Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: http://www.cct.com.ua/images/avk-5.jpgОгляд нових нормативних актів України

(грудень 2017).
Повний текст нормативних документів містить законодавча база України

"Юрист+Закон" ( 70 грн. ) на DVD або USB-FLASH-носіях.

 

Лицензионная АВК-5 ред. 3.2.2. от производителя (7200 грн. с НДС на 2 П.К.).

Обучение АВК-5 – бесплатно, видеокурс + методичка.

Бесплатно установка, обучение, обновление, консультации, обслуживание.

(044)331-63-18      (050)330-54-00    (063)152-61-27   (068)201-77-62

 

 


29.12.2017

Затверджено прогнозовану оптову ринкову ціну електроенергії на 2018 рік

НКРЕКП постановою від 28.12.2017 N 1513 затвердила на 2018 рік прогнозовану оптову ринкову ціну електричної енергії на рівні 1561,99 грн за 1 МВт·год (без ПДВ) з розбивкою на квартали:

I квартал - 1495,46 грн за 1 МВт·год (без ПДВ);

II квартал - 1586,69 грн за 1 МВт·год (без ПДВ);

III квартал - 1586,69 грн за 1 МВт·год (без ПДВ);

IV квартал - 1586,69 грн за 1 МВт·год (без ПДВ).

Ліцензіати, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, повинні застосовувати цю прогнозовану оптову ринкову ціну при розрахунку роздрібних цін на електричну енергію згідно з Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії.

Постанова набирає чинності з 1 січня 2018 року.

 

 

Визначено процедуру складання, подання, погодження, оприлюднення програми відповідності оператора системи розподілу електроенергії

НКРЕКП постановою від 27.12.2017 N 1406 затвердила Порядок складання, подання, погодження, оприлюднення програми відповідності оператора системи розподілу, звіту про її виконання та погодження уповноваженої особи з питань відповідності.

Цей Порядок встановлює вимоги до операторів систем розподілу електричної енергії (далі - Оператор) щодо складання програми відповідності, процедури подання та погодження програми відповідності Регулятором, порядку оприлюднення програми відповідності та моніторингу її виконання, а також порядок призначення, звільнення та засади діяльності уповноваженої особи з питань відповідності.

Порядок поширюється на Оператора, що входить до складу вертикально інтегрованого суб'єкта господарювання незалежно від форми власності та організаційно-правової форми господарювання, який отримав в установленому законодавством порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії.

При цьому визначено, що Порядок не застосовується до Оператора, який має менше 100 тисяч приєднаних споживачів та якщо його середньомісячний обсяг розподілу електроенергії не перевищує 20 мільйонів кВт·год, щодо якого Регулятором згідно зі ст. 47 Закону "Про ринок електричної енергії" прийнято рішення про звільнення від виконання вимог ст. 47 Закону.

Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур'єр". При цьому абзаци третій та четвертий пп. 1 п. 2.2 гл. 2 Порядку набирають чинності з 10 червня 2020 року.

 

 

Україна застосувала остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту арматури та катанки походженням з РФ

28 грудня 2017 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення N АД-382/2017/4411-05, згідно з яким вирішила застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що мас такий опис:

Арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00.

Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються строком на 5 років шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита щодо імпорту в Україну товару, опис якого зазначено вище, з Російської Федерації у розмірі 15,21 %.

Остаточне антидемпінгове мито справляється у відсотках до митної вартості товару.

Рішення Комісії N АД-382/2017/4411-05 набирає чинності через 60 днів з дня опублікування повідомлення.

 

 

Затверджено уніфіковану форму акта перевірки додержання вимог законодавства у сфері перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів водним транспортом

Мінінфраструктури наказом від 24.11.2017 N 406 затвердило уніфіковану форму акта, що складається за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським транспортом, що підлягає ліцензуванню.

Уніфікована форма акта містить вичерпний перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю).

Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 18 грудня 2017 р. за N 1524/31392 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

 

Затверджено новий Порядок реалізації положень Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП

Мінфін наказом від 20.11.2017 N 953 затвердив Порядок реалізації положень Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП) 1975 року та Інструкцію про заповнення книжки МДП.

Порядок визначає умови виконання міжнародних дорожніх перевезень (далі - МДП), правила допущення суб'єктів господарювання України до системи МДП, порядок оформлення книжки МДП на товари, що перевозяться між митницями ДФС з дотриманням вимог Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП) 1975 року, відповідальність держателя книжки МДП та гарантійного об'єднання за порушення МДП.

Інструкція визначає порядок заповнення граф книжки МДП на митній території України під час перевезення товарів між митницями ДФС з дотриманням умов Конвенції МДП.

Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 12 грудня 2017 р. за N 1496/31364 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

 

28.12.2017

Затверджено новий перелік держав, операції з резидентами яких визнаються контрольованими

Кабмін постановою від 27.12.2017 N 1045 затвердив перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України.

Загалом до зазначеного переліку увійшли 85 держав (територій).

Зазначимо, що господарські операції з контрагентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до вищезгаданого переліку, відносяться до категорії контрольованих для цілей трансфертного ціноутворення.

Постанова набирає чинності з 1 січня 2018 року.

 

 

Встановлено нові критерії, за якими визначається періодичність здійснення ДСНС планових перевірок щодо додержання законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки

Кабмін постановою від 27.12.2017 N 1043 затвердив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки Державною службою з надзвичайних ситуацій.

Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки, є:

1) провадження суб'єктом господарювання діяльності на:

потенційно небезпечних об'єктах, об'єктах підвищеної небезпеки, а також об'єктах, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, згідно з переліком, затвердженим постановою Кабміну від 04.22.2015 N 83, та метрополітенах (ДБН В.2.3-7-2010 "Споруди транспорту. Метрополітени");

об'єктах, віднесених до відповідної категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою (визначається відповідно до ДСТУ Б В.1.1-36:2016 "Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою");

2) клас наслідків (відповідальності) об'єкта відповідно до Закону "Про регулювання містобудівної діяльності";

3) умовна висота будинку відповідно до ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги";

4) площа об'єкта;

5) наявність підземних та/або підвальних поверхів, приміщень, споруд відповідно до ДБН В.2.2-9:2009 "Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення";

6) належність об'єкта до пам'яток культурної спадщини національного та місцевого значення, що включені до Державного реєстру нерухомих пам'яток відповідно до Закону "Про охорону культурної спадщини";

7) показник ризику від провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання, розрахунок якого здійснюється відповідно до затверджених МВС методик (значення прийнятного, мінімального та гранично допустимого ризиків визначаються Концепцією управління ризиками виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, схваленою розпорядженням Кабміну від 22.01.2014 N 37;

8) надання послуг, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт аварійно-рятувальними службами.

Відповідно до встановлених критеріїв суб'єкти господарювання відносяться до одного з трьох ступенів ризику - високого, середнього або незначного.

Планові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням суб'єктами господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки здійснюються ДСНС з такою періодичністю:

з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на 2 роки;

із середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на 4 роки;

з незначним ступенем ризику - не частіше ніж один раз на 6 років.

 

 

Удосконалено порядок надання небанківським фінустановам та національному оператору поштового зв'язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій

З метою підвищення надійності та стабільності фінансової системи України, розвитку ринків фінансових послуг та забезпечення захисту інтересів їх учасників і вдосконалення власних нормативно-правових актів Нацбанк постановою від 21.12.2017 N 137 виклав у новій редакції Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв'язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій.

Зокрема, визначено, що Нацбанк надає небанківській фінансовій установі, національному оператору поштового зв'язку генеральну ліцензію для надання фінансових послуг, які є валютними операціями згідно з п. 2 ст. 5 Декрету Кабміну від 19.02.1993 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", за умови дотримання таких вимог:

строк діяльності небанківської фінансової установи, національного оператора поштового зв'язку не менше одного року у сфері надання резидентам таких самих фінансових послуг у валюті України (крім надання генеральної ліцензії на здійснення діяльності з обміну валют), що підтверджується документом, зазначеним у пп. 6 п. 18 розд. III Положення, а також іншими документами, що підтверджують початок фактичного надання небанківською фінансовою установою, національним оператором поштового зв'язку відповідних фінансових послуг у валюті України;

відповідність фінансового стану небанківської фінансової установи, національного оператора поштового зв'язку вимогам розд. IV Положення (у тому числі щодо наявності власного капіталу небанківської фінансової установи, національного оператора поштового зв'язку в розмірі, не меншому, ніж установлено п. 27 розд. IV Положення);

відповідність небанківської фінансової установи, її керівників, власників істотної участі в ній вимогам щодо ділової репутації, визначеним у розд. V Положення;

відповідність структури власності небанківської фінансової установи вимогам розд. VI Положення;

наявність у небанківської фінансової установи не менше 5 структурних підрозділів, приміщення яких відповідають вимогам нормативно-правових актів Нацбанку, що регулюють порядок проведення валютно-обмінних операцій та з питань організації захисту приміщень небанківських фінансових установ в Україні (для небанківських фінансових установ, які звертаються до Нацбанку за генеральною ліцензією на здійснення діяльності з обміну валют або надання інших фінансових послуг, які передбачають використання готівки в національній та іноземній валютах);

подання до Нацбанку повного пакета документів для отримання генеральної ліцензії, визначених Положенням;

не було протягом року, що передує даті надходження документів, та протягом строку розгляду пакета документів фактів порушення небанківською фінансовою установою, національним оператором поштового зв'язку вимог нормативно-правових актів Нацбанку, валютного законодавства України, законодавства України з питань регулювання ринків фінансових послуг, у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та/або застосованих до неї (нього) заходів впливу (санкцій) за порушення зазначеного законодавства України.

Небанківська фінансова установа, національний оператор поштового зв'язку зобов'язані протягом усього строку дії генеральної ліцензії дотримуватися вимог нормативно-правових актів Нацбанку, валютного законодавства України, законодавства України з питань регулювання ринків фінансових послуг, у тому числі вимог Положення, а також виконувати вимоги та рішення Нацбанку, зокрема, надавати на вимогу Нацбанку інформацію, документи і звітність у встановлений Нацбанком строк.

Небанківська фінансова установа, національний оператор поштового зв'язку в разі виявлення обставин, що свідчать про невідповідність вимогам, установленим Положенням, зобов'язані повідомити про це Нацбанк протягом 5 робочих днів із дня виявлення таких обставин.

Постанова набрала чинності 28 грудня 2017 року у зв'язку з її опублікуванням на офіційному веб-сайті Нацбанку від 27.12.2017 р.

При цьому для небанківських фінансових установ, які вже мають генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, встановлено перехідний період для приведення своєї діяльності у відповідність до вимог, передбачених новою редакцією Положення.

 

 

Нацбанк спростив проведення арбітражних операцій на умовах маржинальної торгівлі

Нацбанк постановою від 26.12.2017 N 143 вніс зміни до низки власних нормативно-правових актів, згідно з якими, зокрема, спрощено проведення арбітражних операцій на умовах маржинальної торгівлі.

Зокрема, банки:

отримали можливість проводити арбітражні операції не лише з іноземними банками, як це було раніше, а й з іноземними небанківськими фінансовими установами, які мають право здійснювати торгівлю інвалютою та підзвітні відповідним наглядовим органам;     

можуть здійснювати такі операції за дорученням юросіб та ФОП, у той час як раніше було можливо здійснювати їх лише за дорученням клієнтів-фізосіб;   

можуть укладати договори для проведення арбітражних операцій з іншими уповноваженими банками, які вже встановили відносини з іноземними контрагентами;     

можуть проводити арбітражні операції з новим інструментом - банківськими металами.

Також скасовано вимогу щодо реєстрації банками в Нацбанку правил проведення арбітражних операцій.

Постанова набирає чинності з 2 січня 2018 року.

 

 

Затверджено Положення про провадження депозитарної і клірингової діяльності та забезпечення здійснення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів Нацбанком

Нацбанк постановою від 21.12.2017 N 140 затвердив Положення про провадження депозитарної і клірингової діяльності та забезпечення здійснення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів Національним банком України.

Це Положення розроблено відповідно до законів "Про Національний банк України", "Про депозитарну систему України", "Про цінні папери та фондовий ринок", рішення НКЦПФР від 30.07.2013 N 1331 "Про особливості провадження діяльності Національного банку України як учасника депозитарної системи України" з метою забезпечення провадження Нацбанком депозитарної діяльності Нацбанку, клірингової діяльності Нацбанку, розрахунків за правочинами щодо цінних паперів згідно з повноваженнями, визначеними законодавством України, та врегулювання відносин щодо взаємодії між Нацбанком і його клієнтами під час провадження ними депозитарної діяльності щодо цінних паперів, облік яких належить до компетенції Нацбанку.

Положення визначає порядок провадження депозитарної діяльності Нацбанком та депозитарними установами щодо цінних паперів, облік яких відповідно до Закону "Про депозитарну систему України" належить до компетенції Нацбанку, а саме:

облігацій внутрішніх державних позик України;

облігацій зовнішніх державних позик України;

цільових облігацій внутрішніх державних позик України;

казначейських зобов'язань України;

облігацій місцевих позик;

боргових цінних паперів, що посвідчують відносини позики органів місцевого самоврядування, які були розміщені за межами України.

Нацбанк як учасник депозитарної системи провадить клірингову діяльність та розрахунки за правочинами щодо цінних паперів, виконує функції депозитарію та депозитарної установи згідно з повноваженнями, визначеними цим Положенням і законодавством України.

Постанова набрала чинності 22 грудня 2017 року, за винятком окремих положень, які набирають чинності з 2 квітня 2018 року.

 

 

Мінінфраструктури визначило новий порядок перевірок СПФМ - операторів поштового зв'язку в частині здійснення ними переказу коштів

Мінінфраструктури наказом від 28.09.2017 N 328 затвердило Порядок проведення Міністерством інфраструктури України перевірок суб'єктів первинного фінансового моніторингу.

Цей Порядок розроблено на підставі п. 1 ч. 2 ст. 14 Закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" з метою здійснення нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення за діяльністю суб'єктів первинного фінансового моніторингу - операторів поштового зв'язку в частині здійснення ними переказу коштів (далі - Суб'єкт) та їх відокремлених підрозділів, державне регулювання і нагляд за якими здійснює Мінінфраструктури, шляхом проведення планових та позапланових перевірок, у тому числі безвиїзних.

Дія цього Порядку поширюється на Суб'єкти та/або їх відокремлені підрозділи, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону здійснюється Мінінфраструктури.

Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 07 грудня 2017 р. за N 1484/31352 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

 

Нацбанк спростив переміщення банківських металів через митний кордон України

Нацбанк постановою від 26.12.2017 N 142 вніс зміни до Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України.

Зокрема, скасовано вимогу щодо необхідності отримання індивідуальних ліцензій Нацбанку для вивезення фізособою за межі України банківських металів вагою, що перевищує 500 г. Згідно зі змінами дозвіл на вивезення банківських металів в такому обсязі буде можливий за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та на підставі документів, що підтверджують придбання цією особою банківських металів в уповноважених банках та/або Нацбанку.

Також, скасовано вимогу щодо необхідності отримання юрособами спеціального дозволу Нацбанку на ввезення в Україну банківського металу, виготовленого нерезидентом за договором про перероблення  давальницької сировини, якщо ці банківські метали в повному обсязі продаються Нацбанку. Тепер достатньо лише наявності договору, на підставі якого здійснювалась переробка, а також договору на поставку банківських металів Нацбанку.

Постанова набрала чинності 28 грудня 2017 року у зв'язку з її опублікуванням на офіційному веб-сайті Нацбанку від 27.12.2017 р.

 

 

Удосконалено порядок складання та подання звітності учасниками Фонду гарантування вкладів фізосіб

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб рішенням від 21.11.2017 N 5113 затвердив зміни до Правил надання звітності учасниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зокрема, викладено у новій редакції перелік форм звітності та інформації, які подаються до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб учасниками Фонду.

Також затверджено зміни до Інструкції про порядок складання звіту про вклади фізичних осіб в учасниках Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - форма звітності N 1Ф.

Серед іншого уточнено, що учасники Фонду, віднесені до категорії неплатоспроможних, складають звіт щодекади, щомісяця станом на дату прийняття рішення (постанови) про віднесення їх до категорії неплатоспроможних, станом на дату початку процедури виведення Фондом банку з ринку та станом на наступну звітну дату.

Звіти станом на дату прийняття рішення (постанови) про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, станом на дату початку процедури виведення Фондом банку з ринку та станом на наступну звітну дату неплатоспроможний банк подає не пізніше 4-х робочих днів після дати отримання ним відповідного рішення (постанови).

Крім цього, рішенням встановлено, що у зв'язку з виконанням банками дій, визначених пунктом 4 постанови Нацбанку від 11.09.2017 N 89 "Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку", що пов'язані з переходом банків України на План рахунків бухгалтерського обліку банків України, затверджений зазначеною постановою, порушення термінів подання звітів та допущення помилок у звітах (крім форми звітності "Розрахунок регулярного збору у формі диференційованого збору, що підлягає сплаті до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб"), поданих до Фонду упродовж періоду з 1 грудня по 31 грудня 2017 року, не вважаються порушенням порядку складання або подання відомостей до Фонду чи поданням недостовірних відомостей банком Фонду, за яке Фондом накладаються адміністративні штрафи та адміністративно-господарські санкції.

Рішення зареєстровано в Міністерстві юстиції 11 грудня 2017 р. за N 1487/31355 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування, за винятком окремих змін, які набирають чинності з 1 квітня 2018 року.

 

 

27.12.2017

Затверджено форми документів, що складаються при здійсненні заходів держнагляду за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення

Мінсоцполітики наказом від 18.08.2017 N 1338 затвердило форми документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів, а саме:

форму акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю;

форму акта про відмову від підпису;

форму акта за результатами проведення перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

форму акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;

форму акта про неможливість складення висновку;

форму вимоги про надання / поновлення документів;

форму вимоги щодо забезпечення здійснення контрольних повноважень;

форму висновку про стан дотримання об'єктом нагляду законодавства про працю під час здійснення контрольних повноважень;

форму довідки про стан дотримання законодавства про працю;

форму постанови по справі про адміністративне правопорушення;

форму постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення;

форму постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами;

форму припису про усунення виявлених порушень;

форму припису про усунення порушень законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

форму протоколу про адміністративне правопорушення;

форму рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу;

форму рішення щодо скасування (залишення без змін) постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 12 грудня 2017 р. за N 1500/31368 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

 

Нацбанк постановою від 21.12.2017 N 138  врегулював питання надання національними операторами поштового зв'язку фінансової послуги з переказу коштів

З метою розширення можливостей доступу населення до фінансової послуги з переказу коштів, зокрема в сільській місцевості та віддалених районах України, стимулювання розвитку безготівкових розрахунків Нацбанк постановою від 21.12.2017 N 138 визначив можливість надання національними операторами поштового зв'язку, призначеними відповідно до законодавства та інших актів, фінансової послуги з переказу коштів та можливість участі національних операторів поштового зв'язку у внутрішньодержавних та міжнародних платіжних системах за умови отримання ліцензії Нацбанку на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків.

На національних операторів поштового зв'язку поширено вимоги Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, крім п. 10 розд. I, пп. 4 п. 21, пп. 2 п. 23 розд. III, абз. 2 п. 59 розд. VII, пп. 2 п. 67 та п. 68 розд. VIII зазначеного Положення.

Також встановлено, що Нацбанк має право відкликати в національного оператора поштового зв'язку ліцензію Нацбанку на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків у разі втрати ним статусу національного оператора поштового зв'язку.

Постанова набрала чинності 27 грудня 2017 року у зв'язку з її опублікуванням на офіційному веб-сайті Нацбанку від 26.12.2017 р.

 

 

Уточнено Порядок контролю за розподілом тарифної квоти

З метою реалізації Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою, ратифікованої Законом від 14.03.2017 N 1917-VIII "Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою", а також інших міжнародних договорів України про вільну торгівлю, укладених у встановленому законом порядку, якими передбачено ідентичну процедуру контролю за розподілом тарифних квот на імпорт в Україну товарів за принципом "перший прийшов - перший обслуговується", Мінфін наказом від 20.11.2017 N 949 вніс зміну до Порядку контролю за розподілом тарифної квоти.

Так, уточнено, що для отримання декларантом тарифної квоти на обсяг товарів, задекларованих у митній декларації, митниці, крім декларації, подаються документи, що підтверджують статус преференційного походження товарів, передбачені міжнародними договорами України про вільну торгівлю, укладеними у встановленому законом порядку.

Раніше відповідною нормою передбачалося, що для отримання декларантом тарифної квоти на обсяг товарів, задекларованих у митній декларації, митниці, крім декларації, подаються документи, що підтверджують статус преференційного походження товарів (сертифікати про перевезення товарів EUR.1 або декларацію-інвойс - у разі, якщо експортером товарів є визнаний іноземною митницею країни-контрагента уповноважений експортер).

Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 13 грудня 2017 р. за N 1505/31373 та набрав чинності 26 грудня 2017 року у зв'язку з його опублікуванням в Офіційному віснику України від 26.12.2017 N 101.

 

 

Нацбанк скасував окремі вимоги до банків щодо проведення ними валютних операцій клієнтів

З метою спрощення порядку проведення деяких валютних операцій Нацбанк 21 грудня 2017 року прийняв постанову N 135 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України".

Зокрема, із постанови Нацбанку від 13.12.2016 N 410 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" виключено норму, якою передбачено, що з метою підвищення ефективності контролю за проведенням валютних операцій уповноважені банки надають Нацбанку інформацію щодо операцій із купівлі іноземної валюти / перерахування за межі України іноземної валюти / перерахування коштів у гривнях на користь нерезидентів через кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях, відкриті в уповноважених банках / перерахування коштів, що здійснюється на користь нерезидентів через філії уповноважених банків, відкриті на території інших держав, згідно з порядком, у строки, за формою та у спосіб, які визначаються Інструкцією про порядок формування уповноваженими банками інформаційного файла.

Разом з тим постанову Нацбанку від 07.04.2016 N 247, якою затверджено вищезазначену Інструкцію, визнано такою, що втратила чинність.

Постанова набрала чинності 27 грудня 2017 року у зв'язку з її опублікуванням на офіційному веб-сайті Нацбанку від 26.12.2017 р. При цьому вищезгадані зміни до постанови Нацбанку від 13.12.2016 N 410 та норми щодо визнання такою, що втратила чинність, постанови Нацбанку від 07.04.2016 N 247 набирають чинності з 1 січня 2018 року.

 

 

26.12.2017

Кабмін визначив механізм передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та процедуру ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля

Кабмін постановою від 13.12.2017 N 1026 затвердив Порядок передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля.

Цей Порядок визначає механізм передачі суб'єктом господарювання Мінприроди або обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям (відповідному підрозділу з питань екології та природних ресурсів), органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля, вимоги до форми, складу та її змісту та фінансування оцінки впливу на довкілля.

Також постановою затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.

Реєстр ведеться з метою забезпечення:

доступу суб'єктів оцінки впливу на довкілля до актуальної інформації про порядок здійснення оцінки впливу на довкілля (нормативно-правові акти, методичне забезпечення та довідкова інформація);

доступу суб'єктів господарювання до документів з оцінки впливу на довкілля та можливості їх подання через електронний кабінет Реєстру;

централізованого накопичення, оброблення, систематизації та зберігання інформації та документів щодо планованої діяльності, що створюються у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля;

вільного доступу усіх заінтересованих сторін через веб-сайт Реєстру до інформації та документів щодо планованої діяльності, що створюються у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля.

 

 

Затверджено переліки товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квоти на 2018 рік

Кабмін постановою від 20.12.2017 N 1018 затвердив на 2018 рік:

обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню;

перелік товарів (озоноруйнівних речовин), експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню;

перелік товарів, що можуть містити озоноруйнівні речовини, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню (крім товарів, що перевозяться у контейнерах з особистим майном);

перелік товарів, імпорт яких з Республіки Македонія підлягає ліцензуванню в рамках тарифної квоти відповідно до положень Угоди про вільну торгівлю між Республікою Македонія та Україною від 18 січня 2001 р.;

перелік товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню.

Також установлено, що:

не використані у 2017 році суб'єктами підприємницької діяльності ліцензії на експорт та імпорт товарів, визначених у постанові Кабміну від 28.12.2016 N 1009 "Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2017 рік", дійсні до 1 березня 2018 р., якщо інше не передбачено відповідними міжнародними договорами України;

відповідно до ст. 16 Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність" для митного оформлення товарів, які навантажуються навалом та операції з експорту (імпорту) яких підлягають ліцензуванню, гранична різниця фактичного значення їх вартості, кількості або ваги не може перевищувати 5 % значення, зафіксованого у відповідній ліцензії.

Постанова набирає чинності з 1 січня 2018 року.

 

 

Запроваджується щорічна оцінка стійкості банків

Нацбанк постановою від 22.12.2017 N 141 затвердив Положення про здійснення оцінки стійкості банків і банківської системи України.

Це Положення визначає порядок здійснення Нацбанком оцінки якості активних банківських операцій, достатності (адекватності) регулятивного капіталу, достатності основного капіталу з метою сприяння фінансовій стабільності, у тому числі стабільності банківської системи України шляхом оцінки стійкості банків і банківської системи України до несприятливих змін в макроекономічному середовищі.

Нацбанк щороку станом на 01 січня року, наступного за звітним, здійснює оцінку стійкості банку на індивідуальній основі.

Нацбанк розпорядчим актом установлює порядок оцінки стійкості банків і банківської системи України та доводить це рішення до відома банків та аудиторів.

Оцінка стійкості банку складається з трьох етапів:

перший етап - оцінка якості активів банку та прийнятності забезпечення за кредитними операціями;

другий етап - екстраполяція результатів першого етапу, оцінка достатності капіталу банку (з урахуванням екстраполяції) та визначення потреби банку в капіталі за результатами двох етапів для забезпечення стійкості;

третій етап - оцінка достатності капіталу банку за результатами стрес-тестування за базовим та несприятливим макроекономічними сценаріями та визначення потреби банку в капіталі за результатами трьох етапів для забезпечення стійкості.

Оцінка стійкості банків і банківської системи України здійснюватиметься починаючи з 1 січня 2018 року.

Постанова набрала чинності 23 грудня 2017 року у зв'язку з її опублікуванням на офіційному веб-сайті Нацбанку від 22.12.2017 р.

 

 

Уточнено правила та умови нанесення знака відповідності технічним регламентам

Кабмін постановою від 20.12.2017 N 1027 вніс зміни до правил та умов нанесення знака відповідності технічним регламентам.

Змінами уточнено, що знак відповідності супроводжується ідентифікаційним номером призначеного органу з оцінки відповідності, якщо такий орган був залучений на етапі контролю виробництва, у форматі UA.TR.YYY або YYY, де:

UA - умовне позначення України латинськими літерами;

TR - умовне позначення, яке означає, що орган з оцінки відповідності призначено на виконання робіт з оцінки відповідності вимогам технічних регламентів;

YYY - ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності.

Ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності наноситься таким органом або за його вказівкою виробником чи уповноваженим представником.

 

 

Кабмін продовжив строк застосування пільгових ставок ввізного мита щодо російських товарів

Кабмін постановою від 20.12.2017 N 1019 продовжив до 31 грудня 2018 року (включно) застосування пільгових ставок ввізного мита, встановлених Митним тарифом України, щодо імпорту товарів, що походять з Російської Федерації.

Відповідні зміни внесено до постанови Кабміну від 30.12.2015 N 1146 "Про ставки ввізного мита стосовно товарів, що походять з Російської Федерації".

Постанова набрала чинності 23 грудня 2017 року у зв'язку з її опублікуванням в Урядовому кур'єрі від 23.12.2017 N 243.

 

 

Визначено механізм проведення громадських слухань у процесі обговорення планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля

Кабмін постановою від 13.12.2017 N 989 затвердив Порядок проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля.

Цей Порядок визначає механізм проведення громадських слухань у процесі громадського обговорення планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля.

Уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган забезпечує проведення громадських слухань у процесі громадського обговорення планованої діяльності шляхом:

оприлюднення оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, а в разі необхідності - оголошення про проведення повторних громадських слухань;

проведення громадських слухань;

розгляду, повного врахування, часткового врахування або обґрунтованого відхилення зауважень і пропозицій громадськості, отриманих під час громадських слухань;

підготовки і оприлюднення шляхом внесення до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля звіту про громадське обговорення.

Уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган може залучати до проведення громадських слухань організатора громадських слухань.

 

 

Кабмін продовжив дію заборони на ввезення російських товарів

Кабмін постановою від 20.12.2017 N 1022 продовжив до 31 грудня 2018 року (включно) дію заборони ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації, перелік яких затверджено постановою Кабміну від 30.12.2015 N 1147 "Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації".

Крім цього, вищезгаданий перелік доповнено такими товарами:

сульфат амонію;

суміші нітрату амонію з карбонатом кальцію або іншими неорганічними речовинами, що не є добривами;

поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше;

полівінілхлорид, не змішаний з іншими речовинами.

Постанова набрала чинності 23 грудня 2017 року (у зв'язку з її опублікуванням в Урядовому кур'єрі від 23.12.2017 N 243), крім положень щодо доповнення переліку новими товарами, які набирають чинності з 1 березня 2018 року.

 

 

Внесено зміну до Порядку ведення Держреєстру обтяжень рухомого майна

Кабмін постановою від 20.12.2017 N 1023 вніс зміну до Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Порядок доповнено нормою, якою визначено, що державна реєстрація відомостей про зміну обтяження у зв'язку з обов'язковим продажем акцій акціонерами на вимогу особи, яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, або осіб, що діють спільно і є власниками такого пакета акцій, здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених ст. 652 Закону "Про акціонерні товариства" за заявою зазначеної особи (зазначених осіб).

 

 

Внесено зміни до Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації

Кабмін постановою від 20.12.2017 N 1025 вніс зміни до пункту 19 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Зазначений пункт доповнено положеннями, якими визначено, що у разі скасування судом рішення Мін'юсту про задоволення скарги або про відмову у розгляді скарги, у тому числі без розгляду її по суті, Мін'юст не пізніше 5 робочих днів з дня надходження рішення суду приймає рішення про скасування відповідного власного рішення у формі наказу.

Рішення Мін'юсту у випадку, зазначеному вище, у разі скасування рішення про відмову у розгляді скарги, у тому числі без розгляду її по суті, виконується суб'єктом розгляду скарги не пізніше наступного робочого дня з дати його прийняття шляхом повторного розгляду скарги відповідно до Законів.

Рішення Мін'юсту у випадку, згаданому вище, у разі скасування рішення про задоволення скарги виконується державним реєстратором шляхом внесення відповідних записів до реєстрів відповідно до Законів. У разі коли після задоволення Мін'юстом скарги та внесення відповідного запису до реєстрів у таких реєстрах проведено інші реєстраційні дії, внесення відповідних записів до реєстрів здійснюється державним реєстратором виключно за наявності судового рішення, яким вирішується питання щодо правового статусу таких реєстраційних дій.

Також внесено зміни до Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації.

 

 

Затверджено новий Держреєстр РРО

ДФС наказом від 18.12.2017 N 854 затвердила новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій.

У новому Державному реєстрі міститься 89 РРО, дозволених до первинної реєстрації, та 71 РРО, первинна реєстрація яких заборонена.

Також наведено перелік із 5 РРО, виключених з Державного реєстру в 2016-2017 роках, експлуатація яких не дозволяється.

 

 

Встановлено нові граничні тарифи на загальнодоступні телекомунікаційні послуги

НКРЗІ рішенням від 28.11.2017 N 606 затвердила Граничні тарифи на загальнодоступні телекомунікаційні послуги.

Оператори мають право знижувати Граничні тарифи, але не нижче рівня собівартості відповідної послуги.

Рішення зареєстровано в Міністерстві юстиції 18 грудня 2017 р. за N 1523/31391 та набирає чинності з 1 січня 2018 року, але не раніше дня його офіційного опублікування.

 

 

Затверджено критерії визначення планованої діяльності, яка не підлягає оцінці впливу на довкілля

Кабмін постановою від 13.12.2017 N 1010 затвердив:

критерії визначення планованої діяльності, яка не підлягає оцінці впливу на довкілля;

критерії визначення розширень і змін діяльності та об'єктів, які не підлягають оцінці впливу на довкілля.

Зазначені критерії затверджено на виконання Закону "Про оцінку впливу на довкілля".

 

 

Нацбанк пом'якшив графіки приведення банками статутного та регулятивного капіталу до мінімального розміру, визначеного банківським законодавством

Нацбанк постановою від 21.12.2017 N 136 пом'якшив графіки приведення банками статутного та регулятивного капіталу до мінімального розміру, визначеного банківським законодавством.

Так, новою редакцією пункту 1 постанови Нацбанку від 06.08.2014 N 464 "Про приведення статутного капіталу банків у відповідність до мінімально встановленого розміру" передбачено, що банки, статутний капітал яких не відповідає вимогам ч. 1 ст. 31 Закону "Про банки і банківську діяльність", зобов'язані привести його розмір у відповідність до вимог цього Закону, а саме до розміру, не меншого, ніж:

120 млн грн - до 17 червня 2016 року;

200 млн грн - до 11 липня 2017 року;

300 млн грн - до 11 липня 2020 року;

400 млн грн - до 11 липня 2022 року;

500 млн грн - до 11 липня 2024 року.

Новою редакцією пункту 2.2 гл. 2 розд. II Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні передбачено, що мінімальний розмір регулятивного капіталу банку (Н1), що отримав банківську ліцензію до 11 липня 2014 року, має становити:

120 млн грн - до 17 червня 2016 року;

200 млн грн - з 11 липня 2017 року;

300 млн грн - з 11 липня 2020 року;

400 млн грн - з 11 липня 2022 року;

500 млн грн - з 11 липня 2024 року.

До цього відповідні графіки мали такий вигляд:

120 млн грн - до 17 червня 2016 року;

200 млн грн - з 11 липня 2017 року;

300 млн грн - з 11 липня 2018 року;

400 млн грн - з 11 липня 2019 року;

450 млн грн - з 11 липня 2020 року;

500 млн грн - з 11 липня 2024 року.

Постанова набрала чинності 23 грудня 2017 року у зв'язку з її опублікуванням на офіційному веб-сайті Нацбанку від 22.12.2017 р.

 

 

22.12.2017

Скасовано Перелік важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок

МОЗ наказом від 13.10.2017 N 1254 визнало таким, що втратив чинність, свій наказ від 29.12.1993 N 256 "Про затвердження Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок".

Відповідне рішення прийнято з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до вимог гендерної політики.

Наказ N 1254 зареєстровано в Міністерстві юстиції 14 грудня 2017 р. за N 1508/31376 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім глави 3 розділу I Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, яка втрачає чинність з дати, коли Україною буде завершено процедуру денонсації Конвенції про використання праці жінок на підземних роботах у шахтах будь-якого роду N 45.

 

 

Затверджено форму паспорта об'єкта будівництва

Відповідно до ч. 2 ст. 392 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" Мінрегіон наказом від 10.11.2017 N 298 затвердив форму паспорта об'єкта будівництва.

У цьому паспорті відображаються результати обстеження об'єкта будівництва, яке здійснюється з метою оцінки його відповідності основним вимогам до будівель і споруд, визначеним технічним регламентом, та вжиття обґрунтованих заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час його експлуатації.

Механізм проведення такого обстеження визначено постановою Кабміну від 12.04.2017 N 257.

Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 01 грудня 2017 р. за N 1460/31328 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

 

Нацбанк установив технологічний регламент роботи СЕП у період завершення звітного року

Відповідно до рішення від 28.11.2017 N 759-рш Нацбанк установив технологічний регламент роботи системи електронних платежів Нацбанку та системи електронної пошти Нацбанку на 27 - 29 грудня 2017 року та 2 січня 2018 року.

Технологічним регламентом передбачено, що:

27 та 28 грудня 2017 року СЕП працює у режимі продовженого банківського дня. Приймання початкових платежів до СЕП здійснюється до 21:00.

29 грудня 2017 року:

- Внесення змін у довідник учасників СЕП не виконуватиметься і файл $U формуватися не буде.

- До 13:00 усі учасники СЕП можуть здійснювати початкові платежі в СЕП лише між банківськими установами, підпорядкованими одній юрособі, а також платежі, спрямовані на адресу Нацбанку та органів Казначейства.

- Нацбанк та органи Казначейства можуть здійснювати початкові платежі на адресу усіх учасників СЕП до 13:00.

- О 13:00 приймання усіх початкових платежів до СЕП припиняється.

- До 14:00 усім учасникам СЕП необхідно досягнути повної квитовки файлів $B (залишків коштів за транзитними рахунками сум, не підтверджених одержувачами, на кінець банківського дня в СЕП не повинно бути). Якщо учасник - отримувач до 14:00 не підтвердить файл $B, то файл буде заквитовано примусово, згідно з чинною Інструкцією про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті.

- Усі роботи по завершенню банківського дня в САБ учасника СЕП, в тому числі формування протокольного звіту (файлу $Z), дозволяється виконувати тільки після отримання виписок (файлів $V) від ЦОСЕП. Відправляти файл $Z до ЦОСЕП не потрібно.

- Система електронної пошти Нацбанку працює до завершення усіх робіт у СЕП та завершення передавання файлів статистичної звітності.

2 січня 2018 року:

- Міжбанківські перекази коштів через СЕП не здійснюються. Нацбанк до 12:00 надає безпосереднім учасникам СЕП тільки інформацію про стан їх технічних рахунків.

- За потреби, може здійснюватися внесення змін у довідник учасників СЕП і надання учасникам СЕП файлу $U одночасно з файлами $V за 02.01.2018 р.

- Система електронної пошти Нацбанку працює до 18:00.

3 - 5 та 9 січня 2018 року СЕП та система електронної пошти Нацбанку працюють у звичайному режимі.

 

 

21.12.2017

Нацбанк врегулював порядок відкриття, використання і закриття рахунків умовного зберігання (ескроу)

Нацбанк постановою від 18.12.2017 N 133 затвердив зміни до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, якими, зокрема, передбачено врегулювання порядку відкриття, використання і закриття рахунків умовного зберігання (ескроу).

Рахунок умовного зберігання (ескроу) - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зарахування на рахунок коштів та перерахування їх / видачі коштів готівкою у випадках, передбачених законодавством України, особі (особам), зазначеній (зазначеним) клієнтом (бенефіціару або бенефіціарам), або повернення таких коштів клієнту за настання підстав, передбачених договором.

Також встановлено перелік документів, що подаються клієнтом до банку під час відкриття рахунку умовного зберігання (ескроу), і визначено виключний перелік операцій, які можна здійснювати за рахунком умовного зберігання (ескроу).

Крім цього, внесено зміни до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Постанова набрала чинності 21 грудня 2017 року у зв'язку з її опублікуванням на офіційному веб-сайті Нацбанку від 20.12.2017 р.

 

 

Змінено Порядок подання телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги інформації про структуру власності

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення рішенням від 02.11.2017 N 2043 затвердила зміни до Порядку подання телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги інформації про структуру власності.

Порядок доповнено нормами, якими передбачено, що у разі наявності у структурі власності суб'єкта інформаційної діяльності іноземних юридичних або фізичних осіб суб'єкт інформаційної діяльності подає також документи, що підтверджують належність цій особі корпоративних прав у суб'єкті інформаційної діяльності.

Щодо кінцевих бенефіціарних власників подаються також документи, що підтверджують можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність суб'єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення.

Розширено перелік інформації про структуру власності, яка щороку до 31 березня подається провайдерами програмної послуги до Національної ради. Провайдери програмної послуги зобов'язані подавати також відомості про власників істотної участі станом на 31 грудня звітного року, складені за визначеною формою N 2.

Викладено у новій редакції пункт 7 розділу II Порядку.

Новою редакцією цього пункту передбачено, що документи в електронній формі можуть надсилатися на електронну пошту, адреса якої розміщується на офіційному веб-сайті Національної ради, або через модуль офіційного веб-сайту Національної ради.

Кожен документ, надісланий електронною поштою, подається у форматах PDF та EXCEL з можливістю копіювання.

Авторизація на модулі офіційного веб-сайту Національної ради здійснюється протягом 15 днів з дня отримання надісланої ліцензіатом до Національної ради адреси електронної пошти.

Адреса електронної пошти ліцензіата має бути постійно діючою.

Документи (форми), заповнені на модулі офіційного веб-сайту Національної ради, роздруковуються для подання їх у паперовій формі і не потребують заповнення в інших паперових формах.

Телерадіоорганізації та провайдери програмної послуги повинні протягом місяця після набрання чинності рішенням надіслати рекомендованим листом до Національної ради адреси своєї постійно діючої електронної пошти для авторизації на модулі офіційного веб-сайту Національної ради.

Рішення зареєстровано в Міністерстві юстиції 28 листопада 2017 р. за N 1441/31309 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

 

Визначено правові та організаційні засади утримання технічних засобів регулювання дорожнього руху вулично-дорожньої мережі населених пунктів

Мінрегіон наказом від 08.11.2017 N 296 затвердив Правила утримання технічних засобів регулювання дорожнього руху вулично-дорожньої мережі населених пунктів.

Ці Правила визначають правові та організаційні засади утримання технічних засобів регулювання дорожнього руху вулично-дорожньої мережі населених пунктів, що спрямовані на забезпечення та збереження їх технічного та естетичного стану, забезпечення експлуатаційних якостей.

Правила є обов'язковими для виконання та поширюються на суб'єктів господарювання всіх форм власності, які здійснюють діяльність з благоустрою населених пунктів.

Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 30 листопада 2017 р. за N 1456/31324 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

 

Нацбанк схвалив нову Методику розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності банків

Нацбанк рішенням від 15.12.2017 N 803-рш схвалив Методику розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності банків в Україні.

Ця Методика розроблена відповідно до вимог Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, яка встановлює обов'язкові економічні нормативи для банків.

Рішення набирає чинності з 25 грудня 2017 року, крім розд. IV Методики, який набирає чинності з 1 січня 2019 року.

 

 

20.12.2017

Міноборони наказом від 19.07.2017 N 375 затвердило процедуру здійснення контролю за якістю речового майна, що постачається для потреб ЗСУ

Цей Порядок визначає процедуру здійснення контролю за якістю речового майна органом військового управління, який уповноважений на здійснення контролю за якістю речового майна, що постачається централізовано для потреб Збройних Сил України за укладеними Міноборони договорами про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби із суб'єктами господарювання, які постачають речове майно (далі - товар) для потреб Збройних Сил України.

 Питання щодо здійснення контролю за якістю матеріалів, з яких виготовляється товар, та інші питання щодо здійснення контролю за якістю товару, не врегульовані цим Порядком, регулюються умовами договору.

Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 01 грудня 2017 року за N 1461/31329 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

 

Кабмін постановою від 18.12.2017 N 984 збільшив граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій, при перевищенні якого застосування РРО є обов'язковим

Зокрема, збільшено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій, при перевищенні якого є обов'язковим застосування РРО.

Так, змінами передбачено, що граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО є обов'язковим, для форм та умов проведення діяльності, визначених у п. 2, 3, 5, 6, 13, 14, 17, 22, 23, 27 переліку, становить 500 тис. грн (раніше  - 200 тис. грн) на один суб'єкт господарювання, а визначених у п. 4 і 7 переліку, - 250 тис. грн (раніше - 75 тис. грн) на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).

Також уточнено форми і умови проведення діяльності, для яких не встановлюється граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій. Граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється для форм і умов проведення діяльності, визначених у п. 1, 8 - 11, 15, 19 - 21, 24 - 26 переліку.

При цьому визначено, що для форм і умов проведення діяльності, визначених у переліку, платники єдиного податку другої та третьої груп (фізособи-підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищив 1 млн. грн, обов'язково застосовують РРО відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу.

Крім цього, установлено, що дія постанови N 1336 не поширюється на суб'єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами.

Постанова N 984 набрала чинності 20 грудня 2017 року (у зв'язку з її опублікуванням в Урядовому кур'єрі від 20.12.2017 N 240), за винятком окремих змін, які набирають чинності через 6 місяців після набрання чинності постановою.

 

 

Кабмін постановою від 18.12.2017 N 979 вніс зміни до Типової технологічної схеми здійснення митного контролю водних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через держкордон

Відповідно до абз. 1 п. 5 Типової технологічної схеми агентська організація (морський агент) зобов'язана не пізніше ніж за одну добу до прибуття судна закордонного плавання в порт призначення на митній території України подати митному органу, в зоні діяльності якого розташований такий порт, інформацію в електронному вигляді за формою, встановленою Мінфіном, про товари, прийняті до перевезення у контейнерах у порт призначення на митній території України.

Якщо агентською організацією (морським агентом) митному органу, в зоні діяльності якого розташований порт, не подано в установленому порядку інформацію про товари, прийняті до перевезення у контейнерах у порт призначення на митній території України, органи управління портом не дозволяють капітанові судна закордонного плавання заходити до акваторії порту.

Коли агентською організацією (морським агентом) митному органу, в зоні діяльності якого розташований порт, не подано в установленому порядку інформації про товари, прийняті до перевезення у контейнерах у порт призначення на митній території України, вивантаження товарів із судна закордонного плавання заборонено. Після надання інформації в електронному вигляді про товари, прийняті до перевезення у контейнерах, їх вивантаження дозволяється через 24 години.

 

 

19.12.2017

Нацбанк установив з 15 грудня 2017 року облікову ставку в розмірі 14,5 % річних.

До цього розмір облікової ставки становив 13,5 % річних.

 

 

18.12.2017

Мінрегіон наказом від 06.11.2017 N 289 затвердив Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються.

Цей Перелік затверджено відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності".

Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 27 листопада 2017 р. за N 1437/31305 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

 

Набрав чинності Закон України від 09.11.2017 N 2195-VIII щодо удосконалення процедур контролю за концентрацією суб'єктів господарювання

Закон "Про санкції" доповнено нормою, якою визначено, що у разі якщо на дії, вчинення яких потребує одержання дозволу органів Антимонопольного комітету на концентрацію, поширюються спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), передбачені ч. 1 ст. 4 цього Закону, така концентрація забороняється, і дозвіл на її здійснення органами Антимонопольного комітету не надається.

Закон "Про захист економічної конкуренції" доповнено положенням, згідно з яким дозвіл на концентрацію не надається, якщо така концентрація заборонена відповідно до Закону "Про санкції".

Закон набрав чинності 17 грудня 2017 року у зв'язку з його опублікуванням в газеті "Голос України" від 16.12.2017 N 236.

 

 

Нацбанк постановою від 14.12.2017 N 130 затвердив зміни до Положення про порядок видачі індивідуальних ліцензій на переказування іноземної валюти за межі України для оплати банківських металів та проведення окремих валютних операцій.

Розширено перелік операцій з переказування інвалюти суб'єктами господарювання-резидентами за межі України, які не потребують отримання індивідуальної ліцензії Нацбанку.

Так, Положення доповнено нормою, згідно з якою не вимагається отримання ліцензії на проведення операцій, пов'язаних з переказуванням інвалюти за межі України суб'єктами господарювання - резидентами (якщо це підтверджено відповідними документами), з метою задоволення резидентом-позичальником зворотної вимоги нерезидента-гаранта (поручителя), який перерахував інвалюту уповноваженому банку-кредитору, в межах суми, яку цей гарант (поручитель) сплатив відповідно до договору гарантії (поруки) за зобов'язаннями такого резидента-позичальника, передбаченими відповідним кредитним договором з уповноваженим банком-кредитором.

Крім цього, постановою уточнено перелік документів, які мають подаватися для отримання індивідуальної ліцензії Нацбанку.

Постанова набрала чинності 15 грудня 2017 року у зв'язку з її опублікуванням на офіційному веб-сайті Нацбанку від 14.12.2017 р.

 

 

15.12.2017

Кабмін постановою від 13.12.2017 N 969 змінив механізм розрахунку мінімальних цін на окремі види алкогольних напоїв

Внесено зміни у додаток до своєї постанови від 30.10.2008 N 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", якими, зокрема, передбачено, що мінімальна роздрібна ціна на сидр і перрі (без додання спирту) та зброджені напої, одержані виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 % об'ємних одиниць (без додання спирту) у розмірі 28,47 грн застосовуватиметься відносно цієї продукції, розлитої у будь-яку тару місткістю 1 л (до цього - у скляну тару місткістю 1 л).

При цьому визначено, що мінімальна роздрібна ціна на сидр і перрі (без додання спирту), зброджені напої, одержані виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 % об'ємних одиниць (без додання спирту) у тарі місткістю менш як 1 літр та більш як 1 літр розраховується як добуток затвердженої мінімальної ціни та місткості тари.

Також уточнено, що мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, віскі, рому та інших спиртових дистилятів та спиртних напоїв, одержаних шляхом перегонки зброджених продуктів з цукрової тростини, джину та ялівцевої настоянки, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п'ять зірочок, інших спиртових дистилятів та спиртових напоїв, в тому числі бренді ординарного, горілки виноградної, інших зброджених напоїв, сумішей із зброджених напоїв та сумішей зброджених напоїв з безалкогольними напоями різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об'ємом (у відсотках) і місткості тари (у літрах), поділений на 100 %.

 

 

Мін'юст наказом від 27.11.2017 N 3790/5 затвердив нові вимоги з пожежної безпеки для архівних установ

Встановлено нові Правила пожежної безпеки для архівних установ України.

Ці Правила встановлюють вимоги пожежної безпеки для архівних установ України та спрямовані на забезпечення організаційних, технічних та інших заходів запобігання пожежам, зниження можливого матеріального збитку та зменшення негативних наслідків у разі їх виникнення, забезпечення безпеки людей, захисту майна та документів Національного архівного фонду.

Вимоги Правил є обов'язковими для виконання центральними та галузевими державними архівами, Державним архівом в Автономній Республіці Крим, державними архівами областей, міст Києва і Севастополя, архівними відділами районних, районних у містах Києві і Севастополі державних адміністрацій, архівними установами органів місцевого самоврядування, архівними підрозділами державних наукових установ, а також музеїв та бібліотек, які перебувають у державній чи комунальній власності, архівними установами Національної академії наук, що здійснюють зберігання документів Національного архівного фонду.

Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 29 листопада 2017 р. за N 1446/31314 та набрав чинності 15 грудня 2017 року у зв'язку з його опублікуванням в Офіційному віснику України від 15.12.2017 N 98.

 

 

14.12.2017

Спрощено порядок ввезення готівки в Україну

Нацбанк постановою від 12.12.2017 N 127 вніс зміни до пункту 2 глави 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, які спрямовані на спрощення порядку ввезення фізособами-резидентами готівки в Україну.

Зазначимо, що згідно з попередньою редакцією цього пункту фізособи-резиденти могли ввозити в Україну готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 тис. євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі, а також за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), та квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою, якщо така мала місце, виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10 тис. євро.

Змінами передбачено, що фізособи-резиденти можуть ввозити таку суму без підтвердних документів, тобто лише за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Постанова набрала чинності 14 грудня 2017 року у зв'язку з її опублікуванням на офіційному веб-сайті Нацбанку від 13.12.2017 р.

 

 

Затверджено нову форму Акта про встановлення факту ведення нерезидентом госпдіяльності через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік

Мінфін наказом від 30.10.2017 N 892 затвердив форму Акта про встановлення факту ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік.

Зазначений акт складається у разі встановлення контролюючим органом за результатами податкового контролю ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік та надсилається через компетентний орган України до компетентного органу іноземної держави для організації заходів стягнення. 

Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 21 листопада 2017 р. за N 1421/31289 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

 

Нацбанк постановою від 13.12.2017 N 129 зберіг вимогу щодо обов'язкового продажу валютних надходжень на рівні 50 %

Продовжено дію вимоги щодо обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в інвалюті з-за кордону на користь юросіб на рівні 50 %. 

Водночас розширено перелік операцій, надходження за якими не є обов'язковими до продажу. Так, вимога щодо обов'язкового продажу надходжень не поширюється також на перекази, що були здійснені банком за рахунок власних (не куплених) коштів клієнта, які повертаються іноземним банком.

Постанова набрала чинності 14 грудня 2017 року та діє до 13 червня 2018 року (включно).

Нагадуємо, до цього вимога щодо обов'язкового продажу надходжень була встановлена постановою Нацбанку від 30.05.2017 N 45, яка діяла з 16 червня 2017 року до 13 грудня 2017 року (включно).

 

 

Розширено можливості бізнесу з дострокового погашення валютних кредитів

Нацбанк постановою від 12.12.2017 N 128 вніс зміни до своєї постанови від 13.12.2016 N 410 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України".

Зокрема, передбачено розширення переліку випадків, коли бізнес може достроково погашати кредити та позики в інвалюті, отримані від нерезидентів. Достроково можна буде погасити також кредит або позику, у реалізації якої повністю чи частково бере участь іноземна держава через уповноважених нею осіб (шляхом кредитування, страхування, гарантування).

Також скасовано обмеження на максимальну суму переказів інвалюти для операцій уповноважених банків, які вони здійснюють на підставі індивідуальних ліцензій Нацбанку. Досі максимальний ліміт за такими операціями становив 50 тис. дол. США (в еквіваленті) протягом одного календарного місяця. Згідно зі змінами, передбаченими постановою N 128, банки можуть проводити такі перекази інвалюти на суму, визначену в індивідуальній ліцензії.

Постанова набрала чинності 14 грудня 2017 року у зв'язку з її опублікуванням на офіційному веб-сайті Нацбанку від 13.12.2017 р.

 

13.12.2017

Затверджено нове Положення про використання повітряного простору України

Кабмін постановою від 06.12.2017 N 954 затвердив Положення про використання повітряного простору України.

Це Положення визначає організацію використання повітряного простору України в інтересах національної безпеки та економіки, з метою задоволення потреб користувачів повітряного простору, забезпечення безпеки використання повітряного простору.

Дія Положення поширюється на фізичних та юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми та підпорядкованості за напрямами діяльності у галузі авіації, використання повітряного простору та діяльність яких створює або потенційно може створювати небезпеку повітряному руху, перешкоди для роботи наземних засобів зв'язку, навігації та спостереження.

Положення набирає чинності  з 1 червня 2018 року.

З цієї ж дати втрачає чинність Положення про використання повітряного простору України, затверджене постановою Кабміну від 29.03.2002 N 401.

 

 

Нацбанк удосконалив порядок перевірок дотримання банками, іншими фінустановами, національним оператором поштового зв'язку вимог валютного законодавства

Нацбанк постановою від 11.12.2017 N 126 вніс зміни до Положення про порядок проведення виїзних, невиїзних (камеральних) перевірок щодо дотримання банками, іншими фінансовими установами, національним оператором поштового зв'язку вимог валютного законодавства України та перевірок пунктів обміну іноземної валюти на території України, якими, зокрема, передбачено:

скасування обов'язковості проведення планової перевірки банків, інших фінансових установ та національного оператора поштового зв'язку не рідше одного разу на 36 місяців із дня останньої планової перевірки. Таким чином, відповідні перевірки проводитимуться Нацбанком в залежності від потреби;

розширення переліку джерел інформації, за результатами аналізу яких може бути призначена позапланова перевірка. Зокрема, відтепер підставою для перевірки може бути отримана від банків, інших фінансових установ чи національного оператора поштового зв'язку інформація, що свідчить про порушення валютного законодавства.

Постанова набрала чинності 13 грудня 2017 року у зв'язку з її опублікуванням на офіційному веб-сайті Нацбанку від 12.12.2017 р.

 

 

Врегульовано порядок уповноваження підприємств на виконання окремих повноважень у сфері охорони прав на сорти рослин

Мінагрополітики наказом від 02.11.2017 N 591 затвердило Порядок підтвердження підприємствами, установами, організаціями відповідного рівня компетентності, вимоги щодо кількості кваліфікованого персоналу, який працює на постійній основі, вимоги до фінансових та матеріальних ресурсів, акредитованих лабораторій та системи управління якістю, перелік документів, необхідних для отримання уповноваження, та порядок їх подачі.

Нагадаємо, що згідно з ч. 1 ст. 9 Закону Мінагрополітики може уповноважувати підприємства, установи, організації на виконання повноважень у сфері прав на сорти рослин, закріплених цим Законом за Мінагрополітики.

Так, Порядком визначено, що підприємство, установу, організацію (далі - організація-кандидат) може бути уповноважено рішенням Мінагрополітики на виконання повноважень у сфері охорони прав на сорти рослин, якщо вони відповідають вимогам, визначеним у п. 3 Порядку.

Організація-кандидат, що має намір отримати уповноваження, подає до Мінагрополітики заяву про надання уповноваження у сфері охорони прав на сорти рослин на власному бланку, до якої додаються завірені підписом керівника організації-кандидата відомості та документи, зазначені у п. 4 Порядку.

Протягом 10 робочих днів з дати реєстрації звернення Мінагрополітики здійснює перевірку правильності оформлення заяви (комплектності наданих документів), приймає її до розгляду або відмовляє в розгляді.

Розгляд документів здійснюється Мінагрополітики протягом 30 робочих днів після реєстрації заяви. У цей період здійснюється аналіз поданих документів на відповідність вимогам, установленим п. 4 Порядку, за результатами якого приймається рішення щодо визначення організації-кандидата експертним закладом, уповноваженим на виконання окремих повноважень у сфері охорони прав на сорти рослин, та видається організаційно-розпорядчий акт.

Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 24 листопада 2017 р. за N 1430/31298 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

 

12.12.2017

Затверджено Методичні рекомендації щодо підготовки та реалізації антикорупційних програм юросіб

НАЗК рішенням від 22.09.2017 N 734 затвердило Методичні рекомендації щодо підготовки та реалізації антикорупційних програм юридичних осіб.

Ці Методичні рекомендації мають інформаційно-роз'яснювальний характер і розраховані для використання у роботі, насамперед, суб'єктами затвердження антикорупційних програм, які визначені в ч. 2 ст. 62 Закону "Про запобігання корупції", а також особами, відповідальними за реалізацію антикорупційних програм.

 

 

Внесено зміни до Порядку здійснення заходів сприяння зайнятості внутрішньо переміщених осіб

Кабмін постановою від 06.12.2017 N 935 вніс зміни до Порядку здійснення заходів сприяння зайнятості, повернення коштів, спрямованих на фінансування таких заходів, у разі порушення гарантій зайнятості для внутрішньо переміщених осіб.

Зокрема, визначено, що компенсація витрат роботодавця на оплату праці проводиться за кожен непарний місяць роботи протягом року, але не більше ніж за шість календарних місяців (за працевлаштованих зареєстрованих безробітних із числа внутрішньо переміщених осіб, які належать до категорії громадян, зазначених у ч. 1 ст. 14 Закону "Про зайнятість населення", - за кожен непарний місяць роботи протягом двох років, але не більше ніж за 12 календарних місяців).

Крім цього, пункт 4 Порядку доповнено нормою, якою передбачено, що у разі працевлаштування особи, за яку така компенсація вже була виплачена, компенсація не здійснюється.

 

 

Уряд утворив Державну службу якості освіти

Кабмін постановою від 06.12.2017 N 947 утворив Державну службу якості освіти України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабміном через Міністра освіти і науки, реорганізувавши Державну інспекцію навчальних закладів України шляхом перетворення.

МОН повинно подати Кабміну у двомісячний строк проект Положення про Державну службу якості освіти України та пропозиції щодо внесення до актів законодавства змін, що випливають з цієї постанови.

 

 

11.12.2017

Уточнено періодичність держконтролю за провадженням діяльності, пов'язаної з продажем (реалізацією) товарів, щодо яких встановлено держрегулювання цін

Кабмін постановою від 06.12.2017 N 934 вніс зміни до критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов'язаної з продажем (реалізацією) товарів, щодо яких встановлено державне регулювання цін, і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю).

Зміни стосуються періодичності здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) за діяльністю суб'єктів господарювання, які належать до суб'єктів із високим та середнім ступенем ризику.

Так, уточнено, що планові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням суб'єктами господарювання вимог законодавства про ціни і ціноутворення здійснюються з такою періодичністю:

з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на 2 роки;

із середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на 3 роки.

Суб'єктів господарювання із незначним ступенем ризику, як і раніше, перевірятимуть не частіше ніж один раз на 5 років.

Нагадаємо, що раніше планові заходи державного нагляду (контролю) щодо суб'єктів з високим ступенем ризику здійснювалися не частіше ніж один раз на рік, а щодо суб'єктів із середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на 2 роки.

 

 

Уточнено періодичність держконтролю за діяльністю з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин та з поводження із небезпечними відходами

Кабмін постановою від 06.12.2017 N 937 вніс зміни до критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що підлягає ліцензуванню, та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством екології та природних ресурсів та критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, що підлягає ліцензуванню, та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством екології та природних ресурсів.

Зміни стосуються періодичності здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) за діяльністю суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Так, уточнено, що планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб'єктів господарювання з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин та з поводження з небезпечними відходами, які відносяться до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, здійснюються Мінприроди не частіше одного разу на 2 роки.

Раніше планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю вищезазначених суб'єктів господарювання здійснювалися не частіше одного разу на рік.

 

 

Встановлено вимоги до видів цукрів, призначених для споживання людиною

Мінагрополітики наказом від 02.11.2017 N 592 затвердило Вимоги до видів цукрів, призначених для споживання людиною.

Ці Вимоги застосовуються до видів цукрів, визначених пунктами 2 - 12 Вимог, і не застосовуються до продуктів, якщо вони набувають такі форми, як цукрова пудра, льодяниковий цукор, пресований цукор.

Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 27 листопада 2017 р. за N 1434/31302 та набирає чинності з 1 вересня 2022 року.

 

 

Затверджено Порядок перерахування до держбюджету митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення

Мінфін наказом від 01.11.2017 N 898 затвердив Порядок перерахування до державного бюджету митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення.

Для зарахування авансових платежів (передоплати), що вносяться підприємствами до/або під час митного оформлення, на балансі Казначейства на ім'я ДФС у встановленому порядку відкривається депозитний рахунок за балансовим рахунком 3734 відповідно до плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженого центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів (далі - депозитний рахунок 3734).

Для зарахування авансових платежів (передоплати), що вносяться громадянами до/або під час митного оформлення, а також для зарахування інших платежів у національній валюті, які сплачуються не з сум авансових платежів (передоплати), на балансі Головного управління Казначейства у м. Києві на ім'я митниць ДФС у встановленому порядку відкриваються (діють) депозитні рахунки 3734.

Сплата підприємствами коштів у національній валюті, призначених для забезпечення справляння митних та інших платежів, а також внесення грошової застави здійснюються у вигляді авансових платежів (передоплати) до/або під час митного оформлення з рахунків, відкритих ними в банках, а також готівкою через банки на депозитний рахунок 3734, відкритий у Казначействі на ім'я ДФС.

Сплата громадянами коштів у національній валюті, призначених для забезпечення справляння митних та інших платежів, здійснюється у вигляді авансових платежів (передоплати) до/або під час митного оформлення з рахунків, відкритих ними в банках, в тому числі з використанням електронного платіжного засобу, а також готівкою через банки на депозитний рахунок 3734, відкритий в Головному управлінні Казначейства у м. Києві на ім'я відповідної митниці ДФС.

Сплата коштів, призначених для забезпечення справляння митних та інших платежів, в іноземній валюті (у випадках, визначених законодавством), готівкою в національній валюті, внесення грошової застави громадянами, сплата коштів в пункті пропуску через державний кордон готівкою за допомогою програмно-технічного комплексу самообслуговування уповноваженого банку та/або з використанням електронного платіжного засобу через платіжний термінал уповноваженого банку, який знаходиться у посадової особи митниці ДФС, здійснюються на відповідний банківський балансовий рахунок 2603 "Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання", відкритий на ім'я митниці ДФС в уповноваженому банку відповідно до плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого Правлінням Нацбанку.

Також наказом установлено, що переведення підприємств на обслуговування через депозитний рахунок 3734, відкритий в Казначействі на ім'я ДФС, для зарахування авансових платежів (передоплати) здійснюється поетапно:

на перехідний період (з 15 січня до 16 липня 2018 року) - за рішенням підприємства;

з 17 липня 2018 року - на постійній основі.

Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 23 листопада 2017 р. за N 1429/31297 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування. При цьому згідно з наказом з 10 жовтня 2018 року втрачає чинність наказ Мінфіну та Державної митної служби від 24.01.2006 N 25/44 "Про затвердження Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення".

 

 

08.12.2017

Набрали чинності зміни до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України

З метою реалізації Закону від 23.03.2017 N 1983-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах" Мін'юст наказом від 04.12.2017 N 3851/5 затвердив зміни до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Зокрема, розділ II Порядку доповнено главою 151 "Накладання та зняття заборони щодо відчуження грошових сум". Цією главою врегульовано питання:

1. Накладання заборони щодо відчуження грошових сум, що будуть зараховані заявником вимоги, визначеним відповідно до ч. 4 ст. 652 Закону "Про акціонерні товариства", на рахунок умовного зберігання (ескроу), відкритий відповідно до Закону "Про акціонерні товариства".

Накладання заборони на відчуження грошових сум, які будуть зараховані заявником вимоги на рахунок умовного зберігання (ескроу), відкритий згідно з ч. 9 ст. 652 Закону, відповідно до встановленого обмеження (обтяження) акцій товариства здійснюється на підставі таких документів, наданих особою (заявником вимоги):

публічна безвідклична вимога;

засвідчені депозитарною установою або Центральним депозитарієм цінних паперів, якщо акції, що придбаваються, зберігаються Центральним депозитарієм як уповноваженим на зберігання, документи про вид обмеження (обтяження), яке накладено на акції, що придбаваються;

засвідчена депозитарною установою або Центральним депозитарієм цінних паперів, якщо акції, що придбаваються, зберігаються Центральним депозитарієм як уповноваженим на зберігання, інформація про особу, в інтересах якої накладено обмеження (обтяження) та/або якою накладено обмеження (обтяження) на акції, що придбаваються.

Накладання заборони щодо відчуження грошових сум, що будуть зараховані заявником вимоги, визначеним відповідно до ч. 4 ст. 652 Закону, на рахунок умовного зберігання (ескроу), відкритий відповідно до Закону, проводиться шляхом вчинення посвідчувального напису на публічній безвідкличній вимозі. Один примірник публічної безвідкличної вимоги з написом нотаріуса про накладення заборони на відчуження грошових сум видається заявнику вимоги, інший залишається у справах нотаріуса.

2. Реєстрації заміни предмета обтяження.

Реєстрація заміни предмета обтяження здійснюється у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна у разі, якщо в цьому реєстрі зареєстровано обтяження/обмеження на акції, щодо яких заявлено публічну безвідкличну вимогу.

Реєстрація заміни предмета обтяження здійснюється шляхом заміни акцій як предмета обтяження на грошові кошти.

Реєстрація заміни предмета обтяження здійснюється за заявою заявника вимоги.

При реєстрації заміни предмета обтяження акцій, щодо яких заявлено публічну безвідкличну вимогу, предмет обтяження замінюється на грошові кошти.

3. Зняття заборони відчуження грошових сум та реєстрації припинення обтяження.

Зняття заборони відчуження грошових сум та реєстрації припинення обтяження здійснюється на підставі заяви обтяжувача (особи, в інтересах якої встановлено обмеження/обтяження, та/або осіб, якими встановлено обмеження/обтяження).

Нотаріус знімає заборону відчуження грошових сум на підставі документа про виконання вимоги обтяжувача.

Якщо заборону знімає нотаріус, який її не накладав, він направляє за місцем зберігання справи, що містить відомості про накладання заборони, повідомлення про зняття заборони.

При знятті заборони на примірнику документа про виконання вимоги обтяжувача, що залишається у справах нотаріуса, проставляються відмітка про зняття заборони, дата, підпис нотаріуса та його печатка.

Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 05 грудня 2017 р. за N 1469/31337 та набрав чинності 8 грудня 2017 року у зв'язку з його опублікуванням в Офіційному віснику України від 08.12.2017 N 96.

 

 

Кабмін постановою N 925 від 6 грудня 2017  удосконалив механізми захисту речових прав на земельні ділянки

Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень доповнено нормами, якими визначено, що державна реєстрація права власності на земельну ділянку, реєстрацію якого проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент його набуття, проводиться за умови наявності відповідних відомостей про зареєстровані права в Державному земельному кадастрі.

Державна реєстрація права власності на земельну ділянку, реєстрацію якого не проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент його набуття, проводиться за умови встановлення факту переходу прав від особи, відомості про яку містяться в Державному земельному кадастрі, до особи, що заявляє свої права.

Державна реєстрація права власності на земельну ділянку, реєстрацію якого не проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент його набуття, якщо такі права набуті згідно з рішенням органу влади чи орану місцевого самоврядування, проводиться за умови встановлення факту відсутності відомостей про речові права інших осіб на таку земельну ділянку в Державному земельному кадастрі. 

Крім цього, передбачено, що під час формування та реєстрації заяви щодо державної реєстрації прав на земельну ділянку автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у режимі реального часу отримуються відомості Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку, у тому числі з метою перевірки її кадастрового номера щодо його наявності та автентичності, а також з метою встановлення наявності відомостей про власників, користувачів такої земельної ділянки, перенесених з державного реєстру земель, що містяться в Державному земельному кадастрі, та відповідності таким відомостям про власників, користувачів відомостей, зазначених заявником у заяві.

Постанова набирає чинності з дня її опублікування, за винятком окремих змін, які набирають чинності з 1 березня 2018 року.

 

07.12.2017

Відносини у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюватимуться новим профільним Законом від 09.11.2017 N 2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги".

Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Не є предметом регулювання цього Закону відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до ст. 22 Закону "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Згідно із Законом учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є:

1) споживачі (індивідуальні та колективні);

2) управитель багатоквартирного будинку;

3) виконавці комунальних послуг.

Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабміном або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).

При наданні житлово-комунальних послуг застосовуються державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування, встановлені законодавством.

У разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 % загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов'язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або договором.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через 6 місяців з дня набрання ним чинності. При цьому окремі норми Закону (п. 7 ч. 1, п. 10 ч. 2 та п. 2 ч. 4 ст. 7, ч. 3 ст. 11, абз. 1 та 2 ч. 5 ст. 18, ч. 1 ст. 26), зокрема щодо сплати споживачами пені, вводяться в дію з 1 січня 2019 року.

Договори про надання комунальних послуг, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають чинність протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом, крім випадку, якщо до спливу зазначеного строку співвласники багатоквартирного будинку прийняли рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги відповідно до п. 4 розд. VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону. У разі якщо згідно з такими договорами передбачено більш ранній строк їх припинення, дія таких договорів автоматично продовжується до спливу строку, що дорівнює одному року з дня набрання чинності цим Законом.

 

 

Розширено можливості уповноважених банків зі зберігання запасів готівки Нацбанку

Нацбанк постановою від 30.11.2017 N 122 вніс зміни до Положення про передавання запасів готівки на зберігання до уповноважених банків, згідно з якими, зокрема:

розширено можливості зберігання уповноваженими банками запасів готівки Нацбанку у визначених ними сховищах та/або сейфах, що використовуються в якості сховищ;

враховано логістичні можливості уповноважених банків з обслуговування регіонів готівкою та розширено можливості територіального розташування сховищ/сейфів, в яких зберігаються запаси готівки;

уповноваженим банкам надано право страхувати готівку, яка перевозиться власним підрозділом інкасації, а також залучати до перевезення запасів готівки підрозділ інкасації іншого банку або юрособи, яка отримала від Нацбанку ліцензію на надання банкам послуг з інкасації.

Постанова набирає чинності з 8 грудня 2017 року у зв'язку з її опублікуванням на офіційному веб-сайті Нацбанку від 07.12.2017 р.

 

 

06.12.2017

Мінрегіон визначив перелік будівель, які часто відвідуються громадянами

Мінрегіон наказом від 06.10.2017 N 267 визначив перелік будівель, які часто відвідуються громадянами.

Цей перелік визначено відповідно до абз. 4 ч. 7 ст. 7 Закону "Про енергетичну ефективність будівель". 

Зазначимо, що згідно із ст. 7 Закону сертифікація енергетичної ефективності є обов'язковою, зокрема, для будівель державної власності з опалюваною площею понад 250 кв. м, які часто відвідують громадяни і у всіх приміщеннях яких розташовані органи державної влади.

Витяг з енергетичного сертифіката будівлі, що містить інформацію про клас та інші показники енергетичної ефективності будівлі, розміщується у доступному для ознайомлення громадян місці у будівлі, яку часто відвідують громадяни та сертифікація енергетичної ефективності якої є обов'язковою відповідно до цього Закону.

Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 31 жовтня 2017 р. за N 1329/31197 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

 

Удосконалено Правила зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці

Нацбанк постановою від 04.12.2017 N 124 затвердив зміни до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці. 

Зокрема, змінами передбачено удосконалення порядку розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, в електронному вигляді.

Також врегульовано особливості надання банками інформації, яка містить банківську таємницю, Національному антикорупційному бюро України, приватним виконавцям.

Постанова набирає чинності з 1 січня 2018 року.

 

 

05.12.2017

Внесено зміни до КПК, які спрямовані на захист бізнесу під час проведення обшуків

Закон від 16.11.2017 N 2213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування".

Зокрема, Законом внесено зміни Кримінального процесуального кодексу, якими передбачено таке:

1. Особа, у житлі чи іншому володінні якої проводиться обшук, має право користуватися правовою допомогою адвоката на будь-якій стадії проведення обшуку.

2. Під час судового розгляду та у випадках, передбачених Кодексом, під час досудового розслідування забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому Кодексом.

3. Виконання ухвали слідчого судді, суду про проведення обшуку в обов'язковому порядку фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

Право безперешкодного фіксування проведення обшуку за допомогою відеозапису надається стороні захисту.

4. Запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення слідчим, прокурором обшуку, є невід'ємним додатком до протоколу. Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні.

5. Недопустимими є докази, що були отримані:

під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв'язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов'язаний довести в суді під час судового провадження;

під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.

6. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.

У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід'ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.

Крім цього, внесено зміни до Кримінального кодексу та Закону "Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави".

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім норм щодо застосування під час судового розгляду відеозаписувальних технічних засобів, які набирають чинності з 1 січня 2019 року.

 

 

Визначено процедуру накладення Держкомтелерадіо штрафів за розповсюдження видавничої продукції з РФ без відповідного дозволу

Держкомтелерадіо наказом від 17.10.2017 N 384 затвердило Порядок накладення Державним комітетом телебачення і радіомовлення України адміністративно-господарських штрафів.

Цей Порядок визначає процедуру оформлення Держкомтелерадіо як центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в інформаційній сфері, документів щодо застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог ст. 281 Закону "Про видавничу справу".

Адміністративно-господарські санкції у формі накладення адміністративно-господарського штрафу за порушення вимог ст. 281 Закону застосовуються Держкомтелерадіо до розповсюджувачів видавничої продукції за вчинення порушень, передбачених ч. 21 ст. 281 Закону.

Рішення про накладення штрафу приймаються уповноваженими посадовими особами Держкомтелерадіо в межах, визначених ст. 281 Закону, на підставі звернень правоохоронних органів, юридичних та фізичних осіб. У таких зверненнях можуть міститься докази щодо розповсюдження видавничої продукції без відповідного дозволу, передбаченого ст. 281 Закону.

Підставою для накладення штрафу є протокол про накладення адміністративно-господарського штрафу за розповсюдження на території України видавничої продукції, що має походження (виготовлена) та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України без відповідного дозволу, передбаченого ст. 281 Закону, який складається за місцем вчинення порушення.

Штраф накладається на суб'єктів господарювання протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через рік з дня його вчинення.

Нагадаємо, що розповсюдження на території України видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, без наявності відповідного дозволу тягне за собою застосування до розповсюджувачів такої продукції адміністративно-господарських санкцій у формі накладення адміністративно-господарського штрафу в розмірі 10 мінімальних заробітних плат за кожен випадок такого розповсюдження, вчиненого вперше, та у розмірі 50 мінімальних заробітних плат за кожен наступний випадок такого розповсюдження.

Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 09 листопада 2017 р. за N 1367/31235 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

 

Визначено процедуру надання закладу вищої освіти статусу національного, підтвердження чи позбавлення цього статусу

Кабмін постановою від 22.11.2017 N 912 затвердив Порядок надання закладу вищої освіти статусу національного, підтвердження чи позбавлення цього статусу.

Цей Порядок визначає процедуру надання університету, академії, інституту незалежно від форми власності (далі - заклад вищої освіти) статусу національного, підтвердження чи позбавлення цього статусу.

Надання закладу вищої освіти статусу національного, підтвердження чи позбавлення його цього статусу здійснюється на основі критеріїв надання та підтвердження статусу національного закладу вищої освіти, які також затверджено вищезазначеною постановою.

Установлено, що заклади вищої освіти, яким статус національного було надано до 2017 року включно, проходять підтвердження статусу за таким графіком (залежно від року надання статусу):

1994, 1995, 1996, 1997 - у 2018 році;

1998, 1999, 2000 - у 2019 році;

2001, 2002, 2003 - у 2020 році;

2004, 2005, 2006 - у 2021 році;

2007, 2008, 2009 - у 2022 році;

2010, 2011, 2012, 2013 - у 2023 році;

2014, 2015, 2016, 2017 - у 2024 році.

 

 

Затверджено нові критерії оцінювання ступеня ризику від провадження діяльності у сфері надання послуг електронного цифрового підпису

Кабмін постановою від 01.12.2017 N 904 затвердив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері надання послуг електронного цифрового підпису та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері надання послуг електронного цифрового підпису, є:

кількість сформованих сертифікатів користувачів послуг електронного цифрового підпису;

наявність фактів порушення вимог законодавства щодо провадження господарської діяльності у сфері надання послуг електронного цифрового підпису.

Відповідно до встановлених критеріїв суб'єкти господарювання належать до одного з трьох ступенів ризику - високого, середнього або незначного.

Планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб'єктів господарювання у сфері надання послуг електронного цифрового підпису проводяться Адміністрацією Держспецзв'язку з такою періодичністю:

з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на 2 роки;

із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на 3 роки;

з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на 5 років.

Якщо протягом останніх трьох років, що передують плановому, але не менш як протягом останніх двох заходів державного нагляду (контролю) не виявлено фактів порушення вимог законодавства щодо провадження господарської діяльності у сфері надання послуг електронного цифрового підпису, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб'єкта господарювання проводиться не пізніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений у 1,5 раза.

 

 

04.12.2017

Нацбанк постановою від 30.11.2017 N 123 вніс зміни до Положення про проведення Національним банком України валютних аукціонів.

Змінами, зокрема, передбачено розширення переліку інформації, яка оприлюднюється Нацбанком за результатами проведення валютних аукціонів.

Так, установлено, що Нацбанк здійснює оприлюднення загальних результатів аукціону, розміщуючи на сторінці офіційного Інтернет-представництва Нацбанку в день проведення аукціону інформацію про:

валюту аукціону;

оголошений Нацбанком обсяг аукціону;

загальний обсяг заявок суб'єктів ринку щодо продажу (купівлі) інвалюти, прийнятих для участі в аукціоні;

загальну кількість заявок суб'єктів ринку щодо продажу (купівлі) інвалюти, прийнятих для участі в аукціоні;

мінімальний і максимальний курс за заявками суб'єктів ринку щодо продажу (купівлі) інвалюти, прийнятими для участі в аукціоні;

курс гривні до інвалюти за результатами аукціону (середньозважений, максимальний, мінімальний);

загальний обсяг задоволених заявок суб'єктів ринку щодо продажу (купівлі) інвалюти;

загальну кількість задоволених заявок суб'єктів ринку щодо продажу (купівлі) інвалюти.

Раніше за результатами аукціонів Нацбанк оприлюднював інформацію про валюту аукціону; мінімальний і максимальний курс, заявлений суб'єктами ринку для участі в аукціоні; загальну суму заявок суб'єктів ринку щодо продажу (купівлі) інвалюти; курс гривні до інвалюти за результатами аукціону (середньозважений, максимальний, мінімальний); загальну суму задоволених заявок суб'єктів ринку щодо продажу (купівлі) інвалюти.

Постанова набирає чинності з 5 грудня 2017 року у зв'язку з її опублікуванням на офіційному веб-сайті Нацбанку від 04.12.2017 р.

 

 

Адміністрація Держспецзв'язку наказом від 13.10.2017 N 565 виклала у новій редакції Положення про державну експертизу в сфері технічного захисту інформації.

Державна експертиза у сфері технічного захисту інформації проводиться з метою дослідження, перевірки, аналізу та оцінки об'єктів експертизи щодо їх відповідності вимогам нормативних документів із технічного захисту інформації та можливості їх використання для забезпечення технічного захисту інформації (далі - ТЗІ).

Дія цього Положення поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які є суб'єктами експертизи.

Суб'єктами експертизи є:

юридичні та фізичні особи - власники (розпорядники) інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем, технічних і програмних засобів, які реалізують функції ТЗІ, - замовники експертизи;

Адміністрація Держспецзв'язку;

територіальні органи Адміністрації Держспецзв'язку, які проводять експертизу шляхом аналізу декларацій про відповідність комплексних систем захисту інформації вимогам нормативних документів із ТЗІ;

навчальні заклади, науково-дослідні, науково-виробничі установи Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, підприємства, установи та організації, які проводять експертизу;

державні органи, які проводять експертизу у сфері свого управління;

фізособи, які на постійній або професійній основі здійснюють діяльність, пов'язану з наданням експертних послуг, - виконавці експертних робіт з ТЗІ.

Експертиза може бути первинною, додатковою та контрольною.

Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 09 листопада 2017 р. за N 1363/31231 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

 

Посилення держпідтримки кінематографії в Україні

Закони від 07.11.2017 N 2176-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні" та N 2177-VIII "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні".

Законом N 2176-VIII, зокрема, визначено, що тимчасово, до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції:

1) з постачання національних фільмів, визначених Законом "Про кінематографію", виробниками, демонстраторами та розповсюджувачами національних фільмів, а також з постачання робіт та послуг з виробництва національних фільмів, а також з постачання робіт та послуг з виготовлення архівного комплекту вихідних матеріалів національних фільмів та фільмів, створених на території України, з постачання робіт та послуг з тиражування національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених державною мовою на території України, а також з постачання робіт та послуг з дублювання, озвучення державною мовою іноземних фільмів на території України, з постачання робіт та послуг із збереження, відновлення та реставрації національної кінематографічної спадщини;

2) з постачання послуг з демонстрування, розповсюдження та/або публічного сповіщення національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених державною мовою на території України, демонстраторами, розповсюджувачами та/або організаціями мовлення (публічними сповіщувачами);

3) суб'єктів кінематографії, яким відповідно до Закону "Про державну підтримку кінематографії в Україні" надається державна підтримка, з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, що входять до складу національної кінематографічної спадщини, та товарів, призначених для використання у кінематографічній діяльності, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 3706, 3920 73 10 00, 3923 40 10 00, 8525, 8529, 9002, 9007, 9010, 9405. Порядок, обсяги та умови ввезення на митну територію України зазначених товарів визначаються Кабміном. У разі нецільового використання таких товарів платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму ПДВ, що мала бути сплачена в момент ввезення на митну територію таких товарів, а також сплатити пеню відповідно до закону.

Згідно із Законом N 2177-VIII тимчасово, до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування ввізним митом при ввезенні на митну територію України та поміщенні в митний режим імпорту товари, що входять до складу національної кінематографічної спадщини, та товари, призначені для використання у кінематографічній діяльності, що ввозяться на митну територію України суб'єктами кінематографії, яким відповідно до Закону "Про державну підтримку кінематографії в Україні" надається державна підтримка, за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 3706, 3920 73 10 00, 3923 40 10 00, 8525, 8529, 9002, 9007, 9010, 9405. Порядок та обсяги ввезення зазначених товарів визначаються Кабміном.

Закони набрали чинності 3 грудня 2017 року у зв'язку з їх опублікуванням в газеті "Голос України" від 02.12.2017 N 226.

 

 

01.12.2017

Законом від 09.11.2017 N 2198-VIII внесено зміни до Податкового кодексу щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України

Підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу доповнено положенням, згідно з яким тимчасово, до 1 липня 2018 року, не застосовуються штрафи, передбачені ст. 1201, ст. 126 Кодексу (в частині ПДВ), та не нараховується пеня, встановлена пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Кодексу (в частині ПДВ), до виробників електричної енергії, що здійснюють постачання електричної енергії державному підприємству "Енергоринок" та станом на 1 січня 2016 року мали податковий борг з ПДВ, в тому числі розстрочений та/або відстрочений.

Перелік виробників електричної енергії, на яких поширюється дія цього положення, та Перелік податкових накладних, складених такими виробниками електричної енергії з 1 липня 2015 року та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджуються Кабміном.

Знято обмеження у 365 календарних днів для можливості реєстрації в ЄРПН податкових накладних, складених починаючи з 1 липня 2015 року, та встановлено при цьому 50 відсотків штрафних санкцій за порушення строку реєстрації податкових накладних понад 365 календарних днів.

Також уточнено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів (до цього - протягом 365 календарних днів) з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів (до цього - 365 календарних днів) з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

 

 

Мін'юст наказом від 27.11.2017 N 3791/5 затвердив Положення про Дисциплінарну комісію приватних виконавців.

Це Положення визначає порядок утворення при Мін'юсті Дисциплінарної комісії приватних виконавців, її завдання, функції та порядок діяльності.

Основними завданнями Дисциплінарної комісії є:

розгляд питань про притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків;

прийняття рішень про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.

Рішення Дисциплінарної комісії приймаються шляхом голосування простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів комісії.

Визнано таким, що втратив чинність, наказ Мін'юсту від 21.10.2016 N 3003/5 "Про затвердження Положення про Тимчасову дисциплінарну комісію приватних виконавців".

Наказ N 3791/5 зареєстровано в Міністерстві юстиції 28 листопада 2017 р. за N 1442/31310 та набрав чинності 1 грудня 2017 року у зв'язку з його опублікуванням в Офіційному віснику України від 01.12.2017 N 94.

 

 

Мін'юст наказом від 27.11.2017 N 3792/5 затвердив Положення про Кваліфікаційну комісію приватних виконавців.

Це Положення визначає порядок утворення при Мін'юсті Кваліфікаційної комісії приватних виконавців, її завдання, функції та порядок діяльності.

Основними завданнями Кваліфікаційної комісії є:

визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця;

вирішення питання щодо надання права на здійснення діяльності приватного виконавця.

Рішення Кваліфікаційної комісії приймаються шляхом голосування простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів Кваліфікаційної комісії.

Визнано таким, що втратив чинність, наказ Мін'юсту від 05.08.2016 N 2430/5 "Про затвердження Положення про Тимчасову кваліфікаційну комісію приватних виконавців".

Наказ N 3792/5 зареєстровано в Міністерстві юстиції 28 листопада 2017 р. за N 1443/31311 та набрав чинності 1 грудня 2017 року у зв'язку з його опублікуванням в Офіційному віснику України від 01.12.2017 N 94.

 

 

Мін'юст наказом від 27.11.2017 N 3793/5 вніс зміни до Порядку допуску до професії приватного виконавця.

Цим наказом викладено у новій редакції положення, що регулюють порядок проходження навчання особами, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця.

Зокрема, визначено, що навчання осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця (далі - особа), полягає у проведенні навчальними закладами (установами), які відповідають зазначеним нижче вимогам, навчальних курсів з отримання знань у сфері примусового виконання судових рішень і рішень інших органів з видачею свідоцтва про проходження навчання.

Проводити курси може заклад, який відповідає таким вимогам:

надає освітні послуги у сфері вищої освіти;

здійснює підготовку або підвищення кваліфікації фахівців за напрямом (спеціальністю) "Право";

має третій або четвертий рівень акредитації із напряму (спеціальності) "Право" протягом не менше 3 років або має досвід з проведення навчання або підвищення кваліфікації фахівців вузькоспеціалізованих профілів спільно з центральними органами виконавчої влади за цим напрямом (цією спеціальністю) не менше 10 років.

Структурний підрозділ Мін'юсту, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), на підставі письмових повідомлень закладів про намір проводити курси формує перелік закладів, що проводять курси, та забезпечує його розміщення на офіційному веб-сайті Мін'юсту.

Для внесення відомостей до переліку закладів, що проводять курси, та проведення курсів заклад подає до зазначеного структурного підрозділу Мін'юсту письмове повідомлення, до якого додаються засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів, що підтверджують відповідність вищезазначеним вимогам, та навчальний план проведення курсів.

План підлягає погодженню структурним підрозділом Мін'юсту протягом 15 робочих днів.

У разі відповідності закладу встановленим вимогам та погодження плану проведення курсів структурний підрозділ Мін'юсту включає заклад до переліку закладів, що проводять курси.

Організація проведення курсів закладом розпочинається після внесення закладу до переліку закладів, що проводять курси.

Особа проходить курси на підставі договору, укладеного між нею і закладом.

Строк проведення курсів становить не менше одного календарного місяця.

Курси проводяться за місцезнаходженням закладу або в іншому належно облаштованому для проведення курсів місці, обраному закладом.

Навчання на курсах завершується проведенням у закладі, який здійснював навчання, підсумкового заліку. Порядок проведення підсумкового заліку визначається закладом і затверджується його керівником. У разі успішного складання заліку заклад не пізніше ніж у 5-денний строк з дня складання заліку видає особам свідоцтво про проходження навчання у сфері примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.

Строк дії свідоцтва становить 1 рік з дати його видачі.

Зазначимо, що раніше відповідні навчальні курси проводилися тільки Інститутом права та післядипломної освіти Мін'юсту.

Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 28 листопада 2017 р. за N 1444/31312 та набрав чинності 1 грудня 2017 року у зв'язку з його опублікуванням в Офіційному віснику України від 01.12.2017 N 94.

 

Огляд інших нових нормативних актів України на головній сторінці http://www.cct.com.ua/

 

 

Повний текст нормативних документів містить

інформаційно-довідкова система "Зодчий"  (1200 грн.)

 Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: http://www.cct.com.ua/images/image002.jpg

Нормативна база будівельних документів і стандартів

(СНИП, ГОСТ, ДБН, ДСТУ, ВСН)