ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

 

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

 

ДБН А.3.2-2-2009

 

Система стандартів безпеки праці. Промислова безпека у будівництві.

Основні положення

 

( На заміну СНиП ІІІ-4-80*)

1 Сфера застосування

 

Ці норми поширюються на загальні будівельні і спеціальні будівельні роботи при новому будівництві, розширенні, реконструкції, технічному переозброєнні,  капітальному  та  поточному  ремонті,  монтажі,  демонтажі,  реставрації будівель та споруд (далі — будівельне виробництво).

Додержання цих норм є обов’язковим для всіх юридичних і фізичних осіб, зайнятих у сферах проектування і будівельного виробництва незалежно від форм власності і відомчої приналежності.

 

2 Нормативні посилання

 

Перелік нормативних документів, на які є посилання у цих нормах, наведено у додатку А.

 

3 Терміни та визначення

 

У  цих  нормах  застосовані  терміни  та  визначення,  наведені  у  додатку  Б, зокрема  встановлені  чинним  законодавством  України  про  охорону  праці,  про об’єкти підвищеної небезпеки, про пожежну безпеку, природоохоронним законодавством; нормативними документами у галузі будівництва, у сфері безпеки праці, Директивами Євросоюзу [1–6] щодо захисту працівників від дії небезпечних і шкідливих факторів.

 

4 Загальні положення

 

4.1  Ці  норми  містять  вимоги  щодо  безпеки  праці,  виробничого  середовища у сфері будівництва, охорони довкілля при виконанні будівельних робіт.

4.2  При  зведенні  будівельних  об’єктів  повинні  бути  вжиті  заходи  для запобігання впливу на працівників небезпечних і шкідливих факторів. За виробничих умов і можливості впливу таких факторів безпека праці має забезпечуватись  реалізацією  комплексу  рішень,  які  за  своїм  складом  і  змістом  повинні відповідати вимогам цих норм, ДБН А.3.1-5, інших нормативно-правових документів і входити до організаційно-технологічної документації (проектів організації будівництва — ПОБ, проектів виконання робіт — ПВР та ін.).

4.3 Організація і виконання робіт у будівельному виробництві мають здійснюватися при додержанні законодавства України про безпеку праці, природоохоронного законодавства (далі — законодавства), нормативно-правових актів, що містять нормативні вимоги з охорони праці:

— державні стандарти системи стандартів безпеки праці (ССБП);

— державні будівельні норми (ДБН);

— правила безпечного зведення та безпечної експлуатації будинків і споруд;

— галузеві правила і типові інструкції з охорони праці, що затверджені в

установленому порядку;

— державні санітарно-епідеміологічні правила і нормативи, гігієнічні нормативи, санітарні правила і норми, затверджені Міністерством охорони здоров’я

України.

4.4 При виконанні будівельних робіт в умовах впливу шкідливих і небезпечних факторів, застосування технологій (методів) будівельних робіт, технологічного  оснащення,  устаткування  і  транспортних  засобів,  по  яких  вимоги  безпечного  виконання  робіт  не  передбачені  даними  нормами,  слід  застосовувати технічні рішення і правила безпеки праці, що представлені в інших нормативних документах, правилах, інструкціях, затверджених в установленому порядку.

4.5  Вимоги  безпеки  праці,  що  містяться  в  нормативно-правових  актах  і відомчих нормативних документах, не повинні протирічити обов’язковим положенням цих норм.

4.6 Учасники будівельного виробництва (замовники, проектувальники, генпідрядники, субпідрядники, виготовлювачі виробничого устаткування, будівельних  матеріалів  і  конструкцій)  несуть  установлену  законодавством  відповідальність за порушення вимог нормативних документів.

4.7 Замовник заздалегідь, але не пізніше ніж за 7 робочих днів до початку робіт на будівельному майданчику направляє в органи Держархнагляду та Держгірпромнагляду  повідомлення  про  початок  будівельно-монтажних  робіт.  При цьому наводяться рішення по забезпеченню безпечного виконання робіт на будівельному  майданчику,  а  також,  комплекс  заходів,  що  забезпечать  безпеку  для населення та навколишнього середовища.

Органи  нагляду  також  заздалегідь  повинні  бути  повідомлені  про  призупинення,  консервацію  і/або  припинення  будівництва,  про  строки  введення об’єктів будівництва в експлуатацію.

Будівництво  здійснюється  під  контролем  органів  державного  нагляду  та місцевих органів влади (державної адміністрації).

4.8  Роботодавці  незалежно  від  форм  власності  будівельних  організацій зобов’язані  забезпечити  виконання  цих  норм  і  правил  працівниками  цих  організацій і залученими до будівництва іншими особами. Функціональні обов’язки посадових осіб та інших працівників підприємства з безпеки праці визначаються згідно з додатком Г. Розроблені посадові інструкції  затверджуються керівником організації.

4.9 Роботодавець (згідно із ст. 13 Закону) зобов’язаний створити службу охорони  праці  будівельної  організації  відповідно  до  ст.  15  Закону  та  НПАОП 0.00-4.21.

4.10  Для  забезпечення  належної  якості  навчання  працюючих  з  питань охорони праці, пропаганди безпечних навиків та технологій виконання робіт на підприємствах  організовуються  кабінети  або  куточки  охорони  праці згідно з НПАОП 0.00-4.29.

4.11 На підприємствах з кількістю працюючих 50 і більше осіб, незалежно

від форм власності та видів господарської діяльності може бути створена комісія

з питань охорони праці (відповідно до ст. 16 Закону та НПАОП 0.00-4.09).

4.12  Роботодавці  (їх  представники)  і  працівники  підприємств  згідно  із ст.20  Закону  у  колективному  договорі  (або  угоді)  передбачають  забезпечення працівникам спеціальних гарантій у сфері охорони праці на рівні, не нижчому за передбачений законодавством, а також визначають джерела та обсяги фінансування  зазначених  заходів,  зустрічні  обов’язки  працівників  щодо  додержання вимог забезпечення безпечних умов праці.

4.13 Роботодавець повинен забезпечити працівників, що зайняті у будівництві, санітарно-побутовими приміщеннями. Норми потреби у площах обслуговуючих будівель наведені у таблиці 7.1 цього документу.

Підготовка  до  експлуатації  санітарно-побутових  приміщень  і  пристроїв повинна бути закінчена до початку виконання робіт.

При  реконструкції  діючих  підприємств  санітарно-побутові  приміщення слід  влаштовувати  з  урахуванням  санітарних  вимог,  дотримання  яких  є  обов’язковим при здійсненні виробничих процесів на об’єктах, що реконструюється.

4.14 Санітарно-побутові приміщення повинні бути забезпечені аптечками з  медикаментами,  ношами,  фіксуючими  шинами  і  іншими  засобами  надання першої медичної допомоги.

4.15 Згідно з діючим законодавством (ст.  8  Закону) на  роботах  із  шкідливими і небезпечними умовами праці, а також на роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються  безкоштовно  (тобто  —  за  рахунок  роботодавця)  за  встановленими  нормами (для будівництва — НПАОП 45.2-3.01) спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту.

Згідно  з  колективним  договором  роботодавець  може  додатково,  понад встановлені норми, видавати працівникам певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці вимагають їх застосування.

4.16 Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця медичні огляди, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і дій у разі виникнення аварій (згідно із ст. 18 Закону, НПАОП 0.00-4.12).

4.17  Роботодавець  (згідно  із  ст.  13  Закону)  зобов’язаний  організовувати проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці (за необхідності), атестації робочих місць за умовами праці у порядку і строки, що визначаються законодавством (НПАОП 0.00-6.23).

4.18 Працівники підприємств зобов’язані знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці згідно зі ст. 14 Закону та їхніми функціональними обов’язками, примірний перелік яких наведений в додатку Г.

4.19  Забезпечення  технічно  справного  стану  засобів  будівництва,  здійснюється організаціями, на балансі яких вони перебувають; при передаванні їх у тимчасове  користування  (оренду)  —  організацією  (особою),  визначеною договором.

4.20 Перед початком виконання будівельно-монтажних робіт на території організації генеральний підрядник (субпідрядник) і адміністрація організації, що експлуатує  (або  будує)  цей  об'єкт,  зобов'язані  оформити  акт-допуск  за  формою додатка Ж.

Відповідальність за додержання заходів безпеки праці, передбачених актом-допуском, несуть керівники будівельно-монтажних організацій і організації, на території якої виконуються роботи.

4.21 Генеральний підрядник зобов'язаний при виконанні робіт на виробничих територіях за участю субпідрядників або/та орендарів:

—  розробити  разом  із  залученими  субпідрядниками  графік  виконання суміщених  робіт  і  спільні  заходи  щодо  забезпечення  безпечних  умов  праці  на даній території;

—  здійснювати  їх  допуск  на  виробничу  територію  з  урахуванням  виконання вимог 4.11;

— забезпечити виконання загальних для всіх організацій заходів з безпеки праці і координацію дій субпідрядників і орендаторів у частині виконання заходів з безпеки праці.

4.22  Перед  початком  робіт  в  умовах  дії  виробничого  ризику  необхідно визначити небезпечні для людей зони, в яких постійно діють або можуть діяти небезпечні фактори, що пов’язані або не пов’язані з характером робіт, що виконуються.

4.23 До зон постійно діючих небезпечних виробничих факторів відносяться:

• місця поблизу неізольованих токопровідних частин електроустановок;

• місця поблизу неогороджених перепадів по висоті 1,3 м і більше;

• місця, де можливе перевищення гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин у повітрі робочої зони.

До  зон  потенційно  діючих  небезпечних  виробничих  факторів  слід відносити:

• ділянки території поблизу будівлі чи споруди, що зводиться;

• поверхи (яруси) будинків, споруд в одній будівельній ділянці, де виконуються  роботи,  над  якими  здійснюється  монтаж  (демонтаж)  конструкцій  або устаткування;

•  зони  переміщення  будівельно-дорожніх  машин,  обладнання  або  їхніх частин, робочих органів;

• місця, над якими переміщуються вантажі кранами.

Розміри небезпечних зон встановлюються згідно з додатком Д.

4.24  Місця  тимчасового  або  постійного  перебування  робітників  мають бути розташовані за межами небезпечних зон.

Зони з постійно діючими небезпечними виробничими факторами повинні мати  захисне  огородження;  зони  з  потенційними  небезпечними  виробничими факторами повинні мати сигнальне огородження та визначені знаками безпеки.

4.25 Перед початком виконання робіт у місцях, де діють або можуть виникнути небезпечні виробничі  фактори,  не  пов'язані  з  характером  виконуваної роботи, відповідальному виконавцю робіт необхідно видати наряд-допуск на виконання робіт підвищеної небезпеки згідно з формою, наведеною у додатку Ж.

Форма  журналу  обліку  видавання  нарядів-допусків  на  виконання  будівельних робіт наведена у додатку И.

4.25.1  Перелік  місць  і  видів  робіт,  які  можуть  виконуватись  тільки  за нарядом-допуском, має бути складений в організації з урахуванням специфіки її роботи  на  базі  переліку  робіт  з  підвищеною  небезпекою  (НПАОП  0.00-8.24) згідно з додатком Л.

4.25.2  Наряд-допуск  видається  безпосередньому  керівнику  робіт  (виконробу, майстру і т.п.) або інженерно-технічному працівнику з числа осіб, уповноважених на це наказом керівника будівельно-монтажної організації. 

Перед початком робіт керівник роботи зобов'язаний ознайомити працівників  із  заходами  з  безпечного  ведення  робіт  і  провести  цільовий  інструктаж  із записом у наряді-допуску. При виконанні роботи на території іншої організації наряд-допуск  повинен  бути  підписаний  також  уповноваженою  особою  цієї організації.

4.25.3  При  виконанні  робіт  в  охоронних  зонах  споруд  або  комунікацій наряд-допуск може бути виданий за наявності письмового дозволу організації — власника споруди або комунікації.

4.25.4 Наряд-допуск видається на термін, необхідний для виконання заданого обсягу робіт. У випадку виникнення в процесі виконання робіт небезпечних або шкідливих виробничих факторів, не передбачених нарядом-допуском, роботи слід припинити, наряд-допуск анулювати і поновити роботи тільки після видачі нового наряду-допуску.

Особа, яка видала наряд-допуск, зобов'язана здійснювати контроль за виконанням передбачених у ньому заходів щодо забезпечення безпеки виконання робіт.

4.26 До робіт з підвищеною небезпекою, пов'язаною з характером роботи, відповідно до законодавства висуваються додаткові вимоги безпеки. Перелік таких видів робіт повинний бути затверджений в організації згідно з НПАОП 0.00-8.24.

До виконання робіт з підвищеною небезпекою, до яких висуваються додаткові вимоги щодо безпеки праці, допускаються особи, що не мають медичних протипоказань,  пройшли  медичні  огляди  і  визнані  придатними  до  виконання даних робіт, пройшли спеціальне навчання безпечним методам і прийомам праці, інструктаж з безпеки праці, стажування на робочому місці, перевірку знань з питань охорони праці. Особи, що виконують зазначені види робіт повинні носити сигнальні жилети.

4.27 До самостійних верхолазних робіт допускаються особи не молодше 18 років, що пройшли медичний огляд, визнані придатними, мають стаж верхолазних робіт не менше одного року і тарифний розряд не нижче 3-го.

Робітники, що допускаються вперше до верхолазних робіт, протягом одного  року  повинні  працювати  під  безпосереднім  наглядом  досвідчених  робітників, призначених наказом керівника організації.

4.28 При виконанні будівельно-монтажних робіт граничні значення температури повітря, сили вітру в даному кліматичному районі, за яких повинні бути призупинені  роботи  на  відкритому  повітрі  та  припинено  перевезення  людей  у неопалюваних  транспортних  засобах,  визначаються  у  встановленому  порядку відповідними службами місцевих органів влади (державної адміністрації).

4.29 При залученні до трудового процесу жінок слід додержуватись встановлених для них норм допустимих навантажень при підніманні та переміщенні вантажів  вручну  згідно  з  «Переліком  важких  робіт  та  робіт  із  шкідливими  і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок» (ДНАОП 0.00-8.08).

4.30 При залученні до трудового процесу підлітків слід додержуватись гранично допустимих навантажень при підніманні та переміщенні вантажів вручну згідно з «Переліком важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх» (ДНАОП 0.00-8.07).

Порядок трудового і професійного навчання неповнолітніх осіб професіям, пов’язаним з роботами із шкідливими та важкими умовами праці, а також з роботами підвищеної небезпеки визначений НПАОП 0.00-4.24.

4.31 При використанні праці учнів середньої, початкової професійної освіти і освітніх установ основної загальної освіти, а також студентів вузів під час проходження ними виробничої практики або проведення робіт за договором роботодавець зобов’язаний:

— провести до початку виконання робіт навчання зазначених осіб безпечним методам та прийомам праці за типовими програмами;

— провести інструктаж з безпеки праці в установленому в організації порядку;

— допускати зазначені особи до роботи з дотриманням вимог ст. 11 Закону України «Про охорону праці», «Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми» (наказ МОЗ України від 22.03.1996 р. № 59), а також положень НПАОП 0.00-8.24;

— забезпечити необхідне санітарно-побутове обслуговування зазначених осіб і видавання їм засобів індивідуального захисту згідно з діючими нормами;

— не допускати використання праці зазначених осіб на роботах, що не передбачені умовами договору.

4.32 Працівники, що виконують роботи в умовах дій небезпечних і/або шкідливих виробничих факторів, повинні проходити обов'язкові попередні при вступі на роботу і періодичні медичні огляди відповідно до «Порядку проведення періодичних медичних оглядів» (Наказ МОЗ України від 21.05.2007 р. №246, зареєстрованим Мінюстом України 20.07.2007 р. № 846/14113).

4.33 Допуск на будівельний майданчик сторонніх осіб або працівників, що не зайняті на роботах на даній території, а також осіб, що знаходяться у стані алкогольного, токсичного або наркотичного сп’яніння, забороняється.

 Особи, що перебувають на території будівельного майданчика, у виробничих та санітарно-побутових приміщеннях, а також на робочих місцях і ділянках робіт зобов’язані виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку, що прийняті в даній організації.

 4.34 Усі особи, що знаходяться на будівельному майданчику, зобов’язані носити захисні каски. Працівники і інженерно-технічні робітники без захисних касок та інших необхідних засобів індивідуального захисту до виконання робіт не допускаються.

 4.35. Згідно зі ст. 22 Закону роботодавець повинен організовувати проведення розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до НПАОП 0.00-6.02.

З урахуванням результатів розслідування повинні бути розроблені додаткові обов’язкові для виконання профілактичні заходи щодо попередження виробничого травматизму та професійних захворювань.

 

5 Організація управління охороною праці

 

5.1 Обов’язки по забезпеченню безпечних умов і охорони праці, додержання вимог чинного законодавства щодо прав працівників у сфері охорони праці на підприємствах покладається на роботодавця.

5.2 Згідно з діючим законодавством (ст. 13 Закону України «Про охорону праці» — у подальшому — Закону) роботодавець повинен забезпечити функціонування системи управління охороною праці (СУОП) на підприємстві, для чого створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення питань охорони праці в цілому по підприємству, в структурних підрозділах, на виробничих територіях, а також при експлуатації машин і механізмів, при виконанні конкретних видів робіт на робочих місцях.

5.2.1 СУОП є підсистемою системи управління будівельним виробництвом, мета якої — створення комплексної системи профілактики небезпечних ситуацій, виробничого травматизму, професійної і загальної захворюваності.

Основні положення функціонування СУОП повинні відповідати вимогам ДСТУ ISO серії 9000 та BSI-OHSAS 18001 [1].

5.2.2 Сутність СУОП полягає в тому, що профілактика травматизму і професійних захворювань переходить на якісно новий дотравматичний рівень — профілактику небезпечних ситуацій.

5.2.3 Організаційна структура СУОП базується на існуючій системі управління будівельним виробництвом. Структурна схема СУОП у будівельній організації наведена у додатку В.

5.2.4 Основні цілі функціонування СУОП досягаються встановленням прав, обов’язків, зацікавленості і відповідальності всіх категорій працюючих за дотримання норм і правил охорони праці; організацією ефективної системи навчання; здійсненням безперервного і діючого контролю за станом умов праці на робочих місцях; введенням єдиної методики оцінки ступеня безпеки виробництва і стимулюванням за досягнуті результати.

5.3 Управління охороною праці в будівельних організаціях забезпечується виконанням комплексу наступних взаємопов’язаних функцій:

— планування діяльності структурних і виробничих підрозділів, функціональних служб по забезпеченню безпеки праці;

— організація виконання планових заходів і робіт по забезпеченню безпеки праці і функціонування СУОП;

— контроль за станом охорони праці і функціонуванням СУОП;

— облік, аналіз, оцінка стану безпеки та охорони праці;

— координація діяльності із забезпечення безпеки і охорони праці;

— стимулювання за досягнуті результати.

5.4 Визначені функції реалізуються керівниками структурних і функціональних підрозділів спільно з фахівцями служби охорони праці будівельних організацій шляхом:

— розробки структури системи управління охороною праці;

— визначення функціональних обов’язків всіх категорій працюючих;

— створення систем:

— контролю за виконанням виробничих процесів і робіт;

— координації діяльності по забезпеченню безпечних умов праці;

— оцінки стану безпеки раці та стимулювання за досягнуті в галузі  охорони праці результати.

5.5 Критеріями ефективності функціонування СУОП є:

— поліпшення загальних технічних, санітарно-гігієнічних, психофізіологічних і санітарно-побутових умов праці;

— зростання показників продуктивності, якості, будівельного виробництва за рахунок поліпшення умов і підвищення безпеки праці працюючих;

— поліпшення стану повсякденної профілактичної роботи;

— зниження кількості і рівня небезпеки травмонебезпечних ситуацій і, як наслідок — зниження рівня травматизму і профзахворюваності.

5.6 На підприємствах повинні розроблятись, тиражуватись у необхідній кількості документи з охорони та безпеки праці — правила, регламенти, положення, інструкції та інші документи, що затверджуються роботодавцем в установленому порядку і є чинними у межах даного підприємства.

Ці документи  не можуть містити вимоги з охорони та безпеки праці менші ніж ті, що містяться в державних нормативно-правових актах.

5.7 На підприємствах повинні бути створені умови для вивчення нормативно-правових актів з охорони праці, вимоги яких поширюються на даний вид виробничої діяльності. Для цього у кожному виробничому підрозділі підприємства має бути комплект цих документів, який може бути використаний працівниками для самопідготовки.

 

6 Загальні вимоги щодо безпечних умов праці

 

6.1 Забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці

6.1.1 Вентиляція і опалення робочих приміщень повинні забезпечувати на робочих місцях нормативні показники температури і відносної вологості згідно з СНиП 2.04.05.

6.1.2 Неорганізований приплив зовнішнього повітря не повинен призводити до зниження нормативної температури і конденсації водяної пари на внутрішніх поверхнях. Дозволяється організовувати надходження повітря з суміжних приміщень, якщо в них не виділяються шкідливі речовини.

6.1.3 Для опалення виробничих приміщень повинні бути передбачені системи, прилади і теплоносії, які не мають додаткового шкідливого впливу. Нагрівальні прилади повинні мати поверхню, що дозволяє легке очищення від пилу.

6.1.4 Вікна, дахові ліхтарі, скляні стіни повинні мати пристосування для затінення їх від надмірного сонячного випромінювання.

6.1.5 При виконанні робіт на будівельному майданчику працівники мають бути забезпечені питною водою, санітарно-побутовим і медичним обслуговуванням, зокрема гардеробними, сушарками для одягу і взуття, душовими, приміщеннями для харчування, відпочинку, обігрівання, туалетами, кімнатами гігієни жінок згідно з діючими нормативами. 

Якість питної води повинна відповідати санітарним вимогам. Питні установки слід розташовувати на відстані не більш 75 м по горизонталі і 10 м по вертикалі від робочих місць.

6.1.6 Душові або умивальні з проточною холодною і теплою водою мають бути розташовані поблизу приміщень для переодягання.

6.1.7 Приміщення для переодягання мають бути легко досяжними, мати достатні розміри і бути устаткованими пристроями для сидіння; кожен працівник повинен мати можливість зберігати власний одяг і особисті речі під замком.

6.1.8 Якщо робота може супроводжуватись виділенням пилу або шкідливих речовин, у гардеробних приміщеннях необхідно передбачати респіратори на списочну чисельність працівників.

6.1.9 Стіни гардеробних спецодягу, душових, умивальних, санвузлів, приміщень для сушіння одягу повинні виконуватись на висоту 2 м із матеріалів, що дозволяють їх миття гарячою водою з застосуванням миючих засобів.

6.1.10 Для чоловіків і жінок слід облаштувати окремі туалетні приміщення і умивальні або передбачати роздільне користування ними.

6.1.11 Працівники повинні бути забезпечені засобами для приготування їжі.

6.1.12 У приміщеннях для розміщення людей слід передбачати належні заходи для захисту тих, хто не палить, від тютюнового диму.

6.1.13 Вагітні жінки і матері-годувальниці повинні мати можливість відпочивати, лежачи у зручних умовах.

6.1.14 Робочі зони повинні бути облаштовані з урахуванням потреб працівників з фізичними вадами. Це стосується також шляхів сполучень, дверей, сходів, санітарно-побутових умов.

 

6.2 Забезпечення безпеки пересування людей

6.2.1 Шляхи пересування, включаючи сходові марші, стаціонарні переходи, рами для вантажно-розвантажувальних робіт мають бути так розташовані і мати такі розміри, щоб прохід або проїзд був безпечним, не створювалась загроза для робітників, що працюють поблизу.

6.2.2 Підлоги в робочих приміщеннях повинні не мати нерівностей, отворів або небезпечних ухилів. Вони повинні бути міцними, нерухомими і неслизькими, стійкими до можливих у процесі виробництва механічних, теплових або хімічних впливів.

6.2.3 Конструкції сталевих трапів, сходинок, приставних драбин, козирків, настилів повинні бути визначені в проекті виконання робіт.

6.2.4 Покриття підлог мають забезпечувати їх легке очищення від пилу, бруду, шкідливих речовин.

6.2.5 Розсувні двері і ворота повинні мати захист від обривання або ненавмисного відкривання.

Двері або ворота, що відкриваються догори, повинні мати захист від ненавмисного опускання.

6.2.6 Двері і ворота, що обертаються, повинні бути прозорими або мати прозорі вікна.

6.2.7 Прозорі двері повинні мати позначення на рівні людських очей для запобігання небезпеці травмування уламками розбитих скляних дверей.

6.2.8 У безпосередній близькості до воріт, призначених для проїзду транспорту, повинні бути постійно доступні і ясно позначені двері для проходу працівників.

6.2.9 Двері з приводом повинні мати пристрій для аварійного вимикання приводу, можливість відкривання вручну.

6.2.10 Вікна, зокрема верхнього освітлення, вентиляційні пристрої мають забезпечувати можливість безпечного їх відкривання, закривання, регулювання, очищення; їх конструкція має у відкритому стані не являти небезпеку для працівників.

 

7 Організація виробничих територій, ділянок робіт і робочих місць

 

7.1 Загальні вимоги

7.1.1 Виробничі території (площадки будівельних і промислових підприємств з об’єктами будівництва, що перебувають на них, виробничими і санітар-но-побутовими будинками і спорудами), ділянки робіт і робочі місця повинні бути підготовлені для забезпечення безпечного виконання робіт.

Закінчення підготовчих робіт на будівельному майданчику повинно бути прийняте по акту про виконання заходів щодо безпеки праці, оформленого відповідно до додатка Н.

7.1.2 Будівельне устаткування, пристрої, інструмент повинні забезпечувати безпеку праці.

7.1.3 Виробничі території, ділянки робіт і робочі місця повинні бути забезпечені необхідними засобами колективного та індивідуального захисту первинними засобам пожежегасіння, а також засобами зв’язку, сигналізації та іншими технічними засобами відповідно до вимог чинних нормативних документів.

7.1.4 Розміщення на виробничій території виробничих і санітарно-побутових приміщень, місць відпочинку, проходів для людей, робочих місць необхідно виконувати за межами небезпечних зон. 

Якщо виробничі і санітарно-побутові приміщення розміщуються в небезпечних зонах необхідно визначити графіки безпечного перебування людей в цих приміщеннях.

7.1.5 При будівництві об’єктів із застосуванням вантажопідіймальних кранів, коли до небезпечних зон, розташованих поблизу споруджуваних будинків, а також небезпечних зон переміщення вантажів кранами, що визначаються умовами експлуатації кранів, границі яких визначаються за додатком Д цих норм, потрапляють транспортні або пішохідні шляхи, санітарно-побутові чи виробничі будинки і споруди, інші місця постійного чи тимчасового перебування людей, роботи слід виконувати відповідно до вимог цих норм, ПОБ і ПВР, що мають містити рішення з наступних питань щодо забезпечення безпеки працюючих: 

— застосування засобів для штучного обмеження зони роботи баштових кранів;

— застосування захисних пристосувань, захисних екранів.

7.1.6 До числа небезпечних зон відносяться зони, над якими здійснюються переміщення вантажів кранами. Зони, над якими відбувається переміщення частин баштового крану без вантажів (у т.ч. противага), не вважаються небезпечними.

7.1.7 Проїзди, проходи на виробничих територіях, а також проходи до робочих місць і на робочих місцях повинні бути без вибоїн і утримуватись у чистоті і порядку, очищатися від сміття і снігу, не захаращуватися матеріалами і виробами.

7.1.8 Територіально відокремлені приміщення, площадки, ділянки робіт, робочі місця повинні бути забезпечені телефонним зв’язком чи радіозв’язком.

 

7.2 Вимоги безпеки до облаштованості і утримання виробничих територій, ділянок робіт і робочих місць

7.2.1 Улаштування виробничих територій повинне відповідати вимогам будівельних норм і правил, національних стандартів з безпеки праці, санітарних, протипожежних, екологічних та інших нормативних документів.

7.2.2 Виробничі території і ділянки робіт у населених пунктах чи на території діючих підприємств для уникнення доступу сторонніх осіб повинні бути огороджені.

Конструкція захисних огороджень повинна задовольняти наступним вимогам:

— висота огородження виробничих територій повинна бути не менше ніж 1,6 м, а ділянок робіт — не менше 1,2 м;

— огородження, що прилягають до місць масового проходу людей, повинні мати висоту не менше 2 м і бути обладнані суцільним захисним козирком, який повинен витримувати дію снігового навантаження, а також навантаження від падіння дрібних предметів;

— огородження не повинні мати прорізів, крім воріт і хвірток, що контролюються протягом робочого часу і мають замикатися після його закінчення.

7.2.3 Входи в споруджувані будинки (споруди) повинні бути захищені зверху суцільним настилом шириною не менше ширини входу в будинок (споруду) відповідно до розміру небезпечної зони, що визначається згідно додатком Д1 гр. 3.

У випадку технічної або економічної недоцільності зазначеної організації входу поверхи будинків (споруд), на яких виконуються роботи, повинні мати суцільне захисне огородження.

7.2.4 При виконанні робіт у закритих, заглиблених у землю приміщеннях, на висоті повинні бути передбачені заходи, що дозволяють здійснювати евакуацію людей в безпечні зони у випадку виникнення небезпечних і/або аварійних ситуацій.

7.2.5 Біля в’їзду на виробничу територію (майданчик) необхідно встановлювати схему внутрішньо-майданчикових доріг і проїздів із зазначенням їх розмірів, а також місць складування матеріалів і виробів, місць розвороту транспортних засобів, об’єктів пожежного водопостачання тощо.

7.2.6 Внутрішні автомобільні дороги виробничих територій повинні відповідати ДБН А.3.1-5 і бути обладнані відповідними дорожніми знаками, що регламентують порядок руху транспортних засобів і будівельних машин відповідно до Правил дорожнього руху України.

Для зміни на період будівництва існуючої схеми дорожнього руху на під’їзних шляхах до будівельного майданчика або запровадження спеціальних заходів із забезпечення безпеки руху, у складі ПОБ розробляється схема дорожнього руху, яка узгоджується з Державтоінспекцією МВС України, місцевими органами влади та організацією, що обслуговує шляхи.

7.2.7 Визначення площ адміністративних та санітарно-побутових приміщень виконується відповідно до кількісного складу робітників на об’єкті за укрупненими нормативними показниками згідно з таблицею 7.1.

Таблиця 7.1 Норми потреби у площах побутових приміщень

 

Гардеробна

Номенклатура приміщень

Нормативний

Душова з переддушовою

 

показник

Умивальна

Гардеробна

7

Сушарка для одягу і взуття

Душова з переддушовою

5,4

Приміщення для обігрівання працюючих

Умивальна

2

(або захисту від сонячного випромінювання)

Сушарка для одягу і взуття

2

Їдальня (на напівфабрикатах)

те саме

8,1

Буфет

те саме

7

Приміщення для приймання їжі та відпочинку

те саме

10

Приміщення для особистої гігієни жінок

м2/100 жінок

3,5

Здоровпункт

м2/300–1200 осіб

70

Туалет

м2/10 осіб

1

 

7.2.8 Експлуатація санітарно-побутових будівель і споруд повинна здійснюватися відповідно до інструкцій заводів-виготовлювачів.

7.2.9 При виконанні земляних робіт на території населених пунктів або на виробничих територіях котловани, ями, траншеї і канави в місцях, де відбувається рух людей і транспорту, повинні бути огороджені відповідно до вимог 7.2.2.

У місцях переходу через траншеї, ями, канави повинні бути встановлені перехідні містки шириною не менше ніж 1,0 м, огороджені по обидва боки перилами висотою не менше 1,1 м, із суцільним обшиванням унизу на висоту 0.15 м і з додатковою огороджувальною планкою на висоті 0,5 м від настилу.

Колодязі, шурфи та інші виїмки повинні бути закриті кришками, щитами або огороджені.

7.2.10 Будівельні майданчики, ділянки робіт і робочі місця, проїзди і підходи до них у темний час доби, а також закриті приміщення повинні бути освітлені відповідно до вимог діючих норм і правил, державних стандартів (ДБН В.2.5-28, ГОСТ 12.1.046). Освітленість повинна бути нормативною, без сліпучої дії освітлювальних пристосувань на працюючих. Виконання робіт у неосвітлених місцях не допускається.

7.2.11 Для працюючих на відкритому повітрі повинні бути передбачені навіси для укриття від атмосферних опадів.

7.2.12 При температурі повітря на робочих місцях нижче 10°С працюючі на відкритому повітрі чи у неопалюваних приміщеннях повинні бути забезпечені приміщеннями для обігрівання.

7.2.13 У темний час доби зазначені огородження повинні мати сигнальне електричне освітлення напругою не вище 42 В.

7.2.14 При виконанні робіт на воді або під водою повинна бути організована рятувальна станція (рятувальний пост). Всі учасники робіт на воді повинні вміти плавати і бути забезпечені рятувальними засобами.

7.2.15 Робочі місця і проходи до них, розташовані на висоті більше ніж 1,3 м і на відстані менше ніж 2,0 м від границі перепаду по висоті, повинні бути огороджені захисними огородженнями, а при відстані більше 2,0 м — сигнальними огородженнями, що відповідають вимогам діючих норм і правил.

7.2.16 Прорізи у стінах при однобічному приляганні до них настилу (перекриття) повинні огороджуватися, якщо відстань від рівня настилу до низу прорізу менше ніж 0,7 м.

7.2.17 За неможливості або при економічній недоцільності застосування захисних огороджень згідно з 7.2.16 допускається виконання робіт із застосуванням запобіжного поясу з оформленням наряду-допуску.

7.2.18 Проходи на робочих місцях і до робочих місць повинні відповідати наступним вимогам: 

— ширина одиночних проходів до робочих місць і на робочих місцях повинна бути не менше 0,6 м, а висота таких проходів у просвіті — не менше ніж 1,8 м;

— сходи або скоби, що застосовані для піднімання чи спускання працівників на робочі місця, розташовані на висоті більше 5 м, повинні бути обладнані пристроями для закріплення фала запобіжного пояса (канатами з уловлювачами та ін.).

Для підйому та спуску працюючих на робочі місця при будівництві будинків і споруд висотою або глибиною 25 м і більше необхідно використати пасажирські або вантажопасажирські підйомники (ліфти).

7.2.19 При розташуванні робочих місць на перекриттях вплив навантажень на перекриття від розміщених матеріалів, устаткування, оснащення і людей має не перевищувати розрахункові навантаження на перекриття, передбачені проектом, з урахуванням фактичного стану несучих будівельних конструкцій.

7.2.20 При виконанні робіт на висоті під місцем робіт необхідно визначити небезпечні зони. При суміщенні робіт по одній вертикалі нижчерозміщені робочі місця повинні бути обладнані відповідними захисними пристроями (настилами, сітками, козирками), встановленими на відстані не більше 6,0 м по вертикалі від нижчерозміщеного робочого місця.

7.2.21 Технологічні та інші отвори в перекриттях та покриттях для попередження доступу працюючих повинні бути закрити суцільним настилом або огородженні. Конструкції цих настилів та огороджень визначаються у ПВР.

7.2.22 Робочі місця з застосуванням устаткування, пуск якого здійснюється ззовні, повинні мати сигналізацію, що попереджає про пуск, а в необхідних випадках — зв’язок з оператором, блокувальний пристрій пульта керування.

 

7.3 Вимоги безпеки при складуванні будівельних матеріалів і конструкцій

7.3.1 Складування матеріалів, прокладання транспортних шляхів, встанов-лювання опор повітряних ліній електропередачі і зв’язку повинні виконуватись за межами призми обвалення ґрунту незакріплених виїмок (котлованів, тран-шей), а їх розміщення у межах призми обвалення ґрунту у виїмках з кріпленням допускається за умови попередньої перевірки стійкості закріпленого укосу за паспортом кріплення або розрахунком з урахуванням динамічного навантаження.

7.3.2 Матеріали (конструкції) слід розміщувати відповідно до вимог цих норм і правил і міжгалузевих правил з охорони праці на вирівняних майданчиках, здійснюючи заходи проти мимовільного зсування, осідання, опадання і розкочування матеріалів, що складаються. Складські майданчики повинні бути захищені від поверхневих вод. Забороняється здійснювати складування матеріалів, виробів на насипних неущільнених ґрунтах.

7.3.3 Матеріали, вироби, конструкції, устаткування при складуванні на будівельному майданчику і робочих місцях повинні укладатися у такий спосіб:

— цегла у пакетах на піддонах — не більше ніж у два яруси, у контейнерах — в один ярус, без контейнерів — висотою не більше 1,7 м;

— фундаментні блоки і блоки стін підвалів — у штабель висотою не більше 2,6 м на підкладках і з прокладками;

— стінові панелі — у касети чи піраміди (панелі перегородок — у касети вертикально);

— стінові блоки — у штабель у два яруси на підкладках і з прокладками;

— плити перекриттів — у штабель висотою не більше ніж 2,5 м на підкладках і з прокладками;

— ригелі і колони — у штабель висотою до 2,0 м на підкладках і з прокладками;

— круглий ліс — у штабель висотою не більше ніж 1,5 м із прокладками між рядами і установленням упорів проти розкочування, ширина штабеля менше його висоти не допускається;

— пиломатеріали — у штабель, висота якого при рядовому укладанню складає не більше половини ширини штабеля, а при укладанні у клітки — не більше ширини штабеля;

— дрібносортний метал — у стелаж висотою не більше ніж 1,5 м;

— санітарно-технічні і вентиляційні блоки — у штабель висотою не більше 2,0 м на підкладках і з прокладками;

— великогабаритне і великовагове устаткування і його частини — в один ярус на підкладках;

— скло в ящиках і рулонні матеріали — вертикально в 1 ряд на підкладках;

— чорні прокатні метали (листова сталь, швелери, двотаврові балки, сортова сталь) — у штабель висотою до 1,5 м на підкладках і з прокладками;

— труби діаметром до 300 мм — у штабель висотою до 3 м на підкладках і з прокладками з кінцевими упорами;

— труби діаметром більше 300 мм — у штабель висотою до 3 м у сідло без прокладок з кінцевими упорами.

Складування інших матеріалів, конструкцій і виробів слід здійснювати відповідно до вимог стандартів і технічних умов на них.

Методи і способи складування нестандартних матеріалів і конструкцій повинні бути визначені в ПВР.

7.3.4 Між штабелями (стелажами) на складах повинні бути передбачені проходи шириною не менше 1,0 м і проїзди, ширина яких залежить від габаритів транспортних засобів і вантажно-розвантажувальних механізмів, що обслуговують склад. Рішення по цим питанням повинно бути прийнято в ПВР.

Притуляти (спирати) матеріали і конструкції до огороджень, елементів тимчасових і капітальних споруд тощо не допускається.

 

7.4 Вимоги електробезпеки на будівельних майданчиках

7.4.1 Улаштування і експлуатація електроустановок повинні здійснюватися відповідно до вимог Правил улаштування електроустановок (ПУЕ), міжгалузевих правил з охорони праці при експлуатації електроустановок, правил експлуатації електроустановок споживачів. Електробезпека на будівельному майданчику забезпечується відповідно до вимог ГОСТ 12.1.013.

7.4.2 Улаштування і технічне обслуговування тимчасових і постійних електричних мереж на виробничій території слід здійснювати силами персоналу, що має відповідну кваліфікаційну групу з електробезпеки.

7.4.3 Розведення тимчасових електромереж напругою до 1000 В, що використовуються при електропостачанні об’єктів будівництва, повинно бути виконано ізольованими проводами або кабелями на опорах або конструкціях, розрахованих на механічну міцність при прокладанні по них проводів і кабелів на висоті над рівнем землі, настилу не менше, ніж, м:

 2,5 — над робочими місцями;

 3,5 — над проходами;

 6,0 — над проїздами.

7.4.4 Світильники загального освітлення напругою 127 В і 220 В повинні встановлюватися на висоті не менше ніж 2,5 м від рівня землі, підлоги, настилу.

При висоті підвішування менше 2,5 м необхідно застосовувати світильники спеціальної конструкції або використовувати напругу не вище 42 В. Живлення світильників напругою до 42 В повинно здійснюватися від понижуючих трансформаторів, машинних перетворювачів, акумуляторних батарей.

Застосовувати для зазначених цілей автотрансформатори, дроселі і реостати забороняється. Корпуса понижуючих трансформаторів і їх вторинні обмотки повинні бути заземлені.

Застосовувати стаціонарні світильники в якості ручних забороняється. Ручні світильники повинні бути тільки промислового виготовлення.

7.4.5 Вимикачі, рубильники та інші комутаційні електричні апарати, що застосовуються на відкритому повітрі або у вологих цехах, повинні бути в захищеному виконанні відповідно до вимог державних стандартів. Вказані улаштування повинні бути стійкими або мати необхідні закріплення.

7.4.6 Усі електропускові пристрої повинні бути розміщені так, щоб виключалася можливість пуску машин, механізмів і устаткування сторонніми особами. Забороняється включення декількох струмоприймачів одним пусковим пристроєм. Розподільчі щити і рубильники повинні мати замикаючі пристрої.

7.4.7 Штепсельні розетки на номінальні струми до 20 А, що розташовані поза приміщеннями, а також аналогічні штепсельні розетки, розташовані усередині приміщень, але призначені для живлення переносного електроустаткування і ручного інструменту, що застосовуються поза приміщеннями, повинні бути захищені пристроями захисного відключення (ПЗВ) зі струмом спрацьовування не більше 30 мА або кожна розетка повинна живитися від індивідуального розділового трансформатора з напругою вторинної обмотки не більше 42 В.

7.4.8 Штепсельні розетки і вилки, застосовувані у мережах напругою до 42 В, повинні мати конструкцію, що відмінна від конструкції розеток і вилок напругою більше 42 В.

7.4.9 Металеві будівельні риштування, металеві огородження місць робіт, полки і лотки для прокладання кабелів і проводів, рейкові шляхи вантажопідіймальних кранів і транспортних засобів з електричним приводом, корпуси устаткування, машин і механізмів з електроприводом повинні бути заземлені (занулені) відповідно до Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів відразу після їх встановлення на місце до початку виконання будь-яких робіт.

7.4.10 Струмоведучі частини електроустановок повинні бути ізольовані, огороджені чи розміщені в місцях, недоступних для випадкового дотику до них.

7.4.11 Захист електричних мереж і електроустановок на виробничій території слід забезпечити за допомогою запобіжників з каліброваними плавкими вставками або автоматичних вимикачів відповідно до ПУЕ.

7.4.12 Допуск персоналу будівельно-монтажних організацій до робіт у діючих установках і охоронній лінії електропередачі повинний здійснюватися відповідно до міжгалузевих правил з охороні праці при експлуатації електроустановок.

Підготовка робочого місця і допуск до роботи відрядженого персоналу здійснюються у всіх випадках персоналом організації, що експлуатує електротехнічне устаткування.

 

7.5 Забезпечення пожежної безпеки на будівельних майданчиках

7.5.1 Пожежна безпека на будівельному майданчику забезпечується відповідно до вимог Закону України «Про пожежну безпеку», НАПБ А.01.001, НАПБ Б.07.005, ДБН В.1.1-7 та інших нормативних документів.

7.5.2 На кожному об’єкті роботодавець створює і несе відповідальність за функціонування системи пожежної безпеки.

7.5.3 Роботодавець зобов’язаний призначити особу, яка повинна забезпечувати виконання правил пожежної безпеки на будівельному майданчику.

7.5.4 На кожному об’єкті мають бути загальнооб’єктові інструкції про заходи пожежної безпеки та інструкції для всіх або вибухопожеженебезпечних та пожеженебезпечних приміщень (дільниць, цехів, складів тощо). Для всіх технологічних матеріалів і речовин (рідин, розчинів, порошків, гранул тощо), що за-стосовуються на будівельному майданчику, мають бути визначені показники пожежної небезпеки відповідно до ГОСТ 12.1.044. 

7.5.5 Працівники можуть бути допущені до роботи тільки після проходження протипожежного інструктажу (згідно з НАПБ Б.02.005), а при зміні специфіки роботи — після проходження відповідного навчання.

7.5.6 Залежно від особливостей виробництва, будівельного майданчика, розмірів і умов експлуатації приміщень, наявного обладнання і кількості робо-чих місць, а також максимально можливої чисельності присутніх людей необхідно передбачити належну кількість первинних засобів пожежегасіння.

7.5.7 На будівельному генеральному плані повинна бути визначена схема транспортних шляхів, місце знаходження вододжерел, засобів пожежегасіння та зв’язку.

7.5.8 До всіх будівель і споруд будівельного майданчика, у тому числі – об’єктів прилеглої забудови, майданчиків складування матеріалів тощо має бути вільний доступ, а протипожежні розриви між ними повинні відповідати вимогам будівельних норм.

Для умов щільної забудови допускається прийняття окремих рішень з пожежної безпеки, що відповідають умовам конкретного будівництва, які зобов’язані бути погоджені з органами державного пожежного нагляду згідно НАПБ Б.02.014.

Дозвіл на роботи у пожеженебезпечних та вибухонебезпечних зонах оформлюється нарядом-допуском, у якому передбачається укомплектованість засобами пожежегасіння і засобами контролю та оперативного оповіщення про загрозливу ситуацію.

7.5.9 При ширині будівель більше 18,0 м проїзди повинні бути забезпечені з двох повздовжніх сторін, а при ширині більше 100 м — з усіх сторін будівлі.

Максимальна відстань від краю дороги до стін будівель і споруд повинна бути не більше 25,0 м.

7.5.10 В місцях, де розміщені горючі чи легкозаймисті матеріали, паління заборонено, а користування відкритим вогнем допускається тільки на відстані понад 50 м від зазначених матеріалів.

7.5.11 Не дозволяється накопичувати на площадках пальні речовини (жирні масляні ганчірки, обпилки чи стружки, відходи пластмас тощо); їх слід зберігати в закритих металевих контейнерах у безпечному місці.

7.5.12 Засоби протипожежного захисту повинні перебувати у справному, працездатному стані. Проходи до технічних засобів протипожежного захисту повинні бути вільними і позначеними відповідними знаками.

7.5.13 На робочих місцях, де застосовуються, виготовлюються клеї, мастики, фарби та інші матеріали, що виділяють вибухонебезпечні чи шкідливі речовини, не допускаються дії з використанням вогню або такі, що сприяють іскровиникненню. Ці робочі місця повинні провітрюватися. Електроустановки в таких приміщеннях (зонах) повинні бути у вибухобезпечному виконанні. Крім того, повинні бути вжиті заходи, що запобігають виникненню і накопиченню зарядів статичної електрики.

7.5.14 Усі об’єкти (споруджувані будівлі, тимчасові споруди, підсобні приміщення, будівельні майданчики тощо) повинні бути забезпечені первинними засобами пожежегасіння (згідно з НАПБ А.01.001, НАПБ Б.03.001), засобами контролю і оперативного оповіщення в разі виникнення надзвичайної ситуації.

7.5.15 Для забезпечення безпечної евакуації людей мають бути передбачені заходи, спрямовані на:

— створення умов для своєчасної та безпосередньої евакуації людей у разі виникнення пожежі або інших небезпек;

— захист людей на шляхах евакуації від дії небезпечних факторів.

7.5.16 Кількість, розташування, розміри шляхів евакуації і виходів визначаються залежно від характеру робіт, облаштування і розмірів будівельного майданчика і приміщень, а також від максимально можливої кількості наявних там осіб.

7.5.17 Шляхи евакуації повинні бути вільними від сторонніх предметів і являти собою якнайкоротший шлях до безпечного місця.

7.5.18 Евакуаційні виходи, шляхи евакуації повинні мати позначення з використанням знаків пожежної безпеки за ДСТУ ISO 6309.

7.5.19 Двері евакуаційних виходів повинні закриватися так, щоб кожна особа у випадку аварії могла відкрити їх легко, без затримки, без ключа.

7.5.20 Шляхи евакуації, в яких необхідне освітлення, повинні бути оснащені автоматичним аварійними джерелами світла на випадок аварії в системі освітлення.

 

7.6 Забезпечення захисту працівників від дії шкідливих виробничих факторів

7.6.1 Концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони, а також рівні шуму і вібрації на робочих місцях не повинні перевищувати гранично допустимих установлених відповідними державними стандартами (гігієнічними нормативами).

7.6.2 При виконанні будівельно-монтажних робіт на території організації чи у виробничих цехах крім контролю за шкідливими виробничими факторами, обумовленими будівельним виробництвом, необхідно організувати контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних норм у встановленому порядку з урахуванням рекомендацій додатку П.

7.6.3 Перед початком виконання робіт у місцях, де можлива поява шкідливих газоподібних речовин (шкідливих газів), у тому числі в закритих ємностях, колодязях, траншеях, шурфах, необхідно провести аналіз повітряного середовища відповідно до вимоги 7.6.1.

7.6.4 З появою шкідливих газів виконання робіт у даному місці слід призупинити і продовжити тільки після забезпечення робочих місць вентиляцією (провітрюванням) і/або застосування працюючими необхідних засобів індивідуального захисту. Працюючі в місцях з можливою появою газу повинні бути забезпечені захисними засобами (протигазами, саморятувальниками) до початку виконання робіт.

7.6.5 Роботи в колодязях, шурфах чи закритих ємностях слід виконувати, застосовуючи шлангові протигази, при цьому двоє робітників, знаходячись поза колодязем, шурфом або ємністю, повинні страхувати безпосередніх виконавців робіт за допомогою канатів, прикріплених до їх запобіжних поясів.

7.6.6 При виконанні робіт у колекторах водовідведення, теплопостачання повинні бути відкриті два найближчих люки або двері з таким розрахунком, щоб працюючі знаходилися між ними.

7.6.7 Устаткування, при роботі якого можливе надходження у повітря шкідливих газів, парів і пилу, повинне поставлятися комплектно з усіма необхідними укриттями і пристроями, що забезпечують надійну герметизацію джерел виділення шкідливих речовин. Укриття повинні мати пристрої для підключення до аспіраційних систем (фланці, патрубки тощо).

7.6.8 Полімерні матеріали і вироби повинні застосовуватися відповідно до переліку, затвердженому у встановленому порядку. При використанні таких матеріалів і виробів необхідно керуватися також паспортами на них, знаками і надписами на тарі, в якій вони знаходилися, санітарно-епідеміологічним висновком про відповідність санітарним нормам і правилам України, а також інструкціями щодо їх застосування, затвердженими в установленому порядку. Забороняється використання полімерних матеріалів, в тому числі імпортних, з невизначеними показниками пожежної небезпеки. Показники пожежної небезпеки визначаються згідно з ДБН В.1.1-7 та ГОСТ 12.1.044.

7.6.9 Забороняється використання полімерних матеріалів і виробів з вибухонебезпечними і токсичними властивостями без ознайомлення персоналу з інструкціями щодо їх застосування, затвердженими в установленому порядку.

7.6.10 Лакофарбові, ізоляційні, опоряджувальні та інші матеріали, що виділяють вибухонебезпечні або шкідливі речовини, дозволяється зберігати на робочих місцях у кількостях, що не перевищують змінної потреби.

7.6.11 Матеріали, що містять шкідливі чи вибухонебезпечні, вибухопоже-женебезпечні розчинники, необхідно зберігати в герметично закритій тарі.

7.6.12 Машини й агрегати, що створюють шум при роботі, повинні експлуатуватися таким чином, щоб рівні звукового тиску і рівні звуку на постійних робочих місцях у приміщеннях і на території організації не перевищували допустимих величин, зазначених у національних стандартах.

7.6.13 При експлуатації машин, виробничих будинків і споруд, а також при організації робочих місць для усунення шкідливого впливу на працюючих підвищеного рівня шуму повинні застосовуватися:

— технічні засоби (зменшення шуму машин у джерелі його утворення; застосування технологічних процесів, при яких рівні звукового тиску на робочих місцях не перевищують допустимі тощо);

— будівельно-акустичні заходи згідно з будівельними нормами і правилами;

— дистанційне керування гучними машинами;

— засоби індивідуального захисту;

— організаційні заходи (вибір раціонального режиму праці і відпочинку, скорочення часу перебування в умовах шуму, лікувально-профілактичні та інші заходи).

7.6.14 Зони з рівнем звуку понад 80 дБ повинні бути позначені знаками небезпеки. Робота в цих зонах без використання засобів індивідуального захисту забороняється.

7.6.15 Забороняється навіть короткочасне перебування в зонах звукового тиску вище 130 дБ у будь-якій октавній смузі.

7.6.16 Виробниче устаткування, що генерує вібрацію, повинне відповідати вимогам національних стандартів.

7.6.17 Для усунення шкідливого впливу вібрації на працюючих повинні застосовуватися наступні заходи:

— зниження вібрації в джерелі її утворення конструктивними або техно-логічними заходами;

— зменшення вібрації на шляху її поширення засобами віброізоляції і вібропоглинання;

— дистанційне керування, що виключає передачу вібрації на робочі місця;

— засоби індивідуального захисту.

7.6.18 Виробничі приміщення, в яких відбувається виділення пилу, повинні мати гладку поверхню стін, стель, підлог і регулярно очищатися від пилу.

Збирання пилу у виробничих приміщеннях і на робочих місцях повинно виконуватись у терміни, визначені наказом по організації, з використанням систем централізованого пилоприбирання або пересувних пилоприбиральних машин, а також іншими способами, при яких виключене вторинне пилоутворення.

7.6.19 Приміщення, в яких виконуються роботи з пилоподібними матеріалами, а також робочі місця біля машин для дроблення, розмелу і просівання цих матеріалів повинні бути забезпечені аспіраційними або вентиляційними системами (провітрюванням).

Керування затворами, живильниками і механізмами на установках для переробки вапна, цементу, гіпсу й інших пилоутворюючих матеріалів слід здійснювати з виносних пультів.

7.6.20 Параметри мікроклімату у виробничих приміщеннях повинні задовольняти вимоги відповідних санітарних норм і правил.

7.6.21 Підлоги у приміщеннях повинні бути стійкими до дії механічних, теплових, хімічних впливів, що виникають в процесі виконання робіт.

7.6.22 У приміщеннях при періодичному чи постійному витіканні рідин по поверхні підлоги (води, кислот, лугів, органічних розчинників, мінеральних олій, емульсій, нейтральних, лужних або кислотних розчинів та ін.) підлоги повинні бути непроникні для цих рідин і мати ухили для стоку рідин до лотків, трапів або каналів.

Ухили підлог, стічних лотків чи каналів повинні бути, %:

 2–4 — при покриттях з брущатки, цегли і бетонів усіх видів;

 1–2 — при покриттях з плит;

 3–5 — при змиванні твердих відходів виробництва струменем води під напором.

Трапи і канали для стоку рідин на рівні поверхні підлоги повинні бути закриті кришками чи ґратами. Стічні лотки повинні бути розташовані осторонь від проходів і проїздів і не перетинати їх.

Пристрої для стоку поверхневих вод (лотки, кювети, канали, трапи і їхні ґрати) необхідно вчасно очищати і ремонтувати.

Примітка. Вимоги даного пункту поширюються також на приміщення, в яких збирання виконується з поливанням підлоги водою.

7.6.23 Елементи конструкції підлог не повинні накопичувати або поглинати шкідливі речовини, що попадають на підлогу в процесі виконання робіт.

Покриття підлог повинні забезпечувати легкість очищення від шкідливих речовин, виробничих забруднень і пилу.

7.6.24 Для запобігання впливу шкідливих виробничих чинників, обумовлених умовами виконання будівельно-монтажних робіт або виробничими факторами діючого підприємства, яке реконструюється, на працівників, прилеглу забудову та навколишнє середовище у проектно-технологічній документації визначається:

— перелік шкідливих виробничих чинників;

— ділянки на будівельному майданчику та поблизу його, на яких можуть виникнути зазначені шкідливі виробничі чинники;

— засоби захисту працюючих, осіб, що знаходяться поблизу будівельного майданчика, прилеглої забудови та навколишнього середовища від впливу цих чинників;

— спеціальні заходи із зберігання небезпечних і шкідливих речовин (за необхідності).

7.6.25 В окремому розділі ПОБ наводиться зміст, обсяг і терміни здійснення моніторингу прилеглої забудови, території та об’єкта, що будується, з урахуванням даних, наведених у проектній документації.

На стадії розробки ПОБ мають бути взяті до уваги або додатково виконані погодження, необхідні для додержання під час будівництва вимог техногенної і пожежної безпеки, безпеки дорожнього руху та безпечних умов праці, зазначе-них у цьому розділі.

ПОБ підлягає обов’язковій експертизі і погодженню з органами Держгірпромнагляду України.

Розроблені у ПОБ заходи із зазначених питань включаються, поряд з іншими, до кошторисної документації на будівництво об’єкта.

 

7.7 Облаштування і утримання будівельних майданчиків і робочих місць в умовах щільної забудови

7.7.1 Облаштування і утримання будівельних майданчиків здійснюється із дотриманням вимог ДБН В.1.2-12, а також рішень, прийнятих у ПОБ та ПВР стосовно конкретних умов ущільненої забудови. Відхилення від окремих рішень у ПОБ і ПВР погоджуються з організаціями, що їх розробили та затвердили, а також з органами державного нагляду та виконавчими органами державних адміністрацій щодо питань, які належать до їх компетенції.

 

8 Експлуатація засобів будівельного виробництва

 

8.1 Загальні вимоги

8.1.1 Під час експлуатації будівельних машин, засобів механізації, пристроїв, оснащення, ручних машин, інструменту (далі — будівельних машин) необхідно передбачати заходи і засоби щодо попередження впливу на працюючих небезпечних та шкідливих виробничих факторів.

8.1.2 Будівельні машини повинні бути укомплектовані експлуатаційною документацією, відповідати вимогам нормативних документів, мати сертифікат відповідності вимогам безпеки праці.

Забороняється експлуатація засобів механізації без передбачених їхньою конструкцією огороджувальних улаштувань, блокіровок, систем сигналізації та інших засобів колективного захисту працюючих.

8.1.3 Засоби механізації, незареєстровані в органах державного нагляду (нові, орендовані, після капітального ремонту), допускаються до експлуатації після огляду і випробування особою, відповідальною за їхню безпечну експлуатацію.

8.1.4 До управління і обслуговування будівельних машин допускаються особи, що отримали відповідну професійно-технічну підготовку, пройшли навчання і перевірку знань з безпеки праці.

8.1.5 Вантажопідіймальні крани, за винятком визначених НПАОП 0.00-1.01, підлягають реєстрації в органах державного нагляду за охороною праці за заявою роботодавця, у власності або в оренді якого знаходяться ці крани.

8.1.6 Роботодавець, який експлуатує вантажопідіймальні крани, та технологічну оснастку до них, повинен забезпечувати їхнє утримання у справному стані та безпечну експлуатацію згідно з нормативним документами або укласти договір зі спеціалізованою організацією на виконання цих робіт.

8.1.7 Роботодавець, який експлуатує вантажопідіймальні крани, призначає:

— працівника, відповідального за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами за НПАОП 0.00-5.06;

— працівника, відповідального за утримання вантажопідіймальних кранів у справному стані за НПАОП 0.00-5.07;

— працівника, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів за НПАОП 0.00-5.20.

8.1.8 Будівельні машини повинні використовуватись відповідно до призначення і застосовуватись в умовах, що встановлені заводом-виготовлювачем.

8.1.9 Для технічного обслуговування і ремонту мобільні будівельні машини повинні бути виведені з робочої зони.

8.1.10 Технічне обслуговування і ремонт будівельних машин, засобів механізації слід здійснювати при виконанні наступних умов:

— мобільні будівельні машини повинні бути виведені з робочої зони;

— складальні одиниці машин, що мають можливість переміщуватись під дією власної ваги, повинні бути заблоковані механічним засобом або спущені на опору з виключенням можливості їх самовільного пересування;

— двигун (привід) машини має бути зупинений і виключений;

— виключена можливість випадкового пуску двигуна, самовільного  створення тиску в гідро- і пневмосистемах, за виключенням випадків, що допускаються експлуатаційною та ремонтною документацією;

— до початку виконання робіт на машинах, що мають електропривод, необхідно вжити заходи по недопущенню випадкового подавання напруги;

— робочі місця повинні бути забезпечені комплектом справного інструменту, пристосувань, інвентарю, вантажопідіймальних пристосувань та засобами пожежегасінння.

8.1.11 При використанні самопідйомних кранів будівельні конструкції на стадії проектування повинні бути розраховані на сприйняття зусиль, що виникають при монтажі, демонтажі і роботи цих кранів.

8.1.12 Забороняється залишати без нагляду будівельні машини і інші засоби механізації з включеним двигуном.

8.1.13 При використанні будівельних машин рівень шуму, вібрації, загазованості, запиленості на робочих місцях машиністів не повинен перевищувати норми, а освітленості — відповідати нормам, що визначені для конкретних видів робіт.

8.1.14 Зона монтажу (демонтажу) будівельної машини повинна бути огороджена або позначена знаками безпеки і попереджувальними написами.

8.1.15 Забороняється виконувати роботи по монтажу (демонтажу) машин під час ожеледиці, туману, снігопаду, зливи, а також при температурі повітря, що нижче або при швидкості вітру, що вище значень, зазначених  в паспорті машини.

8.1.16 Встановлення будівельних машин на об’єкті повинне здійснюватися відповідно до будівельного генерального плану проекту виконання робіт.

8.1.17 Для забезпечення безпечного виконання  робіт вантажопідіймальними кранами мають бути розроблені проекти виконання робіт кранами, технологічні карти щодо складування вантажів, навантаження і розвантаження рухомого складу, з якими повинні бути ознайомлені (під розпис) працівники, відповідальні за безпечне виконання робіт кранами, машиністи кранів і стропальники.

 

8.2 Вимоги безпеки при експлуатації мобільних будівельних машин

8.2.1 Експлуатація будівельних машин має здійснюватися за параметрами, що визначені технічним паспортом та іншими регламентованими вимогами до застосування машин.

8.2.2 Вантажопідіймальні крани можуть бути допущені до піднімання та переміщення тільки тих вантажів, маса яких не перевищує їх вантажопідіймальності. Використання вантажопідіймальних кранів у більш напруженому режимі, ніж зазначений у паспорті не допускається.

8.2.3 До початку виконання робіт з застосуванням машин керівник робіт повинен визначити робочу зону машини і межі небезпечних зон, що створюються під час її роботи. При цьому повинна забезпечуватись оглядовість робочої зони з робочого місця машиніста. У випадку недостатності поля  огляду машиністу повинен бути виділений сигнальник; між сигнальником і машиністом повинен бути встановлений надійний двосторонній зв’язок (включаючи телефонний чи радіозв’язок). Використання проміжних сигнальників для передачі сигналів машиністу не допускається.

8.2.4 Зі значенням сигналів, що подаються у процесі роботи і пересування машини, повинні бути ознайомлені всі особи, що пов’язані з її роботою.

8.2.5 Небезпечні зони, що виникають при експлуатації машин, повинні бути визначені при розробці будгенплану об’єкту та позначені на території будівельного майданчика знаками безпеки та попереджувальними написами.

8.2.6 Межа потенційно небезпечної зони при роботі крана визначається відстанню від вісі повороту крана, яка складається з робочого вильоту вантажного гака крана, плюс половина горизонтальної проекції вантажу або конструкції, плюс величина відльоту вантажу або конструкції у випадку падіння (додаток Д.1, гр. 2). Межа постійної небезпечної зони дорівнює радіусу поворотної платформи машини плюс один метр.

8.2.7 Переміщення вантажів над перекриттями, під якими розташовані виробничі, житлові або службові приміщення, де перебувають люди, дозволяється після здійснення заходів, що забезпечують умови безпечного виконання робіт.

8.2.8 При розміщенні і експлуатації машин, транспортних засобів повинні бути вжиті заходи, що попереджають їхнє перекидання чи самовільне пересування під дією вітру, при ухилі місцевості чи осіданні ґрунту.

8.2.9 Переміщення, установка і робота машин поблизу виїмок (котлованів, траншей) з незакріпленими укосами дозволяється тільки за межею призми обвалення ґрунту на відстані, що встановлюється проектом виконання робіт.

При відсутності відповідних вказівок в ПВР найменша допустима відстань по горизонталі від основи укосу котловану, траншеї (виїмки) до найближчих опор вантажопідіймальних машин приймається за таблицею 8.1.

Таблиця 8.1

Глибина

котловану

(канави), м

Відстань від основи укосу до найближчої опори*

для насипного ґрунту, м

піщаного і лесового гравійного

 

супіщаного

 

суглинистого

 

глинистого

сухого

1

2

3

4

5

1,5

3,0

4,0

5,0

6,0

1,25

2,4

3,6

4,4

5,3

1,0

2,0

3,25

4,0

4,75

1,0

1,5

1,75

3,0

3,5

1,0

2,0

2,5

3,0

3,5

Примітка 1. Під найближчою опорою розуміється край виносної опори самохідного стрілового крана або край основи укосу баластової призми вантажопідіймального крана, що переміщується рейковими коліями

 

За неможливості дотримання цих відстаней або якщо глибина виїмки більше 5,0 м умови встановлення кранів мають бути визначені в проектній документації.

8.2.10 Будівельно-монтажні роботи з переміщенням машин в охоронній зоні діючої лінії електропередачі слід проводити під безпосереднім керівництвом особи, відповідальної за безпеку виконання робіт, за наявності письмового дозволу організації-власника лінії та наряду-допуску, що визначає безпечні умови робіт і оформлюється відповідно до вимог додатку 11.

8.2.10.1 При установленні будівельних машин та використанні транспортних засобів з кузовом, що піднімається, в охоронній зоні повітряної лінії електропередачі необхідно зняти напругу з повітряної лінії електропередачі.

8.2.10.2 При обґрунтованій неможливості зняття напруги з повітряної лінії електропередачі роботу будівельних машин в охоронній зоні лінії електропередачі дозволяється виконувати за умови виконання таких вимог

а) відстань від підйомної або висувної частини будівельної машини в будь-якому її положенні до повітряної лінії електропередачі, що перебуває  під напругою, повинна бути не менше зазначеної в таблиці Д.2;

б) корпуси машин, за виключенням машин на гусеничному ходу, при їх установленні безпосередньо на ґрунті повинні бути заземлені за допомогою інвентарного переносного заземлення.

8.2.10.3 Встановлення стрілового самохідного крану в охоронній зоні лінії електропередачі на виносні опори та відчіплення стропів перед підйомом стріли повинні виконуватися безпосередньо машиністом крана без залучення стропальників.

8.2.11 Встановлення та робота крана стрілового типу біля охоронної зони повітряних ліній електропередачі на відстані менше 40 м від відкритого розподільчого устаткування і крайнього проводу повітряної лінії, що перебуває  під напругою, може виконуватися лише за нарядом-допуском. Наряд-допуск оформлюється роботодавцем згідно з  додатком 15 НПАОП 0.00-1.01 і видається на руки машиністу крана перед початком роботи.

8.2.12 Проведення робіт з використанням вантажопідіймальних кранів в зоні повітряних ліній електропередач повинно виконуватися згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.21, НПАОП 40.1-1.01 та чинних нормативних документів.

8.2.13 Робота стрілових самохідних кранів під контактними проводами міського транспорту без зняття напруги може проводитися за умов забезпечення відстані між стрілою крана і проводами не менше 1 м за допомогою обмежувача (упора), який не дозволяє зменшити цю відстань у разі піднімання стріли чи висування її секцій.

8.2.14 Піднімання і переміщення вантажів декількома вантажопідіймальними кранами дозволяється в окремих випадках (робота проводиться відповідно до ПВР або технологічної карти на виконання робіт у його складі, де мають бути наведені схеми стропування та переміщення вантажу із зазначенням послідовності виконання операцій, вказівки з безпечного піднімання і переміщення вантажу). При цьому навантаження, що припадає на кожний кран, не повинно перевищувати його вантажопідіймальності.

8.2.15 За необхідності використання машин в екстремальних умовах (зрізка ґрунту на уклоні, розчищення завалів поблизу ЛЕП або будівель та споруд, що експлуатуються) слід використовувати машини, що обладнані додатковими засобами колективного захисту, які попереджують вплив на працівників та інших осіб шкідливих виробничих факторів, що виникають при роботі машин при зазначених умовах.

8.2.16 При переміщенні машини, транспортного засобу своїм ходом, на буксирі або на транспортних засобах по дорогах загального призначення повинні виконуватися правила дорожнього руху

8.2.17 Транспортування машин, транспортних засобів через природні перешкоди або штучні споруди, а також через залізничні переїзди, що не охороняються, допускається тільки після обстеження стану шляху руху.

8.2.18 За необхідності шлях руху машини, транспортного засобу повинен бути спланований та закріплений з урахуванням вимог, наведених в експлуатаційній документації машини, транспортного засобу.

8.2.19 При експлуатації машин, що мають рухомі робочі органи, необхідно запобігти доступу людей до небезпечної зони роботи, межа якої встановлена на  відстані не менше 5 м від граничного положення робочого органу, якщо в інструкції заводу-виготовлювача відсутні інші вимоги.

 

8.3 Експлуатація засобів підмощування, ручних машин та інструменту

8.3.1 Персонал, який експлуатує засоби механізації, оснащення, пристрої та ручні машини, до початку робіт повинен бути навчений безпечним методам та засобам робіт відповідно до інструкцій заводу-виготовлювача та інструкції з охорони праці.

8.3.2 Робочі місця, засоби підмощування (риштування, помости, робочі площадки та інші пристосування, що забезпечують безпеку виконання робіт на висоті), повинні відповідати вимогам цього розділу, розділу 7 цього документа, ГОСТ 27321, ГОСТ 24258, ГОСТ 26887, ГОСТ 28012.

8.3.3 При виконанні будівельно-монтажних робіт мають бути застосовані переважно інвентарні засоби підмощування.

В окремих випадках, визначених проектом виконання робіт, допускається застосування неінвентарних засобів підмощування.

8.3.4 Поверхня ґрунту, на яку встановлюються засоби підмощування, повинна бути спланованою (вирівняна та утрамбована) із забезпеченням відведення з неї поверхневих вод. В тих випадках, коли неможливо виконати ці вимоги, засоби підмощування повинні бути обладнані опорами, що регулюються (домкратами), для забезпечення горизонтального виставлення або мають бути встановлені тимчасові опорні споруди, що забезпечують горизонтальність виставлення засобів підмощування.

8.3.5 Риштування, конструкція яких не забезпечує власної стійкості, повинні бути прикріплені до споруди засобами, зазначеними у технічній документації заводу-виготовлювача, або в організаційно-технологічній документації на встановлення риштування.

За відсутності вказівок щодо закріплення риштувань, їх кріплення до стін споруди має здійснюватись не менше ніж через один ярус для верхніх стійок, через два прольоти для верхнього ярусу й одного кріплення на кожні 50 м2 проекції поверхні риштувань на фасад споруди.

Не допускається кріплення риштувань до парапетів, карнизів, балконів, інших виступаючих частин споруди.

8.3.6 До монтажу (демонтажу) риштувань допускаються працівники з відповідною професійно-технічною підготовкою, які отримали інструктаж щодо безпеки праці.

8.3.7 Риштування, розташовані поблизу проїзду транспортних засобів, повинні бути огороджені відбійними елементами з таким розрахунком, щоб вони знаходились на відстані не ближчі 0,6 м від габариту транспортних засобів.

8.3.8 Монтаж (демонтаж) інвентарних риштувань необхідно здійснювати у послідовності та за вимогами, визначеними у технічній документації  риштувань.

8.3.9 Робочі навантаження на риштування в процесі виконання робіт не повинні перевищувати визначених технічною документацією або робочим проектом.

У випадку необхідності передавання на риштування додаткових навантажень (від підйомників, вантажопідіймальних майданчиків тощо) їх конструкція повинна бути перевірена на ці навантаження.

8.3.10 В місцях підіймання людей на риштування повинні бути розміщені плакати, на яких наведені схеми навантажень, їх величини, а також схеми евакуації працівників у випадку виникнення аварійних ситуацій.

8.3.11 Засоби підмощування повинні мати рівні робочі настили з зазором між дошками не більше 5 мм, а при розміщенні настилу на висоті 1,3 м та більше — огородження та бортові елементи.

Висота огородження повинна бути не менше 1,1 м, бортового елементу — не менше 0,15 м, відстань між горизонтальними елементами огородження — не більше 0,5 м.

8.3.12 Засоби підмощування, що використовуються при штукатурних або малярних роботах, в місцях, під якими виконуються інші роботи або є прохід, повинні мати настил без зазорів.

8.3.13 З’єднання щитів настилів внахлист допускається тільки по їх довжині, при цьому кінці елементів, що стикуються, провинні бути розміщені на опорі та перекривати її не менше ніж на 0,2 м в кожну сторону.

8.3.14 Риштування та підмості висотою до 4 м допускаються в експлуатацію тільки після їх приймання виконавцем робіт або майстром та реєстрації в журналі робіт, а вище 4 м — після приймання комісією, призначеною особою, яка відповідає за безпеку праці в організації, та оформлення актом.

При прийманні риштувань та підмощувань повинні бути перевірені: наявність зв’язків та кріплень, що забезпечують стійкість, вузли кріплення окремих елементів, робочі настили та огородження, вертикальність стійок, надійність опорних майданчиків та заземлення (для металевих риштувань).

8.3.15 При виконанні робіт з риштувань висотою 6 м і більше повинно бути улаштовано не менше двох настилів: робочий (верхній) і захисний (нижній), кожне робоче місце на риштуваннях, що прилягають до будинку чи споруди, повинно бути також захищене зверху настилом, розташованим на відстані по висоті не більше 2 м від робочого настилу. У випадках, коли виконання робіт, рух людей чи транспорту під риштуваннями і поблизу від них не передбачаються, улаштування захисного (нижнього) настилу необов’язково.

8.3.16 Якщо передбачається масовий прохід людей у безпосередній близькості від риштувань, місця проходу людей повинні бути обладнані суцільним захисним навісом, а фасад риштувань закритий захисною сіткою з ячейками розміром не більше 5 х 5 мм.

8.3.17 Зазори між стіною споруди і робочим настилом риштувань, що встановлюються біля неї, не повинні перевищувати 50 мм при кам’яному муруванні і 150 мм при виконанні опоряджувальних та ремонтних робіт.

При виконанні теплоізоляційних робіт зазор між поверхнею, що ізолюється, і робочим настилом не повинен перевищувати дві товщини ізоляції плюс 50 мм. Зазори розміром більше 50 мм у випадках, коли роботи не виконуються, необхідно закривати.

8.3.18 Засоби підмощування в процесі експлуатації повинні оглядатися виконавцем робіт або майстром не рідше ніж через кожні 10 днів з записом в журналі робіт.

Засоби підмощування, з яких впродовж місяця та більше робота не виконувалась, перед поновленням робіт слід приймати у порядку, що передбачений 8.3.14 цього документу.

Додатковому огляду підлягають засоби підмощування після дощу, вітру, відлиги, землетрусу, які можуть мати вплив на несучу здатність основи під ними, а також на деформацію несучої здатності основи або деформації засобів підмощування. Ці порушення повинні бути ліквідовані, засоби підмощування прийняті повторно у порядку, який встановлено 8.3.14.

8.3.19 Під час розбирання риштувань, що прилягають до споруд, усі двірні прорізи першого поверху і виходи на балкони всіх поверхів (у межах ділянки, що розбирається) повинні бути закриті.

8.3.20 Під час застосування пересувних риштувань необхідно забезпечити наступне:

— ухил поверхні, по якій здійснюється переміщення в поперченому і повздовжньому напрямках, не повинний перевищувати зазначеного у паспорті та інструкції заводу-виготовлювача;

— пересування засобів підмощування при вітрі зі швидкістю більше 10 м/с не допускається;

— перед пересуванням засоби підмощування повинні бути звільнені від матеріалів і тари; з них мають бути виведені люди;

— двері в огородженні засобів підмощування повинні відкриватися усередину і мати фіксуючий пристрій подвійної дії, що перешкоджає їх мимовільному відкриванню.

8.3.21 Підвісні риштування і помости після їхнього монтажу можуть бути допущені до експлуатації тільки після того, як вони витримають протягом 1 год випробування статичним навантаженням, що перевищує нормативне на 20 %. Підіймальні помости, крім того, повинні бути випробувані на динамічне навантаження, що перевищує нормативне на 10 %.

Результати випробувань таких риштувань (помостів) повинні бути оформлені актом приймання, а також в загальному журналі робіт. У випадках багаторазового використання підвісних риштувань або помостів вони можуть бути допущені до експлуатації без випробування за умови, що конструкція, на яку підвішується риштування або помости, перевірена навантаженням, що перевищує розрахункове не менше ніж у два рази, а закріплення риштувань здійснене типовими вузлами (пристроями), які витримали необхідне випробування.

8.3.22 Підвісні сходи та майданчики, які використовуються для роботи на конструкціях, повинні бути оснащені спеціальними захоплювачами, які забезпечують надійне закріплення за конструкцію. Встановлювати та закріплювати їх на конструкціях, що монтуються, слід до підйому останніх.

8.3.23 Конструкція підіймальних риштувань або помостів (колисок), що підіймаються і застосовуються при виконанні будівельно-монтажних робіт, повинна відповідати вимогам нормативних актів з охорони праці, а їх застосування допускається за дотримання вимог технічного паспорту заводу-виробника.

8.3.24 Підіймальні помости на час перерв у роботі повинні бути опущені на землю. Перехід з підіймальних помостів у будівлю або споруду та навпаки не допускається.

8.3.25 Неінвентарні засоби підмощування (сходи, стрем’янки, трапи, містки тощо) повинні бути виготовлені з металу або пиломатеріалів хвойних порід 1-го та 2-го сортів.

8.3.26 Довжина приставних дерев’яних сходів повинна бути не більше 5 м. Конструкція приставних сходів повинна відповідати нормативним актам з охорони праці.

8.3.27 Нахил драбин при підйомі працюючих на риштування не повинен перевищувати 60°.

8.3.28 До початку застосування сходи необхідно випробувати статичним навантаженням 1200 Н (120 кгс), прикладеним до однієї з проступів у середині прольоту сходів, що перебувають в експлуатаційному положенні.

В процесі експлуатації дерев’яні сходи необхідно випробовувати кожні шість місяців, металеві – один раз на рік.

8.3.29 Приставні сходи без робочих майданчиків дозволяється використовувати тільки для переходу між окремими ярусами будівлі, що будується, і для виконання робіт, що не вимагають від виконавця  упору в будівельні конструкції будівлі.

Приставні сходи та стрем’янки повинні бути оснащені засобами, що попереджають можливість їх зсуву та перекидання під час роботи. На нижніх кінцях приставних сходів та стрем’янок повинні бути оковки з гострими наконечниками для встановлення на ґрунті, а при використанні сходів на гладких поверхнях (паркеті, металі, плитці, бетоні тощо) на них повинні бути башмаки з нековзного матеріалу. Вони повинні ставитись у робоче положення під кутом 70-75 до горизонтальної площини. Конструкції приставних сходів повинні відповідати вимогам ГОСТ 26887.

8.3.30 Розміри приставних сходів повинні забезпечувати працівнику можливість виконувати роботу в положенні стоячи на сходинці, що знаходиться на відстані не менше 1 м від верхнього кінця сходів.

При роботі з приставних сходів на висоті більше 1,3 м слід використовувати запобіжний пояс, що прикріплюється до конструкції споруди або до сходів за умови їхнього закріплення до будівельної конструкції.

8.3.31 Місця встановлення приставних сходів на дільницях руху транспортних засобів або людей слід на час виконання робіт огороджувати або охороняти.

8.3.32 Не допускається виконувати роботи:

— на переносних сходах та стрем’янках поблизу і над працюючими машинами, що обертаються, транспортерами;

— з використанням ручних машин і порохового інструменту;

— газо- та електрозварювальні;

— натягування  дротів та утримання на висоті важких деталей.

Для виконання таких робіт слід використовувати риштування, підмощування та сходи з майданчиками, що огороджені перилами.

8.3.33 Встановлення та зняття засобів колективного захисту слід виконувати з використанням запобіжного поясу, закріпленого до страховочного засобу або до надійно встановлених конструкцій будівлі, в технологічній послідовності, що забезпечує безпеку працюючих.

Вставлення та зняття огороджень повинні виконувати працівники зі складу бригади, спеціально навчені згідно з експлуатаційною документацією заводу-виготовлювача.

8.3.34 Експлуатація ручних машин повинна виконуватись при виконанні таких вимог:

— перевіряння комплектності та надійності кріплення деталей, справності захисного кожуху, кабелю (рукава) повинне виконуватись при кожному видаванні машини в роботу;

— до початку роботи слід перевірити справність вимикача та машини на холостому ходу;

— при перервах у роботі, по закінченню роботи, а також при змащуванні, очищенні, заміні робочого інструменту тощо ручні машини повинні бути вимкнені та від’єднанні від електричної та повітропровідної мережі;

— ручні машини, маса яких з розрахунку на руки працюючого, перевищує 10 кг, повинні використовуватись з пристроями для підвішування;

— при роботі з машинами на висоті слід використовувати в якості засобів підмощування підмостки;

— нагляд за експлуатацією ручних машин слід доручати спеціально виділеній для цього особі.

8.3.35 Ручні електричні машини повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.21, НПАОП 40.1-1.32, ДСТУ Б В 2.8-10.

Відповідно до міжгалузевих правил охорони праці при експлуатації електроустановок споживачів особи, які допускаються до управління ручними електричними машинами, повинні мати І групу з електробезпеки, яка підтверджується щорічно, та ІІ групу при роботі з ручними електричними машинами класу 1 у приміщеннях з підвищеною небезпекою.

8.3.36. Умови використання в роботі електроінструменту та ручних електричних машин різних класів встановлюються міжгалузевими правилами з охорони праці при експлуатації електроустановок споживачів.

8.3.37. Ручні пневматичні машини повинні відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.01.

При роботі з пневмомашиною слід:

— не допускати роботу машини на холостому ході (крім випадків апробації);

— при виявленні несправностей терміново закінчити роботу та здати машину в ремонт;

— працівники повинні бути забезпечені рукавицями на віброізолюючій основі та засобами захисту від виробничого шуму;

— в процесі застосування ручні машини та інструмент повинні бути піддані технічному огляду не рідше одного разу на 10 днів.

Інструмент, що не відповідає вимогам безпеки, повинний вилучатися.

8.3.38 Працюючі з пневматичним машинами ударної або обертової дії повинні бути забезпечені м’якими рукавцями з антивібраційною прокладкою з боку долоні.

8.3.39 Лебідки, що застосовуються для переміщення піднімальних риштувань і встановлені на землі, повинні бути завантажені баластом вагою, що не менше ніж у два рази перевищує тягове зусилля лебідки. Баласт необхідно закріпити на рамі лебідки.

Роботи з використанням лебідок, що встановлені на землі, можуть виконуватись до висоти не більше 25 м.

8.3.40 Домкрати для піднімання вантажів повинні бути випробувані перед початком експлуатації, а також через кожні 12 місяців та після кожного ремонту.

Випробування слід проводити статичним навантаженням, що перевищує вантажопідйомність на 25 %. При випробовуванні домкратів їх гвинти (рейки, штоки) повинні бути висунутими в крайнє верхнє положення, що відповідає підніманню вантажу на максимальну висоту за експлуатаційною документацією.

8.3.41 Стропи, траверси, тара в процесі експлуатації повинні підлягати технічному огляду особами, у терміни, визначені НПАОП 0.00-1.1, НПАОП 0.00-1.03, ГОСТ 25032, ДСТУ Б В.2.8-10, ДСТУ 2890:

— траверси, кліщі, захвати тощо, а також тара – кожний місяць;

— стропи — кожні 10 днів;

— знімні вантажозахоплювальні пристрої, що рідко використовуються – перед кожним видаванням у роботу;

— огляд колисок для піднімання людей виконується щоденно перед початком роботи.

Результати огляду заносяться в журнал.

8.3.42 Інструмент, що використовується в будівництві, повинен оглядатися не рідше одного разу на 10 днів, а також безпосередньо перед застосуванням. Несправний інструмент, що не відповідає вимогам безпеки, повинен вилучатися.

8.3.43 При переносі та перевезенні інструменту його гострі частини слід закривати чохлами.

8.3.44 Рукоятки сокир, молотів, кирок та іншого ударного інструменту повинні бути зроблені з дерева твердих та в’язких порід (молодий дуб, граб, клен, бук, горобина, кизил тощо) та мати форму овального перерізу з потовщенням до вільного кінця. Кінець рукоятки, на який насаджується ударний інструмент, повинен бути розклиненим.

 

9 Підіймально-транспортні, вантажно-розвантажувальні роботи на будівельному майданчику

 

9.1 Загальні вимоги

9.1.1 В технологічних картах у складі ПВР на виконання транспортних і. вантажно-розвантажувальних робіт необхідно передбачати організаційні заходи та технічні засоби по запобіганню дії на робітників наступних небезпечних та шкідливих виробничих факторів:

— переміщення транспортних засобів та їх рухомих частин;

— переміщення вантажів вантажно-підіймальними механізмами над зона-ми виконання робіт;

— ненадійне складування і падіння окремих конструкцій; порушення вимог транспортування і складування пожежевибухонебезпечних речовин і матеріалів;

— недотримання нормативних вимог складування конструкцій, недостатнє штучне освітлення площадок складування матеріалів і конструкцій; не сприятливі метеорологічні умови середовища,

9.1.2 При виконанні транспортних і вантажно-розвантажувальних робіт необхідно дотримуватися вимог ДБН А.3.1-5, НПАОП 0.00-1.03, НАПБ А 01.001, ДБН В.1.1-7, НПАОП 60.2-1.28, НПАОП 61.2-1.093, НПАОП 63.11-7.01.

9.1.3 Роботодавець-власник транспортних засобів зобов'язаний забезпечити їхнє своєчасне технічне і ремонтне обслуговування згідно з нормативними вимогами і інструкцією заводу-виробника.

9.1.4 Рух автомобілів на виробничих територіях, будівельних майданчиках, вантажно-розвантажувальних площадках і під'їзних коліях до них повинен регулюватися загальноприйнятими дорожніми знаками і показниками.

9.1.5 Транспортні засоби й устаткування, що застосовуються для вантажно-розвантажувальних робіт, повинні відповідати параметрам та характеру вантажу.

9.1.6 Перевезення вибухових, радіоактивних, отруйних і легкозаймистих речовин і матеріалів необхідно виконувати транспортними засобами, які обладнані відповідно до вимог правил та інструкцій для даної категорії вантажу, затверджених у встановленому порядку (НПАОП 60.24-1.19).

9.1.7 Транспортні та вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватися механізованим способом. Визначення порядку і способу транспортування, навантаження і розвантаження вантажів та відповідних вимог безпеки покладається на керівника робіт.

9.1.8 Площадки для навантажувальних і розвантажувальних робіт повинні мати ухил не більш 5°, а їхні розміри і покриття — відповідати проекту виконання робіт, їх розміщення повинне бути узгоджене з небезпечними зонами на будівельному майданчику та зонами роботи вантажно-підіймальних кранів.

9.1.9 На площадках для навантаження і розвантаження тарних вантажів (тюків, бочок, рулонів та ін.), що зберігаються на складах і в пакгаузах, повинні улаштовані платформи: естакади, рампи висотою, рівною висоті підлоги кузова автомобіля або залізничної платформи чи вагону.

9.1.10 В процесі вантажно-розвантажувальних робіт слід дотримуватися вимог законодавства та нормативів про граничні норми перенесення вантажу і допуску працівників до виконання таких робіт. Дозволяється переносити вантажі на ношах по горизонтальному шляху до 55 кг тільки у виняткових випадках і на відстань не більше 50 м.

9.1.11 Вантажні автомобілі для перевезення людей повинні бути обладнані відповідно до нормативних вимог. Шляховий лист водія, його оформлення і порядок його видачі повинні відповідати діючим вимогам (НПАОП 60.2-1.28).

 

9.2 Транспортні роботи

9.2.1 При організації робіт автомобільним, залізничним і водним транспортом необхідно дотримуватися нормативних актів з охорони праці, безпеки дорожнього руху, пожежної безпеки.

9.2.2 До керування вантажними автомобілями, на яких здійснюється перевезення людей, допускаються водії, які мають відповідний дозвіл.

9.2.3 Під час перевезення людей повинні бути призначені працівники, відповідальні за безпеку перевезення. У місцях посадки в транспортні засоби і висадження необхідно обладнати спеціальні площадки, або застосовувати інші пристрої, що забезпечують безпеку людей. 

Перед початком руху транспортного засобу водій зобов'язаний переконатися у виконанні, визначених вимог безпеки людей.

9.2.4 При необхідності переміщення транспортних засобів по льоду річок і водоймищ допускається рухатися тільки за спеціально позначеними маршрутами, які повинні мати показчики про максимально можливу вантажопідйомність льодової переправи. 

Рух необхідно здійснювати при відкритій кабіні водія.

9.2.5 З метою безпечної організації руху автомобільного чи залізничного транспорту на виробничій території або будівельному майданчику необхідно розробити і встановити на видних місцях схеми руху транспортних засобів, і основні маршрути переміщення для робітників.

9.2.6 Подавання автомобілю заднім ходом у зоні, де виконуються роботи, повинна виконуватись водієм тільки за сигналом одного з працівників, зайнятих на цих роботах.

9.2.7 За необхідності перевезення великогабаритних і великовагових конструкцій автомобільним транспортом по дорогах, відкритих для загального користування, необхідно дотримуватися вимог інструкції з перевезення таких вантажів і узгоджувати з органами дорожнього руху у встановленому порядку.

9.2.8 При навальному чи штучному завантаженні автомобіля необхідно забезпечити рівномірне розміщення вантажу по всій площі кузова автомобіля, надійне закріплення вантажу, що піднімається над бортами кузова, закріплення інших вантажів.

9.2.9 У разі перевезення небезпечних вантажів автотранспортом на руках у водія чи особи, що супроводжує вантажі, повинне бути посвідчення про допуск транспортного засобу до перевезення небезпечного вантажу конкретного класу і найменування, видане органами дорожнього руху.

9.2.10 При перевезенні балонів зі стиснутим газом, автомобілі повинні бути обладнані спеціальними стелажами з ячейками по діаметру балонів, оббитими повстю.

Балони повинні мати запобіжні ковпаки, при температурі повітря вище 25оС балони необхідно вкривати брезентом без жирних (масляних) плям.

9.2.11 При перевезенні вибухових, радіоактивних, отруйних, легкозаймистих і інших небезпечних вантажів, а також не знешкодженої тари від них необхідно дотримуватися відповідних інструкцій, погоджених в установленому порядку з органами державного нагляду (НПАОП 60.24-1.19).

9.2.12 Спеціальну тару з кислотами, лугами і рідкими негорючими хімікатами під час перевезення необхідно встановлювати в кузові автомобіля вертикально і міцно укріплювати.

9.2.13 При транспортуванні вантажів залізничним транспортом необхідно дотримуватися вимог безпеки, викладених у ЦРБ 0004.

 

9.3 Вантажно-розвантажувальні роботи

9.3.1 Вантажно-розвантажувальні роботи та складування вантажів із застосуванням вантажопідіймальних кранів і машин на стаціонарних складах, будівельних майданчиках, базах мають виконуватися за технологічними картами, розробленими і затвердженими підприємством (організацією), що проводить зазначені роботи відповідно до вимог чинних нормативних документів.

9.3.2 Вантажно-розвантажувальні роботи стосовно вантажів масою більше 30 кг, а також при підніманні вантажів на висоту більше 2 м повинні виконуватися виключно механізованим способом.

9.3.3 У разі виконання робіт з навантаженням (розвантаженням) небезпечних і особливо небезпечних вантажів, працівники, допущені за результатами медичного огляду до цих робіт, повинні проходити спеціальне навчання з безпеки праці з наступною атестацією, а також знати і вміти застосовувати прийоми надання першої долікарняної допомоги.

9.3.4 Вантажно-розвантажувальні роботи з небезпечними вантажами повинні виконуватися по наряду-допуску. Переміщення небезпечних вантажів слід виконувати в спеціально відведених місцях відповідно до класу небезпеки згідно з чинними нормативними документами і вказівками відправника вантажу щодо дотримання заходів безпеки.

9.3.5 За невідповідності тари нормативно-технічній документації, затвердженій у встановленому порядку, несправності тари, а також за відсутності маркування і попереджувальних написів на ній, виконання вантажно-розвантажу-вальних робіт з небезпечними вантажами забороняється.

9.3.6 В ПВР повинні бути представлені способи (схеми) правильного стропування і зачеплення вантажів, а також перелік основних переміщуваних вантажів із зазначенням їхньої маси. Наведена інформація повинна бути видана на руки стропальникам і машиністам кранів (під розпис) і вивішена у місцях виконання робіт.

9.3.7 При виконанні вантажно-розвантажувальних робіт вантажно-підіймальними кранами власник або організація, що виконує роботу, зобов'язані:

— не допускається перебування сторонніх осіб у зоні виконання робіт;

— не допускати опускання або піднімання вантажу на транспортний засіб, в якому перебувають люди;

— у місцях постійного навантаження і розвантаження транспортних засобів улаштувати стаціонарні естакади чи навісні площадки для стропальників.

9.3.8 Забороняється стропування вантажу, що знаходиться у не стійкому стані, а також проводити виправлення положення елементів стропувальних пристроїв на піднятому вантажі, відтяження вантажу при косому розмотуванні вантажних канатів.

9.3.9 Вантажно-розвантажувальні роботи у піввагонах крюковими кранами повинні здійснюватися за технологією затвердженою власником крана, за якою повинні бути зазначені місця перебування стропальників при переміщенні вантажів, а також можливість їх безпечного виходу на естакади і начіпні площадки.

9.3.10 Піднімання і переміщення дрібноштучних та сипких вантажів має здійснюватися в спеціально призначеній для цього тарі і має виключатися можливість висипання або випадання окремих вантажів. Підіймання цегли на піддонах без огорожі дозволяється здійснювати під час навантаження та розвантаження (на землю) автомашин, а також за умови видалення людей із зони переміщення вантажу.

9.3.11 Під час піднімання, переміщення та опускання вантажу, встановленого поблизу стіни, колони штабеля, залізничного вагона тощо, не повинні перебувати люди (у тому числі і працівники, що проводять зачіплювання вантажу) між вантажем, що підіймається і вказаними частинами будівлі.

9.3.12 Вантаж, що переміщується горизонтально, має бути попередньо піднятий на 0,5 м вище предметів, що зустрічаються на шляху переміщення та мінімум на 1,0 м від конструкцій будівлі у горизонтальному напрямку.

9.3.13 Дозволяється опускати вантаж лише на призначене для нього місце, де виключається можливість його падіння, або перевертання. На місце встановлення вантажу необхідно попередньо покласти підкладки для зручного звільнення стропів або ланцюгів. Укладати вантаж у напіввагони, на платформи, в автомашини необхідно таким чином, щоб забезпечувати можливість зручного і безпечного стропування під час розвантаження.

9.3.14 Після закінчення або під час перерви в роботі вантаж не повинен залишатися у підвішеному стані, ввідний пристрій в кабіні або на порталі баштового крана має бути вимкнений і замкнений.

9.3.15 Кантування вантажів із застосуванням вантажопідіймальних і машин дозволяється проводити лише на кантувальних майданчиках або в спеціально відведених місцях спеціальними пристроями. Виконання цієї роботи дозволяється тільки заздалегідь розробленою технологією, яка затверджується підприємством, що здійснює цю роботу з визначенням послідовності операцій, способів стропування вантажів і заходів безпечного виконання робіт.

9.3.16 Вантажно-розвантажувальні роботи з пилоподібними матеріалами (цемент, вапно, гіпс та ін.) необхідно виконувати механізованим способом.

 

10 Електрозварювальні та газополум’яні роботи

 

10.1 Загальні вимоги

При виконанні електрозварювальних та газополум’яних робіт слід передбачити заходи і засоби щодо попередження впливу на робітників небезпечних та шкідливих факторів:

— розташування робочих місць в небезпечних зонах, замкнутих об’ємах, на висоті або нижче рівня землі;

— пожежна та вибухова небезпека;

— можливість ураження електричним струмом;

— несприятливі або шкідливі (загазованість) параметри повітря.

В організаційно-технологічній документації (ПОБ, ПВР) крім заходів щодо захисту від небезпечних і шкідливих факторів, повинно бути передбачено:

— забезпечення вимог щодо належного стану зварювального обладнання, електрокабеля, газових шлангів, їх прокладання і підключення;

— виконання вимог безпеки щодо зберігання, транспортування і експлуатації газових балонів.

10.1.1 При проведенні електрозварювальних і газополум’яних робіт необхідно виконувати вимоги цього розділу норм, НАПБ А.01.001, ГОСТ 12.3.003 і ГОСТ 12.3.036, з урахуванням ПУЕ, а також вимог, викладених в розділі 7 цих норм.

10.1.2 До виконання зварювальних та газополум’яних робіт допускаються особи, що пройшли навчання, інструктаж, перевірку знань вимог безпеки, мають кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче ІІI і відповідне посвідчення.

10.1.3 До зварювальних робіт на висоті 5 м і більше допускаються зварювальники, які пройшли спеціальній медичній огляд, мають стаж верхолазних робіт не менше 1 року і розряд зварювальника не нижче ІІІ.

10.1.4 При зварювальних роботах в стаціонарних і мобільних умовах слід застосовувати механізоване обладнання з вбудованими місцевими приймачами повітря витяжної вентиляції.

10.1.5 Електробезпека на будівельному майданчику, ділянках робіт і робочих місцях повинна забезпечуватися відповідно до вимог 7.4 цих норм.

10.1.6 Проводити зварювання, різання і нагрівання відкритим полум'ям апаратів, посудин та трубопроводів, які містять будь-які рідини або гази під тиском, а також заповнених займистими чи шкідливими речовинами, або таких, що відносяться до електротехнічних пристроїв, не допускається без узгодження заходів щодо забезпечення безпеки праці з експлуатаційною організацією і без наряду-допуску.

10.1.7 Запаювання, зварювання (різання) ємностей з-під горючих та легкозаймистих рідин без їх відповідної обробки (очищення, промивання, просушування) до вилучення слідів цих рідин і наступного контролю стану повітряного середовища в них забороняється. 

Запаювання і зварювання таких ємностей повинні виконуватись з наповненням і підживленням їх під час пайки чи зварювання нейтральними газами й обов'язково при відкритих пробках (кришках).

10.1.8 Одночасне виконання електрозварювальних і газополум’яних робіт усередині замкнутих ємкостей не допускається.

10.1.9 Не допускається використовувати бензорізи при виконанні газополум’яних робіт в резервуарах, колодязях та інших замкнутих ємкостях.

10.1.10 Зварювальні роботи на відкритому повітрі під час дощу, снігопаду повинні бути припинені.

 

10.2 Вимоги безпеки до технологічного стану зварювального обладнання

10.2.1 В електрозварювальних апаратах і джерелах їхнього живлення елементи, які знаходяться під напругою, повинні бути огороджені.

10.2.2 Електродотримачі, які використовують при ручному дуговому електрозварюванні, повинні відповідати вимогам нормативних документів на ці вироби.

10.2.3 Підключення і відключення електрозварювального обладнання, а також його ремонт повинні виконуватися електротехнічним персоналом.

10.2.4 Електрозварювальна установка (перетворювач, зварювальний трансформатор та ін.) повинна приєднуватися до джерела живлення через рубильник і запобіжники або через автоматичний вимикач, а при напрузі холостої ходи більше 70 В — повинно використовуватися автоматичне відключення зварювального трансформатору.

10.2.5 Металеві частини електрозварювального устаткування, які в робочому стані не знаходяться під напругою, а також вироби і конструкції, які зварюються, на увесь час зварювання повинні бути заземлені. 

Окрім цього, у зварювального трансформатора заземлюючий болт корпусу повинен бути з'єднаний з затиском вторинної обмотки, до якого підключається зворотній дріт,

10.2.6 Зворотним дротом чи його елементами можуть служити металеві шини або конструкції, якщо їх перетин забезпечує безпечне, за умовами нагрівання, протікання зварювального струму.

З'єднання між собою окремих елементів, які використовують як зворотній дріт повинно бути надійним і виконуватися на болтах, затисках або зварюванням.

10.2.7 Забороняється використовувати дроти мережі заземлення, труби санітарно-технічних мереж (водопровід, газопровід т. ін.), металеві конструкції будівель, технологічного обладнання як зворотний дріт електрозварювання.

10.2.8 При здійсненні контролю якості зварних швів за допомогою гамма-дефектоскопії необхідно виконувати вимоги діючих санітарних правил роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань.

10.2.9 При контролі якості зварних швів за допомогою ультразвуку необхідно виконувати правила з технічної експлуатації електроустановок, а за допомогою гамма-дефектоскопії необхідно виконувати вимоги «Основних санітарних правил роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючого випромінювання», затвердженими МОЗ України.

 

10.3 Вимоги безпеки при облаштуванні робочих місць електро- і газозварювальних робіт

10.3.1 Вимоги безпеки щодо улаштування, оснащення і організації робочих місць для проведення зварювальних робіт повинні відповідати вимогам 7 і 8 цих норм, ГОСТ 12.2.061, ПУЕ і цього розділу.

10.3.2 На постійних місцях електрозварювальних та газополум’яних робіт повинні бути встановлені захисні огородження і знаки безпеки.

Ширина проходів з кожної сторони робочого столу чи стелажу повинна бути не менше 1 м.

10.3.3 Робочі місця електро- і газозварювальних робіт і проходи до них на висоті 1,3 м і більше та відстані менше 2 м від границі перепаду по висоті повинні бути обгороджені тимчасовими огородженнями відповідно до вимог ГОСТ 12.4.059.

За неможливості встановлення цих огороджень роботи на висоті належить виконувати з використанням запобіжних поясів за ГОСТ 12.4.089 і канатів страхувальних за ГОСТ 12.4.107.

10.3.4 Місця виконання електрозварювальних та газополум'яних робіт на даному, а також на нижче розташованих ярусах (при відсутності вогнетривкого захисного настилу або настилу, захищеного вогнетривким матеріалом) повинні бути звільнені від матеріалів, що горять, у радіусі не менше 5 м, а від вибухонебезпечних матеріалів і обладнання (газогенераторів, газових балонів та ін.) — не менше 10 м.

10.3.5 При різанні елементів конструкцій повинні бути передбачені заходи щодо випадкового обвалення відрізаних елементів.

10.3.6 Робочі місця зварювальників у приміщенні при зварюванні відкритою дугою повинні бути відгороджені від суміжних робочих місць і проходів негорючими та такими, що не пропускають світло екранами (ширмами, щитами) висотою не менше 1,8 м.

При зварюванні на відкритому повітрі огородження слід ставити у випадку одночасної роботи декількох зварювальників поблизу один від одного та на ділянках інтенсивного руху людей.

10.3.7 Місця виконання зварювальних робіт поза постійних зварювальних постів повинні визначатися письмовим дозволом керівника або спеціаліста, який відповідає за пожежну безпеку.

Місця виконання зварювальних робіт повинні бути забезпечені засобами пожежегасіння.

10.3.8 Зварювальний трансформатор, ацетиленовий генератор, балони із скрапленим газом повинні розміщуватися зовні ємкостей, в яких виконуються зварювальні роботи.

10.3.9 При виконанні електрозварювальних і газополум’яних робіт усередині закритих ємкостей або порожнин конструкцій робочі місця слід обладнувати витяжною вентиляцією. Швидкість руху повітря усередині ємкості (порожнини) повинна бути при цьому в межах 0,3–1,5 м/с.

У випадках виконання зварювальних робіт з використанням скраплених газів (пропану, бутану, аргону) і вуглекислоти витяжна вентиляція повинна мати відсмоктування знизу.

10.3.10 Місця виконання зварювальних робіт повинні бути забезпечені витяжною вентиляцією. Не допускається проведення зварювання при непрацюючій місцевій витяжної вентиляції.

10.3.11 Робота в замкнених або обмежених просторах виконується за нарядом-допуском зварювальником під контролем наглядача з кваліфікаційною групою з електробезпеки ІІ і вище, який повинен знаходитися зовні. Зварювальник повинен мати запобіжний пояс з канатом, кінець якого знаходиться у наглядача.

10.3.12 При виконанні зварювальних робіт в приміщеннях малого об’єму, які погано провітрюються, в зачинених ємкостях, колодязях та ін. необхідно застосовувати засоби індивідуального захисту очей і органів дихання.

10.3.13 Освітлення при виконанні зварювальних робіт усередині металевих ємкостей повинно здійснюватися за допомогою світильників, установлених зовні або ручних переносних ламп напругою не більше 12 В. При цьому освітленість робочої зони повинна бути не менше 30 лк.

 

10.4 Вимоги безпеки при прокладанні і підключенні газових шлангів та зварювальних кабелів

10.4.1 Закріплення газопровідних рукавів на ніпелях пальників, різаків і редукторів, а також в місцях з'єднання рукавів необхідно здійснювати стяжними хомутами.

10.4.2 При дуговому зварюванні для підведення зварювального струму до електродотримачів і пальників необхідно використовувати ізольовані гнучкі кабелі, які розраховують на надійну роботу при максимальних електричних навантаженнях з урахуванням тривалості циклу зварювання.

10.4.3 З'єднання зварювальних кабелів слід виконувати обпресуванням, зварюванням або пайкою з послідуючою ізоляцією місць з'єднання.

10.4.4 Підключення кабелів до зварювального обладнання повинно здійснюватися за допомогою спресованих або припаяних кабельних наконечників.

10.4.5 При прокладенні або переміщенні зварювальних дротів необхідно вживати заходи проти пошкодження їх ізоляції та контакту з водою, мастилом, сталевими канатами і гарячими трубопроводами. Відстань від зварювальних дротів до гарячих трубопроводів і балонів з киснем повинна бути не менше 0,5 м, а до балонів з пальними газами — не менше 1 м.

 

10.5 Вимоги безпеки при зберіганні і експлуатації газових балонів

10.5.1 Газові балони належіть зберігати і використовувати відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.07.

10.5.2 Газові балони слід зберігати в спеціальних сухих і провітрюваних приміщеннях. При зберіганні балонів на відкритих майданчиках навіси, які захищають їх від дії опадів і прямих сонячних променів, повинні бути виконані з негорючих матеріалів.

10.5.3 Газові балони повинні бути захищені від ударів і дії прямих сонячних променів, а також віддалені під опалювальних приладів на відстань не менше 1 м.

10.5.4 Балони із зрідженим вуглеводневим газом (ЗВГ), які мають башмаки, повинні зберігатися у вертикальному положенні в спеціальних клітинах, інших улаштуваннях, які б виключали їх падіння. Балони, які не мають башмаків, повинні зберігатися в горизонтальному положенні на рамах або стелажах. Висота штабелю у цих випадках не повинна перевищувати 1,5 м, а клапани повинні бути закриті запобіжними ковпаками і повернуті в одну сторону.

10.5.5 Порожні балони слід зберігати окремо від балонів, наповнених газом.

10.5.6 Газові балони дозволяється перевозити, зберігати, видавати і отримувати тільки особам, які пройшли навчання і мають відповідне посвідчення.

10.5.7 Переміщувати газові балони необхідно на спеціально призначених для цього пристроях, в контейнерах, із забезпеченням стійкого положення балонів.

10.5.8 Розміщення ацетиленових генераторів в проїздах, місцях масового знаходження чи проходження людей, а також поблизу місць забору повітря компресорами або вентиляторами не допускається.

10.5.9 При експлуатації, збереженні і переміщенні балонів з киснем повинні бути забезпечені заходи захисту балонів від зіткнення і матеріалами, одягом робітників та обтиральними матеріалами, які мають сліди мастил.

10.5.10 При перервах у роботі, в кінці робочої зміни зварювальна апаратура повинна відключатися. Шланги повинні бути роз’єднані, в паяльних лампах тиск повністю знято.

10.5.11 Після закінчення роботи балони з газом повинні розміщуватися в спеціально відведеному для збереження балонів місці, яке б виключало доступ до них сторонніх осіб, а переносні ацетиленові генератори належить звільняти від карбіду кальцію з наступним видаленням його у спеціально відведені місця. 

 

11 Земляні роботи

 

11.1 Загальні вимоги

11.1.1 Під час виконання земляних та інших робіт, пов’язаних з розміщенням робочих місць у виїмках (котлованах і траншеях), необхідно передбачати заходи щодо попередження впливу на працівників наступних небезпечних і шкідливих виробничих факторів, пов’язаних з характером роботи:

1) обвалення гірських порід (ґрунтів);

2) предмети (шматки породи), що падають;

3) машини, що рухаються, їхні робочі органи, предмети, що ними переміщуються;

4) електричний струм, що може створювати електричні ланцюги, замикання яких може відбутися через тіло людини;

5) недостатнє освітлення робочої зони;

6) підвищений рівень шуму та вібрації на робочому місці;

7) підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони;

8) хімічно-небезпечні і шкідливі виробничі фактори;

9) патогенні мікроорганізми.

11.1.2 Планування, організацію і виконання земляних робіт слід проводити згідно з СНиП 3.02.01.

11.1.3 Безпека земляних робіт повинна бути забезпечена на основі виконання рішень з охорони праці, що базуються на вимогах цього документа і повинні міститися в організаційно-технологічній документації (ПОБ, ПВР та ін.) на виконання цих робіт: 

1) визначення безпечної крутизни незакріплених укосів, котлованів і траншей (далі — виїмки) з урахуванням навантаження від машин і ґрунту;

2) визначення конструкції кріплення стінок виїмок;

3) визначення місць встановлення і типів огороджень виїмок, перехідних містків, а також сходів для спуску працівників до місця робіт або їх евакуації;

4) вибір типів машин, що застосовуються для розроблення ґрунту і місць їхнього встановлення;

5) додаткові заходи щодо контролю і забезпечення стійкості укосів у зв'язку із сезонними змінами.

11.1.4 Заходи по організації робочих місць і захисту працюючих.

11.1.5 Безпека людей, що знаходяться у виїмках, повинна бути забезпечена на протязі всього періоду виконання робіт незалежно від метеорологічних умов або дії інших небезпечних факторів.

11.1.6 Гранично допустимі значення електричних струмів і напруги в мережі не повинні перевищувати значень, що встановлені НПАОП 40.1-1.21 і НПАОП 40.1-1.32.

11.1.7 Освітленість робочих зон слід приймати відповідно до ДБН В.2.5-28, ГОСТ 12.1.046, підрозділу 7.3 цих норм.

11.1.8 Спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту працівників, зайнятих у будівельному виробництві повинні відповідати вимогам НПАОП 45.2-3.01.

11.1.9 З метою виключення розмивання ґрунту, утворення зсувів, обвалення стінок виїмок у місцях виконання земляних робіт до їхнього початку необхідно забезпечити відведення поверхневих і підземних вод.

11.1.10 Місце виконання робіт повинно бути очищене від валунів і каменів, відшарування ґрунту, що виявлені на укосах, дерев, будівельного сміття.

11.1.11 Проектом виконання робіт повинні бути розроблені заходи, реалізація яких обов'язкова до початку виконання земляних робіт на зсувонебезпечних схилах. В процесі виконання земляних робіт слід вести постійний контроль за станом схилів, обмежити дію динамічного навантаження при ущільненні ґрунту, виконанню робіт по зануренню паль, веденні вибухових робіт.

11.1.12 Земляні роботи в охоронній зоні кабелів високої напруги, діючих газопроводів та інших комунікацій необхідно здійснювати за нарядом-допуском після одержання дозволу від організації, що їх експлуатує.

Перед початком виконання земляних робіт на ділянках з можливим патогенним зараженням ґрунту (смітник, худобомогильник, цвинтар і т. ін.) необхідно отримати дозвіл від органу санітарного нагляду.

Виконання робіт в цих умовах слід здійснювати під безпосереднім наглядом керівника робіт, а в охоронній зоні кабелів, що знаходяться під напругою, або діючих газопроводів, крім того, під наглядом працівників організацій, що експлуатують ці комунікації.

11.1.13 При знаходженні виїмок у місцях діючих газових комунікацій необхідно вести постійний газовий контроль, а працюючих слід забезпечити засобами захисту органів дихання.

11.1.14 При виконанні земляних робіт в безпосередній близькості або в умовах перетину діючих підземних комунікацій слід забезпечити незмінність їх положення у просторі і збереження цілісності цих комунікацій.

В цьому випадку розробка ґрунту механічним способом дозволяється на відстані не менше 2,0 м від бокової стінки і не менше о,4 м над верхом кабелю, труби.

Застосування землерийних машин у місцях перетинання виїмок з діючими комунікаціями, не захищеними від механічних ушкоджень, дозволяється за узгодженням з організаціями — власниками комунікацій.

Ґрунт, що залишився після механізованої розробки повинен дороблятися вручну без застосування ударного інструменту.

11.1.15 У випадку необхідності влаштування в умовах ущільненої забудови виїмки в зоні її впливу на існуючі будівлі і споруди або на об'єкти чи устаткування будівельного майданчика проектом повинні бути передбачені конструктивні рішення, що забезпечують утримання стін котловану у потрібному стані і унеможливлюють небезпечні зсуви його стін, включаючи спеціальні заходи із забезпечення їх горизонтальної стійкості.

11.1.16 За необхідності улаштування котловану поблизу фундаментів існуючої будівлі до глибини, близької до рівня їх закладання, не влаштовуючи попереднього кріплення стін котловану, слід дотримуватись такої послідовності безпечного виконання робіт:

— механізованим способом розробляється ґрунт до позначки на 0,5 м вище від підошви фундаменту існуючої будівлі;

— вручну виконується вибирання ґрунту до проектної позначки по фронту прилягання до існуючої будівлі.

11.1.17 Розміщення матеріалів і будівельних машин уздовж бровок виїмок допускається в межах призми обвалення після перевіряння розрахунком міцності кріплень виїмки з визначенням величини і динамічності навантаження.

11.1.18 Ґрунт, що видобувається з виїмки, необхідно укладати на такій відстані, при якій не виникає небезпека обвалення стінок виїмки.

11.1.19 У випадку виявлення в процесі виконання земляних робіт не зазначених у проекті комунікацій, підземних споруд або вибухонебезпечних матеріалів, земляні роботи мають бути припинені до одержання дозволу відповідних органів.

 

11.2 Організація робочих місць

11.2.1 При розміщенні робочих місць у виїмках, їхні розміри в проекті повинні забезпечувати розміщення конструкцій, устаткування, оснащення, а також проходи до робочих місць і на робочих місцях шириною у просвіті не менше 0,6 м, а на робочих місцях — необхідний простір у зоні робіт.

11.2.2 Виїмки, що розроблюються на вулицях, проїздах, у дворах населених пунктів, а також в інших місцях можливого перебування та пересування людей або транспорту, повинні бути огородженні захисними огородженнями. 

На огородженні необхідно встановлювати попереджувальні написи, а в нічний час — сигнальне освітлення.

11.2.3 Для проходу людей через виїмки повинні бути улаштовані перехідні містки, які освітлюються у нічний час.

Для спускання людей у котловани і траншеї та евакуації з них повинні бути передбачені пристрої (трапи, дробини, сходи), шириною не менше 0,6 м з огородженнями, які встановлюються на відстані не більше 10,0 м від місця виконання робіт і на 1,0 м підіймаються над бровкою виїмки.

11.2.4 Виконання робіт, пов'язаних з перебуванням працівників у виїмках з вертикальними стінками без кріплення в піщаних, пилувато-глинистих і поталих ґрунтах вище рівня ґрунтових вод і при відсутності поблизу підземних споруд, допускається при їхній глибині не більше, м:

1,0 — у незлежаних насипних і природного утворення піщаних ґрунтах;

1,25 — у супісках;

1,50 — у суглинках і глинах.

11.2.5 На улаштування траншей глибиною більше 3,0 м слід розробляти проект кріплень з урахуванням діючого навантаження на призму обвалення. При цьому повинні бути розраховані всі елементи кріплень — переріз кріпильних дощок, відстань між стояками, переріз розпірок і стояків, анкерів.

11.2.6 У важких гідрогеологічних умовах і за наявності водонасичених ґрунтів або за неможливості улаштування укосів слід використовувати шпунтове огородження.

 Огородження зі стального шпунту застосовуються при глибині забивання більше 6,0 м, а також при щільних і міцних ґрунтах.

11.2.7 При перевищенні вказаних величин, а також в стиснутих виробничих умовах, у ґрунтах, що насичені водою, необхідно передбачати улаштування кріплень. 

Вибір типу кріплення при глибині виїмки до 3,0 м залежить від виду ґрунту, його вологості і здійснюється згідно з даними таблиці 11.1.

 

Таблиця 11.1

 

Ґрунти

Типи кріплень

 Природної вологості (за виключенням сипучих)

Горизонтальне з просвітом в одну дошку

 Підвищеної вологості і сипучі

Суцільне вертикальне або горизонтальне

 Усі види при сильному притоку ґрунтових вод

Шпунтове огородження з забивкою на глибину не менше 0,75 м у шар, що є підстилаючим вологонепроникним

 

11.2.8 Для виїмок до 3,0 м слід використовувати інвентарні кріплення, що виконані за типовими проектами, а при глибині більше 3,0 м — за індивідуальними проектами, затвердженими у встановленому порядку.

11.2.9 Для кріплень стінок котлованів і траншей необхідно застосовувати матеріали хвойних та листяних порід.

11.2.10 За відсутності інвентарних і типових деталей для кріплення котлованів і траншей глибиною до 3,0 м необхідно виконувати такі умови:

— застосовувати для кріплення ґрунтів природної вологості (крім піщаних) дошки товщиною не менше 4,0 см, а для ґрунтів піщаних і підвищеної вологості — не менше 5 см;

— розміщувати розпірки кріплень на відстані не більше 1,0 м (розпірки, на які спираються полки для перекидання ґрунту, необхідно підсилювати, а полки — огороджувати бортовими дошками висотою не менше 15,0 см).

11.2.11 При витягуванні ґрунту з виїмок за допомогою бадей необхідно влаштовувати захисні навіси-козирки для захисту працюючих у виїмці.

11.2.12 Виконання робіт в виїмках глибиною більше 1,5 м. дозволяється лише ланкою у складі не менше двох працівників.

11.2.13 В сильно водонасичених ґрунтах (пливунах) закріплення стінок виїмок виконується методом штучного заморожування.

Видалення ґрунту з відкритих виїмок при використанні цього методу виконується з улаштуванням захисту льодоґрунтових стінок від дії атмосферних опадів і сонячних променів.

11.2.14 Виконання земляних робіт у зимовий період можливе у таких випадках:

а) при постійних негативних середньодобових температурах допускається збільшення глибини вертикальних стінок виїмок, крім сипучо-мерзлих, у порівнянні з встановленими в 11.2.4 на величину глибини промерзання ґрунту;

б) при змінних температурах роботи виконуються без урахування тимчасового промерзання, тобто за так званою «літньою» технологією;

в) сухі піщані ґрунти завжди розробляються за «літньою» технологією.

11.2.15 Виїмки, розроблені в зимовий період, при настанні відлиги повинні бути оглянуті, а за результатами огляду — вжиті заходи по забезпеченню стійкості укосів або зміцненню їх кріплень.

11.2.16 Виконання робіт, пов'язаних з перебуванням працівників у виїмках з укосами без кріплень у насипних, піщаних і пилувато-глинистих ґрунтах вище рівня ґрунтових вод (з урахуванням капілярного підняття) або ґрунтах, осушених за допомогою штучного водозниження та таких, що не піддаються зволоженню, допускається при глибині виїмки і крутості укосів, зазначених у таблиці 11.2.

 

Таблиця 11.2

 

№№

з/п

 

Вид ґрунту

 

Крутість укосу (відношення його висоти до закладення) при глибині виїмки, м, не більше / найбільша крутість укосу (град.)

1,5

3,0

 5,0

 1

Насипний незлежаний

1:0,67/56

1:1/45

1:1,25/38

 2

Піщаний

1:0,5/63

1:1/45

1:1/45

 3

Супісок

1: 0,25/76

1:0,67/56

1:0,85/48

 4

Суглинок

1:0/90

1:0,5/63

1:0,75/53

 5

Глина

1:0/90

1:0,25/76

1:0,5/63

 6

Лесовий

1:0/90

1:0,5/63

1:0,5/63

Примітка 1. При нашаруванні різних видів ґрунту крутість укосів призначають за найменш стійким видом стосовно обвалення укосу.

Примітка 2. До незлежаних насипних відносяться ґрунти з давниною відсипання до двох років для піщаних;до п’яти років — для пилувато-глинистих ґрунтів

 

11.2.17 Крутість укосів виїмок глибиною більше 5,0 м і глибиною менше 5,0 м за гідрологічних умов і видів ґрунтів, не передбачених 12.2.16 і таблицею 12.2, повинна встановлюватися проектом.

11.2.18 Конструкція кріплення вертикальних стінок виїмок глибиною до 3,0 м у ґрунтах природної вологості слід виконувати за типовими проектами. При більшій глибині, а також складних гідрогеологічних умовах, кріплення повинно бути виконане за індивідуальним проектом, затвердженим у встановленому порядку.

11.2.19 При встановленні кріплень верхня частина їх повинна виступати над брівкою виїмки не менше ніж на 15 см. 

11.2.20 Перед допуском працівників у виїмки глибиною більше 1,3 м відповідальною особою повинні бути перевірені стійкість укосів або надійність кріплення стінок виїмки.

11.2.21 Допуск працівників у виїмки з укосами, що зволожувались, дозволяється тільки після їх огляду особою, відповідальною за забезпечення безпеки виконання робіт, можливі обвалення нестійкого ґрунту в місцях, де виявлені «козирки» чи тріщини (відшарування).

11.2.22 Розробка роторними і траншейними екскаваторами у зв'язних ґрунтах (суглинках і глинах) траншей з вертикальними стінками без кріплення допускається на глибину не більше 3,0 м. У місцях, до потрібно перебування працівників у траншеї, повинні влаштовуватись кріплення її стінок або траншея повинна розроблятися з улаштуванням укосів. 

 

11.3 Порядок виконання робіт

11.3.1 Установлювати кріплення необхідно у напряму зверху униз відповідно до розроблення виїмки на глибину не більше 0,5 м.

11.3.2 Розбирання кріплень у виїмках слід виконувати знизу нагору відповідно до зворотного засипання виїмки, якщо інше не передбачено ПВР.

11.3.3 Розробляти ґрунт у виїмках «підкопом» не допускається. Витягнутий з виїмки ґрунт необхідно розмішувати на відстані не менше ніж 0,5 м від брівки цієї виїмки.

11.3.4 При розробці виїмок у ґрунті одноківшевим екскаватором висота вибою повинна визначатися ПВР з таким розрахунком, щоб у процесі роботи не утворювалися «козирки» з ґрунту.

11.3.5 При роботі екскаватора не дозволяється робити інші роботи з боку вибою і знаходитися працівникам у радіусі дії екскаватора плюс 5,0 м.

11.3.6 Однобічне засипання пазух при улаштуванні підпірних стін і фундаментів допускається після здійснення заходів, що забезпечують стійкість конструкції, згідно з прийнятими в ПВР умовами, способами і порядком засипання.

11.3.7 При розробленні, транспортуванні, розвантаженні, плануванні й ущільненні ґрунту двома чи більше самохідними або причіпними машинами (скреперами, грейдерами, бульдозерами), що йдуть одна за одною, відстань між ними повинна бути не менше 10,0 м.

11.3.8 Автомобілі-самоскиди при розвантаженні на насипах, а також при засипанні виїмок слід встановлювати не ближче 1,0 м від брівки природного укосу; розвантаження з естакад, що не мають захисних (відбійних) брусів, забороняється. Місця розвантаження автотранспорту повинні визначатися регулювальником.

11.3.9 Забороняється розроблення ґрунту бульдозерами і скреперами під час руху на підйом або під ухил, з кутом нахилу більше зазначеного в паспорті машини.

11.3.10 Не допускається присутність працівників та інших осіб на ділянках, де виконуються роботи з ущільнення ґрунтів вільно падаючими трамбівками, ближче 20,0 м від базової машини.

 

11.4 Спеціальні методи виконання робіт

11.4.1 При розроблюванні кар’єрів необхідно дотримувати вимоги нормативних документів.

11.4.2 При розроблюванні скельних, мерзлих ґрунтів з використанням вибухових матеріалів і технологій необхідно дотримувати вимоги НПАОП 0.00-1.17.

11.4.3 При розробленні мерзлого ґрунту способом електропідігрівання необхідно виконувати вимоги ГОСТ 12.1.013.

Допустима напруга джерела живлення повинна бути не вище 380 В. Зону електропідігрівання ґрунту належить огороджувати з встановленням знаків безпеки та улаштуванням освітлення у нічний час.

Відстань між огородженнями і контуром ділянки, що прогрівається, тобто небезпечна зона, повинна бути не менше 3,0 м, а висота огородження 1,1 м.

11.4.4 На ділянці, що прогрівається, перебування людей не допускається.

11.4.5 Тимчасові електролінії до ділянок, що підігріваються, слід виконувати ізольованим проводом, що укладається на козелки висотою не менше 0,5 м від землі.

11.4.6 Після кожного переміщення електроустаткування і перекладання електропроводок слід візуально перевірити їх стан, а також виміряти опір ізоляції.

11.4.7 При механічному ударному розпушуванні ґрунту необхідно огороджувати небезпечну зону; при цьому не допускається перебування працівників на відстані ближче 5,0 м від місць розпушування.

11.4.8 У випадку неможливості огородження меж небезпечної зони за умовами виконання робіт, необхідно встановлювати захисні сітки для обмеження розльоту шматків ґрунту, висоту яких, залежно від відстані місця їх встановлення до місця розпушування, слід приймати за даними таблиці 11.3.

 

Таблиця 11.3

 

Відстань від місця падіння робочого органу до місця встановлення захисних сіток,м

Висота захисних сіток (м)при падінні робочого органу під кутом (град.)

80

70

65

4

1,0

1,5

1,8

6

1,0

2,0

2,5

8

1,5

3,0

3,5

10

1,8

3,2

4,0

12

1,4

3,4

4,0

14

1,0

2,8

3,8

16

1,0

2,5

3,5

 

11.4.9 При використанні для розпушування ґрунту клин-баби поблизу проїздів, проходів та в умовах щільної забудови необхідно встановлювати переносний паркан для захисту від розльоту мерзлого ґрунту.

11.4.10 Не допускається присутність працівників та інших осіб на ділянках, де виконуються роботи з ущільнення ґрунтів вільно падаючими трамбівками, ближче 20,0 м від базової машини.

11.4.11 При розробленні ґрунту способом гідромеханізації слід виконувати вимоги НАОП 1.1.10-5.15-82.

 

12 Улаштування штучних основ і фундаментів

 

12.1 Організація робіт

12.1.1 При улаштуванні штучних основ і виконанні бурових робіт необхідно передбачати заходи щодо попередження впливу на працівників наступних небезпечних і шкідливих виробничих факторів, пов’язаних з характером роботи:

— обвалення порід (ґрунтів);

— машини, що рухаються, їх робочі органи, конструкції, предмети, що ними пересуваються;

— розташування робочих місць поблизу перепаду по висоті 1,3 м і більше;

— ураження електричним струмом.

12.1.2 За наявності небезпечних та шкідливих виробничих факторів, зазначених в 12.1.1, безпека улаштування штучних основ і фундаментів повинна бути забезпечена на основі виконання вимог цього документа, а також рішень з безпеки праці, що приймаються в організаційно-технологічній документації (ПОБ, ПВР та ін.) на виконання цих робіт:

— визначення вимог щодо допуску працюючих до виконання робіт;

— визначення способів і методів виконання робіт по зведенню штучних основ і фундаментів;

— вибір засобів механізації для проведення робіт;

— розроблення схем монтажу, демонтажу, переміщення по будівельному майданчику засобів механізації;

— визначення безпечних схем організації робіт;

— забезпечення безпечної експлуатації бурового інструменту, палебійних механізмів, віброзанурювачів, механізмів із задавлюванню паль;

— забезпечення безпечного ведення робіт по зануренню опускних колодязів, посадки та витяганню обсадних труб;

— забезпечення безпечного виконання робіт, що виконуються в зонах обводнених ґрунтів, штучного закріплення ґрунтів; діючих підземних комунікацій, дії шкідливих та небезпечних факторів;

— забезпечення безпеки праці при виконанні робіт на одному будівельному майданчику кількома машинами, механізмами;

— забезпечення безпеки праці при використанні спеціального обладнання при зведенні протифільтраційних завіс, споруд типу «стіна у ґрунті», при хімічному та інших видах закріплення ґрунтів;

— визначення номенклатури і необхідної кількості засобів колективного та індивідуального захисту при організації робочих місць.

12.1.3 Виконання робіт з улаштування штучних основ і фундаментів слід здійснювати з дотриманням вимог розділу 11 цих норм.

12.1.4 При виконанні робіт особливу увагу слід приділяти:

— підземним комунікаціям;

— старим виробкам і фундаментам;

— поверхневим водам (з швидким підніманням їх рівня);

— напірним підземним водам;

— незатампонованим розвідувальним свердловинам;

— наземним установкам, що спричиняють вібрацію ґрунту;

— повітряним електричним мережам.

12.1.5 До виконання робіт по улаштуванню бурових паль допускаються особи не молодше 18 років, що пройшли медичне обстеження та попереднє навчання.

а) На об’єктах будівництва повинні бути: 

— переліки телефонів чергових служб підприємств та організацій, у віданні яких перебувають комунікації та інші об’єкти в зоні виконання робіт;

— схеми комунікацій з позначенням місць перекриття напірних трубопроводів, відключення електромереж.

б) Всі робітники повинні бути ознайомлені з ПВР, технологією виконання робіт, схемою розміщення підземних комунікацій з позначенням місць перекриття напірних трубопроводів, відключення електромереж. При виявленні в період виконання робіт нових комунікацій необхідно викликати представників організацій, яким належать ці комунікації, та вирішити питання про продовження робіт.

12.1.6 Установлення бурової машини дозволяється на спланованому майданчику з урахуванням категорії та характеру ґрунту.

Машиніст бурильної установки при виконанні технологічних операцій по улаштуванню паль зобов’язаний використовувати устаткування і методи, що забезпечують його особисту безпеку та безпеку членів бригади.

Всі особи, які зайняті на роботах по улаштуванню бурових паль, повинні мати посвідчення стропальника.

Машиніст бурильної установки несе відповідальність за порушення норм і правил безпечної експлуатації установки, а також за безпеку працівників, що беруть участь у виконані робіт.

12.1.7 Палебійні і бурові машини повинні бути обладнані обмежувачами висоти піднімання бурового інструменту або вантажозахватного пристрою та звуковою сигналізацією.

12.1.8 Канати повинні бути супроводжені сертифікатом виготовлювача або актом про їх випробування; вантажозахватні засоби повинні бути випробувані і мати бирки або клейма, що підтверджують їхню вантажопідіймальність і дату випробування.

12.1.9 Гранична маса молота і палі для копра відповідно до паспорту машини повинна бути зазначена на його фермі або рамі.

12.1.10 Відстань між встановленими палебійними або буровими машинами і розташованими поблизу них будівлями визначається ПВР. При роботі зазначених машин слід установити небезпечну зону на відстані не менше 1,5 висоти площини від устя шпари або місця забивання палі.

12.1.11 Пересування палебійних і бурових машин слід виконувати по заздалегідь спланованому горизонтальному шляху при перебуванні конструкцій машин у положенні, яке відповідає паспорту машини.

12.1.12 Улаштування бурових паль у зоні діючих підземних комунікацій слід виконувати за нарядом-допуском під керівництвом особи, що відповідає за безпечне виконання робіт, а в охоронній зоні діючого газопроводу або кабелів електроживлення — ще і в присутності представників організацій, що експлуатують ці комунікації.

12.1.13 При забиванні паль плавучим копром необхідно забезпечити його надійне причалювання до якорів, закріплених на березі або на дні, а також зв’язок з берегом за допомогою чергових суден або пішохідного містка.

Плавучий копер повинен бути забезпечений рятувальними кругами і човном.

Не допускається робити пальові роботи на ріках і водоймах при хвилях більше 2 балів.

12.1.14 Забивання паль з льоду дозволяється тільки за наявності в ПВР спеціальних заходів, що забезпечують міцність крижаного покриву.

12.1.15 Віброзанурювачі мають бути обладнані підвісними інвентарними площадками для розміщення робітників, які виконують приєднання наголовника віброзанурювача до оболонки.

Ширина настилу площадки повинна бути не менше 0,8 м. Настил площадки повинен бути огороджений на висоту не менше 1,1 м.

Перед використанням віброзанурювача для встановлення армокаркасу необхідно проконтролювати стан його електробезпеки (цілісності ізоляції живильних проводів, заземлення).

12.1.16 Пробурені шпари при припиненні робіт повинні бути закриті щитами або огороджені. На щитах і огородженнях повинні бути встановлені попереджувальні знаки безпеки і сигнальне освітлення.

12.1.17 При виконанні робіт на одному робочому майданчику двома механізмами (бурова установка і кран) відстань між ними повинна бути не менше довжини стріли крану або башти бурильної установки плюс 5,0 м.

За неможливості виконання цих умов при монтажі арматурного каркасу палі машиністи бурової установки і бурильники, які не беруть участь у монтажі каркасу, повинні вийти за межі небезпечної зони. По завершенні монтажу каркасу машиніст крану повинен залишити межу небезпечної зони, після чого процес буріння і бетонування свердловин продовжується.

12.1.18 При виникненні аварійної ситуації в процесі виконання робіт з улаштування бурових паль бурильник повинен покинути небезпечну зону, а машиніст — діяти відповідно до інструкції з експлуатації установки.

12.1.19 У період занурення та витягання обсадних труб, ліквідації аварій доступ не зайнятих на виконанні цих робіт осіб на відстань менше 1,5 висоти бурової установки заборонений.

12.1.20 Роботи по улаштуванню траншейних і палевих стін повинні виконуватись згідно з ПОБ і ПВР, що затверджені в установленому порядку.

12.1.21 Початок виконання робіт методом «стіна у ґрунті» дозволяється за наявності затвердженого ПВР, погодженого із зацікавленими організаціями, а також дозволу на виконання цих робіт.

На місцях виконання робіт повинні бути вивішені плакати із зображенням засобів стропування обмежувальних пристроїв, арматурних каркасів, бетонолітних труб, бункера, іншого обладнання.

12.1.22 Працівники до початку виконання робіт повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту (спецодягом, спецвзуттям, респіраторами, касками, антивібраційними рукавицями тощо).

12.1.23 Працівники, які зайняті на роботах по бурінню свердловин, розробленню траншей та їх бетонуванню повинні мати посвідчення стропальника.

12.1.24 До початку робіт наказом роботодавця призначається особа, відповідальна за безпечне виконання робіт. Ця особа повинна вивчити геологічні та гідрогеологічні умови, а також розміщення підземних та наземних комунікацій.

12.1.25 При виконанні робіт по закріпленню ґрунтів основ на діючих підприємствах без зупинки виробництва крім вентиляції приміщень необхідно контролювати якість повітря на наявність газів СО та СН4, особливо у підвальних та напівпідвальних приміщеннях, що розміщені в радіусі 20–25 м від зони випалювання ґрунтів.

12.1.26 Глибинне випалювання ґрунту здійснюється при високих температурах і тисках, які є факторами підвищеної небезпеки, тому до виконання цих робіт допускають особи не молодше 18 років, які пройшли медичне обстеження, спеціальне навчання, відповідні інструктажі.

12.1.27 Місце виконання робіт повинно бути огороджене і освітлене відповідно до вимог ПВР. Розміщення джерел енергії повинно виключати можливість загоряння та вибуху.

12.1.28 Майданчик робіт з глибинного випалювання ґрунтів повинен бути забезпечений засобами пожежегасіння, першої медичної допомоги, телефонним зв’язком.

12.1.29 Стіни опускного колодязя зсередини повинні бути обладнані не менше ніж двома надійно закріпленими навісними сходами.

12.1.30 По внутрішньому периметру опускного колодязя мають бути влаштовані захисні козирки. Розміри, міцність і порядок встановлення козирків повинні бути визначені ПВР.

12.1.31 До робіт по хімічному закріпленню ґрунтів допускаються лише працівники, які пройшли спеціальне навчання безпечним методам праці, інструктаж на робочому місці і не мають медичних протипоказань до виконання цього виду робіт.

12.1.32 Всі працівники, які зайняті на роботах по хімічному закріпленню ґрунтів, повинні забезпечуватись спецодягом (бавовняний щільний костюм або комбінезон, при роботі з кислотами — суконний костюм), гумовими рукавичками і взуттям, захисними окулярами, касками, у разі необхідності — респіраторами.

12.1.33 Робоче місце повинно бути забезпечено засобами індивідуального захисту, а також аптечкою, яка розміщується поблизу від робочого місця.

12.1.34 Заборонено перебування без спецодягу і засобів індивідуального захисту в атмосфері, що утримує пил, туман і пари хімічних продуктів.

12.1.35 Приміщення, де виготовляються розчини для хімічного закріплення ґрунту, повинні бути обладнані вентиляцією і відповідними ємностями для збереження матеріалів.

12.1.36 Будівельний майданчик, на якому проводяться ін’єкційні роботи, повинен бути огороджений і обладнаний попереджувальними знаками та світловими сигналами.

12.1.37 При роботах в темний час доби розчинний та ін’єкційний вузли, підходи, ділянки роботи і траса напірних магістралей мають бути забезпечені освітленням. 

У випадку попадання хімічних розчинів на слизову оболонку очей необхідно промити їх чистою водою, 2% розчином борної кислоти та звернутися до лікаря.

12.1.38 Роботи з пневматичними установками виконуються відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.07.

12.1.39 При виконанні робіт в цехах промислових підприємств необхідно:

— оформити в установленому порядку наряд-допуск (згідно з додатком И) на виконання бурових та ін’єкційних робіт на визначеній ділянці підприємства (з урахуванням розміщення підземних комунікацій);

— всім особам, які зайняті на роботах по закріпленню ґрунтів, має бути наданий цільовий інструктаж.

 

12.2 Порядок виконання робіт

12.2.1 Монтаж, демонтаж і переміщення палебійних і бурових машин і устаткування слід виконувати згідно з рішеннями, що прийняті в ПВР, бригадою робочих за участю машиніста машини і його помічника під керівництвом особи, яка відповідає за безпечне виконання цих робіт. Виконання зазначених робіт забороняється за наявності вітру швидкістю більше 15 м/с, а також при грозі.

На будівельному майданчику, де виконуються роботи з монтажу та демонтажу машин і обладнання, безпека праці повинна забезпечуватись на всіх етапах виконання робіт:

— до початку робіт мають бути визначені і доведені до всіх виконавців робіт значення сигналів та засобів взаємодії, що подаються у процесі виконання робіт;

— заборонено перебувати під щоглою бурової установки в процесі її монтажу та демонтажу;

— роботи можуть виконуватись тільки в денний час на спланованому майданчику з твердою основою;

— металоконструкції повинні бути закладені на інвентарні опори з використанням дерев’яних підкладок;

— всі з’єднання конструкцій повинні бути виконані повною кількістю кріпильних елементів.

12.2.2 Технічний стан палебійних і бурових машин (надійність кріплення вузлів, справність зв’язків і робочих настилів) необхідно перевіряти перед початком кожної зміни.

12.2.3 Перед підніманням конструкцій палебійних чи бурових машин їхні елементи повинні бути надійно закріплені, інструмент і незакріплені предмети вилучені з цих конструкцій.

При підніманні конструкції, зібраної у горизонтальному положенні, повинні бути припинені всі інші роботи в радіусі, що дорівнює довжині конструкції плюс 5 м.

12.2.4 У період роботи палебійних чи бурових машин особи, що безпосередньо не беруть участь у виконанні даних робіт, повинні знаходитись на відстані не менше 15 м.

12.2.5 Перед початком бурових чи палебійних робіт необхідно перевірити:

— справність звукових і світлових сигнальних пристроїв;

— пристроїв обмежування висоти піднімання вантажозахватного органа;

— стан канатів для піднімання механізмів;

— стан вантажозахватних пристроїв;

— справність усіх механізмів і металоконструкцій.

12.2.6 Перед початком огляду, змащування або чищення, усунення будь-яких несправностей бурової машини чи копра буровий інструмент чи палебійний механізм повинні бути опущені і приведені у стійкий стан, а двигун виключений.

12.2.7 Опускання та піднімання бурового інструменту чи палі виконується після подавання попереджувального сигналу. 

Під час піднімання або опускання бурового інструменту забороняється виконувати на копрі чи буровій машині роботи, що не мають відношення до зазначених процесів.

12.2.8 Піднімання палі (шпунта) і палебійного молота необхідно виконувати окремими гаками. За наявності на копрі тільки одного гака для встановлення палі палебійний молот повинен бути знятий з гака і встановлений на надійний стопорний болт.

При підніманні паля повинна утримуватися від розгойдування і крутіння за допомогою розчалювань.

Одночасне піднімання палебійного молота і палі не допускається.

12.2.9 Палі дозволяється підтягувати по прямій лінії у межах видимості машиніста копра тільки через відвідний блок, закріплений у основи копра. Забороняється підтягувати копром палі на відстань більше 10 м з відхиленням їх від поздовжньої осі.

12.2.10 При різанні забитих у ґрунт паль необхідно передбачати заходи, що виключають падіння частини палі, що зрізається.

12.2.11 Встановлення паль і палебійного устаткування виконується без перерви до повного їхнього закріплення. Залишати їх у підвішеному стані не допускається.

12.2.12 Перед початком робіт по улаштуванню бурильно-ін’єкційних паль необхідно оформити наряд-допуск на проведення цих робіт. 

12.2.13 Всі працівники, що беруть участь у виконанні цього виду робіт, повинні пройти відповідний інструктаж і бути забезпеченими необхідними засобами індивідуального захисту.

12.2.14 Технічне обслуговування бурильної установки виконується при встановленні бурильного інструмента у стійке положення; при цьому двигун повинен бути відключений.

12.2.15 Застосування ін’єкційних шлангів дозволяється тільки після їх випробування згідно з діючими нормами.

12.2.16 Роботи по підсиленню основ та фундаментів багатосекційними палями, що задавлюються, відносяться до робіт з підвищеною небезпекою, тому повинні виконуватись за нарядами-допусками і в присутності осіб, які відповідають за безпечне виконання робіт.

12.2.17 Технічний стан установки по задавлюванню паль (далі — установка), надійність кріплення вузлів слід перевіряти до початку кожної зміни.

12.2.18 Технічне обслуговування установки виконується при вставленні установки в стійке положення та вимкненому гідроприводі.

12.2.19 При використанні двоконсольних балок у якості несучих і опорних елементів необхідно використовувати інвентарні розпірки та підкоси.

12.2.20 Роботи по улаштуванню бурильно-ін’єкційних паль при підсиленні фундаментів з використанням багатосекційних паль, що задавлюються, в зоні інженерних мереж і комунікацій, повинні проводитись з дозволу власників мереж і комунікацій і в присутності інженерно-технічних працівників, які відповідають за їх технічний стан.

12.2.21 Інженерні мережі і комунікації, що розміщені ближче 2,0 м від свердловини, на період виконання робіт повинні бути відключені.

12.2.22 При улаштуванні траншейних та палевих стін забороняється:

— опускатися у відкриту траншею;

— перебувати в межах небезпечної зони екскаватора;

— виконувати роботи по проходженню свердловин, траншей та монтажу конструкцій при вітрі силою 6 і більше балів, тобто при швидкості повітря 15 м/с і більше.

12.2.23 Під час виготовлення глинистої суспензії, наповнення нею ємностей, заповнення траншей слід користуватися захисними окулярами, респіраторами, засобами захисту від отруєння.

12.2.24 Для виключення ковзання по майданчику, на якому була розлита глиниста суспензія, слід використовувати пісок.

12.2.25 При виготовленні глинистих суспензій з хімічними добавками необхідно дотримуватись запобіжних заходів проти опіків, ушкодження очей та отруєння. Хімічні добавки повинні зберігатися в закритих ємностях.

12.2.26 При роботі з кислотами на робочих місцях слід мати 10% розчин  соди для нейтралізації кислоти.

12.2.27 Люк глиномішалки в період роботи має бути закритий ґратами.

12.2.28 Над трубопроводами для подавання суспензій в місцях постійного переміщення людей або транспортних засобів необхідно улаштовувати містки.

12.2.29 З’єднання гнучких трубопроводів (шлангів) з штуцерами розчино-насосів слід виконувати за допомогою хомутів на болтах.

12.2.30 Заборонено виконувати ремонтні роботи на трубопроводах та розчинонасосах в період їх роботи.

12.2.31 Робоче місце моториста розчинонасоса повинно бути зв’язане звуковою та світловою сигналізацією з робітниками, які приймають суспензію.

12.2.32 Земляні сховища глинистої суспензії повинні мати огородження висотою 1,0 м або бути перекритими настилом.

12.2.33 У зимовий період необхідно передбачати утеплення складів глини, глинопорошків, приміщень для глинозмішувальних установок і розчинонасосів, ємностей з глинистою суспензією, трубопроводів.

12.2.34 При зведенні у траншеях арматурних каркасів і обмежувачів слід виконувати норми і правила, що встановлені для виконання такелажних робіт.

12.2.35 Підіймання та спускання арматурних каркасів слід виконувати за допомогою спеціальної траверси. Монтажні петлі каркасів повинні мати трьох-кратний запас міцності. Засоби стропування повинні забезпечувати підіймання каркасів та інших конструкцій без деформацій.

12.2.36 При витяганні обмежувачів забороняється їх відривання від бетонної поверхні за допомогою крана (відривання від бетонної поверхні здійснюється за допомогою спеціальних установок, що обладнані домкратами).

12.2.37 При підводному бетонуванні:

— монтаж і встановлення бетонолітних труб повинні виконуватись під керівництвом змінного майстра;

— біля приймальних бункерів бетонолітних труб слід улаштовувати площадки для розміщення робітників, які приймають бетон і контролюють переміщення бетонної суміші у приймальній воронці бетонолітної труби;

— вивантаження бетонної суміші з бадді в приймальний бункер слід виконувати з висоти не більше 1,0 м.

12.2.38 При підводному бетонуванні в свердловині або траншеї методом «підняття розчину» за Ахвердовим Й.М. перед заповнюванням її щебенем або гравієм на всю глибину повинні бути занурені арматурний каркас і стальна ін’єкційна труба для нагнітання цементного розчину.

12.2.39 При подаванні бетонної суміші до свердловини або траншеї за допомогою бетононасоса слід його гнучкий рукав обладнувати знизу металевою трубчастою секцією, на якій закріплюється вібратор, що використовується для ущільнення бетону та видобування з нього труби. Труба у період завантаження бетону повинна знаходитись в ньому на глибині не менше 2,0 м, а видобуватися з нього — за допомогою домкратного обладнання.

12.2.40 Усунення дефектів стін повинно виконуватись з поверхні ґрунту або з інвентарного риштування.

12.2.41 Виконання робіт по улаштуванню підпірних стін, стін підвалів і кріплень котлованів на будівельних об’єктах у тому числі при виконанні на них геотехнічних реконструкцій у зоні розміщення підземних комунікацій дозволяється з письмового дозволу організації, що їх експлуатує.

12.2.42 При зануренні паль за допомогою віброзанурювачів необхідно забезпечити щільне і надійне з’єднання віброзанурювача з наголовником палі, а також вільний стан канатів, що підтримують віброзанурювачі.

12.2.43 Віброзанурювач слід включати тільки після закріплення його на палі та ослаблення підтримуючих поліспастів. Ослаблений стан поліспастів повинен зберігатися протягом усього часу роботи вібратора.

При кожній перерві в роботі вібратор слід вимикати.

12.2.44 При зануренні паль-оболонок доступ робітників на підвісну площадку для приєднання до палі-оболонки, що занурюється, наголовника вібро-занурювача або доступної секції палі-оболонки дозволяється тільки після того, як подана конструкція опущена краном на відстань не більше 30 см від верха палі-оболонки, що занурюється.

12.2.45 Послідовність розроблення ґрунту під крайкою ножа опускного колодязя повинна забезпечувати стійкість ґрунту. Глибина розробляння ґрунту від крайки ножа колодязя визначається згідно з ПВР.

12.2.46 При розробленні рухливих ґрунтів з водовідливом або за наявності прошарку таких ґрунтів вище ножа колодязя повинні бути передбачені заходи для забезпечення евакуації людей на випадок раптового проривання ґрунту і затоплення колодязя.

12.2.47 До початку виконання робіт по глибинному випалюванню ґрунту повинні бути перевірені справність механізмів, устаткування, контрольних пристроїв для вимірювання тиску та температури, герметичність з’єднань, вентилів і свердловин, що нагріваються.

12.2.48 Розпалювання форсунок повинне здійснюватись робітниками тільки за умови використання засобів індивідуального захисту із застосуванням гумових килимів (при використанні електрозапальників).

12.2.49 Під час роботи оператори зобов’язані здійснювати постійний контроль за сталою роботою електронагрівачів, форсунок, за положенням факелів, величинами тиску і температури у стволі свердловин, що нагріваються, витратами палива і повітря, герметичністю свердловин і всієї системи.

У випадку появи будь-яких несправностей оператор повинен вимкнути подавання палива, а після цього — повітря.

12.2.50 Обслуговування установки для глибинного випалювання ґрунтів повинно виконуватись ланкою з двох осіб, одна з яких призначається старшою.

12.2.51 При роботі у зачинених приміщеннях, у вузьких та глибоких допоміжних виїмках повинна бути забезпечена надійна вентиляція.

12.2.52 Перед включенням форсунок ствол свердловини, що нагрівається, також повинен бути провентильований.

12.2.53 Устаткування і трубопроводи, призначені для виконання робіт із заморожуванням ґрунтів, повинні бути випробувані:

— апарати заморожуючої станції після закінчення монтажу — пневматичним або гідравлічним тиском, зазначеним у паспорті, але не менше 1,2 МПа для усмоктувальної і 1,8 МПа для нагнітальної сторони;

— заморожуючі стовпчики для опускання у свердловини — гідравлічним тиском не менше 2,5 МПа.

12.2.54 Виконання будівельних робіт у зоні штучного закріплення ґрунту заморожуванням допускається тільки після досягнення льодоґрунтовим огородженням проектної товщини. Виконання робіт має бути оформлене актом.

12.2.55 Витягування ґрунту з котловану, що має льодоґрунтове огородження, дозволяється робити за наявності захисту замороженої стінки від дощу і сонячних променів. При роботі слід зберігати заходи захисту льодоґрунтового огородження від механічних ушкоджень.

12.2.56 Порядок контролю розмірів і температури льодоґрунтового огородженя котловану в процесі заморожування і відтавання ґрунту повинний бути визначений технічною документацією.

12.2.57 Перед початком виконання робіт по хімічному закріпленню ґрунтів у закритих приміщеннях необхідно перевірити склад повітря, стан вентиляції та освітлення робочих місць.

12.2.58 Виконання робіт у закритих приміщеннях має виконуватись з використанням примусової вентиляції (розрахунок вентиляції виконується за нормами для гірничих виробок).

Вміст СО2 у повітрі робочої зони має не перевищувати 0,5 %.

12.2.59 При смолізації ґрунтів кількість вільного формальдегіду у повітрі робочої зони не повинна перевищувати 0,5 мг/м3.

12.2.60 Розчинний та ін’єкційні вузли повинні бути обладнані звуковим та телефонним зв’язком з робочими місцями.

12.2.61 Приямки для розчинів, що влаштовуються на розчинних вузлах, повинні бути огороджені і закриті щитами.

12.2.62 Робочі ємності для виготовлення закріплюючих розчинів та сумішей повинні бути герметично закриті.

12.2.63 Трубопроводи, шланги та ін’єктори, що застосовуються на ін’єкційних роботах по хімічному закріпленню ґрунтів (силікатизація т. ін.), повинні піддаватися гідравлічним випробуванням тиском, рівним полуторній робочій величині, але не нижче 0,5 МПа.

12.2.64 Силікатоварки автоклавного типу та інші пристрої, що знаходяться під тиском у процесі експлуатації, необхідно піддавати регулярним технічним оглядам і періодичним гідравлічним випробуванням.

 

13 Кам'яні роботи

 

13.1 Загальні вимоги

13.1.1 При організації виконання кам'яних робіт в технологічних картах будівельних процесів необхідно передбачати систему організаційно-технічних заходів і засобів для запобігання впливу на працюючих шкідливих і небезпечних виробничих факторів, якими є:

— виконання робіт на висоті;

— спонтанне обвалення елементів;

— рухомі частини машин, а також конструкції і матеріали, що ними переміщуються.

— недостатнє штучне освітлення при виконанні робіт в темний період доби;

— несприятливі метеорологічні умови.

13.1.2 За наявності наведених шкідливих та небезпечних виробничих факторів в організаційно-технологічній документації (ПОБ та ПВР) безпека працюючих забезпечується такими інженерними рішеннями:

— визначення постійних та потенційних небезпечних зон з призначенням відповідних технічних і організаційних заходів для забезпечення безпеки працівників;

— визначення раціональної організації робочих місць мулярів з використанням засобів підмощування, контейнеризації, оптимального розташування матеріалів, тари, вантажозахоплювальних пристроїв;

— визначення безпечної послідовності виконання робіт;

— визначення місць встановлення і типів засобів захисту людей і предметів від падіння з висоти;

13.1.3 Цегляна кладка стін кожного вищерозташованого поверху багатоповерхового будинку повинна здійснюватися після монтажу конструкцій міжповерхового перекриття, площадок і маршів у сходових клітинах.

13.1.4 При зведенні стін висотою більше 7 м необхідно застосовувати захисні козирки або сітчасті огородження по периметру будинків, що повинні задовольняти наступним вимогам:

— ширина захисних козирків або сітчастих огороджень повинна бути не менше 1,5 м з ухилом до стіни так, щоб кут, утворений між нижньою частиною стіни будинку і поверхнею козирка, був 110 град., а зазор між стіною будинку і площиною козирка не перевищував 50 мм;

— захисні козирки та сітчасті огородження повинні витримувати рівномірно розподілене снігове навантаження, визначене для даного кліматичного району, і зосереджене навантаження не менше 1600 Н (160 кгс), прикладене в середині прогону;

— перший ряд захисних козирків має бути встановлений на висоті до 6 м від землі, мати суцільний настил і зберігатися до закінчення зведення стін на всю висоту.

Другий ряд захисних козирків повинен встановлюватися на висоті 6–7 м над першим рядом і в процесі подальшого зведення стіни має переставлятися через кожні 6–7 м ; він повинен мати суцільний або сітчастий настил з розміром отворів не більше 50 x 50 мм.

Працівники, які зайняті на встановленні, очищенні або зніманні захисних козирків, повинні працювати з запобіжними поясами. Ходити по козирках, використовувати їх в якості риштувань, а також складати на них матеріали забороняється.

13.1.5 При виконанні кам'яних робіт необхідно дотримуватися вимог СНиП 3.03.01, НПАОП 0.00-1.30, НПАОП 45.25-7.01, НПАОП 63.0-7.20.

 

13.2 Виконання кам'яних робіт

13.2.1 При застосуванні вантажопідіймальних кранів та підйомників необхідно дотримуватися вимог НПАОП 0.00-1.01, НПАОП 0.00-1.36.

13.2.2 До початку виконання кам'яних робіт керівник робіт зобов'язаний ознайомити працівників з технологічною картою даного процесу, забезпечити нормокомплектом технологічного оснащення, засобами захисту.

В процесі виробництва необхідно забезпечити виконання вимог безпеки праці згідно з р. 7 цих норм.

13.2.3 Зведення стін необхідно вести з міжповерхових перекриттів чи засобів риштування.

Висота кожного робочого ярусу кладки призначається з таким розрахунком, щоб рівень кладки після кожного перемощування був не менше ніж на два ряди кладки вище рівня нового робочого настилу.

13.2.4 При зведенні стін будинків на висоту до 0,7 м від робочого настилу, а також при виконанні робіт на висоті необхідно застосовувати засоби колективного захисту (огороджувальні, уловлювальні пристрої або запобіжні пояси), що наведені в ПВР. 

13.2.5 Для транспортування вантажопідіймальними кранами цегли, керамічних каменів, дрібних блоків на робочі місця мулярів необхідно застосовувати інвентарні піддони, контейнери, вантажозахоплювальні пристрої, передбачені в технологічних картах ПВР. 

Над місцем завантаження підйомника повинен бути на висоті 2,5–5 м установлений захисний подвійний настил з дощок товщиною не менше 40 мм.

13.2.6 Допустимі висота стіни, що може стояти вільно під час її зведення, визначається СНиП ІІ-22. 

13.2.7 При зведенні та облицюванні зовнішніх стін багатоповерхових будинків, а також зведенні промислових цегельних труб забороняється виконання робіт під час грози, снігопаду, туману, що виключають бачення в межах фронту робіт, або при швидкості вітру 15 м/с і більше.

13.2.8 Під час розшивання зовнішніх швів кладки працівникам стояти на стіні забороняється.

13.2.9 Улаштування кріплень карнизів а також опалубки цегельних перемичок та арочних конструкцій повинні виконуватися відповідно до робочої та технологічної документації. Знімати тимчасове кріплення, а також опалубки цегельних перемичок і арочних конструкцій допускається при досягненні розчином міцності, встановленої технологічною картою ПВР.

13.2.10 Зведення кам'яних конструкцій методом заморожування дозволяється за наявності в ПВР вказівок про можливість, порядок і умови застосування цього методу.

Способом заморожування на звичайних будівельних розчинах дозволяється зводити споруди не більше 4 поверхів і не вище 15 м.

13.2.11 При застосуванні методу заморожування в ПВР повинний бути зазначений спосіб відтавання конструкцій (штучний або природний), а також заходи щодо забезпечення стійкості і геометричної незмінюваності конструкцій на період відтавання і набору міцності розчином.

13.2.12 За конструкціями, що знаходяться в періоді природного відтавання і тверднення, необхідно встановити постійний нагляд. 

13.2.13 Підготування та оброблення природних каменів у межах будівельного майданчика необхідно виконувати у спеціально відведених місцях, де не допускається перебування осіб, які не беруть участь у даній роботі. Робочі місця, розташовані на відстані менше 3 м одне від одного, повинні бути розділені захисними екранами, а робітників необхідно забезпечити засобами індивідуального захисту.

 

14 Бетонні роботи

 

14.1 Загальні вимоги

14.1.1 Під час приготування, подавання, укладання і догляду за бетоном, заготовленні, встановленні арматури, а також установленні і розбиранні опалубки (далі — під час виконання бетонних робіт) необхідно передбачати заходи ДБН щодо попередження впливу на працівників небезпечних і шкідливих виробничих факторів, пов'язаних з характером роботи, а саме:

— розташування робочих місць поблизу перепаду по висоті до 1,3 м і більше;

— машини, що рухаються, та предмети, що ними переміщуються;

— обвалення елементів будівельних конструкцій і опалубки;

— висока температура арматури (при виконанні робіт з попереднього термонапруження арматури);

— шум і вібрація, недостатнє освітлення, відхилення від допустимих параметрів метрологічного режиму;

— підвищена напруга в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини.

14.1.2 За наявності небезпечних і шкідливих виробничих факторів, зазначених у 14.1.1, безпека виконання бетонних робіт повинна бути забезпечена на основі рішень, що містяться в організаційно-технологічній документації (ПОБ, ПВР і ін.). При цьому повинні бути визначені:

— небезпечні зони та засоби їх позначення (огородження);

— безпечні засоби механізації для приготування, транспортування, подавання та укладання бетону;

— несуча здатність, міцність та стійкість опалубки, послідовність її встановлення та розбирання;

— послідовність встановлення арматури;

— заходи та засоби забезпечення безпеки робочих місць на висоті;

— заходи та засоби безпеки праці при проведенні догляду за станом бетону у теплу та холодну пори року.

14.1.3 Під час монтажу опалубки, встановленні арматурних каркасів керуватися вимогами розділу 15 цих норм.

14.1.4 Цемент для виконання бетонних робіт необхідно зберігати в силосах, бункерах, ларях, інших закритих ємностях, вживаючи заходи проти розпилення в процесі завантаження і вивантаження. Завантажувальні отвори повинні бути закриті захисними ґратами, люки в захисних ґратах закриті на замок.

14.1.5 При використанні пари для прогрівання заповнювачів, що знаходяться в бункерах або інших ємностях, слід застосовувати заходи, для запобігання проникненню пари в робочі приміщення.

Спускання робітників у камери, що обігріваються парою, допускається після відключення подачі пари, охолодження камери і розташованих в ній матеріалів та виробів до 40 °С.

 

14.2 Організація робочих місць

14.2.1 Організацію робочих місць слід виконувати з додержанням вимог розділу 7 цих норм.

14.2.2. Опалубка перекриттів має бути огороджена по всьому периметру. Всі отвори в робочій підлозі опалубки мають бути закриті щитами. За необхідності залишення отворів відкритими їх слід закривати гратами.

14.2.3 Місце розташування опор стійок опалубки перекриттів має бути огороджено та забезпечено пояснювальними знаками безпеки. Вхід (прохід) під час виконання бетонних робіт в (через) цю зону заборонено.

14.2.4 При улаштуванні збірної опалубки стін, ригелів, зводів і колон необхідно передбачати улаштування робочих настилів завширшки не менше ніж  0,8 м з установленням захисних або суцільних огороджень.

14.2.5 Після зняття частини ковзної опалубки і підвісних риштувань торцеві сторони опалубки мають бути огороджені.

Для захисту працівників, що виконують роботи на підвісних риштуваннях від предметів, що падають зверху, по зовнішньому периметру ковзної опалубки слід встановлювати козирки шириною не менше ширини риштувань.

14.2.6 Виконання вантажно-розвантажувальних робіт, вантажозахватні пристрої і тара, призначені для подавання бетонної суміші вантажопідіймальними кранами, мають відповідати вимогам розділу 9 цих норм, НПАОП 0.00-1.01 та ПВР.

14.2.7 На ділянках натягування арматури в місцях проходження людей мають бути встановлені захисні огородження висотою не менше ніж 1,8 м.

Пристрої для натягування арматури повинні бути обладнані сигналізацією, що приводиться у дію при включенні приводу натяжного пристрою.

Забороняється перебування людей на відстані ближче 1 м від арматурних стрижнів, що нагріваються електрострумом.

14.2.8 Заготовлення і укрупнювальне збирання арматурних каркасів треба виконувати у спеціально призначених для цього місцях.

14.2.9 При застосуванні бетонних сумішей з хімічними добавками слід використовувати захисні рукавички й окуляри.

14.2.10 Робітники, що укладають бетонну суміш на поверхні, що має схил більше 20°, повинні використовувати запобіжні пояси.

14.2.11 Естакада для подавання бетонної суміші автосамоскидами має бути обладнана відбійними брусами. Між відбійними брусами й огородженнями мають бути передбачені проходи завширшки не менше ніж 0,6 м. На тупикових естакадах мають бути встановлені поперечні відбійні бруси.

При очищенні кузовів автосамоскидів від залишків бетонної суміші працівникам забороняється знаходитися в/на кузові транспортного засобу.

14.2.12 Зона електропрогрівання бетону повинна мати захисне огородження, світлову сигналізацію і знаки безпеки.

 

14.3 Порядок виконання робіт

14.3.1 Перед початком виконання бетонних робіт керівник робіт зобов’язаний:

— перевірити стійкість, міцність, справність підтримуючих лісів, конструкцій опалубки, огороджень робочих горизонтів;

— забезпечити працівників засобами захисту.

14.3.2 Робота змішувальних машин повинна здійснюватися з дотриманням таких вимог:

— очищення приямків для завантажувальних ковшів має здійснюватися після надійного закріплення ковша в піднятому положенні;

— очищення барабанів і корит змішувальних машин допускається тільки після зупинки машини і зняття напруги.

14.3.3 При виконанні робіт, пов’язаних із заготовленням арматури, необхідно:

— огороджувати місця, призначені для розмотування бухт (мотків) і виправлення арматури;

— при різанні верстатами стрижнів арматури на відрізки довжиною менше ніж 30 см, застосовувати пристосування, що запобігають їхньому розлітанню;

— огороджувати робоче місце при обробці стрижнів арматури, що виступають за габарити верстака, а у двобічних верстатів, крім цього, розділяти верстат посередині поздовжньою металевою запобіжною сіткою висотою не менше ніж 1 м;

— складати заготовлену арматуру в спеціально відведені для цього місця;

— закривати щитами торцеві частини стрижнів арматури в місцях загальних проходів, завширшки не менше 1,0 м.

14.3.4 Стропування арматурних стрижнів або каркасів при переміщенні їх вантажопідіймальним кранами повинні здійснювати стропальники.

14.3.5 Збирання арматурних каркасів вертикальних конструкцій (колон, стінового огородження тощо) слід здійснювати з робочих настилів шириною не менше 0,8 м, що мають захисні огородження.

Відстань між настилами по висоті повинна бути не більше 2,0 м.

14.3.6 При виконанні робіт на висоті робоче місце арматурника повинно бути огороджене. При відсутності можливості встановлення огорожі, а також при нахилі робочої поверхні більше 20° працівники повинні користуватись запобіжними поясами і страхувальними канатами, місця закріплення яких визначаються в технологічних картах.

14.3.7 При зварюванні арматури у закритих приміщеннях робочі місця зварювальників мають бути відділені від суміжних робочих місць і проходів переносними ширмами з незаймистих матеріалів.

14.3.8 Елементи каркасів арматури необхідно пакетувати з урахуванням умов їхнього піднімання, складування і транспортування до місця монтажу.

14.3.9 Доступ робітників на встановлені арматурні та арматурно-опалубні блоки до повного їхнього закріплення забороняється.

14.3.10 Ходіння по покладеній арматурі допускається тільки по спеціальних настилах, завширшки не менше ніж 0,6 м, що покладені та закріплені на арматурному каркасі.

14.3.11 В технології зведення монолітних, каркасно-монолітних будівель і споруд слід передбачати відставання зведення конструкцій сходових клітин не більше ніж на один поверх.

Методи підйому працівників на робочий горизонт повинні бути визначені в технологічних картах, ПВР.

14.3.12 Опалубка вертикальних елементів будівель і споруд повинна бути жорстко закріплена на робочому горизонті. Конструкція опалубки повинна передбачати забезпечення безпечного піднімання працівників на робочі позначки.

14.3.13 Методи захисту від падіння з висоти працюючих і елементів опалубки при її улаштуванні та розбиранні мають бути передбачені в технологічних картах та ПВР. 

14.3.14 Переміщення завантаженого або порожнього бункера дозволяється тільки при зачиненому затворі.

14.3.15 При укладанні бетону з бункера відстань між нижнім краєм бун-кера і раніше покладеним бетоном або поверхнею, на яку укладається бетон, має бути не більше ніж 1 м, якщо інші відстані не передбачені ПВР.

14.3.16 Кожної робочої зміни перед початком укладання бетону в опалубку необхідно перевіряти стан тари, опалубки і засобів підмощування. Виявлені несправності слід негайно усувати.

14.3.17 Подавання бетонної суміші за допомогою бетононасосу за відсутності надійної сигналізації між оператором і робітниками, які укладають бетон, забороняється.

14.3.18 Перед включенням бетононасосу необхідно перевірити надійність роботи замкових з’єднань і ввімкнути сигналізацію.

14.3.19 Перед початком укладання бетонної суміші віброхоботом необхідно перевіряти справність і надійність закріплення всіх його ланок між собою і до страхувального каната.

14.3.20 Здійснювати роботи з ремонту, монтажу і демонтажу бетоноводів слід тільки після зниження тиску до атмосферного.

14.3.21 При подаванні бетону за допомогою бетононасосу необхідно:

— віддаляти всіх працюючих від бетоноводу на час продування на відстань не менше 10 м;

— укладати бетоноводи на прокладки для зниження впливу динамічного навантаження на арматурний каркас і опалубку при подаванні бетону.

14.3.22 Видалення пробки з бетоноводу стисненим повітрям допускається за умов:

— наявності захисного щита вихідного отвору у бетоноводу;

— перебування працюючих на відстані не менше ніж 10 м від вихідного отвору бетоноводу;

— здійснення подавання повітря до бетоноводу рівномірно, не перевищуючи припустимого тиску.

За неможливості видалення пробки слід зняти тиск у бетоноводі, простукуванням знайти місце перебування пробки в бетоноводі, роз’єднати бетоновод і видалити пробку чи замінити засмічену ланку.

14.3.23 Здійснювати роботи з ремонту, монтажу, демонтажу, перевіряння надійності швидкознімальних з’єднань ланок бетоноводів або їхній заміні під час роботи бетононасосу, заборонено. Ці роботи допускається виконувати тільки після зменшення тиску до атмосферного.

14.3.24 При улаштуванні елементів опалубки у кілька ярусів кожний наступний ярус слід установлювати після закріплення попереднього ярусу.

14.3.25 Розбирання опалубки має виконуватись після досягнення бетоном заданої міцності з дозволу керівника робіт.

Мінімальна міцність бетону при розпалублюванні завантажених конструкцій, у тому числі від власного навантаження, визначається проектною організацією.

14.3.26 При розбиранні опалубки необхідно вживати заходи проти випад-кового падіння працюючих, елементів опалубки, обвалення підтримуючих лісів і конструкцій.

14.3.27 При пересуванні секцій ковзної опалубки і пересувних риштувань, необхідно вживати заходи, що забезпечують безпеку працюючих. Особам, що не беруть участь у цій операції, перебувати на секціях опалубки чи на риштуваннях забороняється.

14.3.28 При ущільненні бетонної суміші електровібраторами переміщувати вібратор за струмопровідні кабелі не допускається, а при перервах у роботі і при переході з одного місця на інше електровібратори необхідно вимикати. Переміщувати вібратор слід за допомогою спеціальних тяг.

Експлуатація електрокабеля, що живить вібратор, з пошкодженою ізоляцією гумового шлангу заборонена.

14.3.29 При улаштуванні технологічних отворів для проведення трубопроводів у бетонних і залізобетонних конструкціях алмазними кільцевими свердлами необхідно на місці очікуваного падіння керна відгородити небезпечну зону.

14.3.30 При електропрогріванні бетону, монтажі і приєднанні електрообладнання до живильної мережі роботу мають виконувати тільки електромонтери, що мають кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче III.

14.3.31 Місце електропрогрівання бетону повинно бути огороджено захисним огородженням згідно з вимогами ГОСТ 23407, на якому встановлюються попереджувальні написи та сигнальні лампи червоного кольору (при їх перегорянні повинно відбуватися автоматичне відключення напруги на прогрівальній ланці).

14.3.32 У зоні електропрогрівання необхідно застосовувати ізольовані гнучкі кабелі чи дроти у захисних шлангах. Заборонено прокладати дроти безпосередньо по ґрунту чи по шару тирси, а також використовувати дроти із порушеною ізоляцією.

14.3.33 Зона електропрогрівання бетону повинна перебувати під цілодобовим спостереженням електромонтерів, що виконують монтаж електромережі.

Перебування працівників і виконання робіт на цих ділянках не допускається за винятком робіт, виконуваних за нарядом-допуском, що оформлений згідно з НПАОП 40.1-1-1.21.

14.3.34 Вимірювання температури прогрівання бетону дозволяється лише при повному знятті напруги або при напрузі не більше ніж 42 В.

14.3.35 Відкрита (не забетонована) арматура залізобетонних конструкцій, що пов'язана з ділянкою, яка перебуває під електропрогріванням, підлягає заземленню.

14.3.36 В сиру погоду і під час відлиги електропрогрівання бетону заборонено.

14.3.37 Після кожного переміщення електрообладнання, застосованого при прогріванні бетону, на нове місце слід візуально контролювати стан мережі живлення та інструментально вимірювати опір її ізоляції.

14.3.38 Забороняється виконання бетонних робіт за умов 13.2.7 цих норм.

 

15 Будівельно-монтажні роботи

 

15.1 Організація робіт

15.1.1 При монтажі будівельних конструкцій, виробів, трубопроводів і обладнання (далі — виконанні монтажних робіт) необхідно передбачати заходу щодо попередження впливу на працівників наступних небезпечних і шкідливих виробничих, факторів, пов'язаних з характером роботи:

— розташування робочих місць поблизу перепаду по висоті 1,3 м і більше;

— переміщування конструкцій, вантажів;

— обвалення незакріплених елементів конструкцій будинків і споруд;

— падіння вище розташованих матеріалів, інструменту;

— виконання робіт у зоні повітряних ліній електропередачі;

— підіймання вантажів, вага яких перевищує вантажопідйомність механізмів;

— недостатня жорсткість конструкції, яка може стати причиною її руйнування при монтажі;

— перекидання машин, падіння їхніх частин;

— робота без індивідуальних засобів захисту;

— недостатнє освітлення;

— підвищена напруга в електричній мережі.

15.1.2 За наявності небезпечних і шкідливих виробничих факторів, зазначених у 15.1.1, безпека монтажних робіт повинна бути забезпечена на основі виконання вимог цих норм, вимог документації (ПОБ, ПВР та ін.), наступних рішень з охорони праці:

— визначення марки крана, місця встановлення і місця розташування та позначення небезпечних зон при його роботі;

— визначення ваги вантажу, що піднімається;

— забезпечення безпеки робочих місць на висоті;

— визначення послідовності встановлення конструкцій;

— забезпечення стійкості конструкцій і частин будинку в процесі складання;

— визначення схем і способів укрупнювального складання елементів конструкцій.

15.1.3 В процесі монтажних робіт безпека праці повинна бути забезпечена виконанням вимог 8 цих норм.

15.1.4 В робочій зоні виконання монтажних робіт, не допускається виконання інших робіт і перебування сторонніх осіб.

15.1.5 При зведенні будинків і споруд забороняється виконувати роботи, пов’язані з перебуванням людей на одній ділянці на поверхах (ярусах), над якими відбувається переміщення, встановлення і тимчасове закріплення елементів збірних конструкцій й обладнання.

За неможливості розділення будинків і споруд на окремі ділянки одночасне виконання монтажних та інших будівельних робіт на різних поверхах (ярусах) допускається тільки у випадках, передбачених ПВР, за наявності між ними надійних (обґрунтованих відповідним розрахунком щодо дії ударних навантажень) міжповерхових перекриттів.

15.1.6 Використання встановлених конструкцій для прикріплення до них вантажних поліспастів, відвідних блоків та інших монтажних пристосувань допускається тільки за згодою проектної організації, що виконала робочі креслення конструкцій.

15.1.7 Монтаж конструкцій будинків (споруд) слід починати з просторово стійкої частини: зв’язкового елементу, ядра жорсткості та ін.

15.1.8 Монтаж конструкцій кожного розташованого вище поверху (ярусу) багатоповерхового будинку слід виконувати після закріплення усіх встановлених монтажних елементів за проектом і досягнення бетоном (розчином) стиків несучих конструкцій міцності, зазначеної в ПВР.

15.1.9 Фарбування й антикорозійний захист конструкцій і устаткування у випадках, коли вони виконуються на будівельному майданчику, слід робити до їхнього піднімання на проектну позначку. Після піднімання робити фарбування чи антикорозійний захист потрібно тільки в місцях стиків і з'єднань конструкцій.

15.1.10 Розпакування і розконсервування обладнання, що підлягає монтажу, повинні виконуватися у зоні, відведеній відповідно до ПВР, і здійснюватися на спеціальних стелажах чи прокладках висотою не менше 100 мм.

При розконсервуванні обладнання не допускається застосування матеріалів із вибухопожеженебезпечними властивостями.

15.1.11 При монтажі каркасних будинків установлювати наступний ярус каркаса допускається тільки після встановлення огороджувальних конструкцій чи тимчасових огороджень на попередньому ярусі.

15.1.12 Монтаж сходових маршів і площадок будинків (споруд), а також вантажопасажирських будівельних підйомників (ліфтів) повинний здійснюватися одночасно з монтажем конструкцій будинку. На змонтованих сходових маршах необхідно негайно встановлювати огородження.

 

15.2 Організація робочих місць

15.2.1 В процесі монтажу конструкцій будинків чи споруд монтажники повинні перебувати на раніше встановлених і надійно закріплених конструкціях чи засобах підмощування.

Забороняється перебування людей на елементах конструкцій і обладнання під час їхнього піднімання і переміщення.

15.2.2 Навісні монтажні площадки, сходи й інші пристосування, необхідні для роботи монтажників на висоті, слід встановлювати на конструкціях, що монтуються, до їхнього піднімання.

15.2.3 Для переходу монтажників з однієї конструкції на іншу слід застосовувати сходи, перехідні містки і трапи, що мають огородження.

15.2.4 Забороняється перехід монтажників по встановлених конструкціях і їхніх елементах (фермах, ригелях і т.п.), на яких неможливо забезпечити необхідну ширину проходу при встановлених огородженнях, без застосування спеціальних запобіжних пристосувань (натягнутого, уздовж ферми чи ригеля каната для закріплення карабіна запобіжного пояса). Місця і спосіб кріплення каната і довжина його ділянок повинні бути зазначені в ПВР.

Спосіб стропування елементів конструкцій та обладнання повинен забезпечувати їх подавання до міста розміщення в положення, близьке до проектного.

15.2.5 При виконанні монтажу огороджувальних панелей необхідно застосовувати запобіжний пояс спільно із запобіжним пристосуванням. Типове рішення повинно бути зазначене в ПВР.

15.2.6 Не допускається перебування людей під елементами конструкцій і обладнання, що монтуються, до встановлення їх у проектне положення.

За необхідності перебування працюючих під обладнанням (конструкціями), що монтуються, повинні здійснюватися спеціальні заходи, що забезпечують безпеку працівників.

15.2.7 Навісні металеві сходи висотою більше 5 м повинні бути огороджені металевими дугами з вертикальними зв'язками і надійно прикріплені до конструкцій чи обладнання. 

Піднімання робітників по навісних сходах на висоту більше 10 м допускається лише у тому випадку, якщо сходи обладнані площадками для відпочинку не рідше ніж через кожні 10 м по висоті.

15.2.8 Розчалювання для тимчасового закріплення конструкцій, що монтуються, повинні бути прикріплені до надійних опор. Кількість розчалювань, їхній матеріал і перетин, способи натягування і місця закріплення встановлюються проектом виконання робіт.

Розчалювання повинні бути розташовані за межами габаритів руху транспорту і будівельних машин. Розчалювання не повинні мати дотик до гострих кутів інших конструкцій. Перегинання розчалювань у місцях зіткнення їх з елементами інших конструкцій допускається лише після перевіряння міцності і стійкості цих елементів під впливом зусиль від розчалювань.

15.2.9 Елементи конструкцій чи обладнання, що монтуються, під час переміщення повинні утримуватися від розгойдування й обертання гнучкими відтягненнями.

15.2.10 Стропування конструкцій і обладнання необхідно робити засобами, які забезпечують можливість дистанційного розстропування з робочого рівня у випадках, коли висота до замка вантажозахватного засобу перевищує 2 м.

 

15.3 Порядок виконання робіт

15.3.1 До початку виконання монтажних робіт необхідно встановити порядок обміну умовними сигналами між особою, яка керує монтажем та машиністом (мотористом). Усі сигнали подаються лише одною особою (бригадиром монтажної бригади, ланковим, такелажником-стропальником). Лише сигнал «Стоп» може подати любий робітник, який помітив небезпеку.

Якщо конструкція, що монтується, знаходиться за межами поля зору машиніста крану, між ним та монтажниками встановлюється радіо або телефонний зв’язок. При відсутності такої можливості призначаються проміжні сигнальники з числа стропальників (такелажників).

В особливо відповідальних випадках (при підніманні конструкцій із застосуванням складного такелажу, методу повороту, при насуванні великогабаритних і важких конструкцій, при підніманні їх двома механізмами чи більше і т.п.) сигнали повинний подавати тільки керівник робіт.

15.3.2 Стропування елементів, що монтуються, слід виконувати у місцях, зазначених у робочих кресленнях, і забезпечувати їх піднімання і подавання до місця встановлення в положенні, близькому до проектного.

Забороняється піднімання елементів будівельних конструкцій, що не мають монтажних петель, чи отворів, маркування і міток, які забезпечують їхнє правильне стропування і монтаж.

При монтажі з транспорту елементи конструкцій забороняється проносити над кабіною водія.

15.3.3 Очищення елементів конструкцій, що підлягають монтажу, від бруду і льоду необхідно робити до їхнього піднімання.

15.3.4 Елементи, що підлягають монтуванню, слід піднімати плавно, без ривків, розгойдування і обертання. Піднімання вантажу (примерзлого, частково засипаного ґрунтом, сміттям, з’єднаного з елементами інших конструкцій т. ін.), який перевищує вантажопідйомність монтажного крану, заборонено.

Піднімати конструкції потрібно в два етапи: спочатку на висоту 20–30 см, потім після перевіряння надійності стропування та монтажних петель робити подальше піднімання.

15.3.5 При переміщенні конструкцій чи обладнання відстань від них і до виступаючих частин змонтованого обладнання та інших конструкцій повинна бути по горизонталі не менше 1 м, по вертикалі — не менше 0,5 м.

15.3.6 Під час перерв у роботі не допускається залишати підняті елементи конструкцій і обладнання у підвішеному положенні.

15.3.7 Встановлені в проектне положення елементи конструкцій чи обладнання повинні бути закріплені так, щоб забезпечувалася їхня стійкість і геометрична незмінюваність.

Розстропування елементів конструкцій і обладнання, встановлених у проектне положення, слід робити після постійного або тимчасового їхнього закріплення відповідно до проекту. Переміщувати встановлені елементи конструкцій чи обладнання після їх розстропування за винятком випадків використання монтажного оснащення, передбачених ПВР, не допускається.

15.3.8 До закінчення вивіряння і надійного закріплення встановлених елементів не допускається обпирання на них конструкцій, що розташовані вище, якщо це не передбачено ПВР.

15.3.9 Не допускається стропування вантажу, що перебуває в хиткому положенні, а також зсування пристосувань на піднятому вантажі.

15.3.10 При насуванні (переміщенні) конструкцій і обладнання лебідками вантажопідіймальність гальмових лебідок і поліспастів повинна дорівнювати вантажопідіймальності тягових засобів, якщо інші вимоги не встановлені проектом.

15.3.11 При монтажі конструкцій з рулонних заготівель повинні вживатися заходи проти мимовільного згортання рулону.

15.3.12 При збиранні горизонтальних циліндричних ємностей, що складаються з окремих царг, повинні застосовуватися клинові прокладки та інші пристосування, що виключають можливість мимовільного скочування царг.

15.3.13 Укрупнювальне складання і доопрацювання таких, що підлягають монтажу конструкцій і обладнання, повинні виконуватися на спеціально призначених для цього місцях.

15.3.14 Переміщення конструкцій чи обладнання кількома піднімальними чи тяговими засобами, необхідно здійснювати згідно з ПВР під безпосереднім керівництвом осіб, відповідальних за безпечне виконання робіт кранами, при цьому навантаження, що припадає на кожний кран, не повинно перевищувати вантажопідіймальність крана.

 

16 Опоряджувальні роботи

 

16.1 Організація робіт

16.1.1 При виконанні опоряджувальних робіт (штукатурних, малярних, лицювальних, скляних) необхідно передбачати заходи щодо попередження впли-ву на працівників наступних небезпечних і шкідливих виробничих факторів, пов'язаних з характером роботи:

— підвищеної забруднюваності повітря, шкіряних покривів, спецодягу хі-мічними речовинами, аерозолем, пилом;

— підвищеного рівня шуму, вібрації;

— підвищеної чи зниженої температури, вологості, рухомості повітря;

— підвищеного рівня статичної електрики;

— розташування робочого місця поблизу перепаду по висоті 1,3 м і більше;

— гострі крайки, шорсткість на поверхнях опоряджувальних матеріалів і конструкцій;

— недостатня освітленість робочої зони.

16.1.2 Під час виконання опоряджувальних робіт слід виконувати вимоги цих норм, при виконанні фарбувальних робіт слід виконувати вимоги міжгалузевих правил з охорони праці.

Безпека опоряджувальних робіт повинна бути забезпечена виконанням вимог цих норм, зокрема розділів 7, 8, рішень і заходів, наведених в організацій-но-технологічній документації (ПВР). 

16.1.3 Опоряджувальні суміші слід готувати централізовано. При приготуванні їх на будівельному майданчику необхідно використовувати приміщення, обладнані вентиляцією для запобігання перевищення гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин у повітрі робочої зони. 

Приміщення повинні бути забезпечені нешкідливими миючими засобами і теплою водою.

Не дозволяється проводити у фарбоприготувальному приміщенні будь-які роботи, крім приготування фарби.

Не дозволяється захаращувати фарбоприготувальні приміщення і робочу зону виконання фарбувальних робіт ємностями з фарбою, розчинниками, обтиральним ганчір’ям тощо.

Не дозволяється готувати фарби і лаки безпосередньо на робочому місці, якщо вони містять у собі органічні леткі речовини.

Не дозволяється застосовувати лакофарбові матеріали та розчинники невідомого складу, а також речовини й матеріали, на які відсутні показники пожежної і токсичної небезпеки.

Експлуатація мобільних малярських станцій для приготування фарбувальних сумішей, не обладнаних примусовою вентиляцією, не допускається.

 

16.2 Організація робочих місць

16.2.1 Робочі місця для виконання опоряджувальних робіт на висоті повинні бути обладнані засобами подмощування і сходами-драбинами для підіймання по них, що відповідають вимогам цих норм.

Засоби подмощування, що застосовуються при штукатурних та малярних роботах, у місцях, під якими виконуються інші роботи чи є прохід, повинні мати настил без зазорів.

16.2.2 Внутрішні штукатурні роботи, а також встановлення збірних карнизів і ліплених елементів внутрішніх приміщень повинні виконуватися тільки з підмостей або пересувних столиків, встановлених на поли або на сполошні настили по балках перекриття. Зовнішні штукатурні роботи виконуються з інвентарних вертикальних або підвісних риштувань. Під час виконання робіт на внутрішніх сходових клітинах необхідно застосовувати спеціальні підмості (столики) з різною довжиною опорних підпірок, установлених на східці. Робочий настил повинен бути горизонтальний, мати парапетні огородження.

16.2.3 При роботі з шкідливими чи вогненебезпечними і вибухонебезпечними матеріалами, що утворюють вибухонебезпечну пару, слід безупинно провітрювати приміщення під час роботи, а також протягом 1 год після її закінчення, застосовуючи природну чи штучну вентиляцію. 

Електропроводка й електроустаткування повинні бути виконані вибухобезпечними, робота з використанням вогню в цих приміщеннях не допускається.

16.2.4 Місця, над якими виконуються скляні чи облицювальні роботи, повинні бути огороджені. Забороняється виконувати скління чи облицювальні роботи на кількох ярусах по одній вертикалі(захватці).

16.2.5 При застосування повітрянагрівачів (електричних або таких, що працюють на рідкому паливі) для просушування приміщень будинків і споруд необхідно виконувати вимоги НАПБ А.01.001. Забороняється обігрівати і сушити приміщення жаровнями та іншими пристроями, що виділяють у приміщення продукти згоряння палива.

16.2.6 При виконанні робіт з розчинами, що мають хімічні добавки, необхідно використовувати засоби індивідуального захисту (гумові рукавички, захисні мазі, захисні окуляри) відповідно до інструкції заводу-виготовлювача застосовуваного складу, ДСТУ-Н Б В А.

16.2.7 При сухому очищенні поверхонь та інших роботах, пов'язаних з виділенням пилу і газів, а також при механізованому шпаклюванні і фарбуванні необхідно користуватися респіраторами і захисними окулярами.

16.2.8 При очищенні поверхонь за допомогою кислоти чи каустичної соди необхідно працювати у запобіжних окулярах, гумових рукавичках і кисло-стійкому фартуху з нагрудником.

16.2.9 При нанесенні розчину на стельову чи вертикальну поверхню слід користуватися захисними окулярами.

 

16.3 Порядок виконання робіт

16.3.1 Перед початком кожної зміни необхідно провірити справність розчинонасосів, шлангів, дозаторів та іншого обладнання, застосованого для штукатурних робіт. Манометри повинні бути випробувані і опломбовані. Заборонена робота розчинонасосів при тиску, що перевищує показники паспортних даних.

16.3.2 Розбирання, ремонт і чищення штукатурних машин, форсунок та іншого устаткування, застосованого при механічних штукатурних роботах, проводяться після зниження тиску і відключення машин від електромережі. Продування шлангів стиснутим повітрям допускається тільки після відсторонення людей за межу небезпечної зони. Здійснювати продування шлангів при відсутності людей у зоні 10 м і більше.

При нанесенні розчину тримати форсунку під невеликим кутом до поверхні, що оштукатурюється, і на невеликій відстані від неї.

16.3.3 Не допускається перегинати шланги під гострим кутом і у вигляді петлі, а також затягувати сальники під час роботи штукатурних машин.

16.3.4 Робочі міста операторів штукатурної станції (сопловщиків) повинні бути зв'язані сигналізацією (звуковою, світловою, радіозв'язком тощо) з робочими місцями машиністів розчинонасосних установок.

16.3.5 Оператори, які наносять штукатурний розчин на поверхню за допомогою сопла, і робітники, які виконують набризкування розчином вручну, забезпечуються захисними окулярами. 

16.3.6 Переносні струмоприймальники (інструмент, машини, світильники ін.), що використовуються для виконання штукатурних робіт, повинні мати напругу не більше 36 В.

16.3.7 Фарбувальні роботи повинні виконуватись відповідно до вимог ГОСТ 12.3.035.

16.3.8 При виконанні усіх робіт з приготування і нанесення фарбувальних сумішей, включаючи імпортні, слід дотримувати вимоги інструкцій підприємств-виготовлювачів щодо безпеки праці.

16.3.9 Усі вихідні компоненти, що надходять, і готові фарбувальні суміші повинні мати гігієнічний сертифікат із зазначенням наявності шкідливих речовин, параметрів, що характеризують пожежевибухонебезпечність, терміни і умови збереження, рекомендації щодо методу нанесення, необхідності застосування засобів колективного та індивідуального захисту.

16.3.10 Не допускається застосовувати розчинники на основі бензолу, хлорованих вуглеводнів, метанолу.

16.3.11 При виконанні фарбувальних робіт із застосуванням фарбувальних пневматичних агрегатів необхідно:

— до початку роботи здійснювати перевіряння справності устаткування тиском, що перевищує в 1,5 рази робочий, захисне заземлення, сигналізацію;

— у процесі виконання робіт не допускати перегинання шлангів і їхнього дотику до сталевих канатів, що рухаються;

— відключати подавання повітря і перекривати повітряний вентиль при перерві в роботі або виявленні несправностей механізму агрегату.

16.3.12 Відігрівати замерзлі шланги слід у теплому приміщенні. Не допускається відігрівати шланги відкритим вогнем чи парою.

16.3.13 Тару з вибухонебезпечними матеріалами (лаками, емалями, нітрофарбами і т.п.) під час перерви у роботі слід закривати пробками або кришками і відкривати інструментом, що не викликає іскроутворювання.

16.3.14 Лакофарбові матеріали належить зберігати на робочих місцях у кількості, що не перевищує змінну потребу або в кількості, яка не перевищує ємність фарбонагнітального баку або стандартної фляги (40 л), причому тара має бути щільно закрита. На кожній тарі з лакофарбовим матеріалом, розчинником повинна бути наклейка або бирка з їх точною назвою та зазначенням пожеже-небезпечних властивостей.

Порожня тара з-під лакофарбових матеріалів має бути щільно закритою і зберігатися на спеціально відведених майданчиках.

16.3.15 Під час виконання малярних робіт в приміщеннях з застосуванням пневматичних апаратів, а також швидкосохнучих лакофарбових матеріалів, що містять в собі шкідливі леткі розчинники, робітники повинні бути забезпечені респіраторами відповідного типу і захисними окулярами. Виконувати такі роботи необхідно при відкритих вікнах або при наявності вентиляції, при цьому утримання газів, парів і пилу в робочій зоні не повинно перевішати гранично допустимої концентрації шкідливих розчинників. 

Для вентиляторів необхідно застосовувати електродвигуни в вибухобезпечному виконанні, а вимикачі виносити в безпечне місце.

16.3.16 Вогневі роботи (зварювальні тощо) дозволяється проводити на відстані не ближче 15 м від відчинених отворів поміщення, в яких виконуються роботи з застосуванням лакофарбових матеріалів, що містять в собі леткі органічні розчинники.

16.3.17 Фарборозпилювачі та шланги в кінці робочої зміни слід очистити й промити від залишків лакофарбових матеріалів.

16.3.18 При застосуванні фарбування методом безповітряного розпилення забороняється включати в роботу електронагрівник установки з підігрівом до повного заповнення гідросистеми. 

Фарборозпилювач, який перебуває під високим тиском лакофарбового матеріалу, повинен мати на робочому місці попереджувальний напис «Вогненебезпечно», «Високий тиск!». Сіткові фільтри установок безповітряного розпилення слід вилучати та промивати не рідше одного разу на тиждень.

16.3.19 У разі фарбування виробів та конструкцій у електростатичному полі високої напруги роботи мають проводитись у спеціальній обгородженій зоні. В електрофарбувальних установках необхідно мати захисне блокування, що виключає можливість увімкнення розпилювальних пристроїв, коли вимкнена вентиляція, а також яке відключає електростатичне поле в разі припинення роботи вентиляції. Робота з ручною електростатичною установкою має здійснюватися відповідно до вказівок та інструкції з експлуатації цієї установки. Після закінчення роботи слід проводити промивання системи відповідним розчинником, коли відключена висока напруга. 

16.3.20 Електроінструмент, переносні лампи, понижувальні трансформатори і перетворювачі частоти струму повинні перевірятися один раз на місяць на відсутність замикання на корпус, на цілісність заземлюючого дроту, цілісність ізоляції живильних проводів і відсутність оголених струмовідних частин. Переносні трансформатори, окрім всього, перевіряють на відсутність замикання між обмотками високої і низької напруги.

16.3.21 Обробляти камені в межах території будівельного майданчика належить в окремих огороджувальних місцях, куди доступ робітникам, що не беруть участь в роботі, забороняється. Обробляти камені необхідно робітникам в рукавицях і окулярах з небитким склом.

16.3.22 При сухому обробленні опоряджувальних елементів в середині приміщення на робочих містах необхідно установлювати пиловідсмоктувачі.

16.3.23 При механізованому розпиловуванні опоряджувальних блоків і плит технологічний процес має виконуватися з використанням засобів пилопридушення — наприклад, води. Розпилювальний станок повинен бути облаштований дерев’яним настилом з рівчачком для відведення води. Настил повинний очищуватися щоденно. 

16.3.24 Підніманні і перенесення скла до місця його встановлення слід виконувати механічним способом із застосуванням відповідних пристосувань або у спеціальній тарі. 

Зону піднімання необхідно огороджувати.

16.3.25 Розкроєння скла слід здійснювати в окремих приміщеннях у горизонтальному положенні на спеціальних столах при позитивній температурі.

16.3.26 Місця, над якими проводять скляні роботи, необхідно огородити і контролювати.

 

17 Ізоляційні роботи

 

17.1 Загальні вимоги

17.1.1 При виконанні ізоляційних робіт (гідроізоляційних, теплоізоляційних, антикорозійних) необхідно передбачити заходи з попередження впливу на працюючих наступних небезпечних виробничих факторів:

— підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони;

— підвищена температура гідроізоляційного матеріалу в робочій зоні;

— розташування робочого місця там, де можливе проривання і затоплення ґрунтовими (зливовими) водами і де можливий перепад по висоті більше 1,3 м;

— розташування робочого місця там, де можливий вплив піднімання і переміщення вантажів, будівельних елементів;

— вплив електричного струму і хімічних шкідливих речовин;

— вплив відкритого полум'я;

— застосування і зберігання газових балонів;

— розташування робочого місця в зоні можливого обвалення укосу котловану.

17.1.2 Безпека ведення ізоляційних робіт за наявності небезпечних виробничих факторів забезпечується вибором технічних і технологічних рішень виконання робіт, розташування виробничого обладнання, способу зберігання і транспортування ізоляційних матеріалів, включенням до організаційно-технологічної документації вимог безпеки.

17.1.3 В організаційно-технологічній документації (ПОБ, ПВР, ін.) повинні бути передбачені заходи по виконанню вимог цих норм, інших нормативних документів щодо безпеки праці, які враховують:

— методи і засоби забезпечення захисту при приготуванні і транспортуванні гарячих мастичних матеріалів;

— заходи по освітленню, забезпеченню вентиляцією підземних закритих приміщень, розташуванню засобів пожежегасіння, створення проходів і евакуаційних виходів і підтримання їх у порядку;

— заходи по недопущенню виконання зварювальних робіт і робіт з використанням відкритого полум'я на технологічних ділянках, де ведуться ізоляційні роботи;

— заходи по недопущенню проведення будівельно-монтажних робіт, підіймання і перенесення вантажів кранами над ділянками, де виконуються гідроізоляційні роботи;

— заходи по недопущенню проривання на технологічні ділянки ґрунтових, зливових або технологічних вод, обвалення укосів, руйнування стінок у ґрунті. Планування евакуаційних шляхів при появі зазначених небезпечних факторів;

— заходи по усуненню умов виникнення пожежі і захисту працюючих при її виникненні;

— заходи щодо захисту навколишнього середовища згідно з ГОСТ 17.2.3.01, ГОСТ 17.2.3.02;

— заходи щодо збирання та тимчасового зберігання відходів виробництва. 

 

17.2 Організація робочих місць

17.2.1 Організацію робочих місць і заходи щодо захисту працівників від дії шкідливих і небезпечних факторів слід виконувати згідно розділу 8 цих норм.

 17.2.2 Робочі місця при приготуванні гарячих мастик та при проведенні гідроізоляційних робіт з виділенням пожеженебезпечних речовин повинні бути обладнані первинними засобами пожежегасіння згідно з НАПБ А.01.001 та НАПБ Б.03.001. Експлуатацію вогнегасників слід здійснювати згідно з НАПБ Б.01.008, НАПБ А.01.001. 

17.2.3 При проведенні гідроізоляційних робіт усередині закритих підземних приміщень робочі місця повинні бути забезпечені обмінною вентиляцією згідно з ГОСТ 12.4.01, яка забезпечує стан повітря робочої зони згідно з ГОСТ 12.1.005, місцевим освітленням від електромережі напругою не вище 12 В з арматурою у вибухобезпечному виконанні.

17.2.4 Робочі місця для виконання гідроізоляційних робіт на висоті повинні бути обладнані засобами підмощування з огородженнями.

17.2.5 Перед початком гідроізоляційних робіт в підземних закритих приміщеннях всі електродвигуни необхідно відключити, а на технологічних підводящих трубопроводах поставити заглушки, а у місцях подавання електроенергії розмістити плакати, що попереджають про проведення робіт усередині.

17.2.6 При виконанні гідроізоляційних робіт із застосуванням гарячого бітуму працівники повинні використовувати спеціальні костюми згідно з ГОСТ 27651 та ГОСТ 27653, чоботи — за ГОСТ 12.4.072, рукавиці — за ГОСТ 12.4.133, окуляри — за ГОСТ 12.4.013. 

Штани спеціального костюма повинні бути випущені поверх чобіт.

17.2.7 При переміщенні гарячого бітуму на робочих місцях вручну слід застосовувати металеві бачки, що мають форму усіченого конуса, зверненого широкою частиною донизу, із кришками, що щільно закриваються, і запірними пристроями.

17.2.8 При спусканні гарячого бітуму в котлован чи підніманні його на підмості чи перекриття необхідно використовувати бачки з закритими кришками та переміщувати усередині короба, закритого з усіх боків.

Забороняється підніматися (спускатися) по приставних сходах-драбинах з бачками з гарячим бітумом.

 

17.3. Порядок виконання робіт

17.3.1. Допуск робітників у котлован, підземні приміщення для улаштування гідроізоляції дозволяється тільки після огляду майстром спільно з бригадиром цілісності і справності несучих конструкцій, підпірних стінок, огороджень і виконання заходів по недопущенню проривання до котловану ґрунтових, зливових або технологічних вод.

До роботи допускаються робітники що пройшли інструктаж з безпеки праці та пожежної безпеки.

17.3.2. Котли для приготування і розігрівання бітумних мастик повинні бути обладнані приладами для вимірювання температури мастик і щільно закриватися кришками. Не допускається перевищення температури приготування і розігрівання бітумних мастик вище 180°С.

17.3.3. Заповнення бітумного котла допускається не більше ніж на ¾ його місткості. Завантажений до котла наповнювач бітумної мастики повинен бути сухим. Неприпустиме потрапляння до котла льоду і снігу.

17.3.4. Для підігрівання бітумних мастик усередині приміщень забороняється застосування пристроїв з відкритим вогнем.

17.3.5. При приготуванні ґрунтовки (праймера), що складається з розчинника і бітуму, необхідно бітум вливати у розчинник з перемішуванням його дерев'яними мішалками. Температура бітуму в момент приготування ґрунтовки не повинна перевищувати 70 °С. Забороняється вливати розчинник у розплавлений бітум, а також готувати ґрунтовку на етилованому бензині чи бензолі, нефрасі.

17.3.6. При виконанні гідроізоляційних робіт із застосуванням гарячого бітуму декількома робочими ланками відстань між ними повинна бути не менше ніж 10 м.

17.3.7. Роботи з улаштування проникаючої гідроізоляції з використанням шкідливих хімічних композицій повинні виконуватись робітниками, які забезпечені гумовими рукавичками та респіраторами (ГОСТ 12.1.028).

17.3.8. Роботи з підготовування поверхні під проникаючу гідроізоляцію з використанням кислот повинні виконувати робітники, які забезпечені щільним спецодягом, гумовими рукавичками і захисними окулярами (ГОСТ 12.4.013).

17.3.9. При виконанні в котловані рулонної гідроізоляції газополум'яним способом необхідно:

— газові балони встановлювати вертикально, закріплювати в спеціальних стелажах; балони повинні бути забезпечені редуктором і манометром, а також захищені від падіння зверху предметів або будматеріалів;

— відстань від працюючого газового пальника до групи газових балонів — 10 м, до окремого балона — 5 м.

17.3.10. Забороняється залишати без нагляду автоматичну установку для зварювання полімерних гідроізоляційних полотнищ, що працює.

17.3.11. Живлення електричного освітлення підземних приміщень при виконанні в них гідроізоляційних робіт повинно здійснюватись від двох незалежних джерел.

 

18 Покрівельні роботи

 

18.1 Загальні вимоги

18.1.1 Під час виконання покрівельних робіт необхідно передбачати заходи щодо попередження впливу на працівників наступних небезпечних і шкідливих виробничих факторів, пов'язаних з характером роботи:

— розташування робочого місця поблизу перепаду по висоті 1,3 м і більше;

— підвищена загазованість повітря робочої зони;

— підвищена чи знижена температура поверхонь устаткування, матеріалів і повітря робочої зони;

— гострі крайки, шорсткість поверхонь устаткування, матеріалів;

— підвищена напруга в електричному ланцюзі, замикання якого може пройти через тіло людини.

18.1.2 За наявності небезпечних і шкідливих виробничих факторів, зазначених у 18.1.1, безпека покрівельних робіт повинна бути забезпечена на основі виконання вимог цих норм, інших нормативних документів, вимог безпеки, наведених в організаційно-технологічній документації (ПОБ, ПВР та ін.), наведених рішень з безпеки праці:

— організація робочих місць на висоті, шляхи проходу працівників на робочі місця, особливі заходи безпеки при роботі на даху з ухилом;

— заходи безпеки при приготуванні і транспортуванні гарячих мастик і матеріалів;

— методи і засоби для піднімання на покрівлю матеріалів та інструмента, порядок їхнього складування, послідовність виконання робіт.

18.1.3 Виконання покрівельних робіт газополум’яним способом слід здійснювати за нарядом-допуском, що передбачає заходи безпеки.

18.1.4 При застосуванні в конструкції покрівлі горючих і важкогорючих утеплювачів, наклеювання бітумних рулонних матеріалів газополум’яним способом дозволяється тільки по улаштованій на них цементно-піщаній чи асфальтовій стяжці.

 

18.2 Організація робочих місць

18.2.1 При організації робочих місць і забезпеченні безпеки праці слід виконувати вимоги розділу 7 цих норм.

18.2.2 Місця виконання покрівельних робіт, здійснюваних газополум’яним способом, повинні бути забезпечені не менше ніж двома евакуаційними виходами (сходами), а також первинними засобами пожежегасіння відповідно до ППБ 01.

Підніматися на покрівлю і спускатися з неї допускається тільки по сходових маршах, обладнаних для піднімання на дах сходами. Використовувати для цього пожежні сходи забороняються.

18.2.3 При виконанні робіт на плоских дахах, що не мають постійного огородження, робочі місця необхідно огороджувати відповідно до вимог.

18.2.4 Крани малої вантажопідіймальності, що застосовуються для подавання матеріалів при улаштуванні покрівель, повинні встановлюватися й експлуатуватися відповідно до інструкції заводу-виготовлювача. Піднімання вантажу слід здійснювати в контейнері або тарі.

18.2.5 Розміщувати на даху матеріали допускається тільки в місцях, передбачених ПВР, із застосуванням заходів проти їхнього падіння, у тому числі під впливом вітру. Запас матеріалу не повинен перевищувати змінної потреби.

Під час перерв у роботі інструмент, технологічні пристосування, матеріали повинні бути закріплені або прибрані. 

 

18.3 Порядок виконання робіт

18.3.1 Порядок виконання робіт із застосуванням гарячих мастик визначається з урахуванням вимог розділу 17 цих норм.

18.3.2 Не допускається виконання покрівельних робіт під час ожеледі, туману, що виключає видимість у межах фронту робіт, грози і вітру зі швидкістю 15 м/с і більше.

18.3.3 Елементи і деталі покрівель, у тому числі компенсатори у швах, захисні фартухи, ланки водозливних труб, ринв, зливи, звіси і т.п. слід подавати на робочі місця у заготовленому стані. Заготівля зазначених елементів і деталей безпосередньо на даху не допускається.

18.3.4 Виконання покрівельних робіт з встановлення (підвішування) готових водогоніх, жолобів, лійок, а також ковпаків і парасолей для димових і вентиляційних труб, покриття парапетів, оброблених звисів слід здійснювати з застосуванням риштування. 

Забороняється використання для зазначених робіт приставних сходів.

18.3.5 При виконанні покрівельних робіт газополум’яним способом необхідно виконувати наступні вимоги безпеки:

— балони повинні бути встановлені вертикально і закріплені в спеціальних стійках;

— візки-стійки з газовими балонами дозволяється встановлювати на поверхнях даху, що мають ухил до 25 %. При виконанні робіт на дахах з великим ухилом для стійок з балонами необхідно влаштовувати спеціальні площадки;

— під час роботи відстань від пальників (по горизонталі) до груп балонів з газом повинна бути не менше 10 м, до газопроводів і гумовотканинних рукавів — 3 м, до окремих балонів — 5 м.

Забороняється тримати в безпосередній близькості від місця виконання робіт із застосуванням пальників легкозаймисті і вогненебезпечні матеріали.

 

19 Електромонтажні роботи

 

19.1 Загальні вимоги

19.1.1 Під час виконання електромонтажних і налагоджувальних робіт (монтаж і налагодження розподільних пристроїв; монтаж і налагодження електричних машин і трансформаторів; монтаж акумуляторних батарей; монтаж і налагодження електроприводів і електрообладнання вантажопідіймальних кранів та ліфтів; монтаж силових та освітлювальних мереж, повітряних ліній електро-передачі, кабельних ліній тощо) необхідно передбачати заходи щодо попередження впливу на працівників небезпечних і шкідливих виробничих факторів, пов'язаних з характером роботи:

— наявність напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини;

— розташування робочого місця поблизу перепаду по висоті 1,3 м і більше;

— шкідливі речовини;

— пожеженебезпечні речовини;

— гострі крайки, задирки і шорсткості на поверхні заготівок;

— рухливі частини інструмента і обладнання;

— машини, що рухаються, і їхні рухливі частини.

19.1.2 За наявності небезпечних і шкідливих виробничих факторів, зазначених у 19.1.1, безпеку електромонтажних і налагоджувальних робіт слід забезпечити виконанням вимог цих норм, інших нормативних документів, заходів з безпеки праці, мають бути представлені в організаційно-технологічній документації (ПОБ, ПВР та ін.) з урахуванням наведених технічних рішень:

— додаткові захисні заходи під час виконання робіт у діючих електроустановках;

— заходи безпеки під час виконання пусконалагоджувальних робіт;

— забезпечення безпеки під час виконання робіт на висоті;

— заходи безпеки під час робот зі шкідливими речовинами;

— заходи пожежної безпеки.

19.1.3 У разі виконання монтажних і налагоджувальних робіт необхідно виконувати вимоги цього розділу і міжгалузевих правил безпеки праці.

Роботи на висоті мають виконуватись згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.15.

Роботи у вибухопожеженебезпечних зонах слід виконувати відповідно вимог НПАОП 0.00-5.12.

 

19.2 Організація робочих місць

19.2.1 В приміщеннях, де здійснюється монтаж акумуляторних батарей, до початку робіт з паяння пластин і заливання банок електролітом слід закінчити оброблювальні роботи, випробування системи вентиляції, опалення і освітлення, а в доступних місцях установити ємності з розчинами для нейтралізації кислот і лугів.

19.2.2 Кислотний електроліт слід готувати в сталевих освинцьованих чи гумованих ємностях. Використовувати для розведення електроліту скляних чи емальованих посудин забороняється.

19.2.3 Перед початком монтажу електрообладнання вантажопідіймальних кранів мають бути змонтовані постійні настили з огородженнями.

Тимчасове розміщення піднятого обладнання допускається тільки в спеціально відведених місцях, обладнаних огородженнями і бортовими елементами.

19.2.4 У разі монтажу електрообладнання в діючому цеху кран слід поставити в ремонтний тупик, а троллеї останнього відключити і заземлити.

19.2.5 Випрямлення проводів, катанки і металевих стрічок за допомогою лебідок та інших пристосувань слід виконувати на спеціально обгороджених площадках при відсутності відкритих електричних установок і ліній, що знаходяться під напругою.

19.2.6 Під час монтажу тросових проводок їхнє остаточне натягування слід здійснювати тільки після встановлення проміжних опор.

Під час натягування троса триматися за нього і знаходитися в зоні натягування не дозволяється.

19.2.7 Монтаж блоків шинопроводів слід виконувати після встановлення всіх конструкцій кріплення.

19.2.8 Під час протягування кабелю через прорізи в стінах робітники повинні знаходитися по обидва боки стіни. Відстань від стіни до крайнього положення рук працівників має бути не менше 1 м.

19.2.9 Розпалення пальників, паяльних ламп, розігрівання кабельної маси і розплавленого припою слід робити на відстані не менше 2 м від кабельного колодязя.

Розплавлений припій і розігріту кабельну масу слід опускати в спеціальних ковшах чи закритих бачках з використанням захисних окулярів.

19.2.10 У разі нагріванні кабельної маси для заливання кабельних муфт у закритому приміщенні слід забезпечити його вентиляцію (провітрювання). Застосовані для обігрівання ємності мають відповідати вимогам пожежної безпеки.

19.2.11 Прокладати кабелі і провода слід тільки в повністю закріплені труби, лотки, короба тощо.

19.2.12 Зварювальні роботи на корпусі трансформатора допускається здійснювати тільки після заливання його маслом до рівня 200–250 мм вище місця зварювання.

19.2.13 До початку сушіння електричних машин і трансформаторів електричним струмом їхні корпуси повинні бути заземлені. Сушіння трансформаторів у власному баці чи спеціальному металевому баці індукційним методом слід виконувати з унеможливленням дотику до обмоток.

19.2.14 Не допускається виконувати роботи чи знаходитися на відстані менше 50 м від місця випробування повітряних вимикачів. Запобіжний клапан на повітрозбірнику повинен бути відрегульований і випробуваний на тиск, що не перевищує робочий більш ніж на 10%. 

19.2.15 Виконання робіт, пов'язаних з перебуванням людей усередині повітрезбірника, спускні вентилі слід відкрити та встановити попереджувальні плакати.

19.2.16 Запобіжники в ланцюгах трансформаторів напруги і силових трансформаторів, на яких ведуться налагоджувальні роботи, повинні бути зняті. На місці, де зняті запобіжники, слід вивісити плакат: «Не включати. Працюють люди».

19.2.17 Працювати в кабельних колекторах і тунелях необхідно між двома відкритими люками чи дверима за нарядом-допуском.

19.2.18 У колекторах, тунелях, кабельних напівповерхах та інших приміщеннях, в яких прокладені кабелі, під час виконання робіт з використанням про-пан-бутану сумарна кількість балонів з газом не може перевищувати 5 літрів.

19.2.19 Під час виконання робіт на відкритих розподільних установках  спуски і шлейфи від ліній електропостачання біля кінцевих опор або на вхідних конструкціях слід закоротити та заземлити.

19.2.20 Виводи батарей статичних конденсаторів необхідно замкнути на весь період монтажу.

 

19.3 Порядок виконання робіт

19.3.1 За необхідності подавання оперативного струму для налагодження змонтованих ланцюгів і електроустановок на них слід установити попереджувальні плакати (знаки). Роботи, не пов'язані з налагодженням, слід припинити, а працівники, зайняті на цих роботах, мають бути виведені із зони виконання робіт.

19.3.2 До початку пусконалагоджувальних робіт на розподільних пристроях усі живильні лінії і ті, що відходять до інших підстанцій, мають бути відокремлені від обладнання і заземлені.

19.3.3 Підключення змонтованих електроланцюгів і електрообладнання до діючих електромереж повинна здійснювати служба експлуатації цих мереж.

Не допускається використовувати і приєднувати, як тимчасові, електричні мережі і електроустановки, що не прийняті у встановленому порядку (електричні мережі, розподільні пристрої, щити, панелі), а також виконувати без дозволу налагоджувальної організації електромонтажні роботи на змонтованих і переданих під налагодження електроустановках.

19.3.4 Під час виконання пусконалагоджувальних робіт на знову змонтованій електроустановці робоча напруга на неї може бути подана експлуатаційним персоналом тільки після введення на електроустановці експлуатаційного режиму і за наявності письмової заявки керівника пусконалагоджувальних робіт.

Допускається тимчасове подавання напруги до 1000 В для проведення пусконалагоджувальних робіт за постійною схемою на щити, станції управління і силові зборки, на які не введений експлуатаційний режим, але в такому разі обов'язки по виконанню заходів, що забезпечують безпечні умови праці з поданням напруги, покладаються в письмовому вигляді на керівника пусконалагоджувальних робіт.

19.3.5 Піднімання, переміщення і встановлення роз'єднувачів та інших апаратів типу рубильників виконуються в положенні «Включено», а апаратів, забезпечених зворотними пружинами чи механізмами вільного розчіплювання, — у положенні «Відключено».

19.3.6 Під час регулювання вимикачів слід унеможливити самовільне чи непередбачене їх включення або відключення.

19.3.7 Запобіжники живильних мереж апарата, що монтується, слід зняти на весь час монтажу.

19.3.8 До початку пусконалагоджувальних робіт на комутаційних апаратах слід:

— привести в неробоче положення пружинні і вантажні приводи комутаційних апаратів;

— відключити оперативні ланцюги, ланцюги сигналізації, силові ланцюги приводу і ланцюги підігрівання;

— закрити і замкнути на замок засувки на трубопроводах подавання повітря в баки вимикача і на пневматичні приводи, а також випустити наявне у них повітря;

— вивісити плакати на ключах і кнопках дистанційного керування «Не включати. Працюють люди».

19.3.9 Одночасна робота на приводах і комутаційних апаратах не дозволяється.

19.3.10 Під час роботи на трансформаторах струму виводи вторинних обмоток слід закоротити на затискачах трансформатора і заземлити до повного закінчення монтажу ланцюгів. 

Усі виводи трансформаторів напруги мають бути закорочені і заземлені на весь час монтажу.

19.3.11 Під час вимірювання опору ізоляції в процесі сушіння електричним струмом живлення робочих обмоток, а також обмоток, у яких утворюється потенціал через намагнічування, слід відключати.

19.3.12 Під час перевірювань і вимірювань, пов'язаних з подаванням напруги, перебувати на кришці силового трансформатора забороняється.

19.3.13 Пайка (зварювання) електродів в акумуляторних приміщеннях допускається не раніше ніж через 2 год. після закінчення зарядження акумуляторної батареї.

19.3.14 Вимірювати напругу і щільність електроліту слід в гумових рукавичках, респіраторах, стоячи на ізолюючому гумовому килимі.

19.3.15 Перевірка стану полюсних затискачів акумуляторів повинна відбуватися в діелектричних рукавичках. При підтягуванні болтів, що з'єднують акумулятори один з одним, слід унеможливити випадковий дотик ключа до пластин акумуляторів різної полярності.

19.3.16 Затягування проводів через протяжні коробки, шухляди, труби, блоки, у яких є провода, що знаходяться під напругою, а також прокладання проводів і кабелів у трубах, лотках і коробках, не закріплених за ПВР, не допускаються.

19.3.17 Перевіряння опору ізоляції проводів і кабелів за допомогою мега-омметра слід виконувати персоналу із кваліфікаційною групою за електробезпечністю не нижче III. Кінці проводів і кабелів, що у процесі випробування можуть бути під напругою, необхідно ізолювати і (чи) огородити.

19.3.18 Під час монтажу повітряної лінії електропередачі необхідно:

— заземлювати ділянки змонтованої лінії електропередачі з відстанями між заземлювачами не більше 3 км;

— розташовувати провода чи піднімальні троси на висоті не менше 4,5 м, а в місцях проїзду транспорту — на висоті не менше 6 м.

Під час натягування проводу не допускається перебування людей з боку внутрішнього кута.

19.3.19 Монтаж перетинань повітряних ліній з іншими діючими повітряними лініями слід виконувати за нарядом-допуском з письмовим узгодженням з їх власниками та зняттям напруги і заземленням на місці перетинання на весь час робіт.

Дозволяється виконувати роботи на перетині з діючою лінією електропередачі у разі, коли провода лінії, що монтується, проходять під проводами діючої лінії за умови вжиття заходів з унеможливлення торкання проводів діючої електролінії.

19.3.20 Під час розмотування кабелю з барабана необхідно, щоб кабель розмотувався з верхньої його частини у напрямку стрілки на барабані.

Розмотування кабелю з барабана дозволяються тільки за наявності гальмового пристосування.

19.3.21 Під час прогрівання кабелю електричним струмом не допускається застосовувати напругу вище 380 В. Корпуси електричних машин, які прогріваються напругою вище 25 В, а також металеві оболонки кабелю, слід заземлити. Ділянки прогрівання мають бути забезпечені протипожежними засобами з встановленням чергування.

19.3.22 Випробування електроприводів дозволяється після встановлення зв'язку між персоналом, що знаходиться на щиті чи пульті керування і на механізмах.

19.3.23 Налагодження лінійних і кінцевих вимикачів, датчиків та інших засобів автоматики слід виконувати із знятою напругою силових ланцюгів.

19.3.24 Роботи з пороховими інструментами слід виконувати згідно з вимогами НПАОП 0.00-5.25.

 

19.4 Монтажні роботи в діючих електроустановках

19.4.1 Роботи в діючих електроустановках слід виконувати відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21.

19.4.2 Електромонтажні і налагоджувальні роботи в діючих електроустановках слід здійснювати після зняття напруги з усіх струмоведучих частин, що знаходяться в зоні виконання робіт, їхнього відокремлених від діючої частини електроустановки, забезпечення видимих розривів електричної мережі і заземлення відокремлених струмоведучих частин. 

Зона виконання робіт має бути відділена від діючої частини електроустановки суцільним чи сітчастим огородженням, що перешкоджає проходу монтажного персоналу в зону діючої установки.

19.4.3 Прохід персоналу і проїзд механізмів монтажної організації у відгороджену зону виконання робіт не можуть перетинати приміщення і території, де розташовані діючі установки.

19.4.4 Виділення для монтажної організації зони виконання робіт, унеможливлення помилкової подачі в неї напруги й огородження від діючої частини із зазначенням місць проходу персоналу і проїзду механізмів слід оформляти актом-допуском, а виконання робіт персоналом монтажної організації — з оформленням наряду-допуску відповідно до вимог цих норм.

19.4.5 У разі виконання монтажних робіт у діючому відкритому чи закритому розподільчому обладнанні відповідно до вимог, викладених в 19.4.2, і неможливості виконати вимоги 19.4.3, роботи слід виконувати за нарядом-допуском, виданим за формою згідно з додатком.

У такому разі допуск до виконання робіт повинен здійснювати персонал експлуатуючої організації. Прохід персоналу і проїзд механізмів по території діючої частини розподільного пристрою до огородженої зони виконання робіт дозволяється тільки у супроводі уповноваженого на це представника експлуатуючої організації.

19.4.6 У разі неможливості виконати вимоги 19.4.2 і 19.4.3, роботу слід виконувати за нарядом-допуском, виданим за формою згідно з вимогами цих норм, у якому поряд з іншими вимогами має бути запис про те, що роботи на даній ділянці дозволяється здійснювати тільки в присутності представника експлуатуючої організації — наглядача.

Наглядач несе відповідальність за зберігання тимчасових огороджень робочих місць, попереджувальних плакатів і запобігання подачі робочої напруги на відключені струмоведучі частини, контролює дотримання членами бригади монтажників безпечних відстаней до струмоведучих частин, що залишилися під напругою.

19.4.7 Під час виконання робіт на силових багатопанельних щитах слід знімати напругу не тільки з панелі, на який виконуються роботи, а також з сусідніх (зліва і справа), а якщо це неможливо, то знімається напруга з усього щита.

19.4.8 Персонал електромонтажних організацій перед отриманням дозволу на роботи в діючих електроустановках має бути проінструктований з питань електробезпеки на робочому місці відповідальною особою, що допускає до роботи.

19.4.9 Виконання робіт в охоронній зоні повітряних ліній, а також за їх межами, але в зоні впливу діючої лінії дозволяється тільки під керівництвом відповідального за безпечне виконання робіт та наявності письмового дозволу власника лінії і оформлення наряду-допуску.

19.4.10 Робоча напруга на нові змонтовані електроустановки може бути подана за рішенням робочої комісії. За необхідності усунення виявлених недоробок електроустановку слід відключити і перевести в розряд недіючих шляхом демонтажу шлейфів, шин, спусків до обладнання чи відокремлення кабелів. Не-відключені струмоведучі частини слід закоротити і заземлити на весь час провадження робіт по усуненню недоробок.

 

20 Монтаж інженерного обладнання будівель і споруд

 

20.1 Загальні вимоги

20.1.1 При монтажі інженерного обладнання будинків і споруд (прокладанні трубопроводів, монтажі сантехнічного, опалювального, вентиляційного і газового обладнання) необхідно передбачати заходи щодо попередження впливу на працівників наступних небезпечних і шкідливих виробничих факторів, пов'язаних з характером роботи:

— розташування робочого місця поблизу перепаду по висоті 1,3 м і більше;

— підвищена напруга в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини;

— обвалювання гірських порід.

20.1.2 За наявності небезпечних і шкідливих виробничих факторів, зазначених у 20.1.1, безпека праці при монтажі інженерного обладнання будинків і споруд повинна бути забезпечена на основі виконання вимог цих норм, рішень з безпеки праці, наведених в організаційно-технологічній документації (ПОБ, ПВР та ін.) з виконанням наведених заходів безпеки:

— організація робочих місць із зазначенням методів і засобів для забезпечення вентиляції, пожежегасіння, виконання робіт на висоті;

— методи і засоби доставки і монтажу обладнання;

— заходи безпеки при виконанні робіт у траншеях і колодязях;

— особливі заходи безпеки при травленні і знежиренні трубопроводів.

20.1.3 Заготовлення і припасування труб повинно виконуватися в заготівельних майстернях. 

Виконання цих робіт на риштуваннях, призначених для монтажу трубопроводів, забороняється.

20.1.4 При монтажі обладнання і трубопроводів вантажопідіймальними кранами слід керуватися вимогами розділів 8 і 9 цих норм.

20.1.5 Усі роботи з усунення конструктивних недоліків і ліквідації недоробок на змонтованому обладнанні, підданому випробуванням, слід проводити тільки після розроблення і затвердження замовником і генеральним підрядником разом з субпідрядними організаціями заходів щодо безпеки робіт.

20.1.6 Встановлення і зняття перемичок (зв'язків) між змонтованим і діючим устаткуванням, а також підключення тимчасових установок до діючих систем (електричних, парових, технічних і т. п.) без письмового дозволу генерального підрядника і замовника не допускається.

 

20.2 Організація робочих місць

20.2.1 Монтаж трубопроводів і повітроводів на естакадах виконується з інвентарного риштовання, укомплектованого сходами для піднімання і спускання працівників. Підіймання і спускання по конструкціях естакад не допускається.

20.2.2 Забороняється перебування людей під встановлюваним обладнанням, монтажними вузлами обладнання і трубопроводів до їхнього остаточного закріплення.

20.2.3 Опускання труб у закріплену траншею слід виконувати з використанням заходів проти порушення кріплень траншеї.

Не дозволяється скачувати труби в траншею за допомогою ломів і ваг, а також використовувати розпірки кріплення траншей як опори для труб.

20.2.4 У приміщеннях, де виконується знежирення, забороняється користуватися відкритим вогнем і допускати іскроутворення.

Електроустановки у зазначених приміщеннях повинні бути у вибухобезпечному виконанні.

20.2.5 Роботи зі знежирення трубопроводів повинні виконуватися в приміщеннях, обладнаних припливно-витягувальною вентиляцією. При виконанні робіт на відкритому повітрі працівники повинні знаходитися з навітряної сторони.

20.2.6 Місце, де проводиться знежирення, необхідно відгородити і позначити знаками безпеки.

20.2.7 Працівники, зайняті на роботах із знежирення трубопроводів, повинні бути забезпечені відповідними протигазами, спецодягом, рукавицями і гумовими рукавичками.

 

20.3 Порядок виконання робіт

20.3.1 Монтаж обладнання, трубопроводів і повітропроводів поблизу електричних проводів (у межах відстані, рівній найбільшій довжині вузла чи ланки трубопроводу, що монтується) виконується при знятій напрузі або при захисті електропроводів від механічного ушкодження діелектричними коробами.

За неможливості зняття напруги роботи слід виконувати за нарядом-до-пуском, затвердженим у встановленому порядку.

20.3.2 При продуванні труб стисненим повітрям забороняється перебувати в камерах і колодязях, де встановлені засувки, вентилі, крани і т.п.

20.3.3 При продуванні трубопроводів необхідно встановлювати в кінцях труб щити для захисту очей від окалини і піску.

Забороняється перебувати проти чи поблизу незахищених кінців труб, що продуваються.

20.3.4 В процесі виконання складальних операцій трубопроводів і обладнання, сполучення отворів і перевірка їхнього збігання в деталях, що монтуються, повинні виконуватись з використанням спеціального інструмента (конусних оправлень, складальних пробок т. ін.). 

Перевіряти збігання отворів у деталях, що монтуються, пальцями рук не допускається.

20.3.5 При монтажі обладнання повинна бути виключена можливість мимовільного чи випадкового його включення.

20.3.6 При монтажі обладнання з використанням домкратів повинні бути вжиті заходи, що виключають можливість перекосу чи перекидання домкратів.

 

21 Випробування інженерного обладнання будівель і споруд

 

21.1 Загальні вимоги

21.1.1 Під час проведення пневматичних і гідравлічних випробувань обладнання і трубопроводів необхідно передбачати заходи щодо попередження впливу на працівників наступних небезпечних і шкідливих виробничих факторів, пов'язаних з характером роботи:

— конструкції, що руйнуються;

— підвищена загазованість повітря робочої зони;

— підвищена напруга в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини.

21.1.2 За наявності небезпечних і шкідливих виробничих факторів, зазначених у 21.1.1, безпека випробувань обладнання і трубопроводів повинна бути забезпечена на основі виконання вимог цих норм, заходів з безпеки праці, наведених в організаційно-технологічній документації (ПОБ, ПВР та ін.), а також наступних рішень з охорони праці:

— визначення програми проведення випробувань;

— заходи безпеки при виконанні робіт у траншеях, колодязях і на висоті;

— особливі заходи безпеки при проведенні пневматичних випробувань обладнання і трубопроводів, а також випробування обладнання під навантаженням.

21.1.3 Випробування обладнання і трубопроводів повинні проводитися під безпосереднім керівництвом спеціально виділеної особи з числа фахівців монтажної організації.

21.1.4 Перед випробуванням обладнання необхідно:

— керівнику робіт ознайомити персонал, який бере участь у випробуваннях, з порядком проведення робіт і з заходами їх безпечного виконання;

— попередити працюючих на суміжних ділянках про час проведення випробувань;

— провести візуальне, а за необхідності за допомогою приладів, перевіряння кріплення устаткування, стану ізоляції і заземлення електричної частини, наявності і справності арматури, пускових і гальмових пристроїв, контрольно-вимірювальних приладів і заглушок;

— відгородити і позначити відповідними знаками зону випробувань;

— за необхідності встановити аварійну сигналізацію;

— забезпечити можливість аварійного вимикання обладнання, що випробовується; 

— перевірити відсутність усередині і ззовні обладнання сторонніх предметів;

— позначити попереджувальними знаками тимчасові заглушки, люки і фланцеві з'єднання;

— установити пост з розрахунку один пост у межах видимості іншого, але не рідше ніж через кожні 200 м один від одного для попередження про небезпечну зону;

— визначити місця й умови безпечного перебування осіб, зайнятих випробуванням;

— привести у готовність засоби пожежегасіння й обслуговуючий персонал, здатний до роботи з ліквідації пожежі;

— забезпечити освітленість робочих місць не менше 50 лк;

— визначити осіб, відповідальних за виконання заходів щодо забезпечення безпеки, передбачених програмою випробувань.

21.1.5 Усунення недоробок на обладнанні, виявлених у процесі випробувань, слід робити після його відключення і повного зупинення.

21.1.6 Одночасні гідравлічні випробуванням декількох трубопроводів, змонтованих на одних опорних конструкціях чи естакаді, допускається у випадку, якщо опорні конструкції чи естакади розраховані на відповідні навантаження.

21.1.7 При розташуванні трубопроводів поблизу житлових чи таких, що експлуатуються громадських або промислових будинків їхні пневматичні випробування можна проводити за умови, що віконні і дверні прорізи цих будинків, що знаходяться в межах небезпечної зони, повинні бути закриті захисними огородженнями (щитами, ґратами).

Не допускається виконувати пневматичні випробування трубопроводів у діючих цехах, а також на естакадах, у каналах і лотках, де покладені діючі трубопроводи.

 

21.2 Порядок виконання робіт

21.2.1 Огляд обладнання при проведенні випробувань дозволяється робити після зниження випробувального тиску до робочого.

21.2.2 При продуванні обладнання і трубопроводів після випробувань перед відкритими люками і штуцерами повинні бути встановлені захисні огородження (екрани).

21.2.3 Випробування обладнання і трубопроводів під навантаженням слід виконувати після випробувань його вхолосту.

21.2.4 Починати випробування обладнання дозволяється тільки після своєчасного попередження осіб, що перебувають у зоні випробувань і одержання дозволу керівника випробувань.

У процесі проведення випробувань обладнання не допускається:

— знімати захисні огородження;

— відкривати люки, огородження, чистити і змазувати обладнання, доторкатися його частин, що рухаються;

— робити перевіряння і виправлення електричних ланцюгів, електроустаткування і приладів автоматики.

21.2.5 При пневматичному випробувані трубопроводів запобіжні клапани повинні бути відрегульовані на відповідний тиск.

21.2.6 Обстукування зварених швів безпосередньо під час випробувань трубопроводів і обладнання не допускається.

21.2.7 Приєднання і роз'єднання ліній, що підводять повітря від компресора до трубопроводу, що випробовується, дозволяється тільки після припинення подавання повітря і зниження тиску до атмосферного.

21.2.8 На час проведення пневматичних випробувань трубопроводів, що знаходяться в траншеях, повинна бути встановлена небезпечна зона. Границі небезпечної зони повинні бути позначені сигнальними огородженнями або зна-ками безпеки. 

Перебування осіб у небезпечній зоні в період нагнітання до трубопроводу повітря і при витримуванні трубопроводу під тиском при випробуваннях на міцність не допускається.

21.2.9 Огляд трубопроводів дозволяється робити тільки після зниження тиску, МПа: 

у сталевих і пластмасових трубопроводах — до 0,3;

у чавунних, залізобетонних і азбестоцементних трубопроводах — до 0,1.

Дефекти трубопроводів слід усувати після зниження тиску до атмосферного.

 

22 Роботи з реконструкції і демонтажу будинків та споруд

 

22.1 Загальні вимоги

22.1.1 Під час розбирання будівель і споруд у процесі їхньої реконструкції чи знесення необхідно передбачати заходи щодо попередження впливу на працівників наступних небезпечних і шкідливих виробничих факторів, пов'язаних з характером роботи:

— самовільні обвалення елементів конструкцій будівель і падіння вищерозміщених незакріплених конструкцій, матеріалів, обладнання; 

— робота технологічного обладнання основного виробництва;

— будівельні машини, що рухаються, та предмети, які ними пересуваються;

— гострі крайки, кути, штирі, що стирчить;

— підвищений вміст у повітрі робочої зони пилу і шкідливих речовин;

— підвищений рівень шуму та вібрації;

— розташування робочого місця поблизу перепаду по висоті 1,3 м і більше.

22.1.2 Перед розбиранням, реконструкцією та капітальним ремонтом належить обстежувати загальний стан будівлі (споруди), а також фундаменту, стін, колон, зведень та інших конструкцій, а для надбудов також стан основ. За наслідками обстеження складається акт, на підставі якого розробляється проект організації будівництва (ПОБ) і проект виконання робіт (ПВР).

22.1.3 Для розроблення ПОБ і ПВР замовник повинен додатково надати проектній організації наступні вихідні дані:

— склад відособлених технологічних ділянок підприємств, можлива послідовність і тривалість їх зупинки на реконструкцію;

— послідовність розбирання і перекладання інженерних мереж, місця підключення тимчасових мереж, перелік виробничих і санітарно-побутових приміщень, що надаються будівельним організаціям на період виконання робіт з розбирання, реконструкції, відомості про зони з високими температурами, загазованістю, вибухо- і пожеженебезпечними речовинами, з обмеженими умовами робіт;

— обмеження на виконання спеціальних видів робіт (забивання паль, газозварювальні, безтраншейне прокладання труб і т. п.); 

— місця розташування споруд, пошкодження яких при виконанні будівельно-монтажних робіт може викликати важкі наслідки та людські жертви (склади паливно-мастильних матеріалів, трубопроводи для транспортування газу, електромережі).

22.1.4 У розробленій організаційно-технологічній документації повинні бути відображені наступні, питання:

— вибір методу проведення зносу, розбирання, демонтажу та монтажу, надбудови будівлі (споруди);

— встановлення послідовності та безпеки виконання робіт;

— визначення небезпечних зон, закриття отворів і проходів, а також виконання у разі необхідності захисних огороджень;

— тимчасове чи постійне закріплення або підсилення конструкцій будинку, що розбирається, з метою запобігання випадковому обваленню конструкцій або частини будівлі;

— заходи щодо пиловидалення (пилопридушення);

— безпеки праці при роботі на висоті;

— схеми стропування при демонтажі конструкцій і технологічного обладнання. 

Також повинні бути зазначені вимоги безпеки праці і технологічні рішення, що їх забезпечують при:

— виконанні робіт без зупинення основного виробництва або з частковим зупиненням;

— виконанні робіт при демонтажі або реконструкції внутрішніх інженерних систем;

— виконанні транспортних робіт в умовах обмеженого виробничого простору;

— складуванні та утилізації матеріалів і конструкцій, одержаних при реконструкції споруд.

22.1.5 Відповідальність за підготовку та виконання заходів, що забезпечують безпеку праці всіх працюючих на об’єкті (в цеху, споруді), однаково несуть керівники будівельно-монтажних організацій і діючого підприємства. Розроблені заходи узгоджуються з керівниками цехів і виробництв, на території яких проводитимуться роботи. Загальне керівництво розробкою заходів і контроль за виконанням будівельно-монтажних робіт здійснює генеральна підрядна будівельна організація, а щодо заходів, які забезпечують безпеку технологічного процесу в цехах — дирекція підприємства. Увесь комплекс заходів затверджують головні інженери генпідрядної будівельно-монтажної організації і підприємства, що реконструюється.

 

22.2 Порядок виконання робіт

22.2.1 До початку проведення робіт по розбиранню будівель необхідно виконати підготовчі заходи, пов'язані з евакуацією робітників промислових підприємств, відселенням мешканців житлових будинків громадян, переміщенням розміщених там організацій, а також з відключенням від мереж водо-, тепло-, газо- і електропостачання, каналізації, технологічних продуктопроводів і прийняттям заходів проти їх пошкодження.

22.2.2 При розбиранні будівель, виконанні робіт в умовах діючого виробництва або міській забудові, що склалася, доступ в зону виконання робіт сторонніх осіб, які не беруть участі у виконанні цих робіт, заборонений. Ділянки робіт де виконуються роботи, необхідно огородити згідно з ГОСТ 23407.

22.2.3 Усі необхідні узгодження щодо проведення підготовчих заходів повинні бути виконані на стадії розроблення ПОБ, ПВР.

22.2.4 Розбирання будівлі, роботи по демонтажу, підсиленню або вилученню конструкцій, а також в особливо відповідальних випадках (при підніманні конструкцій із застосуванням складного такелажу методом повороту, при насуванні конструкцій, при підніманні їх більш ніж одним механізмом і т. п.) проводяться під безпосереднім керівництвом виконавця робіт або майстра і, як правило, в денний час.

22.2.5 Перед початком демонтажних робіт оформляють наряд-допуск на їх виконання із наведенням заходів, що забезпечують безпечні і нешкідливі умови праці монтажників. Члени бригади повинні пройти інструктаж щодо безпечних методів виконання робіт, маршруту руху по цеху, на робоче місце, в санітарно-побутові приміщення, ознайомитися з технологічною картою та з рішеннями, передбаченими в ПВР., про що вони розписуються в журналі з безпеки праці. 

З машиністами електромостових кранів проводиться інструктаж щодо режиму роботи кранів стосовно конструкцій, які демонтуються. 

22.2.6 Прохід людей у приміщення під час розбирання або демонтажу та. монтажу елементів будівель і споруд повинний бути закритий. З боку вулиць, проходів і проїздів на огорожі через кожні 5–10 м вивішують попереджувальний напис «Небезпечна зона» з обов'язковим представленням необхідних дорожніх знаків. У випадках, коли немає можливості додержати необхідні відстані для встановлення огорож небезпечних зон (при неглибокому заляганні до будівлі (споруди) підземних комунікацій; близькому розташуванні проїздів, сусідніх будівель, ліній електропередач та ін.) допускається зменшення меж небезпечних зон, при збільшенні висоти огорожі або довжини захисного козирка.

22.2.7 При розбиранні стін будівель механізованим способом необхідно встановити небезпечні зони для людей, а машини (механізми) розмістити ззовні щодо зони можливого обвалення конструкцій. Кабіна машиніста (кранівника) повинна бути захищена, від можливого попадання часток, які відкололись, а робітники повинні бути забезпечені захисними касками, окулярами.

22.2.8 При розбиранні будівель, а також при прибиранні відходів, сміття необхідно застосовувати заходи для зменшення пилоутворення. Робітники, що працюють в умовах запиленості, повинні бути забезпечені засобами захисту органів дихання від пилу і мікроорганізмів (цвілі, грибків, спор), які можуть бути у повітрі.

22.2.9 Перед допуском працівників на робочі місця з можливою появою газу або шкідливих речовин, робочі місця необхідно провентилювати. У разі несподіваної появи газу роботи слід припинити і вивести працівників з небезпечної зони. Робітники, що працюють в місцях з можливою появою газу, повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту (протигазами).

22.2.10 При розбиранні будівель необхідно залишати проходи на робочі місця завширшки 0,8 м.

22.2.11 При розбиранні покрівлі і зовнішніх стін робітники повинні застосовувати запобіжний пояс.

22.2.12 Розбирання будівель (демонтаж конструкцій) необхідно здійснювати послідовно зверху вниз. Забороняється розбирання будівель одночасно в декількох ярусах по одній вертикалі.

22.2.13 Пошкоджені будівлі і споруди розбирають за принципом полегшення несучих конструкцій, при цьому видалення однієї частини будівлі або конструктивного елементу не повинне призводити до обвалення інших частин будівлі або елементів. Будь-який сумнів, що стосується стійкості конструкції, є сигналом щодо припинення робіт до отримання вказівки від керівника про їх продовження. Конструкції, що знаходяться під загрозою обвалення, необхідно укріпити або видалити до початку розбирання об'єкту. 

При розбиранні карнизів і частин будинку, що звисають, перебувати на стіні забороняється. Демонтаж конструкцій слід проводити з дотриманням вимог розділу 15, які висуваються щодо монтажних робіт.

Стропування елементів і конструкцій слід проводити інвентарними стропами, а в необхідних випадках — спеціально розробленими вантажозахватними пристроями. Способи стропування відповідно до ПВР повинні у всіх випадках виключати можливість падіння вантажу.

Стропування елементів і конструкцій повинно проводитись за схемами, складеними з урахуванням міцності і стійкості конструкцій, що піднімаються, при монтажних навантаженнях.

22.2.14 Виконання робіт під час ожеледі, туману і дощу, що виключає видимість у межах фронту робіт, грози і вітру зі швидкістю 15 м/с і більше не допускається.

22.2.15 До розбирання будівель, пов'язаного з верхолазними роботами, допускаються особи, що пройшли медичний огляд, навчені правилам безпеки праці і мають відповідне посвідчення. Знання ними правил безпеки праці перевіряють щорічно. Перед початком кожної зміни працівники проходять інструктаж щодо порядку роботи і заходів безпеки на робочому місці.

22.2.16 Забороняється для освітлення робіт при розбиранні, демонтажі користуватися електричною мережею будівлі, що розбирається. Для освітлення цих робіт повинна бути влаштована спеціальна тимчасова електромережа і встановлені освітлювальні прилади.

22.2.17 Послідовне розбирання стін (зверху вниз по цеглині) допускається при незначному обсязі робіт. Для цього використовують ручні інструменти: ломи, клини з кувалдою, кирки, відбійні молотки. Проводити роботи одночасно на ділянках, розташованих одна над одною, забороняється. При роботі на висоті понад 2 м кожному робітнику видають запобіжний пояс, що прикріплюється до міцних частин стін фалом завдовжки не більше 3 м.

22.2.18 Забороняється підрубувати димарі, кам'яні стовпи і простінки вручну, а також допускати їх обвалення на перекриття.

22.2.19 При зносі елементів будівель або всієї будівлі, здійснюваному ударами кулястої, грушовидної або загостреної сталевої баби, прикріпленої канатом до стріли екскаватора або крана, маса останньої визначається несучою здатністю механізму, до якого вона підвішується, а також висотою об'єкту, що зноситься.

22.2.20 Вертикальні елементи повинні руйнуватися горизонтальним розгойдуванням баби, що підтягується з нерухомого положення тяговим канатом до механізму, на якому вона підвішена, і потім відпускається для гойдання убік елементу, що руйнується.

22.2.21 Горизонтальні елементи руйнують сталевою бабою в результаті її вільного падіння. Розгойдування баби при падінні обмежується за допомогою провідного каната. Верхній кінець стріли крана повинен бути встановлений над будівельним елементом, що зноситься. Довжина каната повинна бути не менше 3 м, а кут нахилу стріли по відношенню до горизонтальної поверхні — менше 35°.

22.2.22 При зносі будівель горизонтальним розгойдуванням сталевої баби відстань між основним механізмом і об’єктом, що зноситься, складає не менше однієї третини висоти будівлі, що зноситься, але не менше 6 м. Персонал, який обслуговує основний механізм, повинен бути захищений від уламків, що розлітаються, бронесклом або сіткою.

22.2.23 Для зносу стін будівлі за допомогою тягового каната, перевірені канати прикріплюють до об'єкту, що зноситься, для чого в ньому роблять карби, отвори і т.п. Напрям каната повинен відповідати напряму обвалення. Допускається зміна напряму каната за допомогою відвідних блоків. 

22.2.24 При зносі вертикальних залізобетонних елементів необхідно заздалегідь розрізати основну арматуру у зоні, протилежній напряму обвалення.

22.2.25 Механізм, що забезпечує тягу, встановлюють від будівлі, що зноситься, на відстані не менше ніж 1,5 її висоти під прямим кутом. У зоні небезпеки розльоту уламків або обривання тягового канату може знаходитися тільки обслуговуючий персонал, захищений від небезпеки бронесклом, захисною сіткою, щитами. Відповідно до рішень ПВР необхідно стежити, щоб довжина ділянки, де можливе обривання канату, була не менше його довжини. Канат захищають з усіх боків. Необхідно вести журнал, в якому фіксується стан канатів. Використання пошкоджених канатів, а також сполучання їх вузлами забороняється. При розбиранні будівель способом «валяння» довжина прикріплених тросів (канатів) повинна буті в 3 рази більше висоти будинку.

22.2.26 При надбудуванні будівель слід здійснювати систематичний нагляд за стійкістю і міцністю існуючих конструкцій. При виявленні деформацій необхідно негайно вжити заходи до їх. ліквідації.

22.2.27 Для забезпечення безпеки осіб, які проживають в будівлі, що надбудовується, належить:

а) довести до відома мешканців про необхідні заходи обережності;

б) захистити територію навкруги будівлі, за винятком під’їздів і проходів, заборонити доступ всередину огорожі;

в) захистити існуючі під’їзди і проходи до будівлі козирками (коридорами);

г) улаштувати по всьому периметру будівлі захисні козирки на рівні карнизу існуючої частини будівлі;

д) закрити доступ людей на балкони;

е) у неробочий час замикати всі входи на територію надбудови.

22.2.28 У будівлях, що підлягають пересуванню, мають бути обстежені всі основні несучі конструкції.

22.2.29 Під час пересування будівлі повинен бути обладнаний диспетчерський телефонний зв'язок з посиленою передаючою радіоустановкою на пульті управління.

Працівники повинні знати місця розміщення сигнальних щитів для екстреної зупинки пересування будівлі.

22.2.30 Під час пересування будівлі технічному персоналу забороняється відлучатися за межі зони пересування будівлі.

22.2.31 Керівники окремих ділянок робіт, що виявили на своїй ділянці деформації в ходових балках, рейках, рандбалках та інших конструкціях, повинні  негайно повідомити про це керівника робіт по пересуванню.

22.2.32 Усунення будь-яких неполадок в роботі блоків або їх кріпленнях під час пересування будівлі забороняється.

22.2.33 Роботи по зносу будівлі вибуховим способом можуть виконувати тільки підготовлені фахівці. При вживанні техніки для таких робіт необхідно дотримувати правила поводження з вибуховими речовинами.

22.2.34 При веденні вибухових робіт необхідно:

— визначити небезпечну зону відповідно до вимог проекту виконання вибухів і захистити її;

— для захисту людей і майна від дії дріб’язок площа вибуху має бути укрита матеріалами, що витримують дію вибухової хвилі.

22.2.35 При демонтажі конструкцій і обладнання за допомогою вантажопідіймальних кранів необхідно дотримуватися вимог 8-го розділу цих норм. Способи звільнення, а також схеми стропування конструкцій, що демонтуються, повинні відповідати передбаченим у ПВР.

22.2.36 Матеріали, отримані від розбирання будівель, а також будівельне сміття необхідно опускати по закритих жолобах або у закритих ящиках чи контейнерах за допомогою вантажопідіймальних кранів. Нижній кінець жолоба повинен знаходилися не вище 1 м над землею або входити в бункер. Скидати сміття без жолобів або інших пристосувань дозволяється з висоти не більше 3 м. Небезпечні зони в цих місцях необхідно огороджувати. Розміри небезпечної зони встановлюються згідно з розділом 5,5.

22.2.37 Швидкість руху автомобіля на території підприємства, що реконструюється, повинна бути не більше 10 км/год. Із швидкістю 10 км/год допускається їхати тільки в тих випадках, якщо відсутні знаки, що обмежують швидкість, і забезпечена безпека руху.

22.2.38 Швидкість руху автомобілів при в'їзді, виїзді і русі по цеху, виїзді з бічного проїзду на головний проїзд, або на дорогу з інтенсивним рухом, пово-ротах на перехрестях, розворотах, подаванні транспорту заднім ходом, густому тумані, повинна бути не більше 5 км/год. 

 

23 Охорона навколишнього середовища

 

23.1 Під час проектування будівництва, реконструкції будинків і споруд заходи з охорони навколишнього природного середовища необхідно здійснювати відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього середовища», доповнення до Закону від 26.06.91 №1268-12, від 27.04.2007 р. №997-16.

23.2 Виробнича діяльність, пов’язана з можливістю впливу на природне середовище, і виробничі об’єкти підлягають державному обліку (Закон України від 24.10.2002 №198-02).

23.3 Оцінку впливу на навколишнє середовище матеріалів, споруд виконують згідно з ДБН А.9.2-1.

23.4 Складування відходів, їх утилізацію необхідно виконувати згідно із Законом України від 14.12.99 р. №1288-99.

23.5 Екологічну безпеку транспортних та інших пересувних засобів і установок слід забезпечувати згідно з вимогами Закону України від 24.10.02 №198-02.

23.6 Заходи щодо захисту навколишнього середовища слід передбачати в проекті організації будівництва і в проекті виконання робіт і виконувати згідно з ГОСТ 17.2.3.01, ГОСТ 17.2.3.02.

23.7 Порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

23.8 Під час проектування, будівництва, введення в дію нових і реконструкції діючих підприємств заходи з охорони навколишнього природного середовища необхідно здійснювати відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього середовища», доповнень до Закону від 26.06.91 № 1268-12, від 27.04. 2007 р. № 997-16 та екологічного законодавства щодо конкретних питань. 

23.9 Основою для виконання природоохоронних робіт є ДБН А.2.2-1 «Состав и содержание материалов ОВОС при проектировании и строительстве предприятий, зданий и сооружений», що визначає екологічні вимоги до розробки матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) у складі проектної документації на нове будівництво; розширення та технічне переоснащення підприємств.

23.10 Виконання в процесі будівництва вимог законодавства про охорону навколишнього середовища та населення забезпечується рішеннями, що повинні бути наведені в організаційно-технологічній та проектно-кошторисній документації. До їх числа відносяться:

— здійснення будівельно-монтажних робіт на територіях з обмеженим режимом господарської діяльності (заповідні зони, охоронні об’єкти тощо) дозволяється лише за умови виконання вимог державних екологічної та санітарно-гігієнічної експертиз;

— прокладання тимчасових автомобільних шляхів та інших під’їзних шляхів повинно виконуватись з урахуванням вимог щодо попередження ушкодження сільськогосподарських угідь та деревинно-кущової рослинності;

— дотримання вимог щодо виїмки та складування родючого шару ґрунту та заходів до його подальшого використання;

— дотримання вимог щодо попередження пилоутворення і забруднення атмосферного повітря (забороняється застосування технічних матеріалів без дотримання санітарно-гігієнічних заходів);

— проведення бурових робіт при досягненні водоносних горизонтів з урахуванням заходів щодо неорганізованого виливу підземних вод;

— виконання будівельних робіт по штучному закріпленню слабких ґрунтів та реалізації заходів з попередження забруднення підземних вод нижчих горизонтів;

— передбачення комплексу заходів з утилізації і знешкодження твердих і рідких відходів;

— роботи з меліорації, створення ставків і водосховищ, знищення ярів, балок, боліт, відпрацьованих кар’єрів виконуються разом із будівництвом лише за умови наявності документації, погодженої у відповідних органах.

23.11 Керівник робіт повинен забезпечити безпеку навколишнього середовища, а саме:

— роботи в охоронних, заповідних, санітарних зонах виконувати згідно із спеціальними правилами;

— не допускати несанкціоноване знесення деревинно-кущової рослинності;

— не допускати випуск води з будівельного майданчика при виконанні заходів по захисту від розмиву поверхні землі;

— забезпечити прибирання будівельного майданчика та прилеглої до нього п’ятиметрової зони;

— при виконанні бурових робіт виконувати заходи з попередження виливу підземних вод;

— виконувати знезараження промислових та побутових стоків згідно з «Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України»;

— виконувати роботи з меліорації та зміни існуючого рельєфу тільки згідно з погодженою з органами держнагляду та затвердженою проектною документацією.

23.12 При виконанні будівельно-монтажних робіт забороняється:

— випуск стічних вод, а також неочищених господарчо-побутових або виробничих стоків, що утворюються на будівельному майданчику або поряд з ним;

— знищення на будівельному майданчику деревинно-кущової рослинності якщо це не передбачено проектною документацією (знищені дерева та кущі повинні бути компенсовані за рахунок висадження подібної рослинності після закінчення будівництва);

— застосування речовин, що призводять до погіршення мікроклімату;

— скидання відходів та сміття у зонах житлової забудови без застосування спеціальних пристроїв.

23.13 У випадку виявлення в процесі виконання робіт об’єктів, що мають історичну, культурну або іншу цінність, виконавець робіт повинен призупинити роботи та сповістити про виявлені об’єкти установи та органи, передбачені законодавством.

 

 

Додаток А

(довідковий)

 

Перелік нормативних документів, на які є посилання у цих нормах

 

Закон України «Про охорону праці».

Закон України «Про охорону навколишнього середовища»

Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт. ДБН А.2.2-1-2003  Проектування. Склад і зміст матеріалів ОВОС при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд

ДБН А.3.1-5-96  Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва

ДБН В.1.1-7-2002  Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів  будівництва

ДБН В.1.4.2-01-97 СРББ. Радіаційний контроль будівельних матеріалів та 

 об’єктів будівництва

ДБН В.1.2-12-2008 Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки

ДБН В.2.2-9-99  Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення

ДБН В.2.5.13.98  Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд

ДБН В.2.5-28-2006 Інженерне обладнання будинків с споруд. Природне і штучне освітлення

ДСТУ 2293-99  Охорона праці. Терміни та визначення основних понять

ДСТУ 2890-94  Тара і транспортування. Терміни та визначення ДСТУ 3150-95 Крани вантажопідіймальні. Настанова з експлуатації     крана. Частина 1. Загальні положення

ДСТУ-Н Б.А.3.2-1:2007*) Настанова щодо визначення небезпечних і шкідливих факторів та захисту працюючих від їх впливу при виробництві будівельних матеріалів і виробів та їх використанні в процесі зведення та експлуатації об’єктів будівництва

ДСТУ Б В.2.8-10-98  Будівельна техніка, оснастка, інвентар та інструмент. Стропи вантажні. Класифікація, параметри та розміри, технічні вимоги

СНиП 2.02.01-83 Основания зданий и сооружений. (Основи будинків і споруд) 

СНиП 2.04.05-91  Отопление, вентиляция и кондиционирование. (Опалення, вентиляція і кондиціювання)

СНиП 2.09.02-85  Производственные здания. (Виробничі будівлі) СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания. (Адміністративні і побутові будівлі)

СНиП 3.02.01-87  Земляные сооружения, основания и фундаменты.  (Земляні споруди, підвалини і фундаменти)

СНиП 3.03.01-87  Несущие и ограждающие конструкции. (Несучі і огороджуючі конструкції)

ГОСТ 12.1.002-84  ССБТ. Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряженности и требования к  проведению контроля на рабочих местах. (ССБП. Електричні поля промислової частоти. Допустимі рівні напруженості і вимоги до проведення контролю на робочих місцях)

ГОСТ 12.1.003-83  ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. (ССБП. Шум. Загальні вимоги безпеки)  ГОСТ 12.1.004-91  ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. (ССБП. Пожежна безпека. Загальні вимоги )

ГОСТ 12.1.005-88  ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. (ССБП. Загальні санітарно-  гігієнічні вимоги до повітря робочої зони)

ГОСТ 12.1.012-90  ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования. (ССБП. Вібраційна безпека. Загальні вимоги)  ГОСТ 12.1.013-78  ССБТ. Строительство. Электробезопасность. Общие требования. (ССБП. Будівництво. Електробезпека. Загальні вимоги)

ГОСТ 12.1.028-80  ССБТ. Шум. Определение шумовых характеристик источников шума. Ориентировочный метод. (ССБП. Шум. Визначення шумових характеристик джерел шуму. Орієнтовний метод)

ГОСТ 12.1.044-89  ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. (ИСО 4589-84)  Номенклатура показателей и методы их определения. (ССБП. Пожежовибухонебезпечність. речовин і матеріалів. Номенклатура показників і методи їх визначення)

ГОСТ 12.1.046-85  ССБТ. Строительство. Нормы освещения строительных площадок. (ССБП. Будівництво. Норми освітлення будівельних площадок)

ГОСТ 12.2.061-81  ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам.(ССБП. Обладнання виробниче. Загальні норми      безпеки до робочих місць)

ГОСТ 12.3.002-75 ССБТ. Процессы. производственные. Общие требования безопасности (ССБП. Процеси виробничі. Загальні вимоги безпеки)

ГОСТ 12.3.003-86  ССБТ. Работы электросварочные. Требования  безопасности. (ССБП. Роботи електрозварні. Вимоги  безпеки)

ГОСТ 12.3.035-84  ССБТ. Строительство. Работы окрасочные. Требования безопасности. (ССБП. Будівництво. Роботи фарбувальні. Вимоги безпеки)

ГОСТ 12.4.133-83  ССБТ. Средства индивидуальной защиты рук. Перчатки камерные. Общие технические требования. (ССБП. Засоби індивідуального захисту рук.  Рукавиці камерні. Загальні технічні вимоги )

ГОСТ 17.2.3.01-86  Охрана природы. Атмосфера. Правила контроля качества воздуха населенных пунктов. (Охорона природи. Атмосфера. Правила контролю     якості повітря населених пунктів)

ГОСТ 17.2.3.02-78  Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями. (Охорона природи. Атмосфера. Правила установлення допустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами)

ГОСТ 2105-75 Крюки кованные и штампованные. Технические условия. (Гаки ковані і штамповані. Технічні умови) ГОСТ 21807-76  Бункеры (бадьи) переносные вместимостью до 2 м3 для бетонной смеси. Общие технические условия. Бункери (бадді) переносні місткістю до 2 м3 для бетонної суміші. Загальні технічні умови)

ГОСТ 23407-78  Ограждения инвентарные строительных площадок и участков производства строительно-монтажныхработ. Технические условия. (Огородження інвентарні  будівельних площадок і ділянок виробництва будівельно-монтажних робіт. Технічні умови)

ГОСТ 24258-88  Средства подмащивания. Общие технические условия. (Засоби підмощування. Загальні технічні умови)  ГОСТ 25032-81  Средства грузозахватные. Классификация и общие технические требования. (Засоби  вантажозахватні. Класифікація і загальні технічні вимоги)

ГОСТ 25573-82  Стропы грузовые канатные для строительства. Технические условия. (Стропи вантажні канатні для     будівництва. Технічні умови)

ГОСТ 26887-86  Площадки и лестницы для строительно-монтажных работ. Общие технические условия. (Площадки і  драбини для будівельно-монтажних робіт. Загальні технічні умови)

ГОСТ 27321-87  Леса стоечные приставные для строительно- монтажных работ. Технические условия. (Риштування стоякові приставні для будівельно-монтажних робіт. Технічні умови)

ГОСТ 27651-88  Костюмы женские для защиты от механических воздействий, воды и щелочей. Технические условия. (Костюми жіночі для захисту від механічного впливу,     води і лугів. Технічні умови)

ГОСТ 27653-88  Костюмы мужские для защиты от механических воздействий, воды и щелочей. Технические условия. (Костюми чоловічі для захисту від механічного впливу, води і лугів. Технічні умови)

 

Додаток Б

(обов’язковий)

 

Терміни та визначення

 

Будівельний майданчик — простір, у якому розташований будівельний об’єкт, існуючі або тимчасові споруди, інженерні мережі і матеріально-технічні ресурси, необхідні для виконання будівельних робіт

Будівельний об’єкт — будинок або споруда в процесі зведення, тобто постійно змінює свої властивості і ступінь готовності, бо він знаходиться у безперервному процесі поступової реалізації проекту, що обумовлює зміну умов виробництва на конкретному будівельному майданчику.

Введення в експлуатацію — подія, що фіксує готовність будівлі, споруд і устаткування до використання за призначенням, документально оформлена в установленому порядку.

Верхолазні роботи — роботи, які виконуються на висоті понад 5 м від поверхні ґрунту, перекриття або робочого настилу, над якими виконуються роботи безпосередньо з конструкцій або обладнання. Єдиним засобом індивідуального захисту при верхолазних роботах є запобіжний пояс.

Особа, яка працює на умовах цивільно-трудового договору фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію виключно згідно з умовами укладеної з ним трудової угоди (договору-підряду) відповідно до Цивільного Кодексу України, при цьому усі ризики від виконання такої трудової функції несе фізична особа.

Охорона праці — система правових, соціально-економічних, організацій-но-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Робота на висоті — роботи, при виконанні яких працівник перебуває на відстані менше 2 м від межі неогороджених перепадів на висоті 1.3 м і більше від поверхні ґрунту, перекриття або робочого настилу. У разі наявності похилої* робочої поверхні (наприклад, при виконанні покрівельних робіт) зоною роботи на висоті є вся робоча поверхня (* похила поверхня — це поверхня, що має кут нахилу до горизонтальної площини 12º і більше). Основним засобом індивідуального захисту при роботі на висоті є запобіжний пояс. 

Територія діючого підприємства територія, яка експлуатується підприємством, де перебувають будівлі, споруди та інженерні комунікації, введені в експлуатацію в установленому порядку.

 

Наступні терміни та визначення понять вживаються:

 

Замовник, Підрядник, Генеральний підрядник, Субпідрядник, Дозвільна документація, Кошторисна документація, Проектна документація — у значенні, установленому «Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» (Постанова КМУ від 01.08.2005р. №668).

Роботодавець (працедавець), Наймана особа, Незалежна професійна діяльність — у значенні, встановленому Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» (22.05.2003 р. за №889-IV).

Суб’єкт господарської діяльності, Об’єкт підвищеної небезпеки, Ризик — у значенні, визначеному Законом України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» (18.01.2001 р. за № 2245-III).

Суб’єкт господарювання — зареєстрована в установленому законодавством порядку юридична особа незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, яка провадить господарську діяльність, крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також фізична особа — у значенні, визначеному Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності (01.06.2000 р. за № 1775-III).

Споруда, Будова, Виробнича будівля, Інструмент — за ДСТУ Б.А.1.1-66.

Ліцензія — документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов — у значенні, визначеному Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (01.06.2000 р. за № 1775-IІІ).

Документ дозвільного характеру — дозвіл, висновок, погодження, сві-доцтво тощо, який дає суб’єкту господарювання право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності — у значенні, визначеному Зако-ном України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (06.09. 2005 р. за № 2806-ІV).

Охорона праці, Промислова безпека, Небезпека, Безпечні умови праці, Вимоги безпеки, Знак безпеки праці, Небезпечний (виробничий) чинник, Шкідливий (виробничий) чинник, Умови праці, Виробниче приміщення, Робоча зона, Небезпечна зона, Робоче місце, Професійний відбір, Медичний огляд, Засіб індивідуального захисту (працівника), Засіб колективного захисту (працівника) — у значенні, визначеному ДСТУ 2293-99. «Охорона праці. Терміни та визначення основних понять». 

Постачальник, Виробник, Сертифікат відповідності, Нормативний документ, Система якості, Технічний регламент — у значенні Закону України «Про підтвердження відповідності» (від 17.05.2001 р. за № 2406-ІІІ).

Випробування, Граничний строк експлуатації, Експертна організація, Ор-ганізаційно-методичні документи, Спеціалізована організація, Технічний огляд, Технічний стан устатковання, Уповноважена організація — у значенні, встановленому «Порядком проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки» (Постанова КМУ від 26.05.2004 р. за № 687).

Важкодоступний простір, Замкнений простір, Особа, відповідальна за електрогосподарство, Підприємство, Спеціальна підготовка, Стажування, Дублювання, Інструктаж, Технічна експлуатація — у значенні, встановленому «Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів» (Затверджені Наказом Міністерство палива та енергетики України від 25.07.2006 р. за № 258).

Наряд, Допуск, Інструкція з експлуатації — у значенні «Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж» (Наказ Міністерства палива та енерге-тики України від 14.02.2007 р. № 71).

 

Додаток В

(рекомендований)

 

 

Додаток Г

(обов’язковий)

 

Обов’язки посадових осіб підприємства з охорони праці

 

Г.1 Директор

Забезпечує умови для створення в кожному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, забезпечує дотримання прав працівників, гарантованих чинним законодавством про охорону праці.

Забезпечує функціонування системи управління охороною праці, для чого:

— створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці;

— забезпечує виконання постанов і рішень місцевих державних органів влади (самоврядування), приписів (актів, подань, постанов) контролюючих органів;

— організовує розробку та реалізацію «Комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійним захворюванням і аварія, пожежам» і колективного договору;

— організовує проведення усіх видів навчання, інструктажів і перевірки знань з питань охорони праці працівників підприємства;

— забезпечує проведення медичних оглядів працівників підприємства і їх професійний відбір у випадках, передбачених чинним законодавством;

— впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, позитивний досвід з охорони праці;

— забезпечує страхування працівників від нещасних випадків та профзахворювань на виробництві.

Затверджує інструкції з охорони праці та посадові інструкції для працівників підприємства.

Доводить до відома керівників структурних підрозділів підприємства накази з питань охорони праці контролюючих органів.

Періодично проводить наради з охорони праці, вживає заходів щодо усунення недоліків в роботі з охорони праці в структурних підрозділах.

Організовує перевірки, приймає особисту участь в перевірках стану охорони праці, які проводяться відповідальними особами.

Контролює виконання підпорядкованими керівниками структурних підрозділів план-заходів з охорони праці, наказів, розпоряджень, документів за результатам перевірок (припис, акт, подання, протокольне рішення) та заходів за актами розслідування нещасних випадків, профзахворювань, аварій, пожеж.

Організує повідомлення про аварію, груповий нещасний випадок, нещасний випадок зі смертельним або з тяжким наслідком у відповідні контролюючі органи: Територіальне управління Держгірпронагляд, ФССНВВ (за місцем юридичної реєстрації, за необхідності районну прокуратуру (за місцем, де стався нещасний випадок).

Організує в установленому порядку та установлені терміни розслідування нещасних випадків, аварій, профзахворювань та пожеж на виробництві.

 

Г.2 Технічний директор (головний інженер)

Здійснює (оперативно) організаційно-технічну роботу із створення безпечних і здорових умов праці, впровадження стандартів безпеки на виробництві відповідно до вимог нормативно-правових актів.

Керує роботою із створення організаційної структури управління охороною праці шляхом розподілення обов’язків, прав і відповідальності між посадовими особами всіх ланок системи управління виробництвом, які знаходяться в його підпорядкованості, з урахуванням діючої системи управління охороною праці підприємства.

Організовує впровадження заходів з охорони праці виробничих процесів, засобів виробництва та захисту, що покращують умови праці і підвищують безпеку виробництва, а також запобігають забрудненню навколишнього середовища.

Керує разом із керівником служби з охорони праці розробкою комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів охорони праці і забезпечує їх виконання в установлені терміни.

Організовує розробку і затвердження проектно-технологічної документації (ПОБ, ПВР, технологічних карт на виконання окремих видів робіт підвищеною небезпекою з прив’язкою до конкретних умов виробництва), що розроблюється як підприємством, так і сторонніми організаціями.

Організовує роботу з впровадження технічної, проектно-технологічної та іншої нормативно-правової документації з безпеки виробництва.

Керує організацією робіт із санітарно-побутового обслуговування працівників, забезпечення оптимальних режимів праці і відпочинку працівників.

Узгоджує інструкції з охорони праці. 

Організовує опосвідчення стану безпеки (технічне опосвідчення, огляд) засобів виробництва, в тому числі електроустановок, БДМ, ВПМ та інших технологічних транспортних засобів в установлені правилами технічної та безпечної експлуатації терміни.

Розглядає і затверджує графіки ППР засобів виробництва, забезпечує (через підпорядковані служби) ремонт засобів виробництва згідно з графіком ППР. 

Організовує безпечні умови праці під час ведення виробничих процесів, при експлуатації, випробуванні та ремонті засобів виробництва, а також випробування засобів захисту, що підлягають періодичним і одноразовим випробуванням.

Контролює відповідність стандартам, технічним умовам та регламентам технологічних процесів, засобів виробництва та захисту, що використовується на виробництві.

Організовує дотримання протипожежного режиму в структурних підрозділах, оснащення засобами первинного пожежогасіння відповідно до чинних нормативів

Організовує ознайомлення підпорядкованих керівників підрозділів з наказами керівника підприємства

Забезпечує своєчасне і якісне навчання працівників безпечному веденню робіт, очолює (за дорученням керівника підприємства) роботу постійно діючої комісії з перевірки з питань охорони праці інженерно-технічних працівників.

Очолює (за дорученням керівника підприємства) комісію з перевірки стану охорони праці в структурних підрозділах.

Керує роботами з практичної реалізації заходів з охорони праці, обумовлених наказами керівника підприємства, документами за результатами перевірок, розслідування нещасних випадків, аварій, профзахворювань, пожеж.

Організовує геодезичне та метрологічне забезпечення виробництва, приймає заходи щодо запобігання наявності перевищення встановлених гранично допустимих концентрацій в повітряному середовищі виробничих приміщень шкідливих і вибухонебезпечних речовин, виробничих шумів, вібрації, електромагнітних полів тощо.

Забезпечує координацію роботи в структурних підрозділах при виникненні аварійних ситуацій, нещасних випадків, профзахворювань, пожеж та приймає відповідні заходи.

 

Г.3 Керівник служби охорони праці

Опрацьовує ефективну систему управління охороною праці, сприяє удосконаленню діяльності у цьому напрямку кожного структурного підрозділу і кожної посадової особи.

Проводить оперативно-методичне керівництво роботою з охорони праці.

Розробляє плани роботи (графіки перевірок) служби охорони праці.

Складає разом із посадовими особами структурних підрозділів «Комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійним захворюванням і аварія, пожежам», а також розділ «Охорона праці» у колективному договорі підприємства.

Проводить вступний інструктаж з питань охорони праці.

Організує перевірки стану охорони праці в структурних підрозділах, особисто проводить обстеження стану охорони праці в окремих підрозділах (за графіком), за результатами яких видає припис або складає акт.

Організовує методичну допомогу комісіям підприємства та окремим посадовим особам в опрацюванні необхідних матеріалів з питань охорони праці, розробці заходів з питань охорони праці.

Організує підвищення кваліфікації і перевірку знань працівників з питань охорони праці.

Приймає участь у роботі комісій при розгляді питань охорони праці.

Приймає участь в роботі комісії з введення в експлуатацію технологічних процесів, засобів виробництва та захисту.

Приймає участь у розробці положень, інструкцій з охорони праці, технологічних регламентів та інших документів з питань безпеки виробництва.

Погоджує інструкції з охорони праці за професіями та окремими видами робіт.

Вимагає від посадових осіб відсторонення від роботи працівників, які не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань з питань охорони праці, не мають допуску до відповідних робіт або порушують Правила внутрішнього трудового розпорядку та нормативно-правові акти з питань охорони праці.

Організовує проведення періодичного медичного огляду працівників, передбачений чинним законодавством; здійснює зв’язок з медичними закладами, науковими та іншими організаціями з питань охорони праці, організує впровадження їх рекомендацій.

Організує забезпечення працівників правилами, стандартами, положеннями, інструкціями та іншою документацією з безпеки праці.

Організовує куточок охорону праці, пропаганду безпечних умов праці шляхом проведення консультацій, бесід, лекцій, оформлення інформаційних стендів (листків).

Готує проекти наказів та розпоряджень з питань охорони праці (загальних для всього підприємства).

Контролює виконання документів за результатами перевірок контролюючих органів, пропозицій та подань уповноважених трудових колективів (найманими працівниками) з питань охорони праці.

Контролює відповідність чинним нормативно-правовим актам з охорони праці технологічних процесів, засобів виробництва, засобів захисту працівників, наявність технологічної документації в структурних підрозділах (на робочих місцях).

Організовує та контролює проведення інструктажів та навчання з питань охорони праці працівників.

Контролює забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, миючими засобами, санітарно-побутовими приміщеннями, надання працівникам передбачених законодавством пільг і компенсацій, пов’язаних з важкими та шкідливими умовами праці.

Приймає участь у розслідуванні нещасних випадків профзахворювань, аварій та пожеж на виробництві; очолює комісію з розслідування нещасних випадків виробничого характеру (окрім нещасних випадків групових, із смертельним і тяжким наслідком) та невиробничого характеру, вносить пропозиції щодо виконання заходів, направлених на запобігання виробничому травматизму.

Приймає участь в технічному опосвідченні стану безпеки засобів виробництва і захисту, в тому числі електроустановок.

Не допускає виконання робіт на виробничих дільницях, з використанням засобів виробництва та захисту за наявності умов небезпечних для здоров’я та життя людей.

Підготовляє відповідні матеріали для проведення нарад з охорони праці та бере особисту участь у проведенні цих нарад.

Здійснює статистичний облік з питань охорони праці, виробничого і невиробничого травматизму, профзахворювань і аварій; проводить аналіз травматизму і профзахворювань на підприємстві.

Розглядає листи, заяви та скарги працівників з питань охорони праці.

 

Г.4 Заступник директора з фінансових питань

(головний бухгалтер)

Забезпечує фінансування, контроль за обліком коштів, що витрачаються на реалізацію перспективних, поточних та оперативних план-заходів з охорони праці.

Контролює використання коштів, що витрачаються на реалізацію заходів з охорони праці, лікувально-профілактичне харчування, молоко, засоби індивідуального та колективного захисту, а також контролює щомісячне перерахування внесків до ФССНВВ.

Приймає участь в оформленні повідомлення про наслідки нещасного випадку за встановленою формою і в десятиденний термін надсилає його посадовій особі, якій надсилався акт за формою Н-1 (уповноваженого органу з нагляду за охороною праці, ФССНВВ), після закінчення періоду тимчасової непрацездатності потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Контролює правильність видачі працівникам спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту з урахуванням чинних нормативів; візує заявки відповідальних осіб структурних підрозділів та зведену заявку із придбання спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту.

Не приймає до оплати лікарняні листки з після травматичним діагнозом без матеріалів розслідування нещасного випадку.

Забезпечує здорові і безпечні умови праці підпорядкованих йому працівників.

 

Г.5 Головний спеціаліст підприємства

(головний енергетик, головний механік)

З нагляду за технічним станом і експлуатацією виробничого устаткування:

здійснює контроль за технічною експлуатацією устаткування, що знахо-диться на балансі або орендується підприємством;

здійснює облік та звітність щодо устаткування;

здійснює облік та контроль за своєчасним технічним опосвідченням устаткування;

здійснює метрологічне забезпечення устаткування;

встановлює межу експлуатаційної відповідальності (балансової приналежності) з організаціями власниками устаткування (енергопередавальними організаціями), нормативні режими експлуатації устаткування;

розробляє заходи щодо підготовки устаткування до роботи в осінньо-зимовий та весняно-літній період;

в установленому порядку і терміни вносить необхідні дані (доповнення, зміни) у технічну документацію устаткування (паспорти, виконавчі схеми тощо), забезпечує збереженість цієї технічної документації.

З планово-попереджувального ремонту устаткування:

розробляє план-графіки (заходи) на проведення технічного (ремонтного) обслуговування устаткування, узгоджує їх з спеціалізованими організаціями (дільницями), залученими для проведення технічного (ремонтного) обслуговування;

оформлює заявки на запасні частини і матеріали, необхідні для ремонту устаткування;

забезпечує ведення оперативного обліку і звітності щодо виконання план-графіків з технічного (ремонтного) обслуговування устаткування;

оформлює технічно-кошторисну документацію на проведення технічного (ремонтного) обслуговування устаткування;

оформляє договори на підрядні роботи з технічного (ремонтного) обслуговування устаткування;

приймає участь в роботі комісії з приймання в експлуатацію нового або відремонтованого устаткування; розробляє інструкції з ремонту спеціального устаткування (за наявності);

приймає участь в експериментальних, налагоджувальних та інших робо-тах з освоєння нового або технічного опосвідчення устаткування. 

Із забезпечення норм (лімітів) енергоспоживання (споживання паливо-мастильними матеріалами):

здійснює підготовку документації (заявок) із забезпечення енергоресурсами (паливо-мастильними матеріалами);

виконує розрахунки споживання енергоресурсів (паливо-мастильних матеріалів);

розробляє організаційно-технічні заходи щодо економії енергоресурсів (паливо-мастильних матеріалів), видає оперативні розпорядження щодо дотримання встановлених лімітів з енергоспоживання (паливо-мастильних матеріалів);

здійснює контроль за використанням отриманих норм (лімітів) та виконанням розпоряджень з питань економії енергоресурсів (паливо-мастильних матеріалів);

здійснює контроль за технічним станом та роботою приладів обліку (споживання) енергоресурсів (паливо-мастильних матеріалів, пристроїв (рамок) управління та вживає заходів щодо дотримання умов їх технічної експлуатації;

оформлює і направляє у відповідні органи звіти про виконання норм споживання і фактичного споживання енергоресурсів (паливо-мастильних матеріалів).

Здійснює організаційно-технічні заходи щодо створення безпечних умов праці під час виконання робіт з використанням устаткування за наряд-допуском, розпорядженням або в порядку поточної експлуатації, контролює застосування робітниками засобів індивідуального та колективного захисту.

Узгоджує інструкції з охорони праці, експлуатаційні інструкції та технологічні карти, що пов’язані з використанням устаткування.

Проводить інструктаж з питань охорони праці з реєстрацією в «Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці (на робочому місці)» (за наявності підконтрольних робітників).

Проводить оперативний контроль за станом охорони праці на робочих місцях підпорядкованого персоналу.

Забезпечує виконання заходів пожежної безпеки при експлуатації устаткування і проведенні вогневих робіт, забезпечує наявність і справність пожежного інвентарю, первинних засобів пожежогасіння.

Здійснює заходи щодо виявлення устаткування невикористаного або такого, яке підключене з порушеннями нормативних вимог (договірних обов’язків), та усунення порушень в роботі устаткування, заміни морально-застарілого устаткування та захисних засобів. 

Оформляє заявки на засоби виробництва (наприклад, переносні освітлювальні пристрої, ручний інструмент тощо), спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту для працівників, які експлуатують (обслуговують) устаткування.

Забезпечує працівників засобами виробництва та захисту для безпечного виконання робіт на устаткуванні.

Здійснює контроль за проходженням працівниками спеціального навчання (навчання за фахом), приймає участь в навчанні та перевірці знань з питань охорони праці працівників.

Здійснює методичне керівництво працівниками, які перебувають у адміністративному підпорядкуванні керівників інших виробничих дільниць, приймає участь у присвоєнні кваліфікаційних розрядів працівникам; здійснює зв‘язок з учбовими та експертними закладами з питань технічної експлуатації устаткування, організує впровадження їх рекомендацій.

Приймає участь в розробці план-заходів з охорони праці, направлених на забезпечення безпечної експлуатації засобів виробництва і захисту.

Забезпечує наявність наглядової інформації (попереджуючих плакатів, знаків, написів тощо), що стосуються питань безпечного обслуговування і ремонту устаткування.

Виконує в установлені строки порушення, які вказані в приписах керівника служби охорони праці та заходах, розроблених за результатами перевірок контролюючих органів, а також вказівки експлуатаційних та аварійних служб.

Приймає участь у розробці пропозицій для включення в план-заходів з охорони праці в підрозділах підприємства, направлених на забезпечення безпеки праці при експлуатації устаткування.

Відстороняє (в порядку визначеному Правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства) від виконання робіт підконтрольних робітників, які знаходять в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань з охорони праці, не мають допуску до виконання спеціальних видів робіт або порушують нормативні акти з охорони праці, пожежної безпеки, виробничої санітарії.

При нещасному випадку організує подання першої медичної допомоги потерпілому, за необхідністю організовує доставку потерпілого у лікарняний заклад та інформує про подію керівника підприємства (керівника служби охорони праці) і прийняті ним заходи, а також зберігає (до прибуття комісії з розслідування) обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю, здоров’ю інших працівників і не приведе до більш тяжких наслідків), а також вживає заходів щодо недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася.

Приймає участь в розслідуванні нещасних випадків, аварій та пожеж, що сталися під час експлуатації устаткування, при проведенні ремонтних, монтажних, регламентних робіт, випадків передчасного зносу устаткування, а також у розробці заходів щодо їх запобігання.

Розглядає листи, заяви і скарги працівників (громадян) з питань експлуатації устаткування та забезпечення підприємства енергоресурсами (паливо-мастильними матеріалами).

 

Г.6 Начальник виробничого структурного підрозділу

(начальник дільниці, старший виконроб).

Розробляє пропозиції для включення в план-заходів з охорони праці.

Організовує проведення технологічного процесу, ремонтних, газонебезпечних, вогневих та інших робіт у підрозділі відповідно до вимог технологічного регламенту, правил, норм і інструкцій з охорони праці. 

Забезпечує безпечну експлуатацію засобів виробництва, огороджувальних і запобіжних пристроїв, сприяє проведенню планово-попереджувального ремонту, профілактичних оглядів і випробування засобів виробництва в установлені терміни.

Організовує підготовку і безпечне проведення робіт з підвищеною небезпекою та тих, що виконуються за наряд-допуском робіт.

Організує інженерне забезпечення робіт у підрозділі установлених в проектній і технічній документації вимог безпеки праці, виконання «Комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійним захворюванням і аварія, пожежам».

Організовує роботу з впровадження нормативно-правових актів з охорони праці у підрозділі, доводить їх до працівників, сприяє своєчасному перегляду інструкцій з охорони праці.

Забезпечує безпечний технічний стан виробничих будівель (споруд) та їх виробничих приміщень шляхом організації дотримання працівниками чинних на підприємстві вимог щодо їх експлуатації.

Забезпечує підконтрольних працівників засобами захисту (спецодягом, спецвзуттям, запобіжними пристосуваннями) згідно з чинними нормативами (колективним договором).

Контролює застосування працівниками засобів індивідуального та колективного захисту від дії небезпечних і шкідливих виробничих чинників, дотримання правил користування ними.

Забезпечує проведення усіх видів інструктажу, навчання, перевірки знань з питань охорони праці і допуск працівників до самостійної роботи (стажування).

Організовує пропаганду питань охорони праці, обмін передовим досвідом роботи з забезпечення безпеки умов праці на робочих місцях, забезпечує на робочих місцях наявність наглядної інформації (плакатів, знаків безпеки, попереджувальних написів тощо).

Забезпечує виконання підпорядкованими працівниками правил, інструкцій, наказів, розпоряджень, документів за результатами перевірок з питань охорони праці; організовує роз‘яснювально-виховну роботу з працівниками щодо необхідності дотримання вимог інструкцій з охорони праці та Правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

Забезпечує справний стан, ремонт і ефективну роботу засобів колективного захисту і санітарно-технічних пристроїв.

Забезпечує практичну реалізацію заходів обумовлених план-заходами з охорони праці; наказами, розпорядженнями з питань охорони праці; документами за результатами перевірок, актами розслідування нещасних випадків, профзахворювань, аварій, пожеж.

Доводить до відома підконтрольних працівників накази, розпорядження з питань охорони праці.

Контролює записи в оперативних (робочих) журналах, заслуховує інформацію підпорядкованих посадових осіб про стан охорони праці, виявленні порушення, аналізує причини та приймає заходи щодо усунення виявлених недоліків.

Здійснює перевірки стану охорони праці у підрозділі за участю уповноваженого трудового колективу з питань охорони праці (із записом результатів перевірки в журналі оперативного контролю).

Контролює своєчасність виконання заходів з охорони праці у підрозділі

Проводить у підрозділі наради (збори) з питань охорони праці.

Приймає участь в комісіях з перевірки стану охорони праці в підрозділі, які проводять керівник служби охорони праці, головні спеціалісти та інші посадові особи.

Здійснює контроль виконання підпорядкованими посадовими особами (бригадирами або ланковими), своїх функціональних обов’язків, визначених посадовими інструкціями. (функціональних обов’язків).

Не допускає установку нового або перестановку діючого виробничого обладнання, його реконструкцію і модернізацію, зміну виробничих процесів без наявності технічної документації, розробленої і погодженої в установленому порядку.

Забезпечує оптимальний режим праці і відпочинку працівників підрозділу, санітарно-побутове, лікувально-профілактичне обслуговування та харчування відповідно до вимог чинного законодавства (колективного договору).

Організовує роботу з дотримання пожежної безпеки на об’єкті; розробляє і впроваджує заходи, направлені на забезпечення протипожежного стану; організовує оснащення виробничого об’єкту первинними засобами пожежогасіння.

Вимагає відсторонення (в порядку визначеному Правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства) від виконання робіт робітників дільниці, які знаходять в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань з охорони праці, не мають допуску до виконання спеціальних видів робіт або порушують нормативні акти з охорони праці, пожежної безпеки, виробничої санітарії.

При нещасному випадку організує подання першої медичної допомоги потерпілому, за необхідністю організовує доставку потерпілого у лікарняний заклад та інформує про подію керівника підприємства (керівника служби охорони праці) і прийняті ним заходи, а також зберігає (до прибуття комісії з розслідування) обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю, здоров’ю інших працівників і не приведе до більш тяжких наслідків), а також вживає заходів щодо недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася.

Приймає участь в розслідуванні нещасних випадків, аварій та пожеж, що сталися з підконтрольними працівниками, а також у розробці заходів щодо їх запобігання.

 

Г.7 Керівник структурно-функціонального підрозділу, який безпосередньо керує роботою зміни, дільниці, бригади (виконроб, майстер)

Забезпечує організацію робочих місць згідно з проектно-технологічної документації, чинних норм і правил охорони праці, оптимальні режими праці і відпочинку робітників.

Організовує безпечну експлуатацію засобів виробництва згідно з експлуатаційних інструкцій заводу-виготовлювача (правил технічної експлуатації) та проведення технологічних процесів відповідно до технологічної документації (регламенту), не допускає експлуатацію технічно несправних засобів виробництва.

Забезпечує безпечну експлуатацію виробничих споруд (побутових приміщень) та організовує санітарно-побутові умови праці.

Перевіряє наявність і справність засобів індивідуального захисту робітників та використання їх робітниками, стан запобіжних пристроїв, що забезпечують безпеку робіт.

Організовує нормативне складування будівельних матеріалів та конструкцій на виробничому об’єкті.

Проводить інструктаж з питань охорони праці з реєстрацією в «Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці (на робочому місці)», а також (за дорученням начальника дільниці) навчання з питань охорони праці підпорядкованих робітників.

Організовує стажування новоприйнятих робітників.

Забезпечує виконання робітниками під час виконання технологічних процесів оперативних планів та завдань з охорони праці, вимог інструкцій з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки.

Доводить до відома робітників накази, розпорядження керівництва підприємства з питань охорони праці; дає усні і письмові розпорядження з питань охорони праці.

Забезпечує виконання на довіреній йому дільниці план-заходів з охорони праці, вказаних у наказах, розпорядженнях керівництва підприємства; інформує керівництво підприємства про їх виконання (зриви термінів їх виконання).

Забезпечує наявність виробничому об’єкті (робочих місцях) затверджених інструкцій, знаків безпеки, попереджуючих написів.

Особисто керує складними роботами підвищеної небезпеки або тими, що виконуються за наряд-допусками (газонебезпечні, вогневі, роботи на висоті, земляні роботи в зоні підземних комунікацій, роботи поблизу ліній електромереж тощо).

Здійснює разом з уповноваженим трудового колективу (найманими працівниками) з питань охорони праці оперативний контроль стану охорони праці на робочих місцях, виявлені недоліки (із визначенням термінів їх усунення і виконавців) записує в журнал оперативного контролю.

Повідомляє керівника служби охорони праці (інших посадових осіб підприємства) про нещасний випадок, пожежу, аварію, що сталися на виробництві.

Відстороняє (в порядку визначеному Правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства) від виконання робіт робітників дільниці, які знаходять в стані алкогольного або наркотичного сп‘яніння, не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу (стажування), перевірки знань з охорони праці, не мають допуску до виконання спеціальних видів робіт або порушують нормативні акти з охорони праці, пожежної безпеки, виробничої санітарії.

Організовує надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, що сталися на виробничій дільниці (бригаді, ланці).

 

Г.8 Керівник служби кадрів.

Забезпечує своєчасне оформлення працівників на прийняття, переведення або звільнення в порядку визначеному чинним законодавством про працю.

Забезпечує інформування працівників під розписку про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих чинників, можливі наслідки їх впливу на здоров’я та належними йому правами на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства (колективного договору).

Контролює наявність попереднього медичного огляду працівників зайнятих на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, а також тих, хто підлягає професійному добору, а також працівників віком до 21 року.

Контролює наявність фахового навчання (професійної підготовки) працівників, які залучаються до виконання робіт підвищеної небезпеки.

Забезпечує виконання вимог законодавства при прийомі на роботу підлітків, жінок та інвалідів, а також працевлаштування працівників, які мають професійні захворювання, та інвалідів з урахуванням рекомендацій лікарів.

Готує проекти наказів про прийняття на роботу працівників та подає їх на підпис керівнику підприємства після проходження працівником вступного інструктажу з охорони праці.

Проводить облік працівників, які працюють в шкідливих умовах та на важких фізичних роботах.

Контролює дотримання в структурних підрозділах надавання пільг і компенсацій за роботу в шкідливих умовах праці.

Контролює виконання працівниками Правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

Разом з керівником служби охорони праці розглядає питання установлення окремім категоріям робітників пільг за роботу в шкідливих умовах праці.

Приймає участь у визначенні норм часу на роботи, які зв’язані з шкідливими умовами праці і готує разом з керівником служби охорони праці пропозиції для внесення, в установленому порядку, змін і доповнень в списки виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовам праці, робота в яких дає право на додаткову відпустку і скорочений робочій день.

Приймає участь в проведенні атестації робочих місць.

Приймає участь в нарахуванні премій працівникам підприємства.  

 

Г.9 Керівник виробничо-технічного відділу

Забезпечує розробку та впровадження у виробництво технічної (робочої) та проектно-технологічної документації відповідно до вимог чинних нормативних актів (в тому числі з питань охорони праці), а також встановлення параметрів технологічних процесів, що забезпечують безпеку праці.

Забезпечує збереженість технічної (робочої), кошторисної, проектно-технологічної та іншої документації, що використовується підприємством.

Організує роботу з розробки і своєчасному перегляду Положень про підрозділи, служби, відділ, в тому числі із визначенням обов’язків з управління охороною праці.

Приймає участь в організації підготовки кадрів, підвищенні кваліфікації працівників.

Приймає участь у постійно діючій комісії з перевірки знань з питань охорони праці у працівників структурних підрозділів.

Приймає участь в обстеження стану охорони праці в структурних підрозділах. 

Забезпечує проведення робіт з удосконалення (поширення) прогресивних форм організації праці і управлінням виробництвом, опрацювання економічних методів заохочення посадових осіб за створення безпечних і здорових умов праці працівників та дотримання ними правил трудової і виробничої дисципліни.

 

Г.10 Керівник служби матеріально-технічного забезпечення

Організовує роботу складського господарства, забезпечує приймання, зберігання, транспортування і видачу в структурні підрозділи засобів виробництва та захисту, витратних матеріалів з дотриманням нормативних. 

Відповідає за стан охорони праці у складському господарстві, забезпечує проведення вантажно-розвантажувальних робіт в складських приміщеннях, в тому числі з використанням вантажопідіймальних механізмів, відповідно до технологічної документації та нормативних вимог з охорони праці

Забезпечує належний технічний стан складських споруд (приміщень), дотримання підпорядкованим персоналом правил їх експлуатації.

Забезпечує дотримання установленого протипожежного та санітарного стану складського господарства, розробляє і впроваджує заходи, направлені на забезпечення належного стану складських приміщень та організує їх забезпечення засобами первинного пожежогасіння.

Забезпечує дотримання встановленого порядку допуску працівників у складські приміщення.

Забезпечує своєчасне отримання працівниками засобів виробництва та захисту, а також витратних матеріалів.

Відстороняє (в порядку визначеному Правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства) від виконання робіт підконтрольних робітників, які знаходять в стані алкогольного або наркотичного сп‘яніння, не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань з охорони праці, порушують нормативні акти з охорони праці, пожежної безпеки, виробничої санітарії.

Доводить до відома підпорядкованого персоналу накази, розпорядження з питань охорони праці, забезпечує практичну реалізацію план-заходів з питань охорони праці у складському господарстві.

  

Г.11 Бригадир або ланковий (згідно з наказом по підприємству)

Організовує безпечні умови праці на робочих місцях та забезпечує їх протягом робочої зміни.

Своєчасно доводить виробничі завдання до відома робітників, доводить до відома відповідального керівника робіт (майстра, виконроба) про зриви термінів виконання виробничих завдань та недоліки з охорони праці в бригаді (ланці).

Організовує (оперативно) практичне навчання робітників безпечним методам праці та ознайомлює їх з технологічною, експлуатаційною та іншою документацією підприємства, що встановлює порядок безпечного виконання робіт. 

Контролює (оперативно) виконання робітниками інструкцій з охорони праці, дотримання норм ручного перенесення вантажу, електробезпеки, пожежної безпеки та виробничої санітарії, вимог наряд-допуску тощо.

Контролює (оперативно) використання за призначенням засобів виробництва та захисту, оперативно ліквідує причини порушень їх правил технічної експлуатації.

Контролює (оперативно) дотримання робітниками Правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, внутрішньооб’єктового режиму на виробничому об’єкті та у разі знаходження члена бригади (ланки) в стані алкогольного або наркотичного сп‘яніння сприяє відстороненню його від роботи в порядку, визначеному Правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

Контролює (оперативно) дотримання порядку зберігання ключів від побутових та інших виробничих приміщень, закріплених за бригадою (ланкою), підтримує належний санітарний і протипожежний стан цих приміщень. 

Вимагає від відповідального керівника робіт виконання вимог охорони праці, що входить до їх компетенції, забезпечення робітниками нормативними засобами виробництва і захисту, належними умовами праці.

Приймає участь у проведенні оперативного контролю (першого ступеню) за станом охорони праці у бригаді (ланці) та вирішенні спірних питань, що виникли між робітниками та посадовими особами підприємства.

Про нещасний випадок, що стався на виробництві, негайно повідомляє відповідальному керівнику робіт або іншим посадовим особам підприємства.

 

Г.12 Робітник

Перевіряє безпечний стан обладнання, механізмів, пристроїв, інструменту, засобів індивідуального захисту, наявність і справність огородження, блокувань, сигналізації та інших засобів колективного захист, що використовуються, а у разі їх несправності доводить до відома безпосереднього керівника робіт (бригадира, ланкового).

Вимагає в установленому порядку від безпосереднього керівника робіт забезпечення здорових і безпечних умов праці на робочому місці, не виконує роботи, якщо умови їх виконання суперечать інструкції з охорони праці або без проведення відповідного інструктажу з питань охорони праці.

Виконує тільки ту роботу, яка йому доручена, а також вимоги інструкцій з охорони праці, електробезпеки, пожежної безпеки, виробничої санітарії, технологічного регламенту.

Використовує видані засоби індивідуального та колективного захисту.

Вносить пропозиції для включення в план-заходи з питань охорони праці.

Повідомляє безпосереднього керівника робіт про нещасний випадок, що стався з ним або оточуючими, надає першу медичну допомогу потерпілим при нещасному випадку. 

Несе відповідальність за порушення вимог інструкцій з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки, технологічного регламенту, Правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (внутрішньооб’єктового режиму), а також за свої дії, що призвели до нещасного випадку з оточуючими або аварії.

 

Додаток Д

(довідковий)

 

Межі небезпечних зон

 

Таблиця Д.1 — Межі небезпечних зон

Висота можливого падіння предмету, м

У місцях, над якими виконується переміщення вантажів кранами (від горизонтальної проекції траєкторії переміщення максимальних габаритів вантажів у випадку його падіння)

Поблизу від будівлі або споруди, що будується (від її зовнішнього периметру)

До  10

Від 0 до 4

Від 1,5 до 3,5

Від 10 до 20

Від 4 до 7

Від 3,5 до 5

Від 20 до 70

Від 7 до 10

Від 5 до 7

Від 70 до 120

Від 10 до 15

Від 7 до 10

Від 120 до 200

Від 15 до 20

Від 10 до 15

Від 200 до 300

Від 20 до 25

Від 15 до 20

Від 300 до 450

Від 25 до 30

Від 20 до 25

 

Таблиця  Д.2  —  Межі  небезпечних  зон  в  межах, де

 існує  небезпека  ураження електричним струмом

 Напруга, кВ

 

Відстань від неогороджених неізольованих частин електроустановки (електроустаткування, кабелю і дроту) або від вертикальної площини, що утворюється проекцією на землю найближчого дроту повітряної лінії електропередачі, що знаходиться під напругою, м)

до 1

1,5

від 1 до 20

2

від 35 до 110

4

від 150 до 220

5

330

6

від 550 до 750

9

800 постійного струму

9

 

Додаток Е

(довідковий)

 

Орієнтовний перелік

місць (умов) виробництва та видів робіт, на виконання

яких необхідно видати наряд-допуск

 

1 Виконання робіт з застосуванням вантажопідіймальних кранів та інших будівельних  машин в охоронних зонах повітряних мереж електропередач, ,газо-нафтопродуктопроводів,  складів  легкозаймистих  або  горючих  рідин,  горючих або скраплених газів,в зонах небезпечних підземних комунікацій.

2 Виконання робіт у підземних спорудах  (колодязях,шурфах), замкнутих або важко-досяжних місцях.

3 Виконання земляних робіт на дільницях з патогенним зараженням ґрунту (звалища). 

4 Виконання ремонту,демонтажу устаткування,ремонтних або будівельно-монтажних   робіт за наявності небезпечних факторів діючого підприємства.

5 Виконання газонебезпечних робіт на території,де можлива небезпека з сусідніх дільниць.

6 Виконання робіт в охоронних зонах автомобільних доріг і залізниці (з урахуванням нормативних документів відповідних відомств).

 

 

Додаток Є

(обов’язковий)

 

Форма

 

АКТУ

про відповідність виконаних підготовчих робіт

вимогам безпеки праці і готовності об’єкту ______________________

до початку будівництва

 

“___”_____________200_ р.

 

 

Комісія у складі:

—  керівника  дирекції  підприємства,що  будується  (технічного  нагляду  замов-

ника-забудовника)_____________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові, посада)

— керівника генеральної підрядної будівельної організації __________________

_____________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові, посада)

— керівника субпідрядної  спеціалізованої  організації,яка  виконувала роботи  в

підготовчий період ____________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові, посада)

_____________________________________________________________________

—  голови  профспілкового  комітету  генеральної  підрядної  будівельної  органі-

зації або уповноваженого найманими працівниками особа з питань охорони пра-

ці ___________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові, посада)

 

—  представника  спеціально  уповноваженого  центрального  органу  виконавчої

влади з нагляду за охороною праці _______________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові, посада)

_____________________________________________________________________

 

здійснила  огляд  позамайданчикових  і  внутрішньомайданчикових  підготовчих

робіт,у тому числі по забезпеченню санітарно-побутового обслуговування  пра-

цюючих,виконаних за станом на “___”____________200_ р.і склала цей акт про

наступне:

1. До обслідування пред’явлені роботи_________________________________________

(найменування позамайданчикових і внутрішньомайданчикових

_________________________________________________________________________

підготовчих робіт, у тому числі по забезпеченню санітарно-побутового обслуговування працюючих)

 

2.  Роботи  виконані  в  обсягах,встановлених проектом організації будівництва і

передбачених проектом виконання робіт) _________________________________

(найменування організацій, які розробляли ПОБ, ПВР, креслень і дати їх складання)

3.  При  виконанні  робіт  відсутні  (або  допущені) відхилення  від  проекту  орга-

нізації будівництва і проектів виконання робіт ____________________________

_____________________________________________________________________

(при наявності відхилень вказується, ким погоджені, креслень і дата погодження)

 

 

Рішення комісії

Роботи  виконані  в  обсягах  і  терміни  відповідно  з  проектом  організації

будівництва і проектами виконання робіт.

На  підставі  викладеного  дозволяється  виконання  основних  будівельних,

монтажних і спеціальних робіт по будівництву об’єкта ______________________

_____________________________________________________________________

(підприємства, будівлі, споруди, їх комплексу)

 

 

Керівник дирекції підприємства,що будується

(технічного нагляду замовника-забудовника) ______________________________

(підпис)

 

Керівник генеральної підрядної будівельної

організації______________________________

(підпис)

 

Керівник субпідрядної спеціалізованої

організації______________________________

(підпис)

 

Голови профспілкового комітету генеральної

підрядної будівельної організації або

уповноважений найманими працівниками

особа з питань охорони праці______________________________

(підпис)

 

Узгодження з спеціально уповнова-

женим центральним органом виконавчої

влади з нагляду за охороної праці______________________________

(підпис)

 

Примітка

При необхідності до участі в роботі комісії залучаються представники органів

державного нагляду (Держпожнагляду,Держсаннагляду тощо)

 

Додаток Ж

(обов’язковий)

 

Форма акту-допуску

на виконання будівельних робіт на території діючого підприємства

 

 

 

АКТ-ДОПУСК

на виконання будівельних робіт на території

діючого підприємства (цеху, ділянки)

 

 

м._______________                                                  "___"_________20___ р.

 

_____________________________________________________________________

(найменування підприємства (цеху, ділянки)

 

1 Ми,що нижче підписалися,начальник цеху (ділянки) _____________________

(прізвище, ім’я, по батькові, посада)

і представник генерального підрядника,відповідальний за виконання робіт: ____

_____________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові, посада)

склали цей акт про нижченаведене.

2 Підприємство виділяє ділянку,обмежену координатами ___________________

(найменування осей, відміток, креслень)

для виконання на ній ___________________________________________________

(найменування робіт)

під керівництвом технічного персоналу — представника генерального підрядни-

ка на наступний термін:

3 Початок "__" ________ закінчення "__" ________.

4  До  початку  робіт  необхідно  виконувати  наступні  заходи,що  забезпечують

безпеку проведення робіт

 

№№

з/п

Найменування заходу

Термін

виконання

Виконавець

(прізвище,ім’я,по батькові,посада)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Начальник цеху (ділянки)_______________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові, підпис)

 

 

Відповідальний представник

генерального підрядника _______________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові, підпис)

 

 

 

 

Додаток И

(обов’язковий)

 

 

Форма наряду-допуску

на виконання робіт підвищеної небезпеки

_____________________________________________________________________

(найменування підприємства, організації)

 

НАРЯД-ДОПУСК

на виконання робіт підвищеної небезпеки

Затверджено:

Технічний керівник ________

від “___" _________ 20___ р.

 

 

1 НАРЯД

 

1.1 Відповідальному виконавцеві робіт ________________________ з бригадою у

(прізвище, ім’я, по батькові, посада)

складі ________ осіб виконати наступні роботи:____________________________

_____________________________________________________________________

(найменування робіт, місце виконання)

 

1.2 Необхідні для провадження робіт:

матеріали ____________________________________________________________

інструменти __________________________________________________________

захисні засоби ________________________________________________________

 

1.3 При підготовці та виконанні робіт забезпечити такі заходи безпеки: ________

_____________________________________________________________________

(перелічують основні заходи і засоби по забезпеченню безпеки праці, охорони здоров’я,

санітарно-побутові умови)

1.4 Особливі умови ____________________________________________________

 

1.5 Початок роботи в ___ год ___ хв "___" _________ 20___ р.

Закінчення роботи в ___ год ___ хв "___" _________ 20___ р.

Режим роботи ________________________________________________________

(одне-, дво-, тризмінний)

 

1.6 Відповідальним керівником робіт призначається ________________________

(посада, прізвище, ім’я, по батькові)

1.7 Наряд видав ______________________________________________________

(посада, прізвище, ім’я, по батькові, дата, підпис)

1.8 Наряд-допуск прийняв:

відповідальний керівник робіт __________________________________________

(посада, прізвище, ім’я, по батькові, дата, підпис)

1.9 Заходи щодо забезпечення безпеки праці і порядок провадження робіт погод-

жені:________________________________________________________________

 

відповідальна особа діючого підприємства (цеху,ділянки*) __________________

_____________________________________________________________________

(посада, прізвище, ім’я, по батькові, дата, підпис)

 

2 ДОПУСК

 

2.1 Допуск до виконання робіт оформлює відповідальний керівник робіт.

2.2 Інструктаж про заходи безпеки на робочому місці відповідно до інструкцій

_____________________________________________________________________

(найменування інструкції або короткий зміст інструктажу)

провели:

відповідальний керівник робіт __________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові, дата, підпис)

відповідальна особа діючого підприємства (цеху,ділянки)*_________________

_____________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові, дата, підпис)

 

2.3 Цільовий інструктаж пройшли члени бригади:

 

Прізвище,ім’я,

по батькові

Професія,

розряд

Дата

Підпис робітника,що

пройшов інструктаж

Примітка

 

 

 

 

 

 

2.4  Робоче  місце  й  умови  праці  перевірені.Міри  безпеки,зазначені  в  наряді-

дозволі,забезпечені

Дозволяю приступити до робіт _________________________________________

_____________________________________________________________________

(посада, прізвище, ім’я, по батькові робітника, що допускає до роботи представника

діючого підприємства, дата, підпис*)

Відповідальний керівник робіт __________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові, дата, підпис)

Відповідальний виконавець робіт ________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові, дата, підпис)

 

2.5 Роботи почати в ___ год.___ хв.“___” __________ 200__ р.

Відповідальний керівник робіт __________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові, дата, підпис)

 

2.6 Роботи  закінчені,робітники  місця  перевірені  (матеріали,інструменти,при-

стосування і т.п.прибрані),люди виведені.

Наряд закрито в ___ год.___ хв. “___” __________ 200__ р.

Відповідальний керівник робіт __________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові, дата, підпис)

Відповідальна особа діючого підприємства** ______________________________

(прізвище, ім’я, по батькові, дата, підпис)

Примітка. Наряд оформляється в двох екземплярах (1-й знаходиться в особи,що видала наряд, 2-й  —  у  відповідального  керівника  робіт);  допуск  оформлюється  в  двох  екземплярах  (1-й знаходиться у відповідального керівника робіт, 2-й — у відповідального виконавця робіт); при роботах на території діючого підприємства наряд і допуск оформляється в трьох екземплярах (3-й екземпляр видається відповідальній особі діючого підприємства).

__________________

* Оформляється  підписом  тільки при виконанні  будівельно-монтажних  робіт  на  території  (у цеху,на ділянці)діючого підприємства.

** Пункт варто заповнювати тільки при виконанні будівельно-монтажних робіт на території у цеху,на ділянці )діючого підприємства.

 

Додаток Л

(інформаційний)

 

ПЕРЕЛІК

робіт з підвищеною небезпекою, виконання яких потребує

професійного добору

 

1 Електрозварювальні,газополум’яні,наплавочні і  паяльні роботи.Контроль за зварювальними з’єднаннями.

2  Роботи  на  газових  і  кабельних  лініях  і  діючих  електроустановках,в охоронних  зонах  діючих  інженерних  комунікацій  під  водою  та  на  глибині більше 2х метрів.

3 Електропрогрів бетону та електророзморожування ґрунтів.

4 Роботи з надзвичайно займистими,легкозаймистими,займистими та вибухонебезпечними речовинами.

5 Нанесення лакофарбувальних покрить,ґрунтовок та  шпакльовок на основі нітрофарб,полімерних композицій (поліхлорвінілових,епоксидних тощо).

6 Гасіння вапна.

7 Робота з піскоструминними апаратами.

8  Нанесення  бетону,ізоляційних  і  обмуровочних  матеріалів  методом набризкування і напилення.

9  Випробування  та  обслуговування  парових  і  водогрійних  котлів,  паропроводів,трубопроводів гарячої води,пароперегрівників,теплообмінників,тепломеханічного устаткування,посудин,що працюють під тиском.

10 Штучне заморожування ґрунтів та водопониження.

11  Монтаж,демонтаж,експлуатація,ремонт  і  переміщення  насосних  і землесосних установок,земснарядів,підіймальних установок.

12 Цементація та хімічне закріплення ґрунтів та фундаментів.

13Роботи в  колодязях,траншеях,котлованах,бункерах,камерах і  колекторах.

14 Земляні роботи,що виконуються в зоні розташування підземних комунікацій,під водою та на глибині більше 2 метрів.

15 Продавлювання тунельних конструкцій під будинками,спорудами,магістралями і водоймищами.

16 Роботи у замкнених просторах (ємностях, боксах, трубопроводах).

17Роботи на висоті.

18 Вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів.

19 Монтаж,експлуатація і демонтаж бурових палебійних установок.

20 Роботи із застосуванням порохового інструменту.

21  Експлуатація  елементів  опалубки,що  використовується  в  технології каркасно-монолітного будівництва

 

   

 

 

СТРОИТЕЛЬНАЯ ПОИСКОВАЯ СИСТЕМА «ЗОДЧИЙ» - 880 грн.

Официальный сборник действующих строительных нормативов Украины ( ДБН, ДСТУ, ГОСТ, СНИП, ВСН, ЕНиР, НПАОП)

ПРАВОВАЯ СИСТЕМА «ИНФОДИСК: ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО УКРАИНЫ» - 500.000 документов
все редакции документов, законы, кодексы, указы, постановления и другие нормативные документы,
консультации для бухгалтера, аудитора, предпринимателя, бланки отчетности, образцы договоров;

ПРАВОВАЯ СИСТЕМА "Юрист+ЗАКОН" - 100.000 документов в последней редакции ( 70 грн.)
Ежедневное обновление по сети Интернет (30 грн).
Ваш мобильный юридический ресурс: возможна работа и обновление на флэшке
Подписной индекс в каталоге изданий Украины 22950 (УкрПочта)
Скачайте бесплатно Законодательство Украины "ЮРИСТ+ЗАКОН".
Серийный номер 6022-6463-2491-5765

ПРАВОВАЯ СИСТЕМА «НОРМАТИВ™ PRO» (охрана труда, санэпиднадзор, пожарная безопасность)

АВК-5 редакции 3.0.4. Автоматизация сметной документации ( 4608 грн.)
Системы автоматизированного проектирования и черчения:


"M.E.Doc" - это система электронного документооборота
AutoCAD-2012 (от 9 006.66 грн.)
ZWCAD (от 4827 грн.) - отличная альтернатива AutoCad.

1C:Предприятие: поставка, установка, настройка, обучение, сопровождение, новые отчетные формы.

 


"Центр компьютерных технологий" (1994 г. - 2011 г.)
www.cct.com.ua, e-mail: urplus@yandex.ru
(050)330-54-00, (068)201-77-62
Лицензионное программное обеспечение.
Операционные системы, офисные пакеты, антивирусы, переводчики и словари.


Электронная цифровая подпись. Электронная отчетность «M.E.Doc» - доступ к более 3 000 бланкам отчетов установленного образца.
Автоматическое обновление всех отчетных форм. (044)331-63-18, (050)330-54-00, (068)201-77-62