП списують до витрат - Дт 91, 92, 93, 94 (залежно від того, для яких цілей використовують об'єкти) Кт 22.

Щодо того, як обліковувати монітор, який коштує менш ніж 6000 грн, - на субрахунку 152 чи 153, то все залежить від того, який вартісний критерій для МНМА у вас прописано в наказі про облікову політику.

Якщо вартісний критерій становить, наприклад, 6000 грн, тоді монітор потрапить до МНМА (бо менше вартісного критерію, установленого в бухобліку) й обліковуватиметься на субрахунку 153, а під час уведення в експлуатацію - Дт 112 Кт 153. І, відповідно, його амортизують як МНМА (метод 50/50 або 100 % під час уведення чи прямолінійний - залежно від того, який прописали для МНМА в наказі про облікову політику).

Якщо, наприклад, у наказі про облікову політику прописано вартісний критерій для МНМА 2500 грн, а монітор коштує, скажімо, 3000 грн, тоді він не є МНМА в бухобліку й потрапляє на субрахунок 152, а після введення в експлуатацію - Дт 104 (використання субрахунка 109 для монітора також не є помилкою) Кт 152. Амортизують за методом для відповідної групи ОЗ.

Якщо ж, наприклад, у наказі про облікову політику взагалі не встановлено вартісного критерію для МНМА, то фактично такий критерій дорівнює 0 грн, тоді МНМА взагалі немає. За такої ситуації монітор слід обліковувати серед основних засобів на субрахунку 152, а після введення в експлуатацію - Дт 104 (використання субрахунка 109 також не є помилкою в цій ситуації) Кт 152. Амортизують за методом для відповідної групи ОЗ.

Зауважимо: якщо вартісного критерію для МНМА в наказі про облікову політику не встановлено, а підприємство зарахує монітор до МНМА, то це буде помилкою і порушенням П(С)БО 7.

Податковий облік

Нагадаємо, що базу оподаткування податком на прибуток визначають від бухфінрезультату +/- різниці (пп. 134.1.1 ПКУ).

Тож вагомо:

- як операція відобразилася в бухобліку (про це йшлося вище) й відповідно вплинула на бухфінрезультат;

- чи є різниці з податку на прибуток за операцією.

Нагадаємо, що різниці з розд. III ПКУ можуть не використовувати ті платники, які мають дохід не більш як 20 млн грн і приймуть рішення про відмову в першому році безперервної сукупності років, коли дохід не перевищує 20 млн грн (пп. 134.1.1 ПКУ). Якщо ж дохід більш як 20 млн грн - використовувати різниці обов'язково.

Тож важливо, чи використовує підприємство різниці з розд. III ПКУ (чи не скористалося воно правом на відмову від різниць, бо дохід не більш як 20 млн грн).

Якщо підприємство не використовує різниці з розд. III ПКУ (бо дохід менш як 20 млн грн, прийнято рішення про відмову від різниць), тоді все, як у бухобліку, - коригувань, зокрема й амортизаційних різниць, немає. Як у бухобліку підприємство відобразило витрати, амортизацію, так вони в кінцевому підсумку вплинуть на бухфінрезультат до оподаткування й не коригуються за озвученими операціями.

Якщо підприємство використовує різниці з податку на прибуток (бо дохід більш як 20 млн грн чи навіть менше, але підприємство не приймало рішення про відмову), то з податку на прибуток діє, зокрема, амортизаційна різниця. За нею бухгалтерський фінрезультат до оподаткування:

- збільшують на суму амортизації основних засобів, нараховану в бухобліку (п. 138.1 ПКУ);

- зменшують на суму амортизації, нараховану на основні засоби за правилами податкового обліку (п. 138.2 ПКУ).

І ось тут найцікавіша ситуація якраз із МНМА. Для податкових цілей МНМА - об'єкти строком використання понад рік і вартістю не більш як 6000 грн. Згідно з бухгалтерськими правилами МНМА є не що інше, як одна з груп основних засобів (пп. 5.2.2 П(С)БО 7). При цьому вартісний критерій для МНМА в бухобліку встановлює підприємство самостійно (п. 5 П(С)БО 7). Дослівно: "Підприємства можуть установлювати вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів".

А ось у податковому обліку МНМА не є основними засобами. Це випливає з пп. 14.1.138 ПКУ. Виходить, для ПКУ МНМА - це інший необоротний матеріальний актив.

Зважаючи на те що МНМА не є основним засобом у податковому обліку, контролери відзначають, що різниць за ними не виникає, тобто не треба ні збільшувати бухфінрезультат на їх бухгалтерську амортизацію, ні зменшувати його на податкову амортизацію. Отже, за такими об'єктами вплив на податок на прибуток такий самий, як у бухобліку, бо різниць немає.

Роз'яснення податківців "проти" податкової амортизації МНМА

У листі ДФСУ від 05.02.2016 р. № 2457/6/99-99-19-02-02-15 прозвучало: "оскільки малоцінні необоротні матеріальні активи не належать до основних засобів, то різниці, які визначаються згідно зі ст. 138 Кодексу, за такими активами у платника не виникають".

У роз'ясненні з розділу 102.05 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ на питання "Чи підлягають амортизації у податковому обліку земельні ділянки, природні ресурси, малоцінні необоротні активи та бібліотечні фонди?" відповіли, що "з урахуванням положень пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ вартість земельних ділянок, малоцінних необоротних активів, бібліотечних фондів та природних ресурсів не підлягає амортизації у податковому обліку".

У роз'ясненні з розділу 102.13 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ на питання "Чи виникають різниці при нарахуванні амортизації малоцінних необоротних активів та як заповнюються рядки 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ та додаток АМ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств?" зазначено:

"Отже, оскільки малоцінні необоротні матеріальні активи не належать до основних засобів, то різниці, які визначаються згідно зі ст. 138 ПКУ, за такими активами не виникають.

Відображення різниць, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів та передбачають коригування фінансового результату до оподаткування на підставі пп. 138.1, 138.2 ст. 138 ПКУ, здійснюється у рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ "Різниці" до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємства (далі - додаток РІ до Декларації), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897:

у рядку 1.1.1 додатка РІ до Декларації відображається сума нарахованої амортизації необоротних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

у рядку 1.2.1 АМ додатка РІ до Декларації відображається сума розрахованої амортизації необоротних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

Таким чином, у рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ зазначаються різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів без врахування амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів".

Додамо, що свого часу контролери не були проти різниць за МНМА (див., наприклад, листи ГУ ДФС у Запорізькій області від 14.01.2016 р. № 108/10/08-01-15-02-11, ГУ ДФС у м. Києві від 29.02.2016 р. № 4657/10/26-15-11-02-1, МГУ ДФС - Центрального офісу з ОВП від 27.11.2015 р. № 26114/10/28-10-06-11), та й у додатку АМ є група 11. Однак нині вони висловлюють інший погляд.

Відзначимо: за МШП (рахунок 22) різниць не виникає, тобто як операція вплинула на бухфінрезультат, так і впливає на податок на прибуток, коригувань немає.

Тексты нормативных документов см. в справочной системе
"Юрист+Закон" 70 грн (возможна работа и обновление на USB-flash-накопителе без установки на компьютер).
044-3316318, 050-3305400, 063-1526127, 068-2017762

авк3 авк5 авк-5 официальный сайт предоставляет обновление скачать бесплатно
авк3 авк5 авк-5 созидатель
авк3 авк5 авк-5 3.1.1 ключ таблетка
авк3 авк5 авк-5 3.1.5 ключ
авк3 авк5 авк-5 3.1.6 ключ
авк3 авк5 авк-5 группа поддержки
авк3 авк5 авк-5 скачать бесплатно
авк3 авк5 авк-5 3.1.0 скачать бесплатно
авк3 авк5 авк-5 3.1.1 скачать бесплатно
авк3 авк5 авк-5 3.1.5 скачать бесплатно
авк3 авк5 авк-5 3.1.6 скачать бесплатно